Якщо банк отримав оцінку 3 за системою CAMEL

A) всі інші компоненти мають відмінний або задовільний рейтинг
Б) більшість компонентів є, як мінімум, задовільними

B) більшість компонентів системи є посередніми або задовільними
Г) рейтинг інших компонентів системи є граничним або незадові­
льним

Аваль — вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зо­бов'язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражається словами «вважати за аваль» або будь-яким іншим рівнозначним формулю­ванням, оформляється на векселі або на алонжі, підписується ава-лістом.

Акцепт векселя — напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату.

Акцептант векселя — юридична або фізична особа, яка акцептує (під­писує) вексель (тратту), беручи на себе зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу.

Активи — це ресурси, що контролюються установою, які набуто в ре­зультаті попередніх операцій і які повинні принести дохід чи іншу економічну вигоду в майбутньому.

Активи високоліквідні — кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані у наявні кошти.

Активи робочі — кошти на коррахунку, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити, інші кошти та інші активи, що приносять прибуток банку.

Алонж — аркуш паперу, що додається до векселя для додаткових індо­саментів (передатних записів), якщо на зворотному боці векселя вони не вміщуються. Перший передатний запис на алонжі ро­биться впоперек з'єднання векселя і додаткового аркуша, тобто таким чином, щоб він починався на векселі й закінчувався на ало­нжі. На алонжі можна також оформляти аваль.

Аналіз (грец. analysis-розкладання, розчленування) — взаємопов'язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження пев­них явищ, процесів, дій, результатів. У економіці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економі­чних процесів, встановлення та оцінки основних факторів, що по-- зитивно чи негативно впливають на показники ефективності. За

4П7

допомогою аналізу виявляють невикористані резерви поліпшення показників діяльності окремих галузей, об'єднань, підприємств. Результати аналізу використовують для прогнозування і перспек­тивного планування економічних процесів, а також для розробки програм і рекомендацій подальшого ефективного розвитку, при­буткової діяльності.

Аналіз фінансового стану — комплекс дій щодо вивчення й аналізу результатів фінансово-господарської діяльності організацій, під­приємств, фірм з метою визначення ступеня ефективності вико­ристання основних фондів і оборотних коштів для реалізації про­грам (статутних завдань) організацій, установ, виявлення можливих недоліків, порушень, невикористаних резервів підви­щення результативності діяльності.

Аналітик — фахівець, здатний до аналітичних досліджень та узагаль­нень фінансово-господарської і комерційно-підприємницької дія­льності, який досконало володіє методами аналізу, здатний про­гнозувати економічні процеси й розробляти перспективні про­грами ефективного розвитку підприємств, фірм, організацій.

Аналітичний (грец. analitykos — відповідний) — отриманий в резуль­таті розчленування об'єкта й аналізу одержаних внаслідок цього частин.

Аналітичний облік (грец. analitykos — відповідний) — детальне відо­браження в натуральних і грошових показниках господарських операцій, наявності основних фондів та обігових коштів і джерел їх формування на аналітичних (допоміжних) бухгалтерських ра­хунках.

Андеррайтинг — купівля на первинному ринку цінних паперів з на­ступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про га­рантування повного або часткового продажу цінних паперів емі­тента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що на­лежить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 відсотків.

Банк інкасувальний — будь-який банк, крім банку-ремітента, який бере участь в операції з інкасування векселя.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі опе­рації: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських ра­хунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізич­них і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківські депозити (латин, depositum-річ, віддана на схов) -— вільні грошові вклади юридичних і фізичних осіб, якими банк може роз­поряджатись протягом певного часу за сплату їх власникам вина­городи — визначену угодою частку процентів від суми вкладів.

Банківські інвестиції (нім. Investition, від латин, investio — одягаю, наділяю) — вкладання банками своїх вільних коштів на тривалий термін в облігації державних позик, акції акціонерних компаній та інші прибуткові цінні папери.

Банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до сві­тових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківські операції — операції банків щодо залучення коштів, надан­ня кредитів, випуску в обіг і вилучення з нього грошей, розрахун­кового обслуговування клієнтури і виконання її доручень. Розріз­няють активні і пасивні банківські операції. Пасивні операції спрямовані на утворення банківських ресурсів шляхом емісії, акумуляції тимчасово вільних коштів, резервів державного бю­джету тощо. У цих операціях банки виступають позичальниками, а клієнти — кредиторами. До активних операцій належать опера­ції з розміщення, використання ресурсів для короткострокового і довгострокового кредитування, а також для фінансування капіта­льних вкладень. У активних операціях банки виступають у ролі кредитора, а клієнти — в ролі позичальників.

Банківські ресурси — сукупність коштів, які є в розпорядженні банків і використовуються для кредитних та інших операцій. Характер джерел банківських ресурсів, їх структура і рух залежать від спе­ціалізації банків. Джерелами банківських ресурсів Національного банку України є власні кошти, грошові резерви державного бю­джету, тимчасово вільні кошти підприємств та організацій, а та­кож емісія грошей. Банківські ресурси комерційних банків скла­даються з власних коштів й тимчасово вільних коштів клієнтів, яких вони обслуговують. Власні кошти банків складаються зі ста­тутного й резервного фондів та прибутку, що є у їхньому розпо­рядженні до розподілу.

Банківський автомат самообслуговування (банківський автомат) — програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання коштів у готівковій формі, внесення їх для.зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо

стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціо­нальними можливостями цього комплексу.

Банківський кредит — будь-яке зобов'язання банку надати певну су­му грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення бо­ргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повер­нення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату про­центів та інших зборів з такої суми.

Банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він ви­користовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних ін­струментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів.

Банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомо­гою банківських платіжних інструментів.

Банк-кореспондент — банк, що на підставі договору та в порядку, встановленому Національним банком України, відкриває в іншо­му банку кореспондентський рахунок.

Банкноти — паперові грошові знаки різного номіналу.

Бенефіціар — юридична або фізична особа, на користь якої здійсню­ють довірчі функції та яка є одержувачем доходу чи платежу.

Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан банку, який ві­дображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.

Валюта — 1. Грошова одиниця країни (національна валюта), яка вико­ристовується в даній державі. Наприклад, українська валюта — гривня, російська — рубль, французька — франк. 2. Грошові зна­ки іноземної держави, кредитні і платіжні документи у вигляді векселів, чеків, банкнот, які використовуються в міжнародних розрахунках, — іноземна валюта.

Валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є за­конним платіжним засобом на території України, а також вилуче­ні з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмі­нові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; платіжні документи та інші цінні

Дата добавления: 2015-07-02