Примітки. 1) Не пустиша гостей ихъ ни лодей (мб

¹) Не пустиша гостей ихъ ни лодей (мб. людей) отъ Перемышля и не бысть соли во всей Руской земли — Патерик c. 154. Тут можна бачити натяк на сіль перемишльську й пізнїйшу дрогобицьку або долинську.

²) Звістки про його збирає Кутшеба Handel Polski ze Wschodem с. 60-2, про соляну полїтику його-ж Handel Krakowa c. 133 і далї.

³) Жерела т. II с.1 і далї, т. VII c. 305 і далї (значно коротше).

⁴) Слово „жупа” в сїм значінню стоїть або в звязку з „жупище” — яма, гріб, або з „жупелъ” сїрка, сїрчаний, сильний огонь (меньше правдоподібно звязують його з „жупою” безпосередно в значінню „земля”, „волость”),

⁵) Жерела 1 c. 47, 51, 59.

⁶) В нїм мусїло задержати ся дуже багато практик з часів староруських.

⁷) Жерела II c. 57.

⁸) Жерела II c. 29.

⁹) Жерела VII c. 312.

¹⁰) Жерела II c. 20-9.

¹¹) Жерела II c. 4-5, 8-9.

¹²) Жерела II c. 12.

¹³) Жерела II c. 38, пор. VII c. 321.

¹⁴) Жерела II c. 66-7.

¹⁵) Вони називають се бочками, але з порівняння цифр видно, що мова йде про колоди.

¹⁶) Жерела VII c. 228.

¹⁷) Жерела II c. 13.

¹⁸) Ibid. c. 42.

¹⁹) Жерела І c. 97-8, див. іще напр. III c. 91.

²⁰) Жерела III c. 280.

²¹) Ib. III c. 291.

²²) Жерела III c. 420-1, Матеріали ч. 120.

²³) Źródła VI c. 79.

²⁴) У Яблоновского Ruś Czerwona c. 459.

²⁵) Див. с. 100.

²⁶) Витяг у Лозїньского Kupiectwo c. 433.

²⁷) Archiwum vom. hist. V c. 560.

²⁸) Źródła dz. XVI c. 421.

²⁹) Чтенія київські т. XV, Матеріали до ист. землевладЂнія Вишневецкихъ ч. 20, пор. 21 і 22.

³⁰) Жерела І c. 97, III c. 197, 251-2, 419.

³¹) Жерела VII c. 174.

³²) Жерела III c. 252.

³³) Źródła XVIII. І с. 50.

³⁴) Ptaszycki Iwan Fedorowicz док. ч. 18-20 (Rozprawy wydz filol. т. XI).

³⁵) Опись книги 2047 кіев. центр. арх. ч. 465 і 468, пор. реєстр 1589 р. — Źródła XIX с. 149.

³⁶) Напр. вище c. 66, 70.

³⁷) Akta gr. i ziem. II ч. 9, VIII ч. 3, Акты Зап. Р. І ч. 4, нове вид. (факсімілє) — Палеограф. снимки ч. 4, 24.

³⁸) Źródła XVIII.Ic. 146-151; цифри обраховані для части Сяніччини Яблоновоким, ор. c. c. 454, беру від нього, иньші доповняю з реєстрів.

³⁹) Такі факти знаємо з в. кн. Литовського, з Чорної Руси — так нпр. міщане м. Слонима в 1522 р. просять у в. князя позволення держати у себе жорна „для драня круп”, і в. князь позволяв, і то з тим, аби тих жорен не було більше, як одні на трох міщан, „а жито и солоды и пшеницу мають на млыне господарскомъ молоти” — Акты Лит. рус. госуд. I ч. 158.

⁴⁰) Так в Холмській землї в 1589 р. не було анї одного вітряка, в Белзькій в 1578 оден (rota ventilis — Źródła XVIII. I c. 220), на Волини три (ib. XIX c. 43) на сотки водяних.

⁴¹) Витяг з недрук. контракту у Д.-Запольского Хозяйство с. 419.

⁴²) У Яблоновского Ruś Czerwona c. 132, в витягах і на жаль — без всяких близших пояснень про сей реєстр.

⁴³) Цифри реєстрів 1569 р. для Волини подає Яблоновский (Źródła XIX c. 43) лучачи по цифрам податку в одну катеґорію млини дїдичні й вальники(платили 24 гр.), а в другу млини державлені, коречники і весняні (що не мололи цїлий рік, а тільки при весняній водї) — сї катеґорії платили по 12 гр.

⁴⁴) Жерела II c. 297-8.

⁴⁵) Жерела II c. 160-3.

⁴⁶) Калуська волость була в державі Сенявских.

⁴⁷) Жерела І c. 84, пор. нпр. c. 27-8, 47.

⁴⁸) Напр. I с. 57, 117, III с. 124, 137, 147.

⁴⁹) Відомости зібрані у Д.-Запольского Хозяйство с. 441 і далї.

⁵⁰) Жерела III c. 222.

⁵¹) Źródła XVIII. І с. 120-2.

⁵²) Źródła XVIII. I с. 124 і далї.

⁵³) Жерела III c. 222.

⁵⁴) Нпр. в Городельщинї. — Жерела c. 84, 89.

⁵⁵) Див. Жерела III і VII, показчик під словом празничне, воно одначе тут являєть ся инодї синонїмом „почти” — стації.

⁵⁶) Жерела III c. 100.

⁵⁷) Любомірский на підставі джерел, яких близше не цитує, пише про Ратенщину: pozwolonem było każdemu poddanemu wyrabianie wszelkich napojów za opłata od waru lub od kotła — Star. Rateńskie c.219.

⁵⁸) Уривок з невидрук. контракту у Д.-Запольского.

⁵⁹) Źródła XVIII. I c. 120-1.

⁶⁰) Витяг у Д.-Запольского Хозяйство с. 370.

⁶¹) Архивъ Югоз. Р. VII. І c. 83-4, 96, 113.

⁶²) Źródła dz. XVIII. І c. 178, 191.

⁶³) Źródła XIX І c. 44.

⁶⁴) Жерела II c. 309.

⁶⁵) Див. c. 108

⁶⁶) Źródła V c. 78-9 і 118.

⁶⁷) Ibid. c. 79-8 і 118-20.

⁶⁸) Ib. c. 130.

⁶⁹) Ibid. c. 103-4 і 132-3.

⁷⁰) Ibid. c. 108 і 137.

⁷¹) Ib. c. 107 і 134-5.

⁷²) Niemcewicz Zbiór pamiętników VI c. 242-3 (тут дата брошури хибна — про неї у Шельонґовского Pieniądz c. 301).

⁷³) Брошура: Gründlicher Gegenberichfc vom wahren Remedio der gegenwärtigen Theuerung von Getreide im Niederland y Naude ор. c. c. 368-9.

⁷⁴) Шельонґовский (ор. c. c. 148) противставляє словам анонїма відзив Старовольского, що Поляки „більше висилають за границю нїж звідти потрібують — сї останнї (товари) більше належать до роскоши, нїж до першої потреби”. Але в сих словах властиво нема нїчого противного анонїмови: Старовольский каже тільки, що Поляки могли без тих товарів, які довозять за свої сирові продукти, могли б обійти ся, і довозять їх не з потреби, а для роскоші, отже, як каже Старовольский — „не можуть бути названі зовсїм бідними в порівнянню з иньшими европейськими народами”. Про активність білянсу тут нема мови; сам Шельонґовский приймає для середнього вивозу Ґданська 1615-28 р. цифру 10 міл. зол. (maximum 17 ¹/₂), а для середнього довозу 13 міл., і чомусь бачить в тім доказ, що білянс Польщі був активним.

⁷⁵) Див. вище c. 68.

⁷⁶) Вид. Ґолїцина c. 24.

⁷⁷) Volum. legum. III c. 332.

⁷⁸) Не відновлена, як хибно каже Шельонґовский, ор. c. c. 132 — Volum. legum. III c. 393.

Дата добавления: 2015-06-04