Поняття фінансової ренти

ФІНАНСОВІ РЕНТИ

Погашення довготермінових кредитів, різних заборгованостей, орендні виплати можна подати у вигляді ряду, потоку платежів.

Ряд послідовних платежів, які сплачуються у вигляді грошової суми через рівні проміжки часу, незалежно від їх походження, мсти та використання, називається фінансовою рентою, або аннуїтетом.

Наприклад, фінансовою рентою (надалі просто рентою) є створення амортизаційного та пенсійного фонду, страхові внески, виплата споживчого кредиту, сплата дивідендів від акцій та відсоткових сум від облігацій та інших цінних паперів з твердим відсотковим доходом та ін.

Розрахунки за борг у вигляді аннуїтету є вигідними для боржника, оскільки термін сплати може бути досить великий і платежі вносяться у вигляді певної суми грошей, що частково знецінює борг.

Кожна рента описується або задається такими параметрами:

член ренти – величина кожного окремого платежу (умовне позначення – P); період ренти – проміжок часу між двома платежами (умовне позначення – k – кількість платежів у рік);

термін ренти – час від початку ренти до кінця останнього періоду (умовне позначення – n);

відсоткова ставка — ставка, яка використовується при нарощенні або дисконтуванні платежів, з яких складається рента (умовне позначення – i, d).

Класифікація фінансових рент. Ренти розрізняються за ознаками:

1) залежно від тривалості періоду ренти поділяються на:

річні (k =1); k -термінові k >1);

2) за частотою платежів ренти: дискретні (платежі вносяться періодично); неперервні (платежі вносяться дуже часто);

3) за кількістю нарахувань відсотків розрізняють ренти: з нарахуванням відсотків один раз на рік; з нарахуванням відсотків m разів на рік.

Моменти нарахування відсотків можуть збігатися й не збігатися з моментами виплат членів ренти;

4) за величиною членів ренти бувають: постійні (з рівними членами); змінювані (з різними членами);

5) за числом членів розрізняють ренти: обмежені (зі скінченним числом членів); необмежені, вічні (з нескінченним числом членів);

6) за ймовірністю оплати ренти: умовні (число членів наперед невідоме); безумовні правильні (обов'язково оплачуються);

7) за моментами виплат членів ренти їх поділять на: звичайні, постнумeрандо (якщо платежі здійснюються наприкінці кожного періоду); преднумeрандо (якщо платежі вносяться на початку кожного періоду);

8) за відповідністю початку терміну ренти і будь якого фіксованого моменту часу (наприклад, початок дії контракту і час оцінки ренти) їх називають: терміновими (коли обидва вказані моменти збігаються); відкладеними, відстроченими (коли початок терміну запізнюється щодо вказаного моменту).

Наприклад:

а) Періодичне рівномірне погашення за півріччя кредиту з фіксованим терміном погашення та піврічним нарахуванням відсотків – цс піврічна, правильна, обмежена рента.

б) Абонентна плата за телефон – m -термінова, вічна, постійна рента преднумeрандо.

в) Виплати дивідендів за акціями – умовна, вічна рента постнумeрандо.

г) Орендна плата за користування землею – річна, постійна, вічна рента.

Для характеристики аннуїтeту у фінансовому аналізі, крім наведеної класифікації, використовують дві важливі узагальнюючі величини: нарощену суму ренти; теперішню величину ренти.

Ці показники характеризують потік платежів за весь строк з урахуванням моменту часу.

Нарощена сума – це сума всіх членів ренти з нарахованими на них відсотками на кінець її строку.

Теперішня величина аннуїтету – це сума всіх його членів, дисконтованих на початок її строку. Іноді цю величину називають зведеною, або капіталізованою ціною ренти.

На основі нарощеної та теперішньої величин ренти розробляються плани погашення боргів, порівнюються або незбитково замінюються умови контрактів, оцінюється ступінь ефективності інвестицій, обчислюється ринкова вартість облігацій, акцій.

Дата добавления: 2015-07-02