Методичні поради. Тема. Психофізіологія станів людини

План

Тема. Психофізіологія станів людини

Семінарське заняття № 8

Контрольні питання

1. Що являє собою поняття системного підходу і системи?

2. Які системні принципи розгляду психічних явищ були визначені Б. Ф. Ломовим?

3. Які рівні дослідження людини та її психіки були визначені Б. Ф. Ломовим?

4. Що являє собою функціональна система і які її вузлові механізми?

5. З яких блоків складається центральна архітектура функціональної системи?

6. Які основні принципи функціонування функціональної системи?

7. У чому полягають основні погляди щодо розуміння людини як цілісної біопсихосоціальної системи?

Література: [2; 3; 5; 10; 16; 19; 28; 30].

Мета: розкрити зміст поняття «стан людини», розглянути особливості функціонального і психофізіологічного станів, а також негативних станів.

1. Поняття стану людини.

2. Функціональний і психофізіологічний стан.

3. Значення функціонального стану у поведінці людини.

4. Негативні стани. Чинники стресу.

Стан людини як цілісна системна реакцію (на рівні організму і часто – особистості) на зовнішні і внутрішні впливи, спрямовану на збереження цілісності організму і забезпечення його життєдіяльності в конкретних умовах існування. Властивості стану: модальність, тривалість (стійкість), глибина, якість. Види стану людини: психічний, функціональний, психофізіологічний.

Підходи до розуміння психічного стану (феноменологічний, функціональний, онтологічний, екопсихологічний). Компоненти психічного стану: активаційний, емоційний, когнітивний.

Функціональний стан як неодмінна складова будь-якої діяльності. Залежність ефективності діяльності від функціонального стану. Залежність функціонального стану від факторів: мотивації, змісту праці, рівня сенсорного навантаження, вихідного рівня активності нервової системи, індивідуальних властивостей вищої нервової діяльності. Підходи до визначення функціонального стану як: фізіологічний стан організму і його систем, фонову активність центральної нервової системи, що супроводжує ту чи іншу діяльність.

Психофізіологічний стан як складна ієрархічна система, що саморегулюється, і являє собою динамічну (за складом і в часі) єдність внутрішніх компонентів (біоенергетичного, фізіологічного, психічного, поведінкового, особистісного, соціально-психологічного), що організовані за принципом взаємоспівдії для забезпечення досягнення цілей діяльності, які формуються під впливом інтеріоризованих людиною як організмом, індивідом, особистістю, елементом соціуму зовнішніх компонентів – соціальних, фізико-хімічних факторів середовища і діяльності (А. М. Карпухіна). При цьому майбутнім результатом і системоутворювальним фактором функціональної системи ПФС є досягнення суб’єктом мети діяльності. Психофізіологічний стан як цілісна реакція особистості на зовнішні та внутрішні стимули, спрямована на досягнення корисного результату (Є. П. Ільїн); як система психофізіологічних та психічних функцій, що визначають продуктивність професійної діяльності і працездатність людини на даному відрізку часу (Л. Г. Дика).

Негативні стани негативно впливають на життєдіяльність людини (стрес, нервово-психічна напруга, стомлення). Уведення терміна «стрес» у науковий обіг, висновок про існування загального адаптаційного синдрому, що забезпечує пристосування організму до умов мінливого середовища, розуміння стресу як неспецифічної відповіді організму на будь-яку нову вимогу, що до нього ставиться (Г. Сельє). Три стадії адаптаційного синдрому. Субсиндроми загального адаптаційного синдрому: емоційно-поведінковий, вегетативний, когнітивний, соціально-психологічний (Л. О. Китаєв-Смик). Розмежуванння понять «стрес» та «дістрес» (Г. Сельє). Види стресу: фізіологічний, психічний. Стресори як впливи, що спричинюють стрес (фізіологічні, психологічні). Фактори ризику виникнення стресу (біолого-психологічні, соціально-виробничі). Основні підходи до розуміння механізму стресу (екологічний, трансактний, регуляторний). Основні причини, що зумовлюють розвиток нервово-психічної напруги (психологічна непідготовленість до роботи; фізична чи психічна втома різного походження; несприятливі умови життя). Форми зрушень стану нервово-психічної напруги (за типом наростання збудження, за типом розвитку гальмівних реакцій). Чинники виникнення нервово-психічної напруги. Зміни, через які може виявлятися стан стомлення.

Дата добавления: 2017-01-14