Другий вид роботи — прогресивна зачіска 4 страница

На іонометрі нажимаємо кнопку рХ = 1 - 4 і визначаємо рС.

Правильний вміст нітратів визначаємо по таблиці.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольні питання:

1. Що таке мембранний іонно-селективний електрод?

2. Сутність визначення нітратів у харчових продуктах.

3. Як здійснюється настройка іономіру?

4. Як потрібно готувати продукти до аналізу?

5. Як визначають нітрати у харчових продуктах?

6. Яким чином роблять висновки про екологічну чистоту харчових продуктів?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача: _______________________________________________________

Лабораторна робота № 27

Тема: «Визначення катіонів металів методом іонообмінної хроматографії.»

Мета: ознайомтесь з особливостями іонообмінної хроматографії, отримати навики у проведенні іонообмінної хроматографії, показати її значення з метою подальшого використовування у ТХК харчових виробництв.

Прилади та реактиви: хроматографічні колонки, заповненні іонообмінною смолою – КУ-2, титрувальна установка, мірні колби ємкістю 50 см³, реактиви для визначення загальної жорсткості води: розчин трилону Б з концентрацією 0,05 екв/дм³, аміачна буферна суміш, індикатор еріохром чорний Т.

Іонообмінна хроматографія відрізняється особливістю обміну іонів твердого сорбенту з іонами розчину. Твердий сорбент називається іонітом. Якщо рухомий іон сорбенту є катіоном, то такий вид сорбенту носить назву катіоніту, а якщо він є аніоном, то аніонітом.

Демініралізація води – це видалення солей кальцію і магнію з води. Для перевірки повноти їх виділення спочатку потрібно визначити їх вміст по величині загальної твердості води. Для цього використовують комплексонометричне титрування.

Мірною колбою ємкістю 50 см³, відміряємо досліджуєму вода, переносимо у реакційну колбу, додаємо туди 5 см³ аміачної буферної суміші і 10 краплин еріохром чорного Т. Реакційна суміш забарвлюється у вино-червоний колір відтитровуємо розчином трилону Б з еквівалентною молярною концентрацією 0,05 екв/дм³ до змінення забарвлення на блідо-блакитний.

Записуємо результат титрування у таблицю.

Трилон Б	Н2О
Ceкв = 0,05 моль·екв/дм^3 V1 = V2 = V3 = =	Vзаг. = 100 см^3   ,мг·еквСа^2+,Мg^2+/дм^3 Н2О

Потім використовуємо іонообміну хромотаграфічну колонку, заряджену катіоном КУ-2 і переведену в рН - форму. Крізь колонку обережно пропускаємо аналізуєму воду з швидкістю 1 краплина за секунду. Зібрану кількість очищеної води (демінералізованої) 50 см³ переносимо у реакційну колбу, додаємо 5 см³ аміачної буферної суміші і 10 краплин еріохром чорного Т. По краплям титруємо розчином трилону Б і визначаємо твердість води після очищення. Ефект водоочищення можливо побачити відразу ж, так як твердість зменшується.

Визначаємо ступінь демінералізації:

Н = Т_заг1 + Т_заг2

________________________________________________________

________________________________________________________

Хімізм іонообмінної реакції: 2RH + Mg²⁺ = R2Mg + 2H⁺

____________________________________________________________________________________________________________

Контрольні питання:

1. Сутність іонообмінної хроманатографії.

2. Галузь використання іонообмінної хроматографії.

3. Привести приклади катіонів, аніонів.

4. Привести механізм переводу іонів у Н^- і ОН – формулу.

5. Пояснити принцип регенерації іонообмінних смол.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача: _______________________________________________________

Лабораторна робота № 28

Тема: «Розподіл катіонів міді і заліза методом розподільної

паперової кругової хроматографії.»

Мета: вивчити особливості розподільної хроматографії, навчитися наносити первісну хроматограму, розмивати її, проявляти і визначати коефіцієнт розподілу окремих іонів.

Прилади та реактиви: хроматографічний папір, капіляри, сосуди з розчинником, хроматографічні папери, кристалізатор, розподільна суміш солей хлориду заліза і нітрату міді, розчинник рухомий (90 % етилового спирту) і 10% сірчаної кислоти, проявник –1% розчин жовто-кровяної солі, простий олівець, ножиці.

Хроматографія на папері – це різновид методу розподільної хроматографії. Носієм для нерухомого розчинника є хроматографічний папір.

Розподіл суміші катіонів за допомогою хроматографії на папері оснований на різній швидкості руху компонентів суміші, яку характеризує коефіцієнт розподілу

Величину коефіцієнту розподілу визначаємо за формулою:

де: V₁ – швидкість руху іону на папері,

V – швидкість руху фронту розчинника,

h₁- розчинення, пройдене зоною іону по паперу,

h – розчинення, пройдене розчином.

Під фронтом розчинника розуміють межу розповсюдження розчинника на папері.

Коефіцієнт руху кожного іона – це величина постійна, не залежно від концентрації аналізуємої речовини, температури, присутності інших іонів, а залежить від складу і властивостей хроматографічного паперу.

Чим більший коефіцієнт руху, тим скоріше і дальше рушать іони на папері, тим краще він відділяється від іонного іону з низьким значенням коефіцієнту руху.

У катіонів міді і заліза коефіцієнт руху значно відрізняються за величиною. Тому і можливо провести їх чіткий розподіл на папері за допомогою кругових хроматограми.

1. Розподіл катіонів міді та заліза методом розподільної паперової кругової хроматографії.

У центр хроматограми наносимо краплину розподільної суміші капіляром. Краплина повинна повільно проникнути у ткань паперу. Після висихання вона окреслюється простим олівцем. Потім від центра простим олівцем відкреслюють полосу шириною 5 мм і обережно вирізають ножицями таким чином, щоб вона була відігнута у вигляді фітиля.

Вирізаний фітиль занурюють у сосуд з рухомим розчинником (використовуємо 2 фітиля): великий для опори хроматограми, а менший для наповнення рухомим розчинником. Розташував хроматограму у ексикатор, відмічаємо час і залишаємо стояти протягом 2 години для розмивання первинної хроматограми.

Почекав 2 години, виймаємо хроматограму з ексикатору, відмічаємо шлях, пройдений розчинником, простим олівцем. Потім проявляємо хроматограму у порівнянному розчині жовто-кровяної солі. При цьому проявляються на хроматографії 2 смужки: синя – заліза і коричнева – міді.

Хроматограму відмивають у проявнику, висушують, лінійкою відміряють шлях у міліметрах, пройдений розчинником і окремими іонами. Шлях пройдений розчинником – відстань від центра хроматограми до межі руху розчинника. Шлях, пройдений окремим іонами, визначається розчиненням від первинної хроматограми до наружної межі відповідної зони.

У результаті робимо висновки про швидкість руху іонів по величині коефіцієнту розподілу кожного іону. Скласти іонні рівняння реакції між іонами міді і заліза, та іонами гексаціаноферрату.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольні питання:

1. В чому сутність хроматографічного аналізу?

2. Які існують методи хроматографічних визначень?

3. Як робити хроматографію на папері?

4. Паперова кругова хроматографія, її характеристика.

5. Розподільна хроматографія, її характеристика.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача: _______________________________________________________

(стрижка + укла­дання) Ця робота передбачає створення перспективної форми за­чіски на наступний рік:

1. Учасники виконують стрижку й укладку волосся, демонстру­ють професійну майстерність, значення передових технологій стрижки, фарбування й тонування.

2. Волосся фарбують професійними барвниками заздалегідь (після першого виду робіт). У виборі кольору допускаються яск­раві, контрастні сполучення, які відповідають загальному задуму моделі. Об'єм яскраво пофарбованого волосся повинен становити не більше ніж 20% від загального об'єму зачіски;

3. Модель виходить на робоче місце з чистим волоссям (зі стрижкою першого виду роботи);

4. Дозволяється використовувати будь-які інструменти для стрижки, крім електромашинки;

5. Дозволяється використовувати будь-які інструменти для ук­ладання волосся, а також необхідні фіксуючі засоби;

6. Форма зачіски, яка створюється, повинна відповідати прогре­сивній моді й гармонійно поєднуватися з костюмом і необхідними аксесуарами.

Час виконання: основна категорія — студенти 2-3 курсу 50 хвилин.

14.2.4. Номінація «Весільна зачіска»

Основні вимоги:

1. Необхідно виконати сучасну весільну зачіску. Довжина во­лосся моделі — на розсуд майстра;

2. Модель виходить на подіум з чистим сухим волоссям. Стриж­ка і фарбування виконуються заздалегідь;

3. Заборонені кольорові лаки, туші, перуки, шиньйони, чорний колір одягу;

4. Дозволяється застосовувати прикраси й доповнення до зачіски, які відповідають весільному образу і закривають воло­сяний покрив голови не більше ніж на 25%. Перед початком роботи вони лежать на робочому місці. Макіяж виконується за­здалегідь.

Час виконання: студенти 2-3 курсу 80 хвилин.

14.2.5. Номінація «Дитяча зачіска» (стрижка + укладання)

Модель — дівчинка 9-13 років. Основні вимоги:

1. Учасники виконують модну дитячу стрижку з укладкою, популярну в сучасному перукарському салоні. Вибір довжини волосся — на розсуд майстра;

2. Модель зачіски, яка створюється, має бути простою і логічною, без складних ліній. Зачіска має відповідати індивідуаль­ним особливостям дитини, бути зручною для повсякденного життя і навчання та вигідно підкреслювати риси обличчя;

3. Фарбування, тонування і хімзавивка заборонені;

4. Модель виходить на робоче місце з чистим вологим волоссям. Укладання волосся виконується за допомогою будь-яких інстру­ментів;

5. Заборонено використовувати електрощипці, бігуді;

6. Заборонено використання фіксуючих засобів до початку роботи;

7. Заборонено застосування легкого начосу або тупірування, пе­рук і шиньйонів;

8. Дозволяється легка фіксація зачіски лаком;

9. Дозволяється легкий макіяж, який відповідає віку моделі. Час виконання: студенти 2-3 курсу 40 хвилин.

Модель — хлопчик 9-13років. Основні вимоги:

1. Учасники виконують модну дитячу стрижку з укладкою, популярну в сучасному перукарському салоні. Вибір довжини волосся — на розсуд майстра;

2. Зачіска має мати модну форму й вигідно підкреслювати зовнішність дитини;

3. Фарбування, тонування і хімзавивка заборонені;

4. Лінії в зачісці мають бути легкими, простими, без високоху­дожнього виконання;

5. Моделі виходять на подіум з чистим вологим волоссям;

6. Забороняється застосування електромашинки для стрижки;

7. Забороняється використовувати електрощипці й праски;

8. Заборонено використовувати фіксуючі засоби до початку ро­боти.

Час виконання: студенти 2-3 курсу 35 хвилин.

Дата добавления: 2017-01-14