Напрями здійснення управління золотовалютними

Визначення оптимального для даних умов загального об­сягу міжна­родних за­собів плате­жу

Вибір співвідно­шення між окре­мими компонента­ми резерву; фікса­ція співвідношення між іноземною валютою та золо­том

Раціональ­не розмі­щення акти­вів за кор­доном

Диверсифікація ва­лютного запасу, форму­вання валютного ко­шика, тобто вибір конкретних валют і встановлення їх спів­відношення у складі цього запасу

_____ 11_____________________________

Рис. 8.3. Напрями здійснення управління золотовалютними резервами 414

За ознакою часу валютні резерви поділяються на такі види:

*1* короткострокові (до 3 місяців);

*1* середньострокові (від 3 місяців до 3 років);

♦ довгострокові (від 3 до 6 років).

Визначення строкової структури офіційних валютних резервів центрального банку залежить від ситуації в економіці країни. За умов стабільного розвитку економіки можна надавати перевагу прибутко-вішій та ризикованішій строковій структурі резервів, і навпаки - в період економічної нестабільності варто формувати менш прибуткову та менш ризиковану структуру офіційних резервів.

У більшості випадків ліквідні короткострокові активи у структурі валютних резервів становлять близько половини сукупного обсягу резервів у розвинених країнах (для таких країн характерними є значні обсяги офіційних валютних резервів за низької інтервенційної актив­ності) і досягають майже 100% у країнах із перехідною економікою (це пов'язано з нестійкістю економіки зазначених країн і необхідніс­тю частого застосування валютних інтервенцій, обсяги яких спрогно-зувати важко).

У виборі якісного складу валютних резервів (кошика резервів) центральні банки в першу чергу враховують цілі використання ре­зервів. У разі, коли валютні резерви в основному призначені для проведення валютних інтервенцій, валютний кошик є мінімально диверсифікованим, а найбільшу його частку мають іноземні валюти, що традиційно використовуються у валютних інтервенціях. Якщо ж основним призначенням валютних резервів є врегулювання зовнішніх платежів, то валютний кошик є більш диверсифікованим і його струк­тура залежить від валют, у яких повинні здійснюватися очікувані платежі.

Оцінюючи інструментарій управління валютними резервами, центральний банк керується такими основними критеріями:

• ліквідність;

• рентабельність;

• наявність державних гарантій.

Центральні банки при розміщенні валютних резервів зазвичай ви­користовують такі форми:

■ розміщення валютних коштів на депозитах у закордонних
банках;

■ здійснення валютообмінних операцій;

■ розміщення вільних валютних коштів у цінні папери.

Вибір стратегічних напрямків управління валютними резервами залежить від конкретної економічної ситуації та низки факторів: на­прямів грошово-кредитної політики, рівня інфляції, стану державної заборгованості тощо.

Державна скарбниця Національного банку України є окремим структурним підрозділом центрального апарату Національного бан­ку України. Призначення її - створювати і зберігати запаси доро­гоцінних металів та інших коштовностей, проводити з ними відпо­відні операції з метою забезпечення нагромадження золотовалют­них резервів, які зараховуються на баланс Національного банку України.

Державна скарбниця діє на підставі Положення про Державну скар­бницю Національного банку України від 20 червня 1994 р., має окре­мий баланс, що є складовою балансу Національного банку України. Свою діяльність Державна скарбниця провадить за рахунок коштори­су Національного банку України.

Основними функціями та завданнями Державної скарбниці є:

1) накопичення, облік і зберігання резервних запасів коштовних
металів і каміння, інших коштовностей з метою забезпечення нагро­
мадження золотовалютних резервів України і забезпечення державної
таємниці про їхні запаси;

2) купівля і продаж (монетарних) коштовних металів і каміння та
виробів із них, інших коштовностей як на території України, так і за її
межами за рішенням Національного банку України;

3) здійснення за рішенням Правління Національного банку Украї­
ни операцій щодо розміщення коштовних металів на рахунки і вклади
в іноземних банках та проведення інших операцій з коштовними ме­
талами відповідно до міжнародної банківської практики;

4) підготовка пропозицій Національному банку України про на­
дання комерційним банкам ліцензій на здійснення операцій з коштов­
ними металами та камінням;

5) у межах виділених Національним банком України коштів здійс­
нення розрахунків із підприємствами, установами, організаціями за
придбані або реалізовані коштовні метали, каміння тощо;

.6) передача заводам для афінажу і перероблення брухту коштов­них металів і забезпечення повернення до Державної скарбниці злив­ків цих металів після афінажу;

7) розроблення проектів закупівельних і відпускних цін на кош­товні метали та каміння.

§ 6. Регулювання НБУ поточних валютних операцій

Валютними операціями називають певні банківські й фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності. До валютних операцій належать: ■ використання валютних цінностей як засобу платежу;

■ вивезення, ввезення, пересилання й переказування валютних
цінностей;

■ отримання і надання кредитів;

■ нарахування відсотків, дивідендів;

■ залучення інвестицій;

■ придбання цінних паперів;

■ інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови
отримання відповідних ліцензій чи дозволу НБУ.

Відповідно до світової практики операції з іноземною валютою та цінними паперами в іноземній валюті поділяються на:

• поточні валютні операції;

*1* операції, пов 'язані з рухом капіталу.

Поточні валютні операції, своєю чергою, поділяються на:

> торговельні;

> неторговельні.

Відповідно до законодавства України до поточних торговельних валютних операцій в Україні належать:

• розрахунки між юридичними особами-резидентами і юридични­
ми особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоекономічної
діяльності, зокрема кредитування експортно-імпортних операцій на
термін не більше 90 днів;

• розрахунки в межах торговельного обороту, що здійснюються на
території України в іноземній валюті за наявності індивідуальної лі­
цензії НБУ чи у грошовій одиниці України за умови, що хоча б однією
зі сторін є нерезидент;

• операції на міжбанківському валютному ринку України;

• оплата фізичними особами товарів (робіт, послуг) із використан­
ням пластикових карток і чеків та ін.

Значна частина поточних торговельних валютних операцій в іно­земній валюті пов'язана з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності резидентів, зокрема з розрахунками за експорт-імпорт то­варів (робіт, послуг). Відповідно до чинного законодавства України право на здійснення такої діяльності мають юридичні та фізичні осо­би, зареєстровані як підприємці.

Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу до­зволяється в разі здійснення резидентами - суб'єктами підприємни­цької діяльності торгівлі та надання послуг за межами України на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у таких випадках:

• за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морсь­
ких, річкових судах, у потягах і в автобусах;

• за надані послуги з міжнародних пасажирських перевезень і
поромних переправлень у прикордонних з Україною зонах.

Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку

З метою лібералізації валютного ринку України і вдосконалення порядку здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку України Національний банк України встановив Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволя­ється здійснювати лише суб 'єктам цього ринку, до яких належать:

> Національний банк України;

^ уповноважені банки (комерційні банки, що отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями);

> уповноважені фінансові установи (що отримали ліцензію Націо­
нального банку України на здійснення операцій з валютними цін­
ностями).

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи здійс­нюють валютні операції на міжнародних валютних ринках відповідно до правил, які встановлені на цих ринках, і нормативно-правових ак­тів Національного банку України, що регулюють здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважені банки мають право здійснювати операції з купівлі іноземних валют за гривні без наявності зобов'язань у цих іноземних валютах для власних потреб і за кошти, що їм належать, у межах установленого нормативного значення загальної відкритої валютної позиції. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну ва­люту здійснюються суб'єктами ринку на міжнародних валютних рин­ках та/або на міжбанківському валютному ринку України.

Суб'єкти ринку мають право здійснювати операції з купівлі інозем­них валют за іноземні валюти без наявності зобов'язань у цих інозем­них валютах для власних потреб за кошти, що їм належать, і за дору­ченням клієнтів-резидентів, які є суб'єктами господарської діяльності України, на підставі договорів комісії.

Уповноважені банки чи уповноважені фінансові установи в разі наявності у їхніх клієнтів зобов'язань за зовнішньоекономічними дого­ворами в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, пропозиції якої на міжбанківському валютному ринку України немає або вона обмежена, мають право за згодою клієнта здійснювати за кошти клієнта в гривнях купівлю іншої іно­земної валюти на міжбанківському валютному ринку України, яка надалі використовуватиметься для купівлі потрібної клієнтові іно­земної валюти на міжнародних валютних ринках.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи мають право за згодою клієнта здійснювати вільний чи обов'язковий продаж іноземної валюти (якщо на міжбанківському валютному ринку України попиту на цю валюту немає або він обмежений) шляхом купівлі за цю іноземну валюту іншої іноземної валюти на міжнародному валютному ринку з дотриманням визначених обмежень із подальшим продажем останньої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважені банки за дорученням клієнта - фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності України, відповідно до умов договору про банківський рахунок чи банківський вклад мають право здійснювати одноразово протягом дня продаж іноземної валю­ти 1-ї групи Класифікатора, що є на рахунку цього клієнта, за іншу іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора з одночасним зара­хуванням купленої валюти на його рахунок.

Операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні уповноважені банки та уповноважені фінансові установи мають право здійснювати лише на умовах «тод» (поставка валюти відбувається сьогодні), «том» (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або «спот» (поставка валюти відбувається на другий робочий день од дня укладення угоди).

Валютні операції з іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора на умовах «форвард» дозволяється здійснювати лише для хеджування ризиків зміни курсів іноземних валют щодо інших іноземних валют, що виникають під час виконання клієнтами-резидентами, які є суб'єктами господарської діяльності, зовнішньоекономічних догово­рів у разі дотримання таких обов'язкових умов:

■ угоди на умовах «форвард» уповноважені банки та уповнова­
жені фінансові установи укладають за дорученням і за рахунок кош­
тів зазначених вище клієнтів і лише з банківськими установами;

■ валюти угоди є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.
Проведення операцій з іншими деривативами, базовим активом

яких є іноземна валюта 1-ї групи Класифікатора (ф'ючерс, опціон тощо), не дозволяється. Уповноваженим банкам (уповноваженим фінансовим установам) забороняється здійснення безготівкових опе­рацій з купівлі-продажу іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за винятком купівлі іно­земної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора на міжнародних валютних ринках.

Укладення і підтвердження угод з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповноваженими фінансовими установами) проводиться тільки під час проведення торговельної сесії, яка являє собою визначений відтинок часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління На-

ціонального банку України. Проведення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні між уповноваженими банками (уповнова­женими фінансовими установами) поза межами торговельної сесії забороняється. Національний банк України має право змінити режим торговельної сесії, попередивши про це уповноважені банки (уповно­важені фінансові установи) не пізніше ніж за два робочі дні до часу зміни.

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) як за ра­хунок коштів своїх клієнтів, так і за рахунок коштів, що йому (їй) на­лежать, виконує заявки й доручення своїх клієнтів (крім уповноваже­них банків та уповноважених фінансових установ), а також задоволь­няє власні потреби в купівлі-продажу іноземних валют до початку торговельної сесії, порядок проведення якої визначається норматив­но-правовими актами Національного банку України. Незадоволені потреби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу цих іноземних валют уповноважений банк (уповноважена фінансова уста­нова) вносить до зведеної заявки на участь у торговельній сесії.

Дозволяється купівля уповноваженими банками та уповноважени­ми фінансовими установами готівкових іноземних валют за безготів­кові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора та/або безготівкові (готівкові) гривні за угодами «тод», «том», «спот» для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов'язань пе­ред власними клієнтами.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України мають право здійснювати через касу банку та власні пункти обміну іноземної валюти операції купівлі-продажу готівкової іноземної ва­люти 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національного банку України за наявності угоди між уповноваженим банком або уповноваженою фінансовою установою України та іноземним бан-ком-кореспондентом про зарахування зазначеної іноземної валюти на кореспондентський рахунок уповноваженого банку або уповноваже­ної фінансової установи України. Юридичні особи-резиденти, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваже­ними банками України, мають право здійснювати операції купівлі-продажу готівкових російських рублів.

Уповноважені банки та уповноважені фінансові установи України, які не мають прямого кореспондентського рахунку в іноземному банку у валютах 2-ї та 3-ї груп Класифікатора іноземних валют Національ­ного банку України, можуть здійснювати операції купівлі-продажу зазначених вище валют за наявності в них відповідного кореспон­дентського рахунку та угоди на інкасацію такої іноземної валюти в іншому уповноваженому банку України, який уклав відповідну угоду.

Операції з продажу фізичним особам-резидентам готівкової іно­земної валюти за гривні або зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту 1 -ї групи Класифікатора через касу банку та пункти обміну іноземної валюти можуть здійснюватися в межах загальних обсягів купленої у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів через касу банку та пункти обміну іноземної валюти цієї самої групи Класифікатора.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України, а також ва­лютні біржі за проведення безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Уповноваженому банку та уповноваженій фінансовій установі згідно із власними їхніми тарифами дозволяється отримувати комі­сійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі спла­тою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-ко-респонденту (здійснення переказу, документарні операції, операції з чеками, що прийняті на інкасо, операції за пластиковими картками міжнародних платіжних систем тощо) та зі сплатою коштів міжнаро­дним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за корис­тування їхніми послугами.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за віль­ним договірним курсом за кожною операцією без обмеження розміру маржі та комісійної винагороди.

Якщо події на міжнародних валютних ринках або інші негативно впливатимуть на міжбанківський готівковий чи безготівковий валют­ний ринок України, то Національний банк України з метою недопу­щення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку з визначенням граничного розміру маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхи­лятися від офіційного курсу гривні до іноземних валют, що встанов­люється Національним банком України. Зазначені рішення приймаю­ться у формі постанов Правління Національного банку України.

Поточні неторговельні валютні операції - операції, не пов'язані з комерційною діяльністю підприємств, організацій, громадян, екс­портом та імпортом товарів (послуг), а також рухом капіталу.

Ці операції здійснюються уповноваженими банками як для фізич­них осіб-резидентів і нерезидентів, так і для юридичних осіб-резиден­тів і нерезидентів.

До основних поточних неторговельних операцій належать:

0 операції з обміну іноземної валюти;

0 виплата фізичним особам готівкової іноземної валюти;

0 переказ коштів в іноземній валюті за межі України неторгове­льного характеру;

0 операції з відкриття й ведення рахунків в іноземній валюті фізичних осіб та ін.

Дата добавления: 2015-06-26