Роль НБУ в обслуговуванні зовнішнього державного боргу

Державний борг - це сукупність фінансових зобов'язань УР^яду, місцевих органів влади, держав­них підприємств та організацій, що під­лягає погашенню в обумовлені терміни.

Держаний борг виникає внаслідок незбалансованості фінансових потреб держави, обмеженості фінансових ресурсів шляхом отримання внутрішніх та зовнішніх позик і кредитів. Отримані ресурси спрямовуються на покриття державних витрат і дефіциту державного бюджету, що визначає суттєву роль центрального банку при вирішенні цих проблем. Участь центрального банку в сфері кредитування уряду залежить від рівня його незалежності, цілей грошово-кредитної політики, особливостей історичного розвитку певної країни, її традицій. Залежно від джерел залучення коштів держаний борг поділяється на внутрішній і зовнішній. У країнах з розвинутою ринковою економікою основну питому вагу державного боргу складає внутрішній (близько 80-90%). Зовнішні джерела запозичення є характерними для країн, що розвиваються.

Зовнішній державний борг складається із заборгованості за кредитами (позиками) держави, залученими з іноземних джерел. Залежно від того, чи держави виступає позичальником чи гарантом погашення цих кредитів (позик) іншими позичальниками, зовнішній державний борг поділяється на:

- прямий зовнішній державний борг - формується через залучення іноземних кредитів, безпосереднім позичальником яких є держава, та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик;

- умовний зовнішній державний борг - формується за рахунок іноземних кредитів, залучених іншими позичальниками під державні гарантії.

Зростання державного боргу і його обслуговування повинно супроводжуватися виробленням ефективної стратегії управління державним боргом. До найважливіших заходів у цій сфері відно­сять: вироблення стратегії державного запозичення, обслугову­вання накопиченого державного боргу, аналіз та прогнозування обсягів боргу, оцінка впливу державних запозичень на макро-економічну ситуацію в країні (особливо щодо зовнішнього державного боргу). Управління зовнішнім державним боргом та його обслуговування здійснює Міністерство фінансів України, у складі якого сформовано Головне управління обслуговування зовнішнього державного боргу України.

Національний банк як "банкір уряду" виступає у ролі обслуговуючого банку, в якому зберігаються кошти державного бюджету, і виконує функції платіжного агента уряду. НБУ виконує операції щодо обслуговування зовнішнього державного боргу з метою задоволення поточних потреб уряду в іноземній валюті для виконання зовнішніх фінансових зобов'язань. Окрім того, Національний банк здійснює моніторинг стану загальної 'зовнішньої довгострокової заборгованості країни і контролює дотримання ліміту державного зовнішнього боргу України, який за поданням Кабінету Міністрів затверджується Верховною Радою України.

Мета управління зовнішнім боргом полягає у забезпеченні за рахунок зовнішніх позик економічного розвитку країни й уникненні при цьому макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу в майбутньому. У світовій практиці оцінка рівня зовнішньої заборгованості країни здійснюється з погляду економічного розвитку держави у зіставленні з основними макроекономічними показниками.

Дата добавления: 2015-06-26