Розвиток рослинного світу на Землі

Рослинний світ нашої планети надзвичайно різноманітний. У ньому налічується близько 500 тис. видів рослин. Зараз вони заселяють усе різноманіття природних умов, яке створилося на планеті. Вивченням викопних решток давніх рослин займається наука палеоботаніка. Перші рослинні організми виникли у воді в дуже далекі часи. Був час, коли рослинний світ на Землі не існував. Потім з’явились організми, які поступово змінювались, зникали, поступаючись місцем новим. Перші живі істоти були мікроскопічними дрібними грудочками слизу. Значно пізніше в деяких із них з'явилось зелене забарвлення, і ці живі організми стали схожі на одноклітинні водорості. Організми, в клітинах яких виник хлорофіл, пристосувалися до використання енергії сонячного світла для перетворення води і вуглекислого газу в їжу. З появою фотосинтезу в атмосфері почав нагромаджуватися кисень. Склад повітря став поступово наближатись до сучасного. Така атмосфера сприяла розвитку більш досконалих форм життя. Одноклітинні істоти дали початок багатоклітинним організмам, котрі, як і одноклітинні, виникли у воді. З одноклітинних водоростей розвивались різноманітні багатоклітинні водо­рості.

Перехід рослин до наземного способу життя, на думку вчених, був пов'язаний з існуванням ділянок суші, які періодично заливалися водою. Вода, що відступала, затримувалася в западинах. Вони то пересихали, то знову заповнювалися водою. Осушування цих ділянок відбувалося поступово. У деяких водоростей з'явилися пристосування до проживання без води (рис. 3.12).

Клімат на той час на земній кулі був вологим і теплим. Почався перехід деяких рослин від водного до наземного способу життя. Будова цих рослин поступово ускладнювалася. Вони дали початок першим наземним рослинам. Найдавніша група серед відомих наземних рослин – псилофіти.

Вони існували вже 420 – 400 млн років тому, а пізніше вимерли. Псилофіти росли по берегах водоймищ і були невеликими багатоклітинними зеленими рослинами. Вони не мали коренів, стебел, листя. Роль коренів у них виконували ризоїди. Псилофіти мали більш складну зовнішню та внутрішню будову. У них була розвинута первинна покривна тканина а також провідна – деревина й луб. Розмножувалися спорами.

Рис. 3.12. Перехід рослин до наземного способу життя.

Від псилофітів виникли мохоподібні і папоротеподібні, в яких уже були стебла, листя і корені. Розквіт папоротеподібних був близько 300млн років тому в кам'яновугільний період. Клімат на цей час був теплим і вологим. У кінці кам'яновугільного періоду клімат Землі став помітно сухішим і холоднішим. Деревоподібні папороті, хвощі і плауни почали вимирати, але до цього часу з'явилися примітивні голонасінні рослини – нащадки деяких папоротеподібних. Першими голонасінними рослинами були насінні папороті, які згодом повністю вимерли. Насіння в них розвивалося на листі: шишок у цих рослин не було. Насінні папороті були деревоподібними, ліановидними і трав'янистими рослинами. Від них виникли інші голонасінні.

Умови життя продовжували змінюватися. Там, де клімат був більш суворий, давні голонасінні рослини поступово вимирали і на зміну їм з'явилися більш досконалі рослини – давні хвойні, потім їх змінили сучасні хвойні: сосна, ялина, модрина та ін.

Перехід рослин на сушутісно пов'язаний не тільки з появою таких органів, як стебло, лист, корінь, але, головним чином, з появою насіння, особливим способом розмноження цих рослин. Рослини, що розмножувалися насінням,краще пристосувалися до життя на суші, ніж рослини, які розмножувалися спорами. Особливо чітко це проявилося, коли клімат став менш вологим.

У папоротеподібних на заростках, що розвиваються із спор, утворюються жіночі і чоловічі гамети (статеві клітини) – яйцеклітини і сперматозоїди. Для того щоб відбулося запліднення (після злиття гамет), необхідна атмосферна або ґрунтова вода, в якій сперматозоїди пересува­ються до яйцеклітин.

Голонасінним вільна вода для запліднення не потрібна, оскільки воно відбувається всередині насінних зачатків. У них чоловічі гамети (сперматозоїди) підходять до жіночих (яйцеклітин) по пилкових трубах, що ростуть усередині насінних зачатків. Таким чином, запліднення в спорових рослин знаходиться в повній залежності від наявності води, у рослин, що розмножуються насінням, цієї залежності немає.

Покритонасінні рослини – з'явилися на Землі понад 120–130 млн років тому. Вони є нащадками давніх голонасінних Покритонасінні виявилися найбільш пристосованими до життя на суші, оскільки тільки в них є спеціальні органи розмноження – квітки, а їхнє насіння розвивається всередині плода і добре захищене оплоднем.

Завдяки цьому покритонасінні швидко розселилися по всій Землі і зайняли найрізноманітніші місця проживання. Уже більше 60 млн років покритонасінні рослини панують на Землі.

Дата добавления: 2015-06-30