В клінічній практиці досліджують наступні рефлекси

Безумовні рефлекси поділяються на

· поверхневі та глибокі

· прості та складні

· пропріоцептивні (сухожилкові, періостальні, суглобові)

· екстероцептивні (шкірні, з слизових оболонок)

· інтероцептивні (зі слизових внутрішніх органів; наприклад сечопуск при подразненні внутр. сфінктера)

1. Надбрівний - глибокий, періостальний M. orbicularis oculi n. trigeminus (5 пара) – n. facialis (7 пара) Довгастий мозок і міст

2. Корнеальний Поверхневий зі слизової оболонки M. orbicularis oculi

n. trigeminus (5 пара)–n. facialis (7 пара) Довгастий мозок і міст

3. Нижньо-щелепний Глибокий, періостальний m. masseter

n. trigeminus -(5 пара) -n. mandibularis (чутливий і руховий) Довгастий мозок і міст

4. Глотковий Поверхневий зі слизової оболонки Mm. constrictores pharyngis і інші N.glossopharyngeus, n. vagus (чутливий і руховий) 9,10 пари ЧМН Довгастий мозок

5. Піднебінний Поверхневий зі слизової оболонки M. levatores veri palatini

N.glossopharyngeus, n. vagus (чутливий і руховий) Довгастий мозок

6. Згинально-ліктьовий Глибокий, сухожилковий M. biceps brachii N. musculocuta- neus C5-C6

7.Розгинально-ліктьовий Глибокий, сухожилковий M. triceps brachii N. radialis C7-C8

8. Карпо-радіальний Глибокий, періостальний Mm. pronatores, flexores, digitorum, brachioradialis, biceps N. medianus n. radialis, n.musculocutaneus C5-C8

9. Лопатково-плечовий Глибокий, періостальний Mm. teres major, subscapularis N. subscapularis C5-C6

10. Верхній черевний Поверхневий, шкірний Mm. transversus, obliquus, rectus abdominis Nn. intercostales D7- D8

11. Cередній черевний Поверхневий, шкірний Mm. transversus, obliquus, rectus abdominis Nn. intercostales D9-D10

12. Нижній черевний Поверхневий, шкірний Mm. transversus, obliquus, rectus abdominis Nn. intercostales D11-D12

13. Кремастерний Поверхневий, шкірний M. cremaster N. genitofemoralis L1-L2

14. Колінний Глибокий, сухожилковий M. quadriceps femoris N. femoralis L3-L4

15. Ахіллів Глибокий, сухожилковий M. triceps surae N. tibialis (n. ischiadicus) S1-S2

16. Підошовний Поверхневий, шкірний Mm. flexores digitorum pedis та ін. N. ischiadicus L5-S1

17. Анальний Поверхневий, шкірний M. sphinter ani externus Nn. anococcygei S4-S5

Рефлекторні кільця цих рефлексів, тобто нерви, м’язи та сегменти, що забезпечують здійснення рефлексів, а також методику викликання рефлексів та їх оцінку ви вивчите на практичному занятті.

В нормі рефлекси жваві, однакові зліва та справа (D=S). При патології рефлекси або підвищуються (гіперрефлексія) або знижуються (гіпорефлексія), можуть бути відсутніми (арефлексія). Якщо рефлекси змінюються на одній стороні, це записуються наступним чином:

D>S S>D

D<S S<D

D=S

А тепер розглянемо з вами систему довільних рухів. Ця система забезпечує проведення нервового імпульсу від кори головного мозку до м’язу, а шлях по якому здійснюється реалізація рухового імпульсу зветься руховим шляхом або корково-м’язовим шляхом (tr. corticomuscularis). Цей шлях складається з двох нейронів:

1. центральний нейрон

2. периферичний

Іннервація м’язів рук, ніг, шиї, тулуба і промежини

І-ий (центральний) нейрон називається tr. corticospinalis)

ІІ-ий (периферичний) нейрон називається tr. spinomuscularis.

І-ий (центральний) нейрон tr. corticospinalis)

Починається шлях від клітин Беца, що розташовані в передній центральній звивині, задніх відділах верхньої та середньої лобних звивин тапарацентральній дольці (поля 2,4,6). Представництво клітин Беца в передній центральній звивині зворотнє розташуванню частин тіла: в верхньому відділі представлені м’язи нижніх кінцівок, в середньому – рука, в нижньому - м’язи обличчя. Іннервація мускулатури перехресна. Аксони клітин Беца, що утворюють tr. corticospinalis йдуть через променистий вінець (corona radiata) до внутрішньої капсули через передні 2/3 задньої ніжки, потім аксони волокон рухового шляху проходять через ніжки мозку, вароліїв міст до довгастого мозку де утворюють піраміди. На межі довгастого і спинного мозку волокна здійснюють перехрест. Причому перехрещуються більша частина волокон (80 %). Перехрещені волокна направляються в боковий канатик протилежної половини спинного мозку, утворюючи tr. corticospinalis lateralis, який буде забезпечувати іннервацію м’язів рук і ніг.

Менша частина волокон (20 %) залишається неперехрещеною і ці волокна йдуть в передніх канатиках спинного мозку, утворюючи tr. corticospinalisanterior (пучки Тюрка), який буде забезпечувати іннервацію м’язів шиї, тулуба, промежини, Частина волокон цього шляху також робить перехрест в межах передньої білої спайки того сегменту спинного мозку, де закінчуються. Волокна tr. corticospinalis закінчуються в мотонейронах передніх рогів спинного мозку.

Дата добавления: 2017-01-14