Економічні основи функціонування фірми

Тема 8. Соціально-економічна характеристика підприємства.

Модуль 3. Підприємство в системі ринкових відносин

Акціонерне товариство – таке товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і яке несе відповідальність за зобов’язаннями майном товариства, а власники акцій відповідають за зобов’язаннями товариства лише в межах акцій, що належать їм.

Амортизація – поступове зношування основних фондів і перенесення їхньої вартості на новостворюваний продукт у зв’язку з фізичним та моральним зносом.

Асоціація – найпростіша форма договірного об’єднання підприємств, з метою постійної координації господарської діяльності.

Банкрутство – неспроможність суб’єкта господарювання сплатити за своїми зобов’язаннями, задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів.

Бізнес – економічна діяльність, яка спрямована для одержання доходу і прибутку.

Бухгалтерський прибуток – це частина доходу фірми, яка залишається від загальної виручки після відшкодування зовнішніх витрат, які приймають форму грошових платежів постачальникам ресурсів.

Валовий доход – частина вартості валової продукції підприємства, яка залишається після покриття всіх матеріальних витрат.

Венчурна фірма – це така організація, яка займається розробкою наукових досліджень для їх подальшого розвитку і завершення.

Виробнича собівартість – витрати підприємств на виробництво продукції.

Виробниче підприємництво – діяльність, пов’язана безпосередньо з виробництвом продукції товарів, послуг, інформації, духовних цінностей.

Відкрите акціонерне товариство – товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритт підписки та купівлі-продажу на біржах.

Витрати – сукупність витрат живої та уречевленої праці на виготовлення продукції. Існують такі види витрат: витрати підприємства і витрати виробництва; постійні і змінні витрати; внутрішні і зовнішні; альтернативні і граничні.

Внутрішні витрати - це витрати на власні та самостійно використані підприємством ресурси.

Економічний прибуток – це отриманий доход, що перевищує нормальний прибуток.

Закрите акціонерне товариство – товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або купуватися чи продаватися на біржі.

Звітна собівартість -фактичний рівень витрат за минулий період (місяць, рік).

Змінні витрати – це витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу продукції. Вони складаються з витрат на сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси, заробітну плату.

Змінний капітал – частина капіталу, яка у процесі виробництва витрачається підприємцями на купівлю робочої сили.

Зовнішні витрати – це плата піприємства постачальникам за ресурси.

Колективне підприємство – виробничо-комерційне формування, створене трудовим колективом шляхом викупу за рахунок кредитів банку або пайових внесків майна підприємства.

Командитне товариство – це товариство, яке включає поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, також одного чи декількох учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства.

Комерційне підприємництво – своїм змістом має здійснення операцій і угод з купівлі-продажу, або перепродажу товарів і послуг.

Консорціуми – це тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети. Членами консорціуму можуть бути не лише окремі державні і приватні фірми, а й окремі держави.

Концерни – це статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Корпорація – це договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Кругообіг капіталу – рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, у процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін-виробництво-обмін).

Ломбард – підприємства, які надають населенню можливість зберігання предметів особистого користування і домашнього вжитку, через отримання позик під заставу рухомого майна.

Мале підприємництво – важливий елемент ринкової структури, найбільш гнучка й динамічна форма розвитку підприємницької діяльності.

Малі підприємства – відносно невеликі організаційно-господарчі структури у вигляді утворених і діючих підприємств із чисельністю працюючих: в промисловості –до 200 осіб, в науці –до 100 осіб, в інших галузях виробничої сфери –до 50 осіб, в галузі невиробничої сфери – до 25 осіб.

Моральний знос основних фондів – зменшення вартості засобів праці внаслідок науково-технічного прогресу і зростання продуктивності праці.

Норма амортизації – це відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості засобів праці, виражена в процентах.

Нормальний прибуток – нормальний доход, який необхідний для утримання підприємця у певній галузі.

Оборот капіталу – кругообіг капіталу, взятий не як окремий акт, а як процес постійного відновлення руху всього авансового капіталу.

Оборотний капітал(фонди) – частка виробничого капіталу підприємств, вартість якого в процесі споживання повністю переноситься на створений продукт.

Одноосібне підприємство – вид підприємницької діяльності, який найповніше відповідає прагненню людини до одержання особистої вигоди в умовах ринкових відносин.

Основні виробничі фонди – це сукупність засобів праці, які впродовж тривалого періоду функціонують у сфері виробництва в незмінній натуральній формі та переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами в міру зношування.

Партнерство – це об’єднання двох або більше господарюючих суб’єктів.

Підприємець – людина, яка йде на економічний ризик з метою реалізації науково-технічної чи комерційної ідеї та отримання прибутку, сам організовує і планує виробничу діяльність.

Підприємництво – ініціативна, самостійна, що не суперечить законодавству і ведеться під власну майнову відповідальність, діяльність фізичних або юридичних осіб, спрямована на отримання доходу.Це пошук і реалізація нових можливостей у виробництві, освоєння новаторських задумів та ідей, розумний ризик у нововведеннях та господарських маневрах, пошук нових сфер і форм використання капіталу.

Підприємства збиткові – підприємства, в яких затрати перевищують доходи.

Підприємства змішані – підприємства, які створюються шляхом укладання угод між підприємствами різних форм власності.

Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, який має право юридичної особи і здійснює свою виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Підприємницький доход – доход, отриманий від підприємницької діяльності.

Планова собівартість – передбачається попереднім плануванням і розраховується на основі раніше досягнутого рівня витрат.

Повна собівартість – складається з виробничої собівартостіта витрат на реалізацію продукції.

Повне товариство – це об’єднання фізичних і юридичних осіб, яке оформляється у вигляді товариства з необмеженою відповідальністю

Посередницьке підприємництво – знаходить свій прояв у діяльності, яка з’єднує зацікавлені у взаємній угоді сторони.

Постійний капітал – частина капіталу, яка в процесі виробництва не змінює величини своєї вартості.

Постійні витрати – це ті, які не залежать від обсягу виробництва.

Промислово-фінансова група – це об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, банки, інші установи і організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку.

Сімейні підприємства – це підприємства, які засновані на власності окремої сім’ї і передбачають використання праці членів цієї сім’ї.

Собівартість – це грошове вираження витрат підприємства. Розрізняють слідуючі види собівартості: планова, звітна, цехова, виробнича, комерційна, повна.

Спільні підприємства – підприємства, що функціонують на основі об’єднання капіталів вітчизняних та іноземних підприємців.

Страхове підприємництво – це особлива форма фінансового підприємництва (специфіка – підприємець отримує страховий внесок, який повертається тільки при настанні застрахованого випадку).

Суспільні витрати виробництва – це сукупність затрат живої і уречевленої праці, які знаходять своє вираження у вартості готової продукції.

Фізичний знос – поступова втрата основними фондами своїх виробничих та технічних властивостей і споживчої вартості.

Фінансове підприємництво – це, по суті, різновид комерційного, об’єктом купівлі-продажу тут є гроші, валюта, цінні папери.

Фірма – основна організаційно-економічна ланка ринкової економіки, визначає ділову активність національного господарства, є опорою підприємництва, рушійною силою бізнесу.

Фонди обігу -сукупність грошових засобів підприємства і продукції, яка ще не реалізована.

Франчайзинг – являє собою систему дрібних фірм, які укладають контракти на право користування фабричною маркою великої фірми і дозвіл на діяльність на певній території і в певній сфері.

Холдинг – специфічна організаційна форма об’єднання інвестиційних ресурсів, що спрямовує свої фінансові кошти для придбання контрольного пакету акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого об’єднання.

Цехова собівартість – це витрати конкретного цеху на виготовлення продукції.

Чистий прибуток – те, що залишається після вирахування із загального доходу фірми всіх витрат, явних і неявних.

Тема 9. Аграрні відносини.

Основи підприємництва

Дата добавления: 2017-01-14