Методичні поради. Тема. Психофізіологія свідомості та несвідомого

План

Тема. Психофізіологія свідомості та несвідомого

Семінарське заняття № 6

Контрольні питання

Методичні поради

План

Тема. Психофізіологічні аспекти пам’яті та научіння

Семінарське заняття № 5

Контрольні питання

1. Які основні структурні компоненти системи зору?

2. Якою є послідовність слухового відчуття?

3. У чому полягає функція вестибулярної системи?

4. Які існують основні види шкірної чутливості і чим вони відрізняються?

5. Яку функцію виконує сенсорна система кістково-м’язового апарату?

6. Якою є послідовність смакового відчуття?

7. Як побудована сенсорна система нюху?

Література: [6; 8; 11; 13; 18; 20; 21; 26; 30].

Змістовий модуль 2 Психофізіологія діяльності

Мета: розглянути загальні принципи організації, особливості будови та функції пам’яті як пізнавального процесу.

1. Тимчасова організація пам’яті. Енграма.

2. Процедурна та декларативна пам’ять.

3. Молекулярні механізми пам’яті.

Пам’ять як психофізіологічна функція, що забезпечує закріплення, збереження і наступне відтворення людиною її досвіду. Види пам’яті (генотипічна і фенотипічна; емоційна, образна, рухова і словесно-логічна; мимовільна і довільна; сенсорна, короткочасна (оперативна) і довгострокова). Фізіологічна основа запам’ятовування – умовний рефлекс – утворення тимчасового зв’язку між стимулом і реакцією.

Основні етапи фіксації інформації в пам’яті: 1) формування енграми (сенсорний слід (зоровий, слуховий, тактильний та ін.), який залишає в мозку та чи інша подія); 2) сортування і виділення нової інформації; 3) довгострокове зберігання значущої інформації.

Рівні регуляції у системі управління і регуляції пам’яті в головному мозку: 1) неспецифічний (загальмозковий) – бере участь у забезпеченні практично усіх видів пам’яті і включає ретикулярну формацію, гіпоталамус, неспецифічний таламус, гіпокамп і лобну кору; 2) модально-специфічний (локальний) – забезпечується діяльністю аналізаторних систем, головним чином на рівні первинних і асоціативних зон кори.

Теорії та гіпотези щодо механізмів пам’яті (Д. Хебба, Г. Лінч і М. Бодрі, Л. де Но та ін.). Сучасний стан у науці щодо достовірності фізіологічних і психофізіологічних механізмів пам’яті.

1. Які основні функції пам’яті?

2. Які існують види пам’яті?

3. Які основні психофізіологічні механізми пам’яті?

4. Які основні моделі (теорії) пам’яті?

5. Які основні три етапи має фіксація інформації в пам’яті?

Література: [4; 6; 7; 8; 12; 13; 15; 19; 20; 21; 27; 30].

Мета: визначити психологічні аспекти свідомого та несвідомого, психофізіологічні механізми свідомості та несвідомого.

1. Поняття свідомості. Теорії свідомості.

2. Психофізіологічні механізми свідомості.

3. Несвідоме. Установки та неусвідомлювані мотиви.

4. Поведінкові автоматизми та стереотипи.

5. Підпорогове сприйняття.

Свідомість як поняття філософське, соціологічне, психологічне. Свідомість як психологічний і психофізіологічний феномен. Основні розуміння терміна «свідомість»: 1) простий стан бадьорості, можливість контакту із зовнішнім світом і адекватною реакцією на його події; 2) вищий прояв психіки, пов'язаний з абстракцією, відділенням себе від навколишнього середовища і соціальних контактів з іншими людьми. Спрощене розуміння свідомості як: 1) розум; 2) ясне розуміння чого-небудь; 3) думка про що-небудь, почуття, відчуття чого-небудь. Розуміння свідомості як психофізіологічного механізму контролю і довільної регуляції поведінки й діяльності, основна функція якого полягає в адекватному відображенні змін зовнішнього і внутрішнього середовища та забезпеченні адаптації організму до них.

Види свідомості: індивідуальна і суспільна. Теорії свідомості (теорія «світлої плями» І. П. Павлова, «прожекторна теорія свідомості» Ф. Крика, теорія «повторного входу» збудження Дж. Еделмена, теорія «інформаційного синтезу» О. М. Іваницького, теорія свідомості Дж. Еклза, голографічна теорія К. Прибрама).

Особливості свідомості здорової людини (переривчастість, вибірковість). Здійснення обробки інформації (виконання елементарних когнітивних операцій). Існування вищого рівня свідомості за участю модулюючої системи мозку (ретикулярної формації і лімбічної системи). Концепція щодо ролі кори в забезпеченні свідомості (америк. фізіолог Ф. Маунткасл).

Прийоми виявлення несвідомих процесів (вільні асоціації, інтерпретація сновидінь, різні методики цілісного вивчення особистості (у тому числі проективні тести), гіпноз). Класифікація проявів несвідомого: 1. Установки і неусвідомлювані мотиви, дійсний зміст яких не усвідомлюється через їхню соціальну неприйнятність чи протиріччя з іншими мотивами. 2. Поведінкові автоматизми і стереотипи, що діють у звичній ситуації, усвідомлення яких є зайвим унаслідок їх відпрацьованості. 3. Підпорогове сприйняття. 4. Деякі змінені стани свідомості.

Установка як одна з форм несвідомого. Функціональне значення установки. Види установок (моторні, перцептивні і когнітивні). Процес формування і реалізації установки. Теорія про несвідомі психічні явища в мотиваціях (потягах) особистості й у детермінації поведінки (З. Фрейд).

Неусвідомлення як результат активних процесів, що відбуваються в центральній нервовій системі. Автоматизована поведінка як форма несвідомого.

Підпорогове сприйняття як суб’єктивно неусвідомлювані процеси, але такі, що впливають на поведінку людини, сприйняття емоційно чи мотиваційно значущих, але фізично слабких сигналів.

Дата добавления: 2017-01-14