Практичні завдання. 8. Які показники рентабельності можна розрахувати за да­ними управлінського обліку?

О

Тести

Практичні завдання

І

8. Які показники рентабельності можна розрахувати за да­ними управлінського обліку?

9. Які існують принципи добору центрів відповідальності банку?

10. Які банки України мають найбільші і найменші показни­
ки прибутковості?

1. За даними табл. 11.2—11.3 проаналізуйте причини від-• мінності прибутку банку за даними бухгалтерського і пода­ткового обліку.

1. Чиста маржа операційного прибутку розраховується за фор­
мулою:

A) (процентні доходи - процентні витрати) / власний капітал Б) (операційні доходи - операційні витрати) / власний капітал

B) (процентні доходи - процентні витрати) / активи Г) (операційні доходи - операційні витрати) / активи

2. Чиста непроцентна маржа розраховується за формулою:

A) (непроцентні доходи - непроцентні витрати) / власний капітал Б) (операційні доходи - операційні витрати) / власний капітал

B) (непроцентні доходи - непроцентні витрати) / активи Г) (операційні доходи - операційні витрати) / активи

3. Чиста процентна маржа розраховується за формулою:

A) (процентні доходи - процентні витрати) / власний капітал Б) (операційні доходи - операційні витрати) / власний капітал

B) (процентні доходи - процентні витрати) / активи Г) (операційні доходи - операційні витрати) / активи

4. Спред прибутку розраховується за формулою:

A) (процентні доходи - процентні витрати) / власний капітал

Б) процентні доходи / доходні активи - процентні витрати / / підпроцентні пасиви

B) (непроцентні доходи - непроцентні витрати) / активи

Г) (процентні доходи - процентні витрати) / (доходні активи -- підпроцентні пасиви)

5. Який економічний зміст має показник спреда:

A) вимірник доходності для акціонерів банку
Б) показник ефективності роботи менеджерів

B) показник ефективності посередництва між вкладниками і позича­
льниками

Т) фінансовий важіль

АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАНКУ

12.1. Значення, задачі, інформаційне забезпечення аналізу
ліквідності банку.

12.2. Аналіз ліквідної позиції банку.

12.3. Коефіцієнтний аналіз ліквідності.

12.4. Оцінка потреби банку у ліквідних коштах.

12.1. Значення, задачі, інформаційне забезпечення аналізу ліквідності банку

Розглядаючи підходи до визначення банківської лікві­дності, які існують в сучасній економічній літературі, і варіанти реальних дефініцій платоспроможності, що виникають з їх ура­хуванням, можна виділити два основні напрями.

Перший виходить з визнання ліквідності як здатності банку своєчасно і повно погашати свої зобов'язання за рахунок викори­стання активів, тобто ґрунтується на перерозподільній функції банків. Таким чином, в основі визначення ліквідності як можли­вості виконання банком своїх зобов'язань за рахунок реалізації активів лежить визнання банку як посередника між власниками ресурсів, які залучаються, і позичальниками. При такому підході платоспроможність банку виступає як форма існування ліквідно­сті і визначається як його здатність безперебійно і в повному об'ємі виконувати свої платіжні зобов'язання. Ліквідність оціню­ється в даній ситуації за допомогою різних коефіцієнтів, які ба­зуються на порівнянні активів з урахуванням термінів погашення і пасивів — термінів вимоги. Критеріями платоспроможності ви­ступають показники, які характеризують платіжну дисципліну: стан кореспондентського рахунку; наявність заборгованості по міжбанківських кредитах і кредитах рефінансування Національ­ного банку України.

При всій обґрунтованості даної концепції визначення ліквідності необхідно відзначити, що вона практично не враховує іншу функ­цію банків, яка має в сучасних умовах велике значення, — здатність банку створювати платіжні засоби, здійснюючи депозитний-кредитну емісію. Отже, ставити можливість задоволення банком своїх зобов'язань в залежність від надходження засобів в погашення

позик позичальниками — означає виключити з розгляду можливість банку випускати кредитні гроші, впливаючи тим самим на ступінь повноти і своєчасність виконання зобов'язань.

Інший підхід до визначення банківської ліквідності має більш універсальний характер. Ліквідність визначається, як здатність банку забезпечувати своєчасне виконання своїх зобов'язань. Че­рез відсутність в даному визначенні банківської ліквідності опису конкретного механізму, який забезпечує можливість банку відпо­відати по своїх зобов'язаннях, даний підхід долає вузько функці­ональну орієнтацію попередньої концепції. Разом з тим останнє визначення ліквідності опису практично тотожно категорії пла­тоспроможності.

Українська банківська практика сьогодні показує, що в основі ліквідності комерційного банку лежить підтримка певного спів­відношення між власними, залученими, позиковими засобами, з одного боку, і розміщеними з іншою, за допомогою оперативного і гнучкого управління їх структурними елементами. Все це приво­дить до виводу, що визначення ліквідності було б неповним без вказівки на необхідність досягнення і збереження такого співвід­ношення. Таким чином, ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів вико­ристання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Ліквідними активами є кошти в касі, які відкриті в Національ­ному банку та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

У світовій банківській теорії і практиці ліквідність прийнято розуміти як «запас» або як «потік». Вимірювання ліквідності з погляду «запасу» припускає оцінку активів, які можна перетво­рити на готівку. В цьому випадку для визначення достатності лі­квідних активів необхідно порівняти наявні запаси з потребами в ліквідних засобах (рис. 12.1). Це вельми вузький підхід, оскільки до уваги не приймаються ліквідні засоби, які можна отримати на кредитних ринках у вигляді притоку фінансових ресурсів.

При розгляді ліквідності як «потоку» враховується здатність банку отримати кредит на міжбанківському валютному ринку і забезпечувати надходження готівки від операційної діяльності. Відповідно до моделі оцінки ліквідності як «потоку» (рис. 12.2) фінансові ресурси, які виконують функцію запасу для поповнен­ня потреби в ліквідних засобах, завжди знаходяться на мінімаль-

ному оптимальному рівні. Завдяки цьому забезпечується макси-мізація надходжень доходів банку. Отже, засоби, які перевищу­ють необхідний рівень запасу, прямують в прибуткові активи. У іншому випадку повинна бути можливість при необхідності за­лучення додаткових фінансових ресурсів. Обмеження їх залучен­ня мінімальне необхідним рівнем забезпечує зменшення витрат банку на залучення платних пасивів.

На відміну від поглядів на ліквідність як на запас або потік, заслуговує уваги структурне поняття ліквідності (рис. 12.3).

Рис. 12.3. Модель оцінки ліквідності як потоку

Структурне регулювання об'єму ліквідних засобів передбачає оптимізацію їх об'єму за рахунок внутрішнього перерозподілу структури фінансових ресурсів по активу і пасиву балансу. Пере­розподіл здійснюється як потік, але потік не зовнішній, а внутрі­шній. Перерозподіл фінансових ресурсів здійснюється з метою збільшення питомої ваги ліквідних ресурсів за рахунок зменшен­ня питомої ваги неліквідних.

Джерелом нормативно-правової інформації аналізу ліквідно­сті банку є:

• Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних

21*

та інших операцій: Постанова Правління НБУ від 24.12.2003 № 584;

• Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в
Україні: Постанова Правління Національного банку України
від 28.08.2001 № 368 (додаток В, Розділ V. Нормативи ліквід­
ності).

Звітна фінансова інформація включає:

• баланс та звіт про фінансові результати;

• примітка до фінансових звітів: Примітка 33. Ризик ліквідно­сті (табл. 12.1).

Звітна статистична інформація включає наступні форми:

• № ІД «Баланс» (щоденна);

• № 10 (місячна) «Оборотно-сальдовий баланс»;

• № 631 (декадна) «Звіт про структуру активів та пасивів за строками».

12.2. Аналіз ліквідної позиції банку

Ліквідність банку визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами ви­конання зобов'язань банку, а також строками і сумами інших джерел та напрямів використання коштів, на зразок видачі креди­тів та понесених витрат.

Нетто- ліквідна Пропозиція ліквідних Попит на
позиція банку коштів ліквідні кошти

Пропозицію ліквідних коштів формують:

• надходження депозитів;

• доходи від продажу недепозитних послуг;

• погашення раніше виданих позик;

• продаж активів банку;

• залучення коштів на грошовому ринку. Попит на ліквідні кошти складається з:

• зняття коштів з рахунків клієнтів;

• заявки на отримання кредитів;

• оплати витрат на залучення недепозитних коштів;

• витрати на інші операції банку;

• виплати дивідендів акціонерам.

Таблиця 12.1

Продовження табл. 12.1

з.з.	у портфелі банку до по­гашення
3.4	нараховані доходи за ка­значейськими та іншими ЦП, що рефі-нансуються та емітовані НБУ
	Кошти в ін­ших банках,
4.1	кошти на ви­могу
4.2	кошти банків у розрахунках
4.3	депозити ове­рнайт
4.4	кредити ове­рнайт
4.5	короткостро­кові вклади (депозити)
4.6	довгострокові вклади (депо­зити)

Продовження табл. 12.1

4.11	Фінансовий лізинг (оренда)
4.12	Кредити ове­рдрафт
4.13	нараховані доходи за коштами в інших банках
	Операції з клієнтами, у т.ч.														1411408 1
5.1	кредити, що надані суб'єктам го­сподарювання														1240352 3
5.2	іпотечні кре­дити, що на­дані суб'єктам го­сподарювання
5.3	кредити, що надані орга­нам держав­ної влади та місцевого са­моврядування

Продовження табл. 12.1

	Назва показника	Строк погашення
на вимогу	від 2 до 7 днів	від 8 до 31 дня	від 32 до 92 днів	від 93 до 183 днів	від 184 до 274 днів	від 275 до 365(366) днів	від 366 до 548 днів	від 549 днів до 730 днів	від 2 до 3 років	від 3 до 5 років	від 5 до 10 років	понад 10 рр.	усього
	2	3	4	5	6		8	9	10		12	13	14	15	/б
5.4	іпотечні кре­дити, що на­дані органам державної влади
5.5	іпотечні кре­дити, що на­дані органам місцевого са­моврядування
5.6	кредити, що надані фізич­ним особам
5.7	іпотечні кре­дити, що на­дані фізичним особам

5.8	Кредити, що надані небан-ківським фі­нансовим установам
5.9	нараховані доходи за операціями з клієнтами
	Операції з цінними па­перами, у т.ч.:
6.1	акції та інші ЦП з нефік-сованим при­бутком у тор­говому порт­фелі банку
6.2	боргові цінні папери в тор­говому порт­фелі
6.3	акції та інші ЦП з нефік-сованим при­бутком порт­фелі банку на продаж
6.4	боргові цінні папери в портфелі бан­ку на продаж

Продовження табл. 12.1

а	Назва показника	Строк погашення
на вимогу	від 2 до 7 днів	від 8 до 31 дня	від 32 до 92 днів	від 93 до 183 днів	від 184 до 274 днів	від 275 до 365(366) днів	від 366 до 548 днів	від 549 днів до 730 днів	від 2 до 3 років	від 3 до 5 років	від 5 до 10 років	понад 10 pp.	усього
1	2	3	4	5	6		8	9	10	11	12	13	14	15	16
6.5	Інвестиції в асоційовані та дочірні ком­панії, що утримуються з метою про­дажу
6.6	цінні папери в портфелі бан­ку до пога­шення
6.7	нараховані доходи за операціями з ЦП
	Дебіторська заборгова­ність

^8

Фінансові та капітальні вкладення,

у т.ч.:

8.1

інвестиції в асоційовані та дочірні ком-панії

8.2

нараховані доходи за ін­вестиціями в дочірні ком­панії

Нематеріальні активи

Основні засоби

Інші нарахо­вані доходи

Транзитні ра­хунки

Дебетові суми до з'ясування

Інші активи

АКТИВИ УСЬОГО (І) 3 них:

192225С

16.4	Довгостроко­ві кредити та вклади (депо­зити)
16.5	нараховані витрати за коштами НБУ
	Кошти інших банків, у т.ч.:
17.1	кошти на ви­могу
17.2	кошти в роз­рахунках ін­ших банків
17.3	депозити ове­рнайт										0.
17.4	короткостро­кові вклади (депозити)
17.5	довгострокові вклади (депо­зити)
17.6	кредити ове­рнайт
17.7	кредити овер­драфт

Продовження табл. 12.1

18.1	поточні раху­нки коштів бюджету та державних цільових фо­ндів
18.2	вклади (депо­зити) клієн­тів, які утри­муються за
	рахунок Дер­жавного бю­джету Украї­ни
18.3	вклади (депо­зити) місце­вих бюджетів
18.4	нараховані витрати за коштами бю­джету та дер­жавних ці­льових фондів
	Кошти суб'єктів гос­подарювання, у т.ч.:
19.1	кошти суб'єктів гос­подарювання на вимогу

Продовження табл. 12.1

Назва показника

Строк погашення

на вимогу

від 2 до 7 днів

від 8 до 31 дня

від 32 до 92 днів

від 93 до 183 днів

від 184 до 274 днів

від 275 до 365(366) днів

від 366 до 548 днів

від 549 днів до 730 днів

від 2 до 3 років

від 3 до 5 років

від 5 до 10 років

понад 10 рр.

усього

19.2

Короткостро­кові вклади (депозити) суб'єктів гос­подарювання

19.3

довгострокові вклади (депо­зити) суб'єктів гос­подарювання

19.4

нараховані витрати за коштами суб'єктів гос­подарювання

Кошти фізич­них осіб, у т.ч.:

Продовження табл. 12.1

Назва показника

Строк погашення

на вимогу

від 2 до 7 днів

від 8 до 31 дня

від 32 до 92 днів

від 93 до 183 днів

від 184 до 274 днів

від 275 до 365(366) днів ,

від 366 до 548 днів

від 549 днів до 730 днів

від 2 до 3 років

від 3 до 5 років

від 5 до 10 років

понад 10 pp.

усього

б

21.3

довгострокові вклади (депо­зити) небан-ківських фі­нансових установ

21.4

нараховані витрати за коштами не-банківських фінансових установ

Кредити отримані від міжнародних та інших фі­нансових ор­ганізацій, у т.ч.

І22.1	Короткостро­кові кредити
22.2	довгострокові кредити
22.3	нараховані витрати за кредитами, отриманими від міжнарод­них та інших фінансових організацій
	цінні папери власного бор­гу, емітовані банком, у т.ч.
23.1	на вимогу
23.2	короткостро­кові цінні па­пери власного боргу
23.3	короткостро­кові ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані ба­нком
23.4	довгострокові цінні папери власного боргу

Продовження табл. 12.1

Закінчення табл. 12.1

Для оцінки ліквідної позиції необхідно порівняти окремі показ­ники їх структури, а саме:

• платні пасиви та дохідні активи (кредитний портфель, цінні папери тощо). Для рентабельної роботи банку залучені пасиви мають бути меншими від дохідних активів. Щоб підвищити при­буток, частину дохідних активів слід формувати за рахунок влас­ного капіталу;

• платні пасиви — дохідні активи (прибуток, що реально над­ходить, і з якого сплачуються відсотки). Якщо дохідні активи пе­ревищують платні пасиви, це свідчить про виваженість кредитної політики. Особливо важливо визначити цей показник на майбут­нє, щоб своєчасно вживати заходів для запобігання збитків. Зво­ротна ситуація (тобто перевищення платних пасивів над дохід­ними активами) свідчить про «вхід» банку в так звану «фінансову спіраль» (тобто у стан, коли для здійснення розрахунків за зо­бов'язаннями необхідно робити нові й нові запозичення);

• статутний капітал — проблемні активи. Цей показник слід обчислювати як в абсолютному, так і у відносному вимірах і роз­раховувати його перспективне значення. Показник свідчить про те, яку частку статутного капіталу втрачено;

• регулятивний капітал — проблемні активи. Показник має таке ж значення, як і попередній.

Для управління ліквідністю зарубіжна практика виробила пе­вні вимоги до структури активів. Вважається оптимальним для забезпечення стабільної ліквідності і платоспроможності банку наступні норми окремих видів активів:

• первинні резерви — не менше 5—10 % до депозитів;

• вторинні резерви — не менше 10—15 % до депозитів;

• позики — не більше 65 % активів.

12.3. Коефіцієнтний аналіз ліквідності

Збалансованість між статтями активів і пасивів можна визначити за такими коефіцієнтами:

(12.2)

Цей коефіцієнт характеризує здатність банку залучати депози­ти для підтримки своїх кредитних операцій і надавати їх у кре-

дит. Високе значення цього коефіцієнта традиційно асоціюється з більшим ризиком, оскільки свідчить про слабшу ліквідність та вразливість щодо дій кредиторів, несприятливі економічні умови чи наслідки впливу депозитів.

Низьке значення цього коефіцієнта у кредитуванні вказує на неможливість прийняти існуючий ризик та на ймовірність збит­ків від кредитної діяльності у майбутньому.

Оптимальне значення даного коефіцієнта — в межах 0,7—0,8.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності допомагає оцінити спромож­ність банку одночасно погасити всі свої зобов'язання.

Оптимальне значення коефіцієнта— 0,15—0,20, тобто ризику можуть бути піддані не більше 85 % зобов'язань або не менше 15 % зобов'язань мають покриватися високоліквідними активами банку.

12.4. Оцінка потреби банку у ліквідних коштах

Для оцінки потреби банку в ліквідних засобах викорис­товують:

• метод джерел і використання засобів;

• метод структури засобів;

• метод показників ліквідності.

Метод джерел і використання засобів заснований на двох простих фактах:

• ліквідні засоби банку ростуть, коли збільшуються депозити і знижується об'єм позик;

• ліквідні засоби банку знижуються, коли зменшуються депо­зити і росте об'єм позик.

Якщо джерела і об'єм використання ліквідних засобів не порів­нюються один з одним, то у банку виникає розрив ліквідності, який є різницею між сумою коштів, що поступили і використаних.

Основні елементи методу полягають в наступному:

• повинен створюватися прогноз величини кредитів і депози­тів для даного планового періоду ліквідності;

• для того ж планового періоду повинна обчислюватися очі­кувана динаміка величини кредитів і депозитів;

• менеджер по управлінню ліквідністю повинен оцінити нет-то-ліквідну позицію банку (дефіцит або позитивне сальдо) на плановий період.

Потреба банку в ліквідних засобах визначається по формулі

(12.4)

Іншим способом оцінки потреби банку в ліквідних засобах є метод структури засобів.

На першому етапі джерела депозитів і інших засобів банку розділяють на категорії, в основі яких лежить оцінка можливості їх знецінення, і отже можливість бути втраченими для банку. Де­позити можна розділити на три категорії:

1. Зобов'язання по «гарячим грошам»— внески та інші грошові кошти, які чуйно реагують на зміну процентних ста­вок або ті, в знеціненні яких в майбутньому періоді керівницт­во упевнене (К1).

2. Ненадійні засоби — внески клієнтів, значна частина яких (можливо 25—ЗО %) може бути вилучена з банку у будь-який час протягом поточного періоду (К2).

3. Стабільні засоби. Для них вірогідність бути вилученими ке­рівництво вважає найменшим (за винятком мінімального відсот­ка від загального об'єму) (Кз).

На другому етапі менеджер по управлінню ліквідністю по­винен розмістити ліквідні засоби, керуючись деяким бажаним правилом використання кожного виду перерахованих вище де­позитів.

Розмір ліквідних засобів (РЛЗ):

РЛЗ = 0,95-(К1-ОР1) + 0,3-(К₂-ОР₂) + 0,15-(К₃-ОРз), (12.5)

де ОР— величина обов'язкових резервів за відповідною катего­рією коштів.

Удосконалений метод структури засобів передбачає визна­чення якнайкращої і якнайгіршої позиції ліквідності, в якій банк може опинитися, і вірогідності виникнення всіх можливих ситуацій.

1. Якнайгірша для банку можлива позиція ліквідності виникає при таких припущеннях: темп зростання депозитів падає значно нижче за рівень, очікуваний керівництвом; попит на кредити від кредитоспроможних клієнтів зростає значно вище за рівень, очі­куваний керівництвом. Виникає величезний дефіцит ліквідних засобів.

2. Якнайкраща для банку позиція ліквідності припускає знач­не зростання депозитів, що перевищує очікування керівництва, значне зниження попиту на кредити. Виникає надлишок ліквід­них засобів.

Найбільш вірогідний результат знаходиться десь між цими крайніми випадками. Банк може розрахувати свої очікувані по­треби в ліквідних засобах, ґрунтуючись на визначеній ним віро­гідності настання різних можливих ситуацій. Очікувані потреби банку в ліквідних засобах визначаються по формулі (ОП_лз)

(12.6)

де В — вірогідність відповідної ситуації (А, В,...);

Д(Н) — дефіцит (надлишок) ліквідних засобів у відповідній ситуації (А, В,...).

Для всіх можливих результатів виконується умова

(12.7)

Банк може розрахувати потребу ліквідних засобів, використо­вуючи ряди співвідношень, виходячи зі свого досвіду або на ос­нові середньогалузевих показників. Як правило, такий розраху­нок припускає використання важливих фінансових коефіцієнтів, або індикаторів ліквідності.

Література [1,4, 20, 90]

Контрольні запитання

1. Які основні напрями визначення ліквідності існують?

2. Чим характеризується модель розуміння ліквідності як
«запасу»?

3. На чому ґрунтується розуміння ліквідності як «потоку»?

4. Що таке структурне розуміння ліквідності?

5. Як розраховується нетто-ліквідна позиція банку?

6. Що означає «пропозиція ліквідних коштів»?

7. Що включає «попит на ліквідні кошти»?

8. Які коефіцієнти використовуються для аналізу ліквід­ності?

9. Які існують методи оцінки потреби банку в ліквідних за­собах?

10. На чому заснований метод джерел і використання засо­
бів прогнозування ліквідності?

11. На які категорії розподіляються депозити при викорис­танні методу структури засобів прогнозування ліквідності?

12. У чому полягає удосконалений метод структури засобів прогнозування ліквідності?

1. За даними табл. 12.1 проаналізуйте ліквідну позицію банку.

Дата добавления: 2015-07-02