Рух резервів під заборгованість за кредитами Промінвестбанку станом на 01. 01. 2007 Р. 2 страница

Оцінка якості кредитної операції здійснюється до часу вико­нання позичальником/контрагентом зобов'язання за нею (надхо­дження коштів) незалежно від виду зобов'язання (або його замі­ни на інший вид).

Рівень сумнівної заборгованості характеризує якість кредит­ного портфеля, а саме: довгострокових, короткострокових та міжбанківських кредитів із точки зору проблематичності їх пове­рнення.

(5.34)

Значення цього показника не повинно перевищувати 0,05, тобто своєчасно непогашені кредити мають становити не більше 5 % від усього кредитного портфеля.

5.6.3. Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).

Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

• Кабінету Міністрів України;

• банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж «інвестиційний клас» (кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).

• урядів країн категорії «А»;

• міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку);

• забезпечені гарантії банків України.

Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб — майнових поручителів), що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

• майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж «інвести­ційний клас»;

• іменні ощадні сертифікати, що випущені банком-креди­тором, або майнові права на грошові кошти позичальника чи майнового поручителя, що розміщені на депозиті в банку-кредиторі, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів, обумовленого договором, у разі неви­конання позичальником зобов'язань за кредитом. Не приймають­ся до розрахунку резерву майнові права на грошові кошти банку, який одночасно є позичальником і кредитором та кошти якого розміщені в банку-кредиторі на подібних з отриманим у нього кредитом або залученим депозитом умовах (сума, строк та вид валюти);

• дорогоцінні метали, які належать позичальнику і знаходять­ся на зберіганні в банку-кредиторі, та за умови безперечного пра­ва звернення банком-кредитором стягнення, обумовленого дого­вором, на ці метали в разі невиконання позичальником зобов'я­зань за кредитом; державні цінні папери;

• недержавні цінні папери — облігації та акції підприємств, що мають активний ринок, ощадні сертифікати на пред'явника, що випущені банком-кредитором, ощадні сертифікати інших ба­нків, інвестиційні сертифікати;

• зареєстроване нерухоме майно;

• рухоме майно;

• інші майнові права.

У разі здійснення кредитних операцій в іноземній валюті з фі­зичними особами до розрахунку резерву під кредитні ризики приймаються майнові права на грошові депозити або іменні де­позитні сертифікати, випущені банком-кредитором, нерухоме майно, майнові права на майбутнє нерухоме майно, що належить до житлового фонду, транспортні засоби, дорогоцінні та банків­ські метали. У разі здійснення кредитних операцій з нерезиден­тами (крім банківських установ і фізичних осіб, які оформили до-

звіл на працевлаштування в Україні або які є працівниками роз­ташованих на території України іноземних дипломатичних, кон­сульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імуніте­том і дипломатичними привілеями) до розрахунку резерву під кредитні ризики приймаються тільки майнові права на грошові депозити або іменні депозитні сертифікати та нерухоме майно, що розташоване на території України та належить на правах вла­сності цим нерезидентам або поручителю-резиденту. Ця норма не поширюється на кредитні операції, що здійснюються іноземними філіями українських банків. Сума забезпечення береться до роз­рахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції.

Безумовні гарантії беруться до розрахунку резервів під креди­тні ризики за такими коефіцієнтами (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

ВІДСОТОК ВАРТОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ГАРАНТІЇ),

ЩО БЕРЕТЬСЯ ДО РОЗРАХУНКУ ЧИСТОГО

КРЕДИТНОГО РИЗИКУ

Класифіковані кредитні операції	Відсоток вартості забезпечення (гарантії"), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією
Кабінету Міністрів України	урядів країн категорії «А»	міжнарод­них багато­сторонніх банків	банків з рейтингом не нижче ніж «інвестицій­ний клас»,забезпечені гарантії банків України
«Стандартна»
«Під контролем»
«Субстандартна»
«Сумнівна»
«Безнадійна»

Предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредит­ні ризики за такими коефіцієнтами (табл. 5.7).

Вартість предмета застави визначається банком при кредиту­ванні за ринковою вартістю. Застава оформляється договором за­стави відповідно до Закону України «Про заставу». Якщо пред­метом застави є цінні папери, то їх вартість визначається

відповідно до Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.12.2003 №561 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2004 за № 5/8604.

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання пози­чальником своїх зобов'язань.

При розрахунку чистого кредитного ризику не враховуєть­ся застава, предметом якої є акції, випущені банком-кредитором.

При розрахунку чистого кредитного ризику за кредитами, що надані під заставу майнових прав на грошові депозити позичаль­ника або поручителя, враховується вартість застави в розмірі 100 % за умови передавання цих коштів в управління банку на строк дії кредитного договору.

Для розрахунку резерву суму заборгованості, що обліковуєть­ся за рахунком гарантійних депозитів і грошового покриття в ін­ших банках (балансовий рахунок 1511), слід зменшувати на суму покриття за відповідним акредитивом, що обліковується за раху­нком «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (балансовий рахунок 2602), за умови, що заявник акредитива бе­ре на себе ризики, пов'язані з відбором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, і гарантійні депозити відповіда­ють за строками та сумами відповідному акредитиву й облікову­ються на окремих аналітичних рахунках. Сума валового кредит­ного ризику за консорціумним кредитом зменшується в провідному банку на суму кредитних ресурсів, залучених від ба­нків — учасників банківського консорціуму.

За кредитами, класифікованими як «безнадійні», банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.

Ураховуючи зміни кон'юнктури ринку, банкам рекомендуєть­ся щокварталу, а також у разі кожної пролонгації кредитного до­говору проводити перевірку стану заставленого майна та за по­треби переглядати його вартість.

Якщо банк не здійснює перевірку стану заставленого майна, а також відсутні документи, що засвідчують наявність і стан забез­печення, то банк зобов'язаний формувати резерв під кредитні ри­зики на всю суму основного боргу.

дд(,)

За короткостроковими споживчими кредитами в розмірі, екві­валентному 2000 євро, що надані позичальникам — фізичним особам, які належать за фінансовим станом до класу «А» або «Б» та за станом обслуговування боргу класифіковані за групою «до­бре», під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за цими кредитами доцільність проведення додаткових пе­ревірок стану забезпечення (застави) визначається банком відпо­відно до його внутрішніх положень. Періодичність і порядок пе­ревірки стану заставленого майна визначаються у внутрішніх положеннях банку залежно від виду та якості забезпечення, що приймається для покриття ризику за кредитними операціями, можливості його схоронності.

5.6.4. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування (табл. 5.8).

Таблиця 5.8

КОЕФІЦІЄНТ РЕЗЕРВУВАННЯ ЗА КРЕДИТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

Категорія ризику кредитної операції	Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику)
у гривні	в іноземній валюті	за однорід­ними спо­живчими кредитами
з позичальни­ками, у яких є джерела надхо­дження валют­ної виручки	з позичальника­ми, у яких немає джерел надхо­дження валютної виручки
«Стандартна»	1%	2%	2%	2%
«Під контролем»	5%	7%	10%	10%
«Субстандартна»	20%	25%	40%	40%
«Сумнівна»	50%	60%	80%	80%
«Безнадійна»	100%	100%	100%	100%

Формування резерву під кредитні ризики за операціями в іноземній валюті, що проводяться на міжбанківському ринку,

9*

здійснюється за коефіцієнтами резервування 1 %, 5 %, 20 %, 50 %, 100 % відповідно до категорії кожної окремої операції без додаткової оцінки надходжень позичальника в іноземній валюті.

Під час розрахунку резерву за кредитними операціями в іно­земній валюті достатніми вважаються надходження валютної ви­ручки, які перевищують суму основного боргу та відсотків за ним. Розрахунок достатності надходжень валютної виручки здій­снюється за період, що відповідає строку дії укладеного кредит­ного договору.

Під час формування резервів за кредитними операціями, що здійснюються на міжнародному ринку, банки мають ураховувати ризик країни, який виникає у зв'язку з кредитуванням позичаль­ників інших країн і залежить від нестабільної політичної ситуації, економічної кризи, обмежувальної політики уряду щодо інозем­них кредитів, інвестицій, переказів тощо.

Під час розрахунку резерву з урахуванням ризику країни чис­тий кредитний ризик зважується на один з двох коефіцієнтів ре­зервування, що є більшим:

• коефіцієнт резервування за ступенем ризику залежно від ка­тегорії кредитної операції;

• або коефіцієнт резервування за ризиком країни позичаль­ника.

Якщо гарантом повернення боргу за такою кредитною опера­цією є резидент країни, ризик якої належить до вищої групи, ніж ризик країни позичальника, то для порівняння береться коефіці­єнт, що встановлений для країни цього гаранта.

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших ба­нках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використо­вується встановлений міжнародними рейтинговими агентства­ми рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poor's тощо).

Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділя­ються за групами відповідно до рейтингу країни. Рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, до­водиться до відома банків Національним банком України.

Розмір резерву визначається шляхом зважування суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого бан­ку, на відповідний коефіцієнт резервування.

В основу аналізу руху резервів по кредитам покладено балан­сову модель, яка визначає взаємозалежність між показниками (табл. 5.9)

(5.35)

де Зпоч, Зкін — залишки резервів під заборгованість за кредитами відповідно на початок і кінець балансового періоду, грн;

В — сума відрахувань до резерву, грн;

С — списання активів за рахунок резервів, грн;

Зм — зменшення резерву під заборгованість за кредитами.

Таблиця 5.9

	Найменування статті	Звітний рік	Попередній ^1 рік
	Залишок на 1 січня	628 117	372 218
	Відрахування до резервів під:	2 247 297	1 216 787
2.1	Нестандартну заборгованість	2 216 354	1 206 892
2.2	Стандартну заборгованість	30 943
	Списання активів за рахунок резервів	(31 530)	(17412)
	Зменшення резерву під:	(1 913 305)	(943 476)
4.1	— нестандартну заборгованість (у разі поліпшення кредитного портфеля)	(1 885 849)	(937 514)
4.2	— стандартну заборгованість (у разі по­гіршення кредитного портфеля або її по­гашення)	(27 456)	(5962)
	Залишок за станом на кінець дня 31 гру­дня	930 579	628 117

В 2006 р. повернуто раніше списаних за рахунок резерву кре­дитів на суму 240 тис. грн.

Згідно з цією моделлю будь-який показник можна визначити за допомогою інших. Найчастіше аналітика цікавлять причини зміни залишків резервів під заборгованість за кредитами. Щоб відповісти на це питання, балансову модель необхідно перетво­рити таким чином

(5.36)

З наведеного рівняння видно, що залишки резервів під забор­гованість за кредитами на кінець періоду перебувають під пря­мим впливом залишків на початок періоду та суми відрахування до резервів і під зворотнім впливом суми списання активів за ра­хунок резерву та суми зменшення резервів. Виходячи з цього можна визначити вплив елементів балансу на зміну залишків ре­зервів під заборгованість за кредитами у звітному періоді

(5.37)

де — абсолютна зміна залишків резервів під забор-

гованість за кредитами відповідно на кінець і початок звітного періоду порівняно з балансовим періодом, грн;

— абсолютна зміна суми відрахувань до резерву, грн;

— абсолютна зміна суми списання активів за рахунок ре­
зервів, грн;

— абсолютна зміна суми зменшення резерву під забор­гованість за кредитами, грн.

5.7. Прикладний аспект аналізу кредитних операцій банку

За співвідношенням частки кредитів юридичних і фі­зичних осіб у структурі кредитного портфеля можна скласти пе­релік банків, які надають перевагу кредитуванню підприємств або населення.

Табл. 5.10 містить перелік банків, які мають гранично ве­лику та гранично малу частку позичок, наданих населенню (в середньому по системі цей показник на 01.01.2007 р. ста­новив 32 %. Виходячи із цього, частка кредитів, наданих підприємствам, у середньому по банківській системі дорів­нювала 68 %).

Наступний показник, який характеризує ділову активність ба­нку і на який хотілося б звернути увагу, — динаміка кредитного портфеля за звітний період.

Обсяг кредитного портфеля банківської системи України в ці­лому за 2006 р. зріс на 103,2 млрд грн, або на 73 %. У таблиці 5.11 зазначено банки, які найістотніше збільшили кредитний портфель, і банки, які з різних причин його зменшили.

Таблиця 5.10

ЧАСТКА КРЕДИТІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ У КРЕДИТНОМУ ПОРТФЕЛІ НА 01.01.2007 Р.

Банківські установи зі значним розміром кредитного портфеля фізичних осіб (>50 % наданих кредитів)	Значення показни­ка, %	Банківські установи з незначним розміром кредитного портфеля фізичних осіб (<2 % наданих кредитів)	Значення показни­ка, %
МІЖНАРОДНИЙ ІПОТЕЧ­НИЙ БАНК
АІС-БАНК		ІПОБАНК
БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ		«КОНКОРД»
ПРАВЕКС-БАНК		БАНК «БОГУСЛАВ»
«ДЕЛЬТА»		«ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИ­ВА»
«ФАМІЛЬНИЙ»		КАЛІОН БАНК УКРАЇНА
ІКАР-БАНК		СІТІБАНК (УКРАЇНА)
«СИНТЕЗ»		БАНК «НАРОДНИЙ КАПІ­ТАЛ»
ПАРТНЕР БАНК		ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ БАНК
ПРОКРЕДИТ БАНК		БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ
АГРОБАНК		«СТОЛИЧНИЙ»
ОЩАДБАНК		ІНГ БАНК УКРАЇНА
«УНІВЕРСАЛЬНИЙ»		УКРАЇНСЬКА ФІНАНСО­ВА ГРУПА
УКРСОЦБАНК		УКРГАЗПРОМБАНК
УКРСІБББАНК		ФІНБАНК
«СЛАВУТИЧ»		СИГМАБАНК
«НАДРА»
«ПОРТО-ФРАНКО»
«ПРЕСТИЖ»
ТММ-БАНК

Серед коефіцієнтів, що описують якість активів, найбільш по­казовими є відношення сформованих страхових резервів під кре­дитні операції до кредитного портфеля та відношення резервів під усі активні операції до активів на звітну дату.

Таблиця 5.11

ДИНАМІКА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ОКРЕМИХ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ 2006 Р.

Банки, що збільшили кредитний портфель на >1 млрд грн	Абсолютне зростання, тис. грн	Відносне зростання,%
ПРИВАТБАНК	12 671 643
УКРСИББАНК	10 348 597
РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ	9 005 479
УКРЕКСІМБАНК	6 591 707
УКРСОЦБАНК	5 438 678
ОТП БАНК	3 782 840
АЛЬФА-БАНК	3 318 363
ПРОМШВЕСТБАНК	3 185 942
КРЕДИТПРОМБАНК	2 975 790
«НАДРА»	2 949 489
«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»	2 755 227
«ФОРУМ»	2 714 647
ОЩАДБАНК	2 458 925
УКРПРОМБАНК	1 887 692
БРОКБІЗНЕСБАНК	1 764 847
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК	1 612 494
ТАС-КОМЕРЦБАНК	1 434 039
ВАБАНК	1 344 545	ПО
«ПІВДЕННИЙ»	1 240 380
«ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА»	І 178 943
Банки, що зменшили кредитний портфель	Відносне зменшення, %	Абсолютне зменшення, тис. грн
УКРАЇНСЬКИЙ КРЕДИТНИЙ БАНК	-93	-25 0126
«ПРИВАТІНВЕСТ»	-90	-64 791
КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК	-52	-31 441
«ЮНЕКС»	-23	-22 492
ЛЕГБАНК	-19	^0 836
ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИЙ БАНК	-19	-24 798
ЕКСПРЕС-БАНК	-4	-35 240
ПРАЙМ-БАНК	-3	-1252

Якщо припустити, що всі комерційні банки адекватно оціню­ють якість власних активів (у першу чергу — кредитів) і своєчас­но та у повному обсязі формують страхові резерви, то чим мен­шими є значення цих показників, тим краще почуває себе банк. І навпаки.

Табл. 5.10 містить банки, що мають найвищі (негативні) зна­чення зазначених показників.

Таблиця 5.10

ВІДНОШЕННЯ СФОРМОВАНИХ СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ ПІД АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ ДО АКТИВІВ НА 01.01.2007 Р.

Банківські установи зі значним розміром сформованих страхо­вих резервів під кредитні опера­ції (> 10 % кредитного портфеля)	Значення показни­ка, %	Банківські установи зі значним розміром сформованих страхо­вих резервів за всіма активними операціями (> 10 % активів)	Значення показни­ка, %
ПРИВАТГНВЕСТ		ДІАЛОГБАНК
УКРАЇНСЬКИЙ КРЕДИТ­НИЙ БАНК		ТАС-БІЗНЕСБАНК
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РАЦІОНАЛЬНОГО ФІНАН­СУВАННЯ		ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РАЦІОНАЛЬНОГО ФІ­НАНСУВАННЯ
ДІАЛОГБАНК		«АЛЬЯНС»
ПРАЙМ-БАНК		УКРАЇНСЬКИЙ КРЕДИТ­НИЙ БАНК
БАНК «ПЕРСПЕКТИВА»		«ДЕМАРК»
ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙ­НИЙ БАНК		«ДЕМАРК»
«ТК КРЕДИТ»		БАНК «НАРОДНИЙ КАПІ­ТАЛ
ТАС-БІЗНЕСБАНК		УКРГАЗПРОМБАНК
УКРГАЗПРОМБАНК
ПОЛІКОМБАНК
«ДЕМАРК»
«АЛЬЯНС»
ПРИВАТБАНК
БАНК «НАРОДНИЙ КАПІ­ТАЛ»
ТММ-БАНК
«АРКАДА»
ЗАХІДІНКОМБАНК

За станом на 01.01.2007 р. відношення резервів під кредитні операції до кредитного портфеля банківської системи в цілому становило 4,7 %; відношення резервів під активні операції до ак­тивів — 3,8 %.

Література [6,13,16,20,30,32,43,55,70]

Контрольні запитання

1. Надайте визначення кредитного портфеля банку.

2. Які джерела нормативно-правової інформації аналізу
кредитних операцій банку існують?

3. Перелічить основні форми звітної статистичної інфор­
мації.

4. Які показники характеризують обсяг і вартість кредит­них вкладень?

5. Перелічить ознаки структуризації кредитного портфелю.

6. Які показники характеризують рівень оборотності кре­дитів?

7. За допомогою якого балансового рівня проводиться аналіз
руху кредитів?

8. Який метод покладено в основу аналізу кредитоспромо­
жності позичальника?

9. Скільки класів позичальника існує?

10. За якими ознаками проводиться класифікація кредитів
за ступенем ризику?

11. Як ви розумієте термін «чистий кредитний ризик»?

12. Які предмети застави беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики?

13. Від яких чинників залежить коефіцієнт резервування за кредитними операціями?

Дата добавления: 2015-07-02