Вступне слово 5 страница

Інколи за сухою мовою цифр, які на перший погляд видаються заплутаними, складними для розуміння і нецікавими, може ховатися інформація, що дає змогу дійти певних висновків. Економічні журналісти, як правило, - не дуже люблять присвячувати свій час аналізу річного балансового звіту підприємств. Адже мало кому хочеться продиратися крізь колонки цифр, що нерідко займають декілька сторінок. І все ж таки – на деякі дані варто звернути увагу. А якщо врахувати при цьому й інформацію з інших джерел, присвячену даному підприємству чи цілій галузі, різні чутки та прогнози можуть несподівано знайти підтвердження або навпаки – спростуватися. Звісно, до аналізу таких даних слід підходити обережно й зважено, завжди пам’ятаючи, що самих лише цифр балансового звіту недостатньо для того, щоб робити однозначні висновки. Однак щось вони та означають... Навчіться читати між рядками! Принаймні одну базу для порівняння ми вже маємо: у балансовому звіті за рік завжди є дві колонки з цифрами: за звітний і за попередній періоди. Інколи співставлення даних у двох стовпчиках з сухими цифрами дає підстави для роздумів. Розглянемо декілька прикладів:

1. Статутний капітал акціонерного товариства на 31.12.00 становив 2,5 млрд. грн., а на 31.12.01 – 4,7 млрд. грн. Що це означає? Які чинники зростання статутного фонду можуть стояти за даними цифрами? Очевидно, що для збільшення статутного капіталу АТ існує єдиний можливий шлях – це додаткова емісія акцій. Однак сам факт додаткової емісії можна трактувати неоднозначно. Адже причини для нього можуть бути різні. По-перше, додаткова емісія акцій може бути викликана потребою подальшого розвитку підприємства – АТ отримує таким чином необхідні кошти для запланованих інвестицій. По-друге, вона може свідчити про спробу витіснити одного з акціонерів чи серйозно зменшити його вплив – акт за своєю суттю доволі недружній. Завдання журналіста – докопатися до суті справи.

2. Нематеріальні активи акціонерного товариства зросли за звітний період з 200 до 750 млн. грн. Про якi намiри підприємства це може свідчити? Нематеріальні активи включають у себе цінності, якi важко піддаються конкретнiй оцінцi. Це, зокрема, можуть бути торгові марки чи бренди. Як підрахувати вартість «розкрученого» бренду (наприклад оператора мобільного зв’язку UМС)? Зрозумiло, що тут є певні можливості для різних інтерпретацiй. Рiзке зростання нематеріальних активів у порiвняннi з попереднiм роком може свідчити або про придбання якогось бренду або, навпаки, про спробу зробити переоцінку власного з метою його подальшого продажу. У будь-якому випадку це може бути певним сигналом. Стежте за подальшим розвитком подій!

3. Дебіторська заборгованiсть зросла з 500 млн. до 1 млрд. гривень. Водночас виробничі запаси зростають з 200 до 500 млн. Що це означає? В даному випадку ситуація доволі однозначна. Зростання дебіторської заборгованості свідчить про те, що у підприємства є багато неплатоспроможних клієнтів, які не розраховуються за отриману продукцію. Натоміть зростання виробничих запасів є свідченням того, що зі збутом продукції за звітний період в АТ було не все гаразд – його склади, імовірно, завантажені нереалізованими товарами. Чому – чи не хоче фiрма продавати їх неплатоспроможним клієнтам, чи справдi певний товар не користується попитом на ринку – це вже інша тема.

4. Довгостроковi зобов’язання АТ зросли з 350 до 650 млн. грн. Про яку стратегію підприємства це свідчить? Кошти для інвестицiй у розширення або модернізацію виробництва можна залучити двома шляхами. Ви можете фiнансувати придбання нових машин та устаткування (будівництво нового цеху тощо) за допомогою власного капіталу. Одним із способів досягнення мети у цьому випадку є збiльшення статутного капіталу. 3 іншого боку, фінансування можна забезпечити за допомогою банківського кредиту. В такому разi він буде довгостроковим – адже інвестиції у виробництво окупляться не скоро. Таким чином, зростання довгострокових зобов’язань АТ може свiдчити про те, що здорове пiдприємство має намір розширюватися і завойовувати новi позиції на ринку. Може, але не мусить – шукайте додаткову інформацію!

5. Зобов’язання по короткострокових кредитах залишилися практично незмiнними, Чи можна з цього зробити висновок про розвиток пiдприємства за минулий період? На вiдміну від закупiвлі обладнання та інвестицій у розширення виробництва, закупівля сировини фінансується короткостроковими позиками. Адже сировина вам потрібна, щоб виробити певну продукцію, яку ви незабаром продасте і отримавши обiгові кошти, повернете кредит. Ситуація, коли зобов’язання по короткострокових кредитах залишаються на рівнi попереднього року, теоретично може свiдчити про те, що виробництво залишається на попередньому рівнi. Однак на основі такої інформації жодного висновку зробити не можна – її однозначно замало.

6. Представники підприємства говорять про прибутки від оперативної дiяльності. На що це може вказувати? На великi борги. Вiдомий приклад з останніх років – телекомунікаційний концерн «ДойчеТелеком». Компанія справді вела успішну оперативну діяльність, отримуючи від неї значні прибутки. Однак її фінансовi результати щороку були поганими – всі прибутки «з’їдала» сплата відсотків за борги (купівля американського оператора мобільного зв’язку Voicestream) та вiдрахування на амортизацію інвестицій (придбання ліцензії на мобільний зв’язок третього поколiння UМТS вартістю у 60 млрд. євро). Звісно, за такої ситуації звести кінці з кінцями нелегко – набагато простіш розповідати про успіхи та прибутки від продажу телефонних та кабельних послуг (оперативна діяльність).

2. Інтернет- джерела економічної інформації

Окрім інформації, яку вам нададуть на самих підприємствах, про що ми вже говорили, варто користуватися наступними додатковими джерелами.

Офіційні джерела:

Кабінет міністрів www.kmu.gov.ua Крім макроекономічної інформації, на сторінці містяться посилання на сайти міністерств та відомств України, а також обласних держадміністрацій

Міністерство економіки www.me.gov.ua

Міністерство аграрної політики www.minagro.kiev.ua

Міністерство фінансів Публікує інформацію про зовнішній борг та бюджет www.minfin.gov.ua

Верховна рада Повна законодавча база України www.rada.kiev.ua

Державний комітет з питань регулярної політики та підприємництва www.dkrp.gov.ua

Державний комітет статистики Статистичні огляди з макроекономічною інформацією є безкоштовними www.ukrstat.gov.ua

Національний банк Крім інформації про курси валют, грошову масу і платіжний баланс, містяться дані про зовнішню торгівлю та макроекономічну ситуацію і прогнози www.amc.gov.ua

Антимонопольний комітет www.spfu.gov.ua

Інформація про акціонерні товариства:

ISTOCK -Містить інформацію про 13 000 тисяч українських акціонерних товариств. Публікуються вихідні дані АТ, частково річні звіти. Доступ безкоштовний www.istock.com.ua

Незалежні економічні інститут:.

Інститут реформ -публікує серію “Економічні есе”, двічі на рік виходить Інвестиційний рейтинг Регіонів України - www.ir.org.ua

Український Центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова www.uceps.com.ua

Інтернет-видання:

Кореспондент -Сайт належить Kyiv Post www.korrespondent.net

Український фінансовий сервер - www.ufs.kiev.ua

Українська товарна система - www.uts.net.ua

Ліга http://liga.net

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Яку інформацію про підприємство слід шукати на самому підприємстві, а яку поза ним?

2. Як працювати з отриманими цифрами і фактами? Про що вони можуть свідчити?

Рекомендована література до теми:

1. Гутиря І. І. Економічна проблематика в пресі: критерії та складові ефективності // Соціокультурні аспекти права на комунікацію / За ред. А. З. Москаленка. – К., 1997.

2. Економічна журналістика: новації західної преси / навчальний модуль, розроблений за матеріалами семінару. – К., 1998.

3. Економіка всюди. – К.: Асоціація української преси. – 2000.

Тема 7. Як подати економічну статтю

1. Для бульварної газети

2. Для ділового тижневика у регіоні

3. Для щоденної економiчної газети

4. Поради журналістам, котрі пишуть про економіку та бізнес

1. Для бульварної газети

Завдання пiдготувати матеріал у бульварну газету на перший погляд здається легким. Та підготувати статтю на економічну тематику простою і доступною мовою не легко. Оскільки читачiв бульварної преси цiкавлять більше чутки, анiж факти, акцентувати увагу треба не на цифрах, а на пікантних подробицях. Тому основним джерелом інформації має стати інтернет, адже у всесвiтній мережi знайти можна практично усе. Ось приклад, як зробили колеги-журналісти, готуючи бульварну газету з економічним ухилом. Першу статтю вони назвали «Ловись, гривня, велика, маленька!» Такий заголовок мав би привернути увагу читача і змусити його принаймнi переглянути усю газету. Підсилити інтерес було покликане фото валiзи, через прозорi стінки якої видно «брудні» гривні. В процесі перегляду шпальти читач проковтнув би ще не одну приманку, яку вони підготували. Це й наступний заголовок – «На боротьбі з брудними грошима можна буде «чисто» заробити», й смішна карикатура, й кiлька анекдотів про гроші. Родзинкою сторінки стало компрометуюче досьє відомого політика, в якому наголошено на його зв’язках з Президентом. А ще сторінку «прикрасило» опитування пересічних громадян, котрі висловлювали свою думку щодо теми сторінки. Як правило, людей цiкавлять думки оточуючих, тому вважаємо, що таке опитування було б цiкавим i читачам бульварної преси.

2. Для ділового тижневика у регіоні

Завдання такої газети – донести до читача економiчну чи бізнесову інформацiю і докладно прокоментувати ії. Крiм того, газета повинна максимально повно показати читачевi наслідки описуваного факту чи явища. Тексти в статтях такого видання не слід перевантажувати фінансово-економічними термінами, проте мова та стиль мають бути розрахованими на читачів, які в загальному обізнанi з азами фінансово-банківської справи. Спеціалізовану сторінку в діловій газеті варто формувати за такою схемою:

1. Головна економічна подія тижня (факт плюс коментарi).

2. Корисна поточна інформація для приватних підприємців (ця категорія – більшість читачів ділового тижневика в регіонi).

3. Законодавчі новини у сферi економiки.

4. Короткі інформацiйні повідомлення про події у сфері бізнесу (загальноукраїнські та регіональні).

5. Динаміка і коливання курсу валют (інфографiка).

3. Для щоденної економiчної газети

Ось приклад такої газети. Умовна назва «Профіль». Відразу під назвою була написана фраза: «Газета для тих, хто бажає більшого», щоб додатково привернути увагу певного кола читачiв. На першiй сторiнці такої газети має бути одна фотографія події або особи, про яких йтиметься. Не слiд перевантажувати першу сторінку – велика кількість фотографій може створити ефект перенасиченості і розпорошувати увагу. На цій сторінці треба подати вiдомостi про курси валют, короткi анонси сьогоднішнiх подій, а також анонси (назви з першими абзацами) статей, розміщених на інших сторінках газети цього номера. Центральна стаття повинна займати найбiльшу площу, а її назва має видiлятися найбiльшим шрифтом.

4. Поради журналістам, котрі пишуть про економіку та бізнес

1. Уникайте вузькоспеціалізованої та офіційної лексики – «Девіантні коливання ринку і їх вплив на маркетингову стратегію з урахуванням мерчандайзингових чинників при загальній споживацькій апатії», – від набору цих слів збудиться хіба що досвідчений рекламний менеджер. Решта читачів перейде до наступної статті, а якщо вона буде такою ж, ніколи не куплять вашу газету ще раз.

2. Пояснюйте економічні терміни і розшифровуйте абревіатури. ВВП, ВНП, ВТО, фінансові агрегати, девальвація - ці терміни зрозумілі професіоналам, але можуть нічого не сказати вашим читачам.

3. Не зловживайте цифрами.

4. Використовуйте цифри в певному контексті. Що значить та або інша цифра порівняно зі зрозумілими читачу величинами?

5. Перетворюйте цифри на факти, пояснюйте, що це означає.

6. Представляйте різні точки зору.

7. Не забувайте про людський чинник. Людям подобається читати про людей.

8. Задавайтеся питанням: ну то й що? Що особливого в цій події? Чим вона цікава моїм читачам?

9. Аналізуйте прес-релізи.

10. Прагніть бути оригінальнішими, шукайте несподівані ракурси в новинах про економіку.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Порівняйте критерії подачі економічної інформації для різних типів видань.

2. Запропонуйте теми і форми подачі економічної інформації для різних типів видань.

Рекомендована література до теми:

1. Гутиря І. І. Економічна проблематика в пресі: критерії та складові ефективності // Соціокультурні аспекти права на комунікацію / За ред. А. З. Москаленка. – К., 1997.

2. Економічна журналістика: новації західної преси / навчальний модуль, розроблений за матеріалами семінару. – К., 1998.

3. Економіка всюди. – К.: Асоціація української преси. – 2000.

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Ірина КОПИСТИНСЬКА

Проблематика засобів масової комунікації

Курс лекцій для студентів відділення «Журналістика»

(у 2-х частинах)

Дата добавления: 2015-06-30