Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Здійснення діяльності в окремих видах товариств




Порядок формування органів, їх склад, порядок

Структура органів товариства

За загальним правилом органами товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Таким чином товариство:

- зазвичай має дворівневу структуру органів управління: загальні збори учасників - виконавчий орган;

- може мати й трирівневу структуру органів: загальні збори учас­ників - контрольний орган - виконавчий орган.

У ТОВ та AT можуть бути як два органи управління, так і три. На­приклад, відповідно до ч. 2 ст. 146 ЦК загальні збори учасників ТОВ можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за

1 Могилееский С.Д. Органы управления хозяйственными обществами: правовой аспект: Автореф. дис.... докт. юрид. наук (12.00.03). М., 2001. - С. 11.


жнансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Практично яка сама норма міститься в ч. 1 ст. 160 ЦК щодо наглядової ради AT.

Не зовсім зрозуміло, чи є створення наглядової ради установи бов'язковим, тому що в абз. З ч.І ст. 101 ЦК встановлюється, що в установчому акті може міститися також вказівка на створення інших органів установи, крім обов'язкового органу - правління. Однак у ч. 2 цієї статті стверджується не про можливість створення, а про створення наглядової ради та її головне призначення.

Порядок формування органів, їх склад, порядок здійснення ними своєї діяльності мають істотні особливості в окремих видах товариств. Одні органи формуються тільки з числа учасників товариства, інші - не обов'язково. Ці аспекти коментуватимуться в подальшому стосовно тих чи інших видів підприємницьких та непідприємницьких товариств. Тор­каючись же загальних аспектш органш товариств, слід звернути увагу на деякі особливості, які вносить ГК, ч. 1 ст. 65 якого містить розпливчасту норму про управління підприємством на основі поєднання прав власни­ка з господарського використання свого майна й участі в управлінні трудового колективу. Відтак, оскільки господарське товариство та ко­оператив є підприємством (ч. 1 ст. 79 ГК), то й на органи управління цих юридичних осіб має поширюватися це правило. Однак у ст.89 ГК, що є спеціальною відносно ст. 79 ГК, уже не зазначається про управління господарським товариством трудовим колективом або принаймні не роз­кривається механізм його участі в управлінні якимсь іншим способом, наприклад шляхом входження представників трудового колективу до складу органів господарського товариства або якось інакше.

Ще однією особливістю ГК є правило його ч. 1 ст. 89, в якій установ­люється, що управління здійснюється органами господарського товари­ства й посадовими особами. Таке формулювання породжує питання, як співвідносяться між собою ці поняття. Якщо посадові особи входять до складу органів господарського товариства, то немає необхідності їх роз­діляти. Дійсно загальні збори учасників товариства не складаються з осадових осіб, але є самі по собі органом цієї юридичної особи. Однак У господарських товариствах згідно зі ст. 63 Закону України «Прогоспо-

рські товариства» створюється ревізійна комісія, голова якої є посадо-


вою особою, а члени - ні (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства», ч.2 ст.89 ГК). Тоді чи означає це, що ревізійна комісія також буде органом товариства або вона таким не є, а управління товариством здійснює лише її голова (у частині своїх повноважень).

Відповідь на це питання не однозначна, тому що, з одного боку, згідно зі ст. 97 ЦК, крім таких обов'язкових органів товариства, як загальні збо­ри учасників і виконавчий орган, законом може встановлюватися й інше. Тобто формування інших органів у товаристві за загальним правилом не виключається, а відповідно до ст. 146 ЦК у ТОВ можуть формуватися органи, які здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльність виконавчого органу. Причому ці органи названі в множині, отже, ними можуть бути як наглядова рада, так і ревізійна комісія. Ство­рення наглядової ради в AT передбачається й ст. 160 ЦК.

Специфіку мають органи корпоративних інвестиційних фондів. Відповідно до Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» ними є загальні збори акціонерів та спостережна (наглядова) рада. Утворення інших органів у цих фондах заборонено (ст. 14). Проте управління активами цього фонду на під­ставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами. У відносинах з третіми особами зазначена компанія повинна діяти від імені та в інтересах корпоративного інвестиційного фонду на підставі договору про управління активами (ст. її).

Створення ревізійної комісії як органу господарського товариства передбачено Законом України «Про господарські товариства». З іншо­го боку, ревізійна комісія не здійснює постійний контроль за діяльністю виконавчого органу товариства, на відміну від наглядової ради. І якщо підрозділ 4 § 1 гл.8 ЦК не виключає її розуміння як органу ТОВ (якщо не враховувати непостійність основи її діяльності), то підрозділ 5 § 1 гл. 8 ЦК, що регулює питання AT, взагалі обходить стороною ці питан­ня, обмежуючись нормою лише про аудиторську перевірку.

Увага! Очевидно, правильним буде твердження, що реві­зійна комісія не є органом господарського товариства, її голо­ва також не здійснює повноваження з управління товари­ством, хоча це не заважає йому бути посадовою особою.

Тоді неправильним буде твердження, що товариством управляють посадові особи, тому що вони здійснюють свої функції, оскільки є чле-


нами відповідних органів управління товариством. Якщо ж посадова особа не є членом органу управління юридичної особи, то вона й не здійснює жодних управлінських функцій.

Очевидно, що подібні положення ГК, що є повторенням старих норм Закону України «Про підприємства в Україні», що втратив чинність, суперечливі й не вписуються у злагоджену систему управління юридич­ною особою. Вони також не пропонують свою модель з адаптації за­явлених у ГК підходів до загальних правил про створення й функціону­вання органів юридичних осіб приватного права.

6.3. Загальні збори

Загальні збори учасників є органом не будь-якої юридичної особи, а тільки товариства (ст. 97 ЦК). В установи такого вищого органу не існує. Звертає також на себе увагу, що статті 97 й 98 ЦК не оперують поняттям «вищий орган» управління товариством, під яким зазвичай розуміються загальні збори учасників. Однак у статтях 145,159 ЦК, як й у ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 58 Закону України «Про госпо­дарські товариства», такий підхід до ієрархії органів управління збережено.

Увага! Установчі збори не є різновидом загальних зборів учасників, бо останні - це орган управління товариством, а на момент скликання установчих зборів товариства, як суб'єкта права ще не існує, тобто немає суб'єкта, в якому здійснюється управління.

Закон дозволяє в певних випадках приймати рішення в товаристві не

загальним зборам його членів, а іншому, спеціально створеному для цього

органу. Так, відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України «Про кооперацію»

можливо, якщо це передбачається статутом кооперативу, скликання зборів

уповноважених кооперативу. Це відбувається в разі, коли з організаційних

причин, а саме через територіальне розміщення чи значну чисельність

членів кооперативу проведення загальних зборів членів кооперативу не-

ожливе. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповно-

ажених, та порядок їх делегування визначаються статутом кооперативу.

Р того, наявна особливість управління в товаристві однієї

и> адже навряд чи правильно стверджувати, що в ній існує такий

Щии орган управління, як загальні збори учасників. Урегульована


108 €*ggM^ специфіка такого управління в Законі України «Про акціонерні това­риства» (ст. 49), тобто це стосується тільки AT однієї особи.

Узагалі ж подібна специфіка властива всім товариствам однієї особи, яке, як і будь яка інша юридична особа, має і особливу волю, що відрізня­ється від волі учасника, і особливі інтереси. Хоча учасник фактично одно­осібно формує органи управління цього товариства, а може і сам увійти до складу таких органів (органу), що, безумовно, впливатиме на їх (його) діяльність, але вже в силу того, що його воля реалізується через ці органи (орган), вона неодмінно в чомусь зміниться, тобто не буде співпадати в усьому з волею учасника, а отже, перетвориться на самостійну волю то­вариства. Учасник підкоряє свою діяльність інтересам товариства, меті її створення, тобто реалізує інтерес самого товариства.

Повноваження загальних зборів товариства, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються учасником одноосібно.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 584; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.