Вживання прийменників

ПІДТЕМА 6. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ

1. Вживання прийменників.

2. Синонімія прийменникових конструкцій.

3. Прийменникові конструкції російської мови і їх українські відповідники.

4. Вживання сполучників.

Література:

[3]; [6]; [7]; [9];[15]; [17]; [23].

1. У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією, наприклад: їхати на Кавказ – їхати у Крим, відпочивати у санаторії – відпочивати на туристичній базі, у вихідні – на цьому тижні тощо. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п’ять метрів на секунду, враження про виставу, дотичний з проблемами, знатися в кулінарії (замість нормативних словосполучень: вітер п’ять метрів за секунду, враження від вистави, дотичний до проблем, застерігати від небезпеки, знатися на кулінарії).

2. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

3. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступатися ідеалів (замість відступатися від ідеалів), користуватися з фотоапаратом (замість користуватися фотоапаратом), оплатити за проїзд (замість оплатити проїзд).

4. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблемам, завдяки тренуванню, наперекір рішенням.

5. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників.

6. Розглянемо основні правила вживання прийменників при однорідних членах речення.

1) Однакові прийменники можуть повторюватися або не повторюватися перед кожним однорідним членом речення, наприклад: Із темряви налинули до Піхтіра тихі мрії про товариство та про вільне життя (С. Васильч.). А було це перед неділею, коли людей біля лавки й клубу багато (В. Дрозд.).

2) Прийменники не випускаються:

а) якщо однорідні члени речення вимагають різних прийменників: Улян вічно щось майстрував на подвір’ї або в хаті… (В. Сосюра);

б) при однорідних членах речення, пов’язаних повторюваними (і – і, ні – ні, то – то, або – або, чи – чи) або парними (не тільки – але й, не стільки – скільки, як – так і) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу (Т. Шевч.); Склалося враження, що плете він свої кошики не стільки для ярмарку, скільки для власної втіхи (О. Гонч.);

в) при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами: Директор розповів про роботу підприємства у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний рік (З журн.).

7. Як засіб створення милозвучності використовується в українській мові чергування прийменників у – в, з – зі – із.

1) Правила чергування прийменників у та в такі:

а) між приголосними вживається у, між голосними – в: Першою думкою в Остапа було довідатись, де вони (М. Коцюб.). Вогники жовтіють у вікнах, дими йдуть у небо запашні (О. Гонч.).

б) на початку речення або після паузи у вживається перед приголосними, в – перед голосними: У двері хтось ізлегка постукав (М. Стар.); В яру залунав новий ниючий і пекучий спів (С. Васильч.).

в) після приголосного перед голосним переважно вживається в: За вікном в абрикосовому саду щось кричала хазяйка подвір’я (М. Хвильов.).

г) після голосного перед приголосним залежно від темпу, ритму мови, вживається і у, і в: Смачно у них у хаті пахло, це мені досі впам’ятку (В. Дрозд). Перед літерами в, ф, а також перед сполученням літер тв, хв, льв тощо вживається прийменник у: Було, певне, тоді у вас хвилювань? (О. Гонч.); Добре було у вересні та на початку жовтня (Гр. Тют.).

2) Правила чергування прийменників з, зі, із такі:

а) прийменник з уживається на початку речення, після паузи, перед голосним незалежно від закінчення попереднього слова, а також після голосного перед приголосним (крім с, ш) або (рідше) сполученням приголосних: З бічної вулички виразно почулися чиїсь голоси (М. Стельм.). Зробимо кілька слайдів з отим он кленом (О. Гонч.).

б) прийменник із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ), а також між групами приголосних (після них або перед ними): Зовсім зненацька вихопивсь із жита рудий парубійко (М. Коцюб.); Я б душу вийняв із слухачів своїм співом, поклав би ту душу перед ними (О. Вишня).

в) прийменник зі вживається перед сполученнями приголосних, найчастіше перед буквами з, с, ш, щ: Розмова зі звичайної робилася політичною (Б. Лепк.); У кожного з нас було по тугому лукові й порядному мішку зі стрілами (О. Ольж.).

Дата добавления: 2015-07-13