Робота командира підрозділу з організації вогню перед маршем у передбаченні зустрічного бою

УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ У ЗУСТРІЧНОМУ БОЮ

Розділ 5

Зустрічний бій є одним із найскладніших видів бойових дій. Успіху в ньому можна досягти тільки умілим використанням вогневих засобів, завданням противнику упереджуючих вогневих ударів і маневруванням вогнем і підрозділами. Жорстокий і напружений характер зустрічного бою вимагає також великої сили волі, рішучості всього особового складу, високої морально-психологічної загартованості і постійної готовності підрозділів до бою.

Найтипічнішим є випадок виникнення зустрічного бою при розгортанні з маршу. Доцільний розподіл у колоні танків, артилерії й інших вогневих засобів, а також визначення порядку їх дій при зустрічі з противником багато в чому забезпечують швидкість розгортання і можливість упередження його у відкритті вогню. Отже, командир підрозділу, проводячи роботу з організації маршу, повинен вже у цей період вжити, в числі інших питань, заходів щодо організації вогню на випадок зустрічного бою.

Отримавши завдання на марш, командир батальйону з’ясовує його, розраховує час, віддає попередні розпорядження, оцінює обстановку, приймае рішення, ставить підрозділам бойові завдання і дає необхідні вказівки із забезпечення маршу.

Так само, як і в попередньому розділі, із сукупності питань, які вирішує командир при підготовці до бойових дій, розглянемо тільки ті з них, які відносяться до організації вогневого поразку.

У попередніх розпорядженнях командир може дати вказівки щодо поповнення боєприпасів, вивірки прицілів танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), про огляд і усунення несправностей в озброєнні, на підготовку зброї у повному обсязі до ведення вогневого поразку противника.

Під час оцінки обстановки, вивчаючи дані про противника, командир батальйону повинен оцінити можливу побудову його похідного порядку, ймовірне розміщення техніки і найважливіші вогневі засоби в його колонах, особливо в похідній охороні, характер дій наземного і повітряного противника. У висновках командир визначає, як слід розподілити свої вогневі засоби по колоні, щоб при зустрічі з противником упередити його в розгортанні і відкритті вогню, як організувати систему спостереження за повітрям і боротьбу з повітряними цілями на марші.

При оцінці своїх підрозділів разом із іншими питаннями командир батальйону уточнює стан бойової техніки і озброєння, забезпеченість боєприпасами, укомплектованість особовим складом основними вогневими засобами, можливості доданих гаубично-самохідних артилерійських і мінометних підрозділів по розгортанню з маршу на непідготовлених вогневих позиціях, можливості вогневих засобів із відбиття прямою наводкою танків противника. У висновках він визначає: як розподілити в похідній колоні танки, артилерію і протитанкові засоби; які вогневі засоби мати в похідній охороні і в голові колони головних сил; які засоби призначити для боротьби з повітряними цілями і диверсійними групами противника; яких заходів необхідно вжити щодо забезпечення повної готовності вогневих засобів на весь період маршу.

При побудові похідного порядку командир повинен передбачити, щоб у голові колони був найпідготовленіший підрозділ, який здатний у складних умовах і в найкоротший термін вступити в бій. Відомо, наприклад, що спеціалисти 1 класу виконують дії при озброєнні (прийоми стрільби) на 25-30% швидше за осіб, які не мають класності; навідники, що мають класність, швидше виявляють цілі і вирішують вогневі завдання; досвідчені механіки-водії краще використовують місцевість при веденні вогню з ходу і для маскування машин.

При оцінці місцевості на користь організації вогню командир визначає по карті ймовірні рубежі зустрічі з противником, характер рельєфу місцевості на цих рубежах, наявність ярів, лощин, чагарників і інших укриттів, можливість розгортання противника і своїх підрозділів на цій місцевості і розміщення вогневих позицій артилерії і мінометів при зав’язуванні зустрічного бою. У висновках намічаються рубежі для розгортання підрозділів і вогневих засобів, вогневі позицій артилерії і мінометів, порядок поразку противника різними вогневими засобами під час його руху в похідному порядку і при розгортанні, порядок використання укриттів на місцевості для розміщення вогневих засобів.

Оцінивши обстановку, командир приймає рішення і віддає бойовий наказ. У наказі при постановці бойових завдань указується розподіл вогневих засобів по колоні і завдання зенітним засобам щодо прикриття підрозділів на марші від повітряного противника.

Після віддання бойового наказу командир батальйону у вказівках із забезпечення маршу, крім інших питань, визначає порядок організації спостереження, оповіщення і ведення вогню по повітряних цілях. Так, у вказівках з організації спостереження визначається порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником під час руху і на привалах; кількість спостерігачів у підрозділах і періодичність їх зміни, порядок і способи доповідей про наземного і повітряного противника.

У вказівках щодо порядку дій за сигналом про повітряного противника встановлюється, за якою командою та із яких засобів відкривається вогонь при відбитті нальотів літаків, що діють на малих висотах, знищенні повітряних десантів і вертольотів, порядок його ведення і припинення, витрата патронів для стрілецької зброї.

У попередньому розділі наведені конкретні приклади висновків, які робили командири підрозділів з питань організації вогню при оцінці обстановки і постановці бойових завдань на наступ. Приблизно така ж робота проводиться і при підготовці до маршу в передбаченні зустрічного бою. Щоб не повторюватися, нижче наведемо тільки наближені вказівки з організації спостереження за повітрям і боротьби з літаками, на марші, які може зробити командир механізового батальйону, що діє на бойових машинах піхоти. “Спостереження за повітрям вести безперервно у вказаніх секторах за раніше встановленим порядком; у кожному взводі мати спостерігачів, їх зміну проводити за вказівками командирів рот. При підході до мостів, вузьких ділянок шляху й інших ділянок, що є вигідними для нальоту авіації противника, підсилювати спостереження. Зенітні засоби підтримувати в готовності № 1.

Для боротьби з літаками, вертольотами на малих висотах і повітряними десантами противника у кожній роті призначити черговий взвод; витрата патронів – не більше двох магазинів на автомат і до 100 патронів на кулемет. Вогонь відкривати за командою командирів рот, а при раптовому нальоті на колону – самостійно”.

Після вказівок із забезпечення маршу командир здійснює контроль за підготовкою підрозділів, особливу увагу приділяючи перевірці готовності озброєння до стрільби, справності механізмів, вивірці прицілів тощо. Крім зброї, ретельно перевіряється підготовка боєприпасів, засобів зв’язку і сигналізації.

Такими є основні питання, що стосуються організації вогню, які вирішує командир батальйону при підготовці підрозділів до маршу.

Командири рот і взводів відповідно до вказівок командира батальйону організовують спостереження, оповіщення, виділяють засоби для боротьби з повітряними цілями на марші, визначають порядок їх дій і здійснюють контроль за підготовкою озброєння до маршу.

Командири танкових підрозділів виконують роботу в такій же послідовності стосовно своїх завдань. Для боротьби з повітряними цілями на марші призначаються танки, що мають зенітні кулемети.

Дата добавления: 2017-01-14