Виникнення правоздатності юридичних осіб

Правоздатність юридичних осіб виникає з моменту державної реє­страції (ч. 4 ст. 91 ЦК) і припиняється з моменту виключення відомос­тей про юридичну особу з державного реєстру. Так само, як і фізична особа, набуває правоздатності з моменту свого народження і припиня­ється її правоздатність зі смертю. Це важливо враховувати, зокрема, в разі банкрутства юридичної особи, коли господарським судом прийма­ється рішення про припинення діяльності юридичної особи, але її правоздатність зберігається впродовж існування такої особи, тобто до виключення відомостей про неї з державного реєстру.

5.2. Дієздатність юридичної особи

Дієздатність, тобто набуття цивільних прав й обов'язків своїми діями, згідно з ч. 1 й 2 ст. 92 ЦК юридична особа здійснює через свої органи або через своїх учасників. Тобто юридична особа визнається дієздатною

98 ^jpM-

в особі своїх органів. Унаслідок цього її дієздатність співпадає за своїм обсягом з правоздатністю¹.

При цьому перший спосіб здійснення дієздатності - через свої орга­ни - є загальним для всіх юридичних осіб, а другий - через учасників -винятком, тому що застосовується тільки у випадках, зазначених у за­коні. Такий спосіб здійснення дієздатності юридичної особи характерний для повних і командитних товариств, що не мають своїх органів. Від імені цих видів господарських товариств діють один або кілька повних учасників (ст. 122, ч. 1 ст. 135 ЦК).

Слід зауважити, що крім зазначених у ст. 92 ЦК способів реаліза­ції дієздатності юридичної особи, можуть мати місце й інші варіан­ти, обумовлені, по-перше, специфікою поняття й функцій учасника (засновника); по-друге, розмежуванням понять учасника (заснов­ника) й органу юридичної особи; по-третє, можливістю здійснення дієздатності юридичної особи іншою особою, причетною до участі в ній; по-четверте, вибором способу управління справами й/або майном юридичної особи; по-п'яте, накладенням різних видів право­відносин.

Увага! Уст. 44 Закону «Про нотаріат» є непорозуміння, викликане виразом: «Уразі укладення угоди представником перевіряються його повноваження». Справа у тому, що коли правочин учиняється юридичною особою, то в будь-якому

разі від її імені діє представник. Інша річ, що ним може бути як орган

або посадова особа органу, так і інша особа.

Орган, який укладає правочин від імені юридичної особи, може бути лише одноособовий - це директор (або президент, або управ­ляючий тощо). Якщо згідно зі статутом в юридичній особі створю­ється колегіальний виконавчий орган, то від імені цієї особи у правовідносинах з третіми особами виступає його голова або інші особи, передбачені статутом (наприклад, заступник чи кілька за­ступників).

Якщо правочин від імені юридичної особи укладає інша особа, на­приклад, керівник відділу, член правління, то його повноваження мають

' Синайский В.И. Русское гражданское право (классика российской цивилистики). М.: Статут, 2002.-С. 122.

Дата добавления: 2015-06-04