Методичні рекомендації до практичного заняття. Тема 6. Ціна капіталу корпорації

План заняття

Тема 6. Ціна капіталу корпорації. Оцінка компанії та теорія опціонного ціноутворення

Практичне заняття № 4

Бібліографічний список

[20], [22], [23], [25], [31], [33]

Мета заняття: закріпити знання щодо розрахунку ціни капіталу корпорації.

1. Закріпити теоретичні знання щодо сутності ціни капіталу.

2. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу.

Обладнання: методичні вказівки до виконання практичної роботи, калькулятори, законодавча база.

На практиці прийнято два підходи до вимірювання структури капіталу, що дозволяють оцінити відносну величину боргових зобов’язань.

1. Балансовий метод – відношення сукупного боргу до сукупних активів.

2. Метод співвідношення із звітом про доходи.

На основі інформації про доходи і витрати можна вимірити співвідношення величини доходів і величини процентних платежів за боргом -

це той дохід, який може бути розподілений між акціонерами. Частина цього прибутку може бути виплачена як дивіденди, а частина залишена для фінансування розвитку компанії. Прибуток на акцію (EPS) розраховується шляхом ділення чистого, після виплати процентів і податків, прибутку на число акцій, що розміщені на ринку.

,(93)

де ЕВІТ – прибуток компанії від основної діяльності або чистий операційний дохід.

, (94)

де r – дохідність активів;

А – вартість сукупних активів (сума боргових зобов’язань і акціонерного капіталу).

При рішенні задачі 12 слід пам’ятати, що вартість акціонерного капіталу – це те ж саме, що ціна опціону “кол” на день закриття.

, (95)

де V – ціна опціона “кол” на корпорацію, що належить акціонерам;

V_f – вартість корпорації;

B – номінальна вартість випуску облігацій (боргу).

При визначенні межі цін на опціони (задача 13) необхідно знати наступне.

Нижня межа: вартість опціону “кол” не може бути менша, ніж дохід при негайному його виконанні.

Верхня межа: ціна опціону “кол” не може перевершити ринковий курс акції.

Опціон “кол” повинен бути негайно виконаний, або від нього необхідно відмовитися. Якщо на дату закриття опціон “кол” “без грошей”, то він не буде виконаний і стане клочком папіру. Якщо ж у день закриття він “при грошах”, то буде виконаний. Акції можуть бути негайно викуплені за ціною виконання і перепродані за ринковим курсом. Вартість опціону визначається різницею цих двох цін. В день закриття ціна опціону “кол” або дорівнює нулю, або має позитивне значення, що дорівнює різниці між ціною виконання і ринковим курсом акцій.

, якщо , (96)

де V_c – ціна опціону “кол”;

Р – курс акцій;

Е – ціна виконання.

, якщо P<E. (97)

Тобто

(98)

де max означає більший із членів, що поміщені в дужки.

Розраховуючи доцільність рефінансування облігацій компанії, слід проводити розрахунки у такому порядку.

При заміні облігації щорічна економія на сплаті відсотків на одну облігацію становитиме:

Е = (С_о – С_п) * 1000

Нинішня вартість цієї економії:

). (99)

Чиста нинішня вартість операції рефінансування складе:

NPV = PV – C_p (100)

Якщо одержаний показник має позитивне значення, то рефінансування вигідне для компанії.

Розраховуючи середньозважену кількості простих акцій в обігу, слід взяти до уваги, що кількість акцій в обігу після випуску нових акцій розраховується як сума кількості акцій на початок звітного періоду та продажу нових акцій. При цьому кількість акцій на кінець звітного періоду розраховується як різниця між вищезазначеною сумою та кількістю придбаних акцій.

Розраховуючи середньозважену кількість акцій, користуються формулою:

, (101)

де К_і – кількість акцій на певний період;

Н_і – порядковий номер місяця, на який припадає певна кількість акцій;

12 – звітний рік, місяців.

Для визначення теоретичної ціни облігації користуються наступною формулою:

, (102)

де PV_A- теперішня вартість щорічних виплат доходу за облігацією;

PV_N- теперішня вартість номінальної вартості облігації; А - фіксований щорічний дохід (ануїтет);

Т -кількість років обігу облігації;

N - номінальна вартість облігації;

r- ринкова процентна ставка за борговими зобов'язаннями.

Очікувану ставку доходу по акції розраховують наступним чином:

, (103)

де: D – сума поточного дивіденду на акцію;

N – нова ціна акції;

C – поточна ціна акції.

Необхідну ставку доходу визначаємо за формулою:

K_s = R_f + β (K_m – R_f). (104)

Якщо необхідна ставка перевищує очікувану, тобто акція переоцінена, за суму С її купувати не варто.

Зауважимо, що прибуток, на який розраховує інвестор-власник акції (облігації), тобто вартість певного активу, є вартістю цінного паперу (вартістю капіталу, залученого за його допомогою) для емітента.

Розрахунок середньозваженої вартості капіталу здійснюють за формулою:

WACC = d_aK_a + d_пр.а.К_пр.а. + d_бК_б, (105)

де d_a, d_пр.а.,d_б - питома вага відповідно акціонерного капіталу, привілейованих акцій і боргових зобов'язань у загальній сумі капіталу;

К_а, К_пр.а., К_б- вартість відповідно акціонерного капіталу, привілейованих акцій та боргових зобов'язань.

Розрахунок вартості додаткового капіталу, що залучають за рахунок емісії звичайних акцій (ВК_ЗА) рекомендують здійснювати за формулою:

, (106)

де ВК_ЗА – вартість власного капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій, шт.;

К_ЗА – кількість додатково випущених звичайних акцій, шт.;

Д_ЗА – сума дивіденду, що припадає на одну звичайну акцію у звітному періоді, грн.;

І – плановий індекс зростання дивідендів з чистого прибутку акціонерам;

- сума власного (акціонерного) капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій;

В_Е – витрати з емісії звичайних акцій по відношенню до загальної суми емісії акції, долі одиниці.

Вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту визначають за формулою:

, (107)

де ПК_БК – вартість позиченого капіталу, який залучають у формі банківського кредиту;

Сп – ставка проценту за банківський кредит, %;

П_П – ставка податку на прибуток, долі одиниці;

РВ_БК – рівень витрат позичальника по залученню банківського кредиту в його сумі, долі одиниці.

Дата добавления: 2015-07-13