Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Влаштування шарів дорожнього одягу




Дорожній одяг із асфальтобетонним покриттям є найбільш поширеним при будівництві автомобільних доріг I – III категорій. Він відноситься до нежорсткого типу дорожнього одягу, його експлуатаційні показники забезпечують високий комфорт та якість руху по ньому, порівняно недорогий ремонт та витрати на утримання.

Після влаштування у земляному полотні корита переходять до безпосереднього будівництва шарів дорожнього одягу.

Першим конструктивним шаром дорожнього одягу є підстилаючий шар із піску. Враховуючи, що коефіцієнт ущільнення піску 1.1, то для влаштування нижнього шару основи товщиною 30 см. знадобиться 1500 × 7.5 × 0.3 × 1.1 = 3712.5 м3 піску.

Транспортування сипучих будівельних матеріалів буде здійснюватись вантажними автомобілями-самоскидами КАМАЗ-60071 із ємкістю кузова 20 м3. Піщаний кар’єр розташований на відстані 120м. від дороги, навантаження піску буде здійснюватись одноківшевим екскаватором Volvo EC700C із продуктивністю 200 м3/год. Відповідно з цим, двом автомобілям-самоскидам необхідно буде виконати 3712.5 / (2 × 20) = 93 ходки. Увесь термін транспортування піску буде тривати 3712.5 / 200 = 18.56 годин, тобто майже 2.5 зміни.

Наступний шар дорожнього одягу – щебенева основа, влаштовується аналогічним методом, загальний об’єм матеріалу при товщині шару 22 см. буде складати 1500 × 7.5 × 0.22 ×1.3 = 3217.5 м3, а термін його влаштування – 3217.5 / 200 м3/год. = 16.08 години, тобто 2 зміни.

Покриття з гарячої асфальто­бетонної суміші в суху погоду влаштовують навесні і влітку, коли температура повітря не нижча + 5°С, а восени — не нижча + 10°С. У процесі приготування асфальтобетонної су­міші у змішувач вводять спочатку всі мінеральні матеріали (сухе перемішування до повного вилучення вологи), а потім бітум (мокре перемішування).

Поверхня основи під асфальтобетонне покриття має бути шорсткою, сухою, очищеною від пилу і сміття, без вибоїн і заглибин.

За 3 - 5 год. до укладання суміші поверхню основи або нижнього шару покриття обробляють 60%-ю бітумною емульсією (норма розливу на основу — 0,6—0,9 л/м2, а на нижній шар асфальтобетонного покриття — 0,3—0,4 л/м2).

Розлив бітумної емульсії буде проводитись авто гудронатором з нормою розливу на основу 0,7 л/м2, тому для поливу всієї основи знадобиться (7.5 × 1500) × 0,7 = 7875 л бітумної емульсії.

Укладка асфальтобетонного покриття буде здійснюватись асфальтоукладчиком Д-150Б продуктивність, якого складає 100 т/год. Транспортування асфальтобетонної суміші від АБЗ, який розташовано праворуч від дороги на відстані 30 м, буде здійснюватись автосамоскидами МАЗ-5432 вантажопідйомністю 10 т. Для безперебійної роботи асфальтоукладчика, за одну зміну 3 автосамоскиди будуть здійснювати 18 рейсів від АБЗ до місця розвантаження асфальтобетонної суміші у бункер асфальтоукладчика.

Необхідна кількість дрібнозернистої асфальтобетонної суміші визначається із розрахунку витрат на кожну 1000 м2 і буде становити 10,5 × 115 = 1595 т. Сумарний час укладання – 1595 / 100 = 15.95 годин або 6.5 зміни.

Отож, увесь час будівництва дорожнього одягу буде тривати 5 змін.

Щоб одержати потрібну товщину асфальтобетонного по­криття, яка регулюється вигладжувальною плитою асфаль­тоукладача, на основі або нижньому шарі покриття укладають призми-маяки з асфальтобетонної суміші або наносять проектні позначки на упорні бруски чи бортові камені.

Основне ущільнення гарячих і теплих сумішей виконують самохідними котками з металевими вальцями — спочатку середніми (8—12 т), потім важкими (12—18 т) — або віброкот­ками (спочатку — без ввімкнення вібратора, в кінці — з ввімкненням). Коткування гарячих сумішей треба починати при 100—130°С і закінчувати при температурі, не нижчій за 70—80°С, коли від проходу важкого котка не залишатимуться помітні сліди.

Під час ущільнення після двох-трьох проходів котка пов­торно перевіряють шаблонами і 3-метровою рейкою попе­речні ухили та рівність покриття. Виявлені дефекти негайно виправляють: у заглибинах суміш розпушують граблями і досипають із бункера асфальтоукладача, а надлишки суміші знімають. Виявлені на покритті після закінчення ущільнення дефектні місця (жирні, сухі, раковисті тощо) вирубують і заміняють новою доброякісною асфальтобетонною сумішшю, змастивши перед тим стінки і дно утворених корит роз­рідженим бітумом.

У поздовжніх і поперечних стиках покриття обрубують з вирівнюванням країв і змащують рідким бітумом. Після про­ходу укладача та попереднього ущільнення укладений шар покриття має бути рівним, однорідним, без розривів та задирок.

За холодної погоди суміш коткують лише важкими котка­ми одразу за укладанням. У недоступних для коткування місцях суміш загладжують металевими прасками й ущіль­нюють гарячими металевими трамбівками. У кінці смуги, яка коткується, щоб не допустити розкочування суміші, укла­дають упорну рейку. Робочі шви повинні бути перпендику­лярні до осі дороги.

На асфальтобетонних заводах під час приготування суміші контролюють параметри окремих складників асфальтобетон­ної суміші:

щебінь — (не рідше одного разу за 5 днів і з надходженням нових партій) якість кожної фракції, тобто зерновий склад, вміст пилуватих і глинистих часток, неподрібнених і плитко- подібних (товщина в 2 рази і більше менша від довжини) зерен, міцність та морозостійкість;

пісок — (не рідше одного разу за 3 дні та з надходженням нових партій) зерновий склад, модуль крупності, вміст пилу та глини;

мінеральний порошок — (не рідше одного разу за 3 дні та з надходженням нових партій) м’якість млива карбонатних гірських порід, пористість, набухання, вміст бітуму та во­логість;

бітум — (не рідше одного разу за зміну із надходженням кожної цистерни) якість згідно з ГОСТ 22245—76;

Контроль дозування мінеральних матеріалів і бітуму вклю­чає: перевірку дозувальних приладів (не рідше одного разу на місяць) і точність зважування мінеральних матеріалів, бітуму, поверхнево-активних речовин та активаторів (2 рази на місяць); визначення вмісту бітуму в асфальтобетонній суміші приско­реним екстрагуванням з перевіркою зернового складу мінераль­ної частини суміші після екстрагування (один раз за три-чотири зміни, а також у разі зміни зовнішнього вигляду суміші).

Температурний режим приготування суміші контролюють для кожного замісу, перевіряючи температуру мінеральних матеріалів, бітуму та готової суміші. Температуру готової су­міші вимірюють у кузові автомобіля-самоскида.

Якість готової асфальтобетонної суміші контролюють у лабораторії, визначаючи фізико-механічні властивості зраз­ків, а також зерновий склад мінеральної суміші та вміст у ній бітуму експрес-методом. Фізико-механічні властивості зраз­ків повинні відповідати вимогам ГОСТ 9128—76. Для лабораторного контролю беруть один або два зразки за зміну з кожного змішувача. У разі зміни складу асфальтобетонної суміші і суперечливих результатів потрібно брати додаткові зразки.

Якість готової асфальтобетонної суміші оцінюють також за зовнішніми прикметами однорідності — кольором, рівно­мірністю розподілу компонентів, зручністю при розванта­женні, укладанні та ущільненні.

Перед улаштуванням покриття і основи та на першому етапі їх формування перевіряють: рівність, щільність і чистоту основи та нижніх шарів, а при використанні бортових при­строїв — правильність їх установлення (перед початком кожної зміни та в процесі роботи); температуру гарячої асфальтобе­тонної суміші в кожному автомобілі-самоскиді, що прибуває на місце укладання; рівність та рівномірність товщини роз­поділу асфальтобетонної суміші з урахуванням коефіцієнта ущільнення; режим ущільнення; якість з’єднання смуг; попе­речний і поздовжній похили та рівність покриття; шорсткість поверхні покриття методом "піщана пляма" або голковими чи маятниковими приладами.

Для визначення фізико-механічних властивостей асфаль­тобетону в покритті та основі беруть проби (керни або вируб­ки) з розрахунку три проби на 1 км при ширині не більше 7 м і три проби з кожних 7000 м2 — при ширині понад 7 м. Проби відбирають на покриттях і основах з гарячих асфальтобетонів через 10 діб після їх улаштування.

Коефіцієнт ущільнення суміші в покритті й основі визна­чають як відношення щільності відібраної з них вирубки (керна) до щільності переформованого зразка, ущільненого стандартизованим навантаженням. Якщо коефіцієнт ущільнення дорівнює 1, то водонасичен­ня повинно перебувати в межах норми.

Здійснюючи контроль, потрібно вести журнали приготу­вання суміші, температури бітуму, лабораторного контролю якості готової суміші, укладання та ущільнення суміші протя­гом змін, а також оформляти паспорт суміші на кожен від­вантажений із заводу автомобіль-самоскид.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 2417; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.