Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ 4. Політична доктрина Г. Гроція




 

Багато сучасних вчених батьком-засновником нової філософії права, вважають нідерландського вченого Гуго Гроцій, або Гуго де Грота (1583-1645). Перебуваючи в еміграції в наслідок релігійних переслідувань, він зосередився на науковій діяльності. В 1625 році з'явився знаменитий його твір: „Про право війни й миру” (De jure belli ас pacis), що залишив значний слід в історії політичних наук. Безпосереднім завданням Гуго Гроция було довести, що в міжнародних відносинах повинні панувати не лише егоїстичні цілі, але й правила справедливості й гуманізму. Для цього необхідно було встановити основні засади природного закону, які одні можуть служити нормою для самостійних держав.

Гуго Гроцій визначає державу як союз вільних людей для охорони права й для загальної користі. Метою держави визначається охорона права в обох прийнятих Гроцієм значеннях: у більше тісному, заснованому на правді у власному змісті, і в більше широкому, заснованому на основі користі.

З тієї ж точки зору Гроцій заперечує й в окремих громадян право самовільно виходити з державного союзу. Договір, за допомогою якого багато батьків сімейств з'єдналися в одне місто або державу, говорить він, дає цілому найбільше право над членами, тому що це – найбільш досконале суспільство, і немає зовнішньої людської дії, яка б або само по собі не ставилося до такого союзу або не могло б ставитися до нього, залежно від обставин. Тому Аристотель говорить, що закони дають приписання про всі предмети. Але якщо так, то не можна припустити за громадянами права залишати державу юрбою, тому що через це зруйнувався б сам союз. Навіть і окремим особам це не дозволяєтся, оскільки це суперечить державній користі, якій завжди повинна надаватися перевага над приватною. Г. Гроцій визнає, однак, що поза цими випадками немає причини, за якою би народ не дозволив громадянам вільного виселення, від якого виникають багато незручностей.

У встановленому в такий спосіб державі встановлюється єдиний дух, тобто повне й зроблене спілкування цивільного життя. Перший добуток цього спілкування є верховна влада. Це і є зв'язок, що скріплює державу, життєвий дух, що підтримують тисячі людей, по вираженню Сенеки. Державна влада називається верховної, тому що її дії не підлягають чужому праву, тобто не можуть бути знищені чужою людською волею. Права її простираються як на вживання загальних заходів, так і на окремі дії, корисні для союзу. Перше становить владу законодавчу; друга ж галузь розділяється на владу урядову, коли дія прямо стосується суспільних потреб, і на владу судову, котра поширюється на частки справи, наскільки вони влаштовуються у виді загального.

Набагато більш ґрунтовними є думки Гроція відносно права народу повставати проти правителів. Немає сумніву, говорить він, що не слід коритися велінням, противним закону Божому й природному. Коли апостоли сказали, що Богові повинне коритися більше, ніж людині, вони вирекли правило, написане у всіх серцях і визнане всіма доброчесними людьми. Але якщо влада за такий непослух наносить нам образу, треба терпіти, а не пручатися силою. Хоча, за природним законом, усякий має право захищатися від образ, але цивільний гуртожиток, заснований для охорони спокою, установлює над нами вище право, необхідне для досягнення цієї мети; в ім'я суспільного миру воно не допускає загального права опору. Однак тут, як і у всіх правилах, не тільки людських, але й божественних, треба зробити виключення для випадків крайньої потреби, коли несправедливий напад правителів загрожує людям загибеллю. І тут варто вдатися до тлумачення первісної свободи народу: навряд чи при встановленні держави народ хотів покласти безумовним правилом, щоб громадяни у всякому разі готові були скоріше вмерти, ніж протистояти силі силою.

 

План семінарського заняття

1.Характеристика політичного розвитку Нідерландів епохи Просвітництва.

2.Життя та політичні твори Г. Гроція.

3. Співвідношення права та світської влади у роботах Г. Гроція.

Теми рефератів та доповідей

1. Вплив системи міжнародних відносин в Європі XVIІ-XVIIІ ст. на розвиток політичних вчень.

2. Політичні погляди Г. Гроція.

3. Наслідки вчення Г. Гроція для сучасного міжнародного права.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 540; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.