КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Влаштування шарів дорожнього одягу
Дорожній одяг із асфальтобетонним покриттям є найбільш поширеним при будівництві автомобільних доріг I – III категорій. Він відноситься до нежорсткого типу дорожнього одягу, його експлуатаційні показники забезпечують високий комфорт та якість руху по ньому, порівняно недорогий ремонт та витрати на утримання. Після влаштування у земляному полотні корита переходять до безпосереднього будівництва шарів дорожнього одягу. Першим конструктивним шаром дорожнього одягу є підстилаючий шар із піску. Враховуючи, що коефіцієнт ущільнення піску 1.1, то для влаштування нижнього шару основи товщиною 30 см. знадобиться 1500 × 7.5 × 0.3 × 1.1 = 3712.5 м3 піску. Транспортування сипучих будівельних матеріалів буде здійснюватись вантажними автомобілями-самоскидами КАМАЗ-60071 із ємкістю кузова 20 м3. Піщаний кар’єр розташований на відстані 120м. від дороги, навантаження піску буде здійснюватись одноківшевим екскаватором Volvo EC700C із продуктивністю 200 м3/год. Відповідно з цим, двом автомобілям-самоскидам необхідно буде виконати 3712.5 / (2 × 20) = 93 ходки. Увесь термін транспортування піску буде тривати 3712.5 / 200 = 18.56 годин, тобто майже 2.5 зміни. Наступний шар дорожнього одягу – щебенева основа, влаштовується аналогічним методом, загальний об’єм матеріалу при товщині шару 22 см. буде складати 1500 × 7.5 × 0.22 ×1.3 = 3217.5 м3, а термін його влаштування – 3217.5 / 200 м3/год. = 16.08 години, тобто 2 зміни. Покриття з гарячої асфальтобетонної суміші в суху погоду влаштовують навесні і влітку, коли температура повітря не нижча + 5°С, а восени — не нижча + 10°С. У процесі приготування асфальтобетонної суміші у змішувач вводять спочатку всі мінеральні матеріали (сухе перемішування до повного вилучення вологи), а потім бітум (мокре перемішування). Поверхня основи під асфальтобетонне покриття має бути шорсткою, сухою, очищеною від пилу і сміття, без вибоїн і заглибин. За 3 - 5 год. до укладання суміші поверхню основи або нижнього шару покриття обробляють 60%-ю бітумною емульсією (норма розливу на основу — 0,6—0,9 л/м2, а на нижній шар асфальтобетонного покриття — 0,3—0,4 л/м2). Розлив бітумної емульсії буде проводитись авто гудронатором з нормою розливу на основу 0,7 л/м2, тому для поливу всієї основи знадобиться (7.5 × 1500) × 0,7 = 7875 л бітумної емульсії. Укладка асфальтобетонного покриття буде здійснюватись асфальтоукладчиком Д-150Б продуктивність, якого складає 100 т/год. Транспортування асфальтобетонної суміші від АБЗ, який розташовано праворуч від дороги на відстані 30 м, буде здійснюватись автосамоскидами МАЗ-5432 вантажопідйомністю 10 т. Для безперебійної роботи асфальтоукладчика, за одну зміну 3 автосамоскиди будуть здійснювати 18 рейсів від АБЗ до місця розвантаження асфальтобетонної суміші у бункер асфальтоукладчика. Необхідна кількість дрібнозернистої асфальтобетонної суміші визначається із розрахунку витрат на кожну 1000 м2 і буде становити 10,5 × 115 = 1595 т. Сумарний час укладання – 1595 / 100 = 15.95 годин або 6.5 зміни. Отож, увесь час будівництва дорожнього одягу буде тривати 5 змін. Щоб одержати потрібну товщину асфальтобетонного покриття, яка регулюється вигладжувальною плитою асфальтоукладача, на основі або нижньому шарі покриття укладають призми-маяки з асфальтобетонної суміші або наносять проектні позначки на упорні бруски чи бортові камені. Основне ущільнення гарячих і теплих сумішей виконують самохідними котками з металевими вальцями — спочатку середніми (8—12 т), потім важкими (12—18 т) — або віброкотками (спочатку — без ввімкнення вібратора, в кінці — з ввімкненням). Коткування гарячих сумішей треба починати при 100—130°С і закінчувати при температурі, не нижчій за 70—80°С, коли від проходу важкого котка не залишатимуться помітні сліди. Під час ущільнення після двох-трьох проходів котка повторно перевіряють шаблонами і 3-метровою рейкою поперечні ухили та рівність покриття. Виявлені дефекти негайно виправляють: у заглибинах суміш розпушують граблями і досипають із бункера асфальтоукладача, а надлишки суміші знімають. Виявлені на покритті після закінчення ущільнення дефектні місця (жирні, сухі, раковисті тощо) вирубують і заміняють новою доброякісною асфальтобетонною сумішшю, змастивши перед тим стінки і дно утворених корит розрідженим бітумом. У поздовжніх і поперечних стиках покриття обрубують з вирівнюванням країв і змащують рідким бітумом. Після проходу укладача та попереднього ущільнення укладений шар покриття має бути рівним, однорідним, без розривів та задирок. За холодної погоди суміш коткують лише важкими котками одразу за укладанням. У недоступних для коткування місцях суміш загладжують металевими прасками й ущільнюють гарячими металевими трамбівками. У кінці смуги, яка коткується, щоб не допустити розкочування суміші, укладають упорну рейку. Робочі шви повинні бути перпендикулярні до осі дороги. На асфальтобетонних заводах під час приготування суміші контролюють параметри окремих складників асфальтобетонної суміші: щебінь — (не рідше одного разу за 5 днів і з надходженням нових партій) якість кожної фракції, тобто зерновий склад, вміст пилуватих і глинистих часток, неподрібнених і плитко- подібних (товщина в 2 рази і більше менша від довжини) зерен, міцність та морозостійкість; пісок — (не рідше одного разу за 3 дні та з надходженням нових партій) зерновий склад, модуль крупності, вміст пилу та глини; мінеральний порошок — (не рідше одного разу за 3 дні та з надходженням нових партій) м’якість млива карбонатних гірських порід, пористість, набухання, вміст бітуму та вологість; бітум — (не рідше одного разу за зміну із надходженням кожної цистерни) якість згідно з ГОСТ 22245—76; Контроль дозування мінеральних матеріалів і бітуму включає: перевірку дозувальних приладів (не рідше одного разу на місяць) і точність зважування мінеральних матеріалів, бітуму, поверхнево-активних речовин та активаторів (2 рази на місяць); визначення вмісту бітуму в асфальтобетонній суміші прискореним екстрагуванням з перевіркою зернового складу мінеральної частини суміші після екстрагування (один раз за три-чотири зміни, а також у разі зміни зовнішнього вигляду суміші). Температурний режим приготування суміші контролюють для кожного замісу, перевіряючи температуру мінеральних матеріалів, бітуму та готової суміші. Температуру готової суміші вимірюють у кузові автомобіля-самоскида. Якість готової асфальтобетонної суміші контролюють у лабораторії, визначаючи фізико-механічні властивості зразків, а також зерновий склад мінеральної суміші та вміст у ній бітуму експрес-методом. Фізико-механічні властивості зразків повинні відповідати вимогам ГОСТ 9128—76. Для лабораторного контролю беруть один або два зразки за зміну з кожного змішувача. У разі зміни складу асфальтобетонної суміші і суперечливих результатів потрібно брати додаткові зразки. Якість готової асфальтобетонної суміші оцінюють також за зовнішніми прикметами однорідності — кольором, рівномірністю розподілу компонентів, зручністю при розвантаженні, укладанні та ущільненні. Перед улаштуванням покриття і основи та на першому етапі їх формування перевіряють: рівність, щільність і чистоту основи та нижніх шарів, а при використанні бортових пристроїв — правильність їх установлення (перед початком кожної зміни та в процесі роботи); температуру гарячої асфальтобетонної суміші в кожному автомобілі-самоскиді, що прибуває на місце укладання; рівність та рівномірність товщини розподілу асфальтобетонної суміші з урахуванням коефіцієнта ущільнення; режим ущільнення; якість з’єднання смуг; поперечний і поздовжній похили та рівність покриття; шорсткість поверхні покриття методом "піщана пляма" або голковими чи маятниковими приладами. Для визначення фізико-механічних властивостей асфальтобетону в покритті та основі беруть проби (керни або вирубки) з розрахунку три проби на 1 км при ширині не більше 7 м і три проби з кожних 7000 м2 — при ширині понад 7 м. Проби відбирають на покриттях і основах з гарячих асфальтобетонів через 10 діб після їх улаштування. Коефіцієнт ущільнення суміші в покритті й основі визначають як відношення щільності відібраної з них вирубки (керна) до щільності переформованого зразка, ущільненого стандартизованим навантаженням. Якщо коефіцієнт ущільнення дорівнює 1, то водонасичення повинно перебувати в межах норми. Здійснюючи контроль, потрібно вести журнали приготування суміші, температури бітуму, лабораторного контролю якості готової суміші, укладання та ущільнення суміші протягом змін, а також оформляти паспорт суміші на кожен відвантажений із заводу автомобіль-самоскид.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 2417; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |