Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ 6. Політична думка І. Канта




Професор філософії Кьонігсберзького університету Іммануїл Кант (1724-1804) був у Німеччині першим, хто почав систематичне обґрунтування лібералізму, завданням якого було утвердити в країні економічну й політичну свободу. Політичні погляди Канта містяться переважно в працях: „Ідеї загальної історії з космополітичної точки зору”, „До вічного миру”, „Метафізичні засади вчення про право”.

Людина, за І. Кантом, суб'єкт моральної свідомості, у корені відмінний від навколишньої природи, у своєму поводженні повинна керуватися веліннями морального закону. Закон цей апріорний, не підданий впливу ніяких зовнішніх обставин і тому безумовно. Кант називає його „категоричним імперативом”, прагнучи тим самим сильніше підкреслити абстрактно-обов'язковий і формалістичний характер даного приписання.

Розум спонтанно творить для себе власний порядок мислення – світ певних ідей; до нього він намагається наблизити реальні умови та, узгоджуючись із його параметрами, проголошує необхідними відповідні дії. Останні суть прояви тієї здатності (волі), що закон свого морального буття містить у собі самої.

Атрибут свободи іманентний людської особистості: цей дарунок визначати самим собі мета й варіанти згідного з наміченою метою поводження є вродженим. Індивід, за Кантом, є істотою, що у принципі здатна стати „паном сам собі” і тому не потребує зовнішньої опіки при здійсненні того або іншого ціннісного й нормативного вибору.

Кант багаторазово підкреслював нагальну потребу для держави спиратися на право, орієнтуватися у своїй діяльності на нього, погоджувати з ним свої акції. Відступ від цього положення може коштувати державі надзвичайно дорого. Держава, що ухиляється від дотримання прав і свобод, не забезпечує охорони позитивних законів, ризикує втратити довіру й повага своїх громадян. Його заходу можуть перестати знаходити в них внутрішній відгук і підтримку. Люди будуть свідомо займати позицію відчуженості від такої держави.

Загальноприйнятої класифікації державних форм (форм правління, володарювання) з погляду їхнього устрою Кант не надавав особливого значення, розрізняючи (по числу осіб, що законодавствують) три їхні види: автократію (або абсолютизм), аристократію й демократію. Він вважав, що центр ваги проблеми пристрою держави лежить безпосередньо в способах, методах керування народом. Із цієї позиції він розмежовує республіканську й деспотичну форми правління. Перша заснована на відділенні виконавчої влади від законодавчої, друга – на їхньому злитті. Для Канта республіка не є синонімом демократії, і абсолютизм сам по собі як форма зовсім не є синонімом деспотії. Кант вірить, що самодержавна форма влади цілком може бути республікою (як тільки в ній зроблене відокремлення виконавчої влади від законодавчої), а демократія (через участь у ній усіх у здійсненні влади й крайніх труднощів при цьому відокремити законодавство від виконавчої діяльності) надзвичайно піддана трансформації в деспотизм і сумісна з ним. Очевидно, Кант вважав найбільш прийнятним, реально досяжним ладом держави конституційну монархію.

Кант також висуває проект встановлення „вічного миру”. Його можна досягти, у віддаленому майбутньому, створенням всеохоплюючої федерації самостійних рівноправних держав, побудованих за республіканським типом. На переконання філософа, утворення такого космополітичного союзу зрештою неминуче. Заставою тому повинні були з'явитися освіта й виховання народів, розсудливість і добра воля правителів, а також економічні, комерційні потреби націй.

 

План семінарського заняття

1. Історико-політичні передумови виникнення теоретичного обґрунтування лібералізму у Німеччині XVIІ ст.

2. Життя та політичні твори Іммануїла Канта.

3. Мораль та політика у творах Іммануїла Канта.

 

Теми рефератів та доповідей

1. Політичний зміст роботи Іммануїла Канта „До вічного миру”.

2. Концепція світового устрою Іммануїла Канта.

3. Пізнання та політика за Іммануїла Канта.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 666; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.