Операції з обміну іноземної валюти

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками належать:

0 купівля у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

0 продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної ва­люти за готівкову гривню;

0 зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикориста­них готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

0 купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

0 конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іно­земної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

0 прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Відкриття та порядок реєстрації пунктів обміну валюти

Під час організації діяльності, пов'язаної зі здійсненням валютно-обмінних операцій, банки (фінансові установи) керуються Інструкцією Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1, яка затверджена постановою Правлін­ня Національного банку України від 07.07.94 р. № 129, Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на те­риторії України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 р. № 520, Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 р. № 502 та іншими законодавчими й норма­тивно-правовими актами.

Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмін­них операцій, зокрема на підставі укладених з юридичними особами-резидентами агентських угод, погоджених відповідним територіаль­ним управлінням Національного банку мають право:

♦ банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл
Національного банку України на здійснення неторговельних операцій
з валютними цінностями;

♦ фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Націо-

нального банку України на здійснення операцій з валютними ціннос­тями.

Відкриття пунктів обміну валюти банком (фінансовою установою) дозволяється лише на території того територіального управління, на території якого розташований цей банк (фінансова установа).

Банки (фінансові установи) реєструють у територіальному управ­лінні пункти обміну валюти за умови дотримання вимог щодо квалі­фікації касирів, забезпечення цих пунктів засобами для визначення справжності банкнот і дорожніх чеків та наявності реєстратора розра­хункових операцій, до якого належать сертифіковані комп'ютерно-ка­сова система (КС), електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) та електронний контрольно-касовий реєстратор (далі - ЕККР).

Проведення операцій у пункті обміну валюти розпочинається ли­ше після його реєстрації в територіальному управлінні та реєстрації РРО у податковому органі згідно з наказом по банку (фінансовій установі).

Банк (фінансова установа) протягом трьох робочих днів од дати укладення угоди з агентом подає нотаріально засвідчену копію цієї угоди на погодження до територіального управління НБУ. До копії угоди додаються:

• заява про погодження агентської угоди;

• нотаріально засвідчена копія установчих документів агента.

Територіальне управління протягом 14 робочих днів од дати над­ходження нотаріально засвідченої копії угоди з агентом і відповідних документів розглядає їх і приймає рішення про погодження або від­мову в погодженні цієї угоди. Територіальне управління НБУ під час погодження агентської угоди може звертатись із запитами до право­охоронних органів. Висновок про погодження або відмову в пого­дженні угоди з агентом територіальне управління на своєму бланку видає банку (фінансовій установі).

Банки (фінансові установи) для реєстрації пунктів обміну валюти подають до територіального управління такі документи:

• заяву про відкриття пункту обміну валюти;

• інформацію банку (фінансової установи) про:

о стаж роботи касирів і дані про їхню освіту відповідно до квалі­фікаційних вимог;

о наявність потрібних технічних засобів для визначення справж­ності банкнот іноземних держав і дорожніх чеків;

о наявність довідників для визначення справжності банкнот і до­відкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;

о наявність РРО;

о забезпечення сейфом для зберігання валютних цінностей і бланків суворого обліку;

• копію документа, який дає право на розміщення пункту обміну
валюти в певному місці (власність, оренда);

• копію висновку територіального управління про погодження
агентської угоди, укладеної банком (фінансовою установою) з аген­
том, якщо пункт обміну валюти банку (фінансової установи) працю­
ватиме на підставі агентської угоди;

• інформацію про відповідність приміщення пункту обміну ва­
люти вимогам нормативно-правових актів Національного банку
України щодо технічного стану та організації охорони.

Територіальне управління протягом 14 робочих днів од дати над­ходження поданих банком (фінансовою установою) документів роз­глядає їх та виносить рішення про реєстрацію пункту обміну валюти або про відмову в його реєстрації. Територіальне управління реєст­рує пункт обміну валюти в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти і після цього видає банку (фінансовій установі) на бланку управлін­ня довідку про реєстрацію пункту обміну валюти за встановленою формою.

Дата добавления: 2015-06-26