Патологія рухової сфери

При повному ураженні рухового (корково-м’язового) шляху на любому рівні виникає параліч (плегія), тобто повна втрата активних довільних рухів. При неповному ураженні відповідно виникає парез (часткове зниження активних рухів - гемі-, тетра-, моно-, три-, пара-).

Паралічі бувають: центральні, периферичні.

Центральний параліч виникає при ураженні центрального нейрону та його волокон, тобто tr. corticospinalis чи tr. corticonuclearis в залежності від того, про які м’язи йде мова.

Периферичний параліч виникає при ураженні периферичного нейрону або tr. spinomuscularis чи tr. nucleomuscularіs.

Ознаки центрального паралічу (парезу) спастичний параліч.

1. Параліч дифузний –(це пояснюється компактним розташуванням пірамідних волокон в внутрішній капсулі, в стовбурі)

2. Спастична гіпертонія м’язів (або підвищення м¢язового тонусу по спастичному типу). Пояснюється підвищеною рефлекторною діяльністю сегментарних стовбурових та спінальних апаратів в результаті виключення регулюючих супраспінальних впливів. Підвищення активності спочатку гама-, а потім альфа-мотонейронів, які втрачають гальмівні імпульси від ретикулярної формації і веде до спастичності в м’язах, які уражені.

Ознаки спастичногог тонусу:

- в руках тонус підвищений в згиначах, в ногах – в розгиначах

- симптом “складного ножа”

- по мірі перевірки тонус знижується

3. Гіперрефлексія сухожилкових та періостальних рефлексів. Ця ознака виникає також в результаті підвищення рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку. Рефлексогенні зони можуть бути розширені. Найвища ступінь підвищення рефлексів називається клонусом. При підвищеннісухожилкових і періостальних рефлексів знижуються черевні і підошовні, так як вони формуються разом з пірамідними шляхами (це черевні рефлекси)

4. Поява патологічних рефлексів.. Патологічні рефлекси є достовірною ознакою ураження центрального нейрону.

Всі патологічні рефлекси на ногах поділяються на згинальні та розгинальні. До згинальних на ногах відносяться наступні рефлекси: Россолімо, Жуковського (7) та Гіршберга (8), п¢яточний Бехтерева (по під. поверхні п¢яток), Менделя-Бехтерева (5). При викликанні цих рефлексів виникає згинання ІІ-V пальців ступні. До розгинальних рефлексів на ногах відносяться: с-ми Бабінського, Опенгейма, Гордона, Штрюмпеля, Гросмана, Шефера, Чадока,Пуусепа, Редліха. При викликанні цих рефлексів виникає розгинання (екстензія) великого пальця ступні.

На руках виникають наступні патологічні рефлекси:

1. Рефлекс Бехтерева – згинання пальців руки при перкусії молоточком тилу кисті

2. Рефлекс Жуковського – згинання пальців кисті при перкусії молоточком долонної поверхні

3. Рефлекс Россолімо (Вендеровича) – згинання пальців кисті при перкусії молоточком кінцевих фаланг пальців (ІІ-ІV) кисті

4. Рефлекс Тремнера – згинання пальців кисті при швидких дотикових подразненнях пальцями лікаря долонної поверхні кінцевих фаланг ІІ-ІV пальців хворого.

5. Рефлекс Якобсона-Ласке - згинання пальців кисті при ударі молоточком по шиловидному відростку

6. Згинальний рефлекс великого пальця Кліпеля- Вейля (при пасивному згинанні ІІ-V пальців кисті рефлекторно згинається І палець

5. Захисні рефлекси (рефлекси спінального автоматизму)

Суть їх полягає в мимовільному складному частіше згинальному русі, паралізованої кінцівки у відповідь на її подразнення (наприклад, стиснення, пасивне згинання пальців, подразнення уколом, холодом). Виникають захисні рефлекси в результаті зняття супраспінального контролю над сегментарним рефлекторним апаратом (тобто внаслідок спінального автоматизму). Прикладом може бути захисний рефлекс Фуа-Марі-Бехтерева: при активному згинанні пальців паралізованої ступні виникає мимовільне вкорочення або подовження ноги.

6. Патологічні синкінезії –

це поява мимовільних рухів в паралізованій кінцівці в результаті рухів в здоровій кінцівці, або коли при спробі одних рухів в паралізованій кінцівці з’являються інші рухи. Синкінезії поділяються на:

1. Глобальні (наприклад: при рухах в здоровій руці мимовільно скорочуються м’язи паралізованої руки). Наприклад – стискання руки лікаря здоровою рукою призводить до стискання хворої руки.

2. Координаторні синкінезії - коли при спробі в паретичній кінцівці зробити один рух, виникає мимовільно інший в м’язах синергістах. Наприклад:

а) при спробі зігнути хвору ногу в коліні виникає тильне згинання ступні (тібіальний феномен Штрюмпеля);

б) або інший приклад: пронаторна синкінезія – при спробі зігнути паретичну руку в ліктьовому суглобі настає одночасна пронація передпліччя;

в) Радіальна синкінезія – (як різновидність координаторної синкінезії) - при спробі стиснути паретичну руку в кулак виникає тильне згинання кисті

3. Імітаційні синкінезії - це мимовільне повторення паретичною кінцівкою рухів здорової кінцівки. Наприклад, синкінезія Райміста – коли лікар здійснює опір рухам здорової ноги хворого, в паретичній нозі з’являються аналогічні рухи.

Ознаки периферійного паралічу (в’ялий атонічний).

Периферійний параліч виникає при ураженні tr. spinomuscularis (передній ріг, передній корінець, спинномозковий корінець, сплетення, периферичні нерви) або tr. nucleomuscularіs (ядра та черепно-мозкові нерви).

1-а ознака: Арефлексія або гіпорефлексія. Виникає в результаті порушення рефлекторної діяльності сегментарного апарату спинного мозку чи стовбура головного мозку.

2-а ознака – Атонія м’язів (гіпотонія). Виникає в результаті втрати контрактильного тонусу - мотонейронів

3. Атрофія м’язів. Виникає за рахунок відсутності трофічних імпульсів від спинного та головного мозку.

4. Фібрилярні чи фасцикулярні посмикування. Появляються в результаті подразнення патологічним процесом периферичних рухових центрів, що збереглись в передніх рогах спинного мозку.

5. Параліч обмежений, так як уражаються або передні роги чи передні корінці, чи периферичний нерв, що проводять імпульси до окремих груп м’язів.

6. Реакція дегенерації (переродження, яка виникає на 10-14 день після появи паралічу. В нормі: про подразненні нерва або м’яза змінним струмом його скорочення виникає протягом всього часу подразнення; при подразненні постійним (гальванічним) струмом м’яз скорочується лише в момент замикання або розмикання, причому, КЗС > АЗС. При периферичному паралічі при подразненні змінним струмом скорочення м’язу не наступає, а при подразненні постійним (гальванічним) струмом АЗС>КЗС.

Дата добавления: 2017-01-14