Проба на кип'ятіння

Орієнтовним методом перевірки молока на свіжість являється проба на кип'ятіння.

Хід роботи. У тонкостінну пробірку наливають 4-5 мл молока і кип'ятять його на спиртівці або газовому пальнику впродовж 1 хвилини при постійному перемішуванні. Можна нагрівати пробірку впродовж двох хвилин на водяній бані. Якщо досліджуване молоко несвіже, то при кип'ятінні воно згорнеться.

Молоко згортається при кип'яченні, якщо його кислотність вище 25-27 °Т.

Визначення густини молока (питомої ваги)

Під густиною молока розуміють відношення ваги певного об'єму молока при температурі 20° С до ваги такого ж об'єму води при 4° С. Визначення щільності робиться спеціальним ареометром для молока - лактоденсиметром. Шкала його розрахована на вимір тієї гутини, яку може мати молоко.
Густина молока залежить від його температури, тому лактоденсиметр має термометр, що показує температуру молока у момент виміру густини. Визначення гутини молока можна зробити в межах його температури від 10 до 25°С.

Хід роботи. Перед виміруванням гутини молоко ретельно перемішують, потім обережно, щоб уникнути утворення піни, по стінці наливають його в циліндр ємкістю 200-250 мл, наповнюючи циліндр на 2/3 в дещо нахиленому положенні. Лактоденсиметр обережно занурюють в циліндр з молоком до ділення 1,030 і залишають його у вільному плаваючому стані на відстані 5 мм від стінок циліндра. Через 1-2 хв., після опущення лактоденсиметра визначають гутину, око дослідника при цьому повинно знаходитися точно на рівні меніска молока. Відлік показника проводять по верхньому краю меніска з точністю до 0,0005, а відлік температури з точністю до 0,5° С. Якщо лінія меніска точно співпадає з одним із ділень шкали, то відмічають показання лактоденсиметра, яке відповідає цьому діленню, якщо ж нема повного збігу, тоді відстань між двома діленнями ділять і встановлюють положення меніска з точністю до 0,0005. Вимір густини повторюють ще раз, злегка колихнувши лактоденсиметр. Розбіжність між двома паралельними визначеннями не повинна перевищувати 0,0005. Температура молока доводиться до стандартного показника 20 °С. Для цього користуються таблицею 2, в якій густина вказана в градусах Кевена (три останні цифри без 1,0).

Встановлено, що кожен градус температури змінює густину молока на 0,2 поділки лактоденсиметра або на 0,0002 густини. При температурі молока вище 20 °С густину його буде менша, ніж при 20 °С, отже, до знайденої густини потрібно додати, на кожен градус температури, по 0,0002. Якщо ж температура досліджуваного молока нижче 20 °С, густина його буде вища, ніж при 20 °С, тому із знайденої густини треба відняти на кожен градус температури по 0,0002.

Густина натурального молока знаходиться в межах 1,028-1,033. При знятті жиру з молока густина його збільшується, оскільки видаляється жирова фракція, щільність якої нижче 1,0. При розведені молока водою густина його зменшується, оскільки питома вага води рівна 1,0.

Приклад розрахунку.

1. Температура молока 16 °С, показання лактоденсиметра 1,0275; 20 °С - 16°С = 4°С; 4x0,0002 = 0,0008. Отже, густина молока при температурі 20 °С буде: 1,0275 - 0,0008 = 1,0267.
2. Температура молока 23 °С, показання лактоденсиметра 1,0265; 23°С - 20°С = 3°С; 3x0,0002 = 0,0006. Густина молока при температурі 20 °С буде 1,265 + 0,0006 = 1,0271.

Для скорочення часу розрахунку густини можна користуватися таблицею. 2. При цьому показання лактоденсиметра переводять в градуси Кевена, тобто відкидають перші дві цифри (1,0), в лівому стовпчику таблиці находять відповідну величину градуса Кевена, а у верхньому горизонтальному - температуру, при якій зроблений відлік. Цифра на перетині стовпчиків виражає густину молока при температурі 20° С, але так само в градусах Кевена, тому треба попереду поставити 1,0, щоб перевести градуси Кевена в показник питомої ваги.

Дата добавления: 2017-01-14