Прийом замовлення

Планування сценаріїв – це процес, націлений на сприяння вищому керівництву при визначенні плану дій підприємства в тривалому періоді майбутнього, котрий є послідовним, правдоподібним та всебічним. Його ціллю є те, як організувати, підвищити та прояснити особисті та колективні погляди на майбутнє. Це якісний та всебічний по своїй суті процес, котрий в осовному не пов’язаний з прийняттям стратегічних рішень.

Отже, моделювання логістичного ланцюга постачань – динамічний процес, оскільки рішення, що прийняті в даному періоді, пов’язані з рішеннями, котрі будуть прийняті в наступних періодах. Воно, на нашу думку, повинно грунтуватись на SWOT-аналізі, елементах ТОСу, потребах споживачів, а рішення подавати у вигляді сценаріїв розвитку підприємств.

Організація єдиних підрозділів передбачає зосередження всіх логістичних функцій в одному підрозділі. З точки зору логіки, цей метод – найкращий, оскільки спрощується координація між транспортуванням, зберіганням, контролем товарних запасів, виробництвом та іншими функціями. Цей метод дуже добре себе зарекомендував в багатьох підприємствах. Завдяки зосередженні логістичної діяльності в одному підрозділі, логістика стає лінійною функцією.

Розпочавши з самих вагомих подій (знаходяться „в корені ДІДа”), уважно вивчіть як можна прискіпливо всі кроки та дії, котрі варто застосувати для недопущення даної проблеми, а потім всі дії, необхідні для виправлення проблеми, якщо вона все-таки виникне.

Скласти перелік потенційно неблагоприємних подій („ЯНБи – явища небажані„), котрі можуть відбутися в процесі діяльності ланцюга.

Функції контролю в процесі оновлення логістичного ланцюга постачань.

В процесі оновлення логістичного ланцюга постачань важко переоцінити необхідність контролю системи. Механізми контролю повинні бути вмонтовані в саму систему і їх дієвість повинна бути в постійній увазі. Так завчасно складені плани дій допоможуть захистити підприємства у випадку можливої появи непередбачуваних ситуацій, для чого варто:

2. Розташувати ці події у відповідності з можливою почерговістю їх настання чи ймовірністю здійснення – сформувати „дерево існуючої дійсності” (ДІД).

Більшість авторів книг щодо управління підприємством вважають, що головною проблемою функціонування підприємства є розміщення товарних запасів. В дійсності ж проблемою є правильність моделювання самого логістичного ланцюга постачань та системи управління ним, основою якого є планування виробництва, незалежно від місця розташування Виробничого Центру. Планування виробництва гарантує, що якщо виникне потреба в товарах, то вони будуть доступні. І тут основна роль відводиться інтеграції планування виробництва з плануванням розподілу вироблених товарів.

Сценарій забезпечує дисципліну в тому розумінні, що спеціалісти з моделювання можуть пристосуватися до наших різних потреб. І навпаки, здійснення планування сценаріїв може допомогти при допомозі збору даних та конструюванні моделей оцінці сформульованих раніше якісних планів.

4. Комплектація замовлення.

5. Поставка товару у відповідності із замовленням.

6. Забезпечити високий рівень сервісу.

7. Оптимізація затрат щодо комерційної діяльності збуту.

8. Пошук нових споживачів.

9. Здійснити інтегрування з іншими субсистемами.

Слід зазначити, що під терміном «інтегрування» ми будемо розуміти об’єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле.

Інтеграція – це процес об’єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле; процес взаємозближення та утворення взаємозв’язків.

Дистриб'юція (логістика) — це поняття у логістиці, яке означає комплекс взаємопов'язаних функцій, які реалізуються в процесі розподілення матеріального потоку між різними, як правило, гуртовими покупцями.

Більшість підприємства, пропонуючи різні матеріальні блага, не створюють споживчу цінність для споживачів та стійкі переваги для себе - вони швидше надають товари особливим способом (хто ціною, хто бонусами – тобто задовольняють власні потреби), думаючи, що споживачі будуть вдячні їм за це протягом тривалого періоду часу. І забувають аксіому сучасного бізнесу, яка надає підприємству суттєвої переваги над конкурентами: «Знайдіть та вирішіть проблему вашого споживача (обслужіть споживача на предмет – задоволення ЙОГО потреб) і ви поглибите зв’язок з ним».

Обслуговування споживачів можна визначити як задоволення їх потреб. В загальному розумінні, обслуговування споживачів – це сукупність видів діяльності, що здійснюються в процесі виконання замовлень, направлених на задоволення потреб споживачів та націлених на створення в них враження про те, що з даним підприємством можна мати справу легко та приємно. Це чудовий засіб конкурентної боротьби, який разом з конкурентоздатними цінами, створює додаткові переваги.

Щодо ланцюга постачань, то обслуговування споживачів – це процес надання логістичним ланцюгом постачань істотних переваг, що додають вартість товарам підприємства, котрі виправдовують затрати. В даному випадку додана вартість означає надання де-яких додаткових послуг, котрі роблять володіння товарами підприємства кращим, ніж конкурентів.

Слід зазначити, що підприємства надають більш високий рівень обслуговування своїм споживачам, виходячи з наступних причин:

· По-перше, надійний сервіс дозволяє підприємству підтримувати низький рівень запасів товарів, що в свою чергу, означає зменшення витрат на зберігання товару.

· По-друге, розширене використання програм виробника щодо контролю якості вимагає більш високого рівня обслуговування споживачів.

· По-третє, підприємство, котре пропонує високий рівень обслуговування споживачів, що побудований на особистісній основі, набуває сильної переваги на ринку, що в кінцевому рахунку веде до збільшення продаж.

Все це «лягає» в основу стандартів обслуговування споживачів – набір переконань, правил та інструментів (засобів), котрі застосвує підприємство до споживачів з метою отримати їх лояльність протягом тривалого терміну.

Головним чинником щодо стандарту обслуговування споживачів слугує виявлення точки зору самого споживача щодо питання: «мої потреби та найважливіше в сервісі для мене?»

Основою обслуговування споживачів є їх замовлення на задоволення власних потреб. В сфері комерційної діяльності підприємства результатом якісного обслуговування споживача стають повторні замовлення, котрі не потребують від менеджера з продажу будь-яких особливих зусиль.

4. Етапи управління замовленнями на підприємствах.

Підприємства аналізують якість обслуговування своїх споживачів, розбиваючи управління замовленнями на наступні етапи:

· Планування замовлень.

· Передача замовлень.

· Обробка замовлень.

· Комплектація замовлень.

· Доставка замовлень.

В процесі управління дистрибуцією, визначення мінімально можливих розмірів замовлень стає великою проблемою для працівників підрозліду логістики. Споживачі усвідомили просту істину: «великі запаси товару – великі «заморожені» кошти на складах, а отже, великі затрати». Як наслідок багато споживачів схильні замовляти малі партії товарів через малі проміжки часу. Проте, в кожній конкретній ринковій ситуації підприємству необхідно прискіпливо та детально аналізувати наступні питання:

· По-перше, чому робляться дрібні замовлення.

· По-друге, яка буде реакція існуючих споживачів на нову політику щодо формування замовлення:

o або робити замовлення вище мінімально прийнятного розміру;

Дата добавления: 2017-01-14