Загальні положення. Вогнева підготовка — один із основних предметів бойової підготовки й складова частина польової виучки механізованих підрозділів

М. Київ

МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Глава перша

Вогнева підготовка — один із основних предметів бойової підготовки й складова частина польової виучки механізованих підрозділів. Його ціль - навчити особовий склад та підрозділи підтримці озброєння в постійній бойовій готовності та веденню ефективного вогню для поразки супротивника в умовах сучасного бою в інтересах виконання поставлених бойових завдань.

1. ЗАВДАННЯ ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ

У завдання вогневої підготовки входить:

Навчити стрілка (автоматника, кулеметника, гранатометника, снайпера, оператора, навідника, навідника-оператора, розрахунок, екіпаж) самостійному веденню вогню в складній тактичній обстановці;

- навчити особовий склад виконанню вогневих завдань у складі підрозділу в умовах сучасного загальновійськового бою;

- навчити командирів організації вогневого ураження супротивника й керуванню вогнем штатних, доданих і підтримуючих підрозділів (вогневих засобів) у ході бою.

Крім того, в процесі навчання вогневій підготовці у особового складу повинні формуватися: християнський світогляд, любов до зброї й ненависть до ворога, фізична витривалість і морально-психологічна стійкість у бою, упевненість у своїй зброї.

Для виконання зазначених завдань навчання особовому складу необхідно володіти теоретичними знаннями й практичними навичками, які в сукупності характеризують рівень вогневої виучки стрілка та вогневу злагодженість підрозділу.

Здатність стрільця (підрозділу) підтримувати штатне озброєння у бойовій готовності й повністю реалізовувати його вогневі можливості при веденні вогню в різних умовах бою прийнято називати вогневою виучкою стрільця (вогневою злагодженістю підрозділу).

Для повної реалізації вогневих можливостей сучасної зброї й бойової техніки особовий склад механізованих підрозділів повинен:

- знати: призначення, бойові та технічні властивості зброї, комплексів озброєння, принципи устрою та роботи; способи їхнього використання в бою; правила експлуатації; застосування основ і правил стрільби;

- уміти: готовити закріплену зброю до застосування й застосовувати його в бою; швидко усувати затримки, що виникають при стрільбі; вести розвідку цілей і визначати дальності до них; вести влучний вогонь; вражати цілі, як правило, з першого пострілу (черги); коректувати стрільбу; застосовувати всі способи стрільби з врахуванням метеорологічних і балістичних умов вдень і вночі в різних умовах сучасного бою та метати ручні гранати. Офіцери, прапорщики й сержанти, крім того, повинні мати знання та навичками в організації вогневої поразки супротивника й керуванні вогнем штатних, доданих і підтримуючих вогневих засобів у бою.

Для формування в особового складу знань, умінь і навичок структура вогневої підготовки як предмета бойової підготовки включає вивчення наступних взаємозалежних розділів:

- матеріальна частина озброєння та правила її експлуатації;

- прийоми стрільби (дії при озброєнні);

- правила стрільби;

- розвідка цілей, визначення вихідних установок для стрільби та цілевказівка;

- метання ручних гранат;

- проведення стрільб;

- керування вогнем.

Зміст кожного розділу вогневої підготовки визначається програмою навчання, що уточнюється вимогами наказів Міністра оборони, організаційно-методичними вказівками головнокомандуючого Сухопутними військами, наказами й директивами командуючих оперативними командуваннями, вимогами Курсу стрільб та іншими керівними документами.

Для досягнення мети й завдань навчання вогневої підготовки командири повинні мати знання, уміння та навички в методиці вогневої підготовки механізованих підрозділів.

Знання змісту предмета та методики його вивчення становлять основу для ефективного керівництва навчанням особового складу вогневій підготовці в частинах.

Форми занять залежать від специфіки військового навчання та змісту предмета навчання, вимог, пропонованих до підготовки особового складу та підрозділу в цілому, організаційної структури підрозділу та інших факторів.

Знання, уміння й навички, по вогневій підготовці ті, яких навчають, здобувають й удосконалюють на класних заняттях, стрілецьких тренуваннях, навчальних і контрольних стрільбах, бойових стрільбах і тактичних навчаннях з бойовою стрільбою, при проведенні робіт у годинники догляду за озброєнням та бойовою технікою та у парково-господарські дні, на самопідготовці, на змаганнях по вогневій підготовці та на заняттях по іншим предметам навчання.

Якщо форми навчання відбивають сукупність умов навчання, то метод навчання показує шляхи досягнення поставлених навчальних цілей. Кожен метод навчання складається з безлічі методичних прийомів, органічно зв'язаних між собою.

Вибір методів навчання залежить від теми, мети та змісту заняття, ступеня підготовленості тих, яких навчають, і інших факторів. На кожнім занятті можуть застосовуватися кілька методів.

Так, наприклад, при навчанні прийомам стрільби (діям при озброєнні) можуть сполучатися показ, пояснення та вправа.

У вогневій підготовці для придбання теоретичних знань застосовуються: лекційний метод, розповідь (пояснення), бесіда, показ, самостійне вивчення навчального матеріалу; для формування вмінь і навичок - вправа (тренування), одиночні стрільби, бойові стрільби підрозділів (відділення, взводу) і тактичні навчання з бойовою стрільбою.

2. ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Підготовка до проведення занять по вогневій підготовці звичайно включає: підготовку керівника заняття й керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття, підготовку навчальних місць, засобів матеріально-технічного забезпечення заняття й тих, яких навчають, до занять.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показних, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній роботі. Самостійна робота починається з вивчення керівних документів по бойовій підготовці, у яких даються конкретні вказівки по організації занять, а також звертається увага на ті питання вогневої підготовки, які по досвіду минулого періоду навчання й раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, яких навчають,, щоб їх у ході занять відробити їх більш ретельно, а також визначаються та уточнюються вихідні дані, на основі яких розробляється план заняття.

Вихідні дані для проведення заняття по вогневій підготовці - тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, необхідних для заняття, керівник бере із програми бойової підготовки та вказівок безпосереднього начальника під час показних, інструкторсько-методичних занять, інструктажів і при підведенні командиром підрозділу підсумків бойової підготовки за минулий тиждень і постановці завдань на наступний.

При вивченні вихідних даних керівник усвідомлює тему та зміст навчальних питань, визначає місце проведення даного заняття в загальній методичній послідовності проходження тем вогневої підготовки, тобто враховує пройдені теми та теми, які ще потрібно відробити; виконувані вправи та нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущена кількість боєприпасів і моторесурсів.

У результаті засвоєння керівником заняття підібраного матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття й визначаються навчальні питання. Керівник заняття може виїхати в навчальний центр із можливим варіантом заняття.

На навчальному центрі керівник заняття уточнює: кількість навчальних місць; можливості вогневого містечка або військового стрільбища (директриси БМП) по проведенню заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає об’ємність й оснащення кожного навчального місця, порядок їх зміни; наявність зв'язку між навчальними місцями й зв'язку на навчальному місці по керуванню вогнем, орієнтири та інші питання, забезпечення заняття.

Після роботи на навчальному центрі керівник заняття визначає: кількість і зміст навчальних місць, порядок їх зміни, навчальні й виховні цілі на кожному з них; розподіляє матеріальне забезпечення на навчальних місцях; час робіт; методику проведення заняття на кожному навчальному місці; методичні та виховні прийоми для досягнення цілей заняття на кожнім місці; керівників занять та інші питання методики проведення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням план-конспекту, що є робочим документом керівника. У ньому звичайно дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні й виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, використовувана при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, зміст робіт на кожному навчальному місці.

Підготовка навчальних місць і засобів матеріального забезпечення заняття полягає у визначенні об’ємності навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їхнього дообладнування, у перевірці наявності й справності учбово-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, використовуваних на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, яких навчають, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самопідготовки, які плануються в ротному розкладі занять. Ця підготовка звичайно включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях по вогневій підготовці при поводженні зі зброєю та боєприпасами з усім особовим складом вивчаються вимоги заходів безпеки. Корисним для особового складу в період підготовки до заняття може стати перегляд кінофільмів і діафільмів по навчальній темі, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Проведення заняття по вогневій підготовці, як правило, організується та проводиться в масштабі роти, а в навчальних підрозділах і військово-навчальних закладах — у масштабі взводу. Заняття в роті звичайно організуються повзводно, а у взводі - по відділеннях. Така організація занять дозволяє кожному командирові вчити своїх підлеглих і здійснювати принцип навчання, індивідуальний підхід до тим, яких навчають. При необхідності деякі фахівці (гранатометники, навідники-оператори, навідники, кулеметники, снайпери) можуть виділятися на заняттях в окремі ротні (взводні) групи.

Стрілецькі тренування й стрільби із групової зброї проводяться в складі штатних розрахунків (екіпажів), а в навчальних підрозділах і військово-навчальних закладах - у складі зведених екіпажів, створюваних, як правило, на весь період навчання. При цьому механіки-водії БМП (водії БТР) залучаються тільки на тренування, які проводяться перед стрільбами для улагодження підрозділів, а також для вдосконалювання їхніх навичок у стрільбі. Заняття по вогневій підготовці необхідно організовувати так, щоб максимальну частину часу, що відводить на заняття, ті, яких навчають, використали на практичні дії.

Дата добавления: 2017-01-14