Функції нервової системи

Основна функція нервової системи - це об’єднання і регуляція різних фізіологічних процесів відповідно до умов зовнішнього і внутрішнього середовища, що постійно змінюються. Тобто треба пам’ятати, що нервова система об’єднує, інтегрує і субординує всі частини організму в одне гармонійне ціле (тобто існує принцип “цілостності нервової системи”. Діяльність нервової системи направляється з однієї сторони, на об’єднання і інтеграцію всіх частин організму, а з другої сторони – на зв’язок організму з зовнішнім середовищем.

Основу діяльності нервової системи складає рефлекторний принцип. Рефлекс – це реакція організму на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що здійснюється з допомогою нервової системи. Термін рефлекс (reflexus з лат. означає мимовільний, відображений, загинати назад) ввів Декарт.

Рефлекторне кільце включає в собі наступні частини: аферентна частина (яка приймає інформацію), центральна частина (яка переробляє інформацію) і еферентна частина (яка організовує відповідь). Як наслідок формується кільцева структура: рецептор (датчик первинної інформації) –аналізуючий і програмуючий центр - виконавчий апарат – датчик інформації до центру.

Цей принцип так званої “кільцевої регуляції” в нейрофізіології є одним з найбільш суттєвих доповнень рефлекторного принципу.

Всі рефлекси поділяються на прості і складні, набуті і вроджені, умовні та безумовні.

Характеристика безумовних рефлексів.

1. Це вроджені рефлекси

2. Філогенетично є старими, тобто вироблені в процесі філогенезу

3. Мають чіткий анатомічний субстрат у вигляді рефлекторного кільця

4. Вони здійснюються без участі кори головного мозку

5. Замикаються в межах сегментарного апарату спинного мозку або в стовбурі головного мозку.

6. Передаються по спадковості

7. Знаходяться під регулюючим впливом кори головного мозку

8. Є базою для вироблення умовних рефлексів.

Умовні рефлекси вперше відкрив І.М. Сеченов, в подальшому глибоко вивчив І.П. Павлов.

Характеристика умовних рефлексів

1. Це індивідуальні реакції організму набуті в процесі онтогенезу, які дають можливість пристосуватись до тих чи інших змін умов життя.

2. Нестійкі, можуть згасати, тобто потребують підкріплення

3. Не мають чіткого анатомічного субстрату

4. Замикаються в корі.

До умовних рефлексів відноситься мова, письмо, читання, лічба, навички. В клініці нервових хвороб вивчається патологія безумовних рефлексів, що дає змогу оцінити стан нервової системи.

В курсі психіатрії вивчається патологія умовних рефлексів.

Дата добавления: 2017-01-14