Методичні поради. Тема. Системний підхід у психофізіології діяльності

План

Тема. Системний підхід у психофізіології діяльності

Семінарське заняття № 7

Контрольні питання

1. Що являє собою свідомість людини?

2. Які основні риси та види свідомості?

3. У чому полягає зміст основних теорій свідомості людини?

4. У чому полягають психофізіологічні механізми свідомості?

5. Що являє собою несвідоме і в чому воно може виявлятись?

6. У чому виявляється неусвідомленість установки?

7. Як підсвідомі мотивації можуть впливати на поведінку людини?

8. Що являють собою поведінкові автоматизми і стереотипи?

9. У чому полягає феномен підпорогового сприйняття?

Література: [12; 15; 16; 19; 22; 24; 30].

Мета: розглянути історію розвитку системного підходу та сучасний стан його вивчення.

1. Історія розвитку системного підходу.

2. Системний розгляд нейрофізіологічних основ психічних процесів і станів у теорії функціональних систем П. К. Анохіна.

3. Системна психофізіологія як новий напрям психології.

4. Людина як цілісна біопсихосоціальна система.

Системний підхід як провідна методологічна основа психофізіології. Приклади системного мислення можна (геліоцентричне вчення Коперника, космогонічна теорія Канта – Лапласа, філософська система Гегеля, еволюційне вчення Дарвіна, періодична система елементів Менделєєва та ін.). Формулювання системного підходу у формі завершеної теоретичної концепції під назвою «загальна теорія систем» (Л. Берталанфі). Особливість системного підходу.

Шість системних принципів розгляду психічних явищ (концепція системного підходу Б. Ф. Ломова): різноплановості, багатомірності, багаторівневості, ієрархічності, системної детермінованості, розвитку. Три рівні в дослідженні людини та її психіки (Б. Ф. Ломов).

Теорія функціональних систем П. К. Анохіна як найбільш завершена системна теорія в психології та фізіології. Функціональні системи – це динамічні організації, що саморегулюються, діяльність усіх складових компонентів яких сприяє отриманню життєво важливих для організму пристосувальних результатів (П. К. Анохін). Універсальні для різних систем вузлові механізми (за П. К. Анохіним). Результат діяльності для кожної функціональної системи її є центральним системоутворюючим фактором. Чотири групи пристосувальних результатів (за П. К. Анохіним). Блоки (стадії) центральної архітектури функціональної системи: аферентний синтез, прийняття рішення, формування акцептора результату дії, еферентний синтез, цілеспрямована дія, санкціонуюча стадія. Основні принципи функціонування функціональної системи: взаємоспівдії, динамічності, ієрархічності, саморегуляції, мінімізації.

Теорії щодо необхідності розгляду людини як цілісної біопсихосоціальної системи у 60 – 80-х pp. ХХ ст. (М. О. Агаджанян, Б. Г. Ананьев, В. О. Ганзен, О.С. Батуєв, Б. Ф. Ломов, B. C. Мерлін, В. М. Русалов та ін.).

Дата добавления: 2017-01-14