Тема 10. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення

Вартість життя – вартість товарів, життєвих благ і послуг, необхідних людині для життя, обчислених у діючих цінах.

Доход національний – частина сукупного суспільного продукту, в якому представлено новостворена протягом року в тій чи іншій країні вартість (V+m).

Доход чистий – різниця між валовою виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг та їх повною собівартістю.

Доходи від власності – доходи, які породжуються правом власності на землю капіталом, майном. Це дивіденди від акцій, доходи від облігацій тощо.

Доходи від індивідуальної трудової діяльності – доходи, одержані громадянами від суспільно необхідної корисної діяльності з виробництва товарів, надання послуг, що не пов’язані їхніми трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями, громадянами. Розраховують їх як залишок після вилучення з грошової виручки виробничих витрат – амортизація, витрат матеріалів, електроенергії, транспорту тощо.

Доходи номінальні – вся сума доходів у грошовій формі, одержаних з різних джерел упродовж певного періоду.

Доходи працівників на колективних підприємствах – це особлива форма винагороди, яка відрізняється від заробітної плати, тому що працівники колективних підприємств не продають робочої сили, а є співвласниками підприємств, де вони працюють. Їхні особисті доходи виникли у результаті реалізованих товарів і послуг, що створені колективною працею.

Доходи реальні – це кількість матеріальних і духовних благ та послуг, які реально можна придбати на номінальні грошові доходи.

Доходи сімейні – показник реальних доходів населення, який найповніше відображає рівень життя населення. Використання сімейних доходів характеризує структуру споживання.

Заробітна плата – 1) грошовий вираз вартості й ціни робочої сили; 2) ціна, що виплачується найманим працівникам за використання їхньої праці. Вона враховує вартість робочої сили, кількісні та якісні результати трудової діяльності, конкуренцію, яка склалася на ринку праці.

Заробітна плата відрядна – форма заробітної плати, що встановлюється згідно з кількістю виробленого продукту, кількістю трудових операцій.

Заробітна плата номінальна – 1) сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили; 2) це сума, яку працівник одержує за годину, день, місяць.

Заробітна плата реальна – виражається в сумі товарів і послуг, які працівник може придбати на свою грошову заробітну плату.

Міра праці – це суспільна оцінка певних витрат суспільно необхідної праці в кількісному і якісному вираженні. Вона є основою для нарахування матеріальної винагороди учасникам виробництва.

Необхідний продукт - частина суспільного продукту, необхідного для нормального відтворення фізичних і духовних здібностей робітника і членів його сім’ї.

Погодинна форма заробітної плати – встановлює розмір винагороди залежно від кваліфікації та фактично відпрацьованого часу.

Прожитковий мінімум – відображає мінімальну допустиму межу споживання. Включає набір матеріальних послуг та благ, які дозволяють задовольняти лише наймінімальніші потреби сім’ї (людини).

Рантьє – особа, яка живе на доходи (відсотки) від наданих у позику грошей або на дивіденди від цінних паперів.

Рівень життя – забезпеченість населення необхідними для життя матеріальними і духовними благами та ступінь задоволення людей цим благами.

Розподіл доходів – це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням.

Споживчий кошик – це набір товарів і послуг, розрахований за нормами і нормативним споживанням для забезпечення людини першочерговими життєвими засобами. Його ще називають прожитковим мінімумом.

Структура заробітної плати – основна й додаткова частина та види винагороди, що входять до кожної з них.

Тарифна система – сукупність нормативів, за допомогою яких регулюється рівень постійної частини заробітної плати зайнятих працівників на підприємствах, у галузях, регіонах залежно від видів виробництва, кваліфікації та умов праці.

Фонд життєвих засобів – сукупність предметів споживання – послуг, які об’єктивно необхідні для задоволення особистих потреб людини. Забезпечують відтворення і розвиток її здібностей до праці, утримання непрацездатних членів сім’ї.

Фонд заміщення – частина сукупного продукту, спрямованого на відновлення зношенних в процесі створення матеріальних благ засобів виробництва.

Фонд нагромадження – частина національного доходу, яка використовується для розширення виробництва (збільшення речових і особистих його факторів), будівництва об’єктів соціального та культурно-побутового призначення, а також для створення суспільних резервів і страхових запасів.

Фонд споживання - частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства. Інша частина національного доходу, спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження.

Модуль 4. Суспільне відтворення і механізм його функціонування

Тема 11. Суспільне відтворення і його циклічність

Вертикальні економічні зв’язки – зв’язки, які виникають між державою і підприємством, між державою і членом суспільства, між власниками і найманими працівниками.

Відтворення – процес постійного відновлення виробництва, під час якого поновлюються використані чинники виробництва (природні ресурси, робоча сила, капітал, засоби виробництва).

Горизонтальні економічні зв’язки – це відносини розподілу між спільними підприємствами з участю іноземного капіталу і спільними підприємствами однієї країни.

Депресія – фаза промислового циклу, що наступає безпосередньо за фазою кризи. Перебування виробництва в стані застою, наростання банкрутства і безробіття.

Диспропорціональність економіки – порушення пропорцій у розвитку окремих галузей народного господарства, економічних підрозділів.

Економічна криза – виникає внаслідок суперечності між суспільним характером виробництва та приватною формою привласнення його результатів.

Економічна рівновага – це такий стан економіки, за якого досягається стійке врівноваження взаємодіючих структур, що протистоять одна одній, їхнє взаємне збалансування.

Економічний цикл – рух виробництва від однієї економічної кризи до наступної кризи.

Національне багатство – сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого обдарування населення, а також природні ресурси.

Нематеріальне багатство – багатство, нагромаджене науковим, освітнім, кваліфікаційним, культурним потенціалом.

Необхідний продукт - частина суспільного продукту, необхідного для нормального відтворення фізичних і духовних здібностей робітника і членів його сім’ї.

Проміжний продукт – сировина, матеріали, енергія, вода і все те, що не відноситься до кінцевого продукту.

Сукупний суспільний продукт (ССП) – сукупність створених матеріальних благ за відповідний період часу.

Циклічність – неперервні коливання ринкової економіки, коли зростання виробництва змінюється його падінням, підвищення ділової активності – її зниженням.

Дата добавления: 2017-01-14