КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Переваги та недоліки різних методів стерилізації
Контроль якості стерилізації є одним з найбільш важливим заходів інфекційного контролю: Фізичний метод контролю роботи стерилізаторів полягає у вимірюванні таких параметрів як температура, тиск та термін стерилізації. Хімічний метод контролю полягає у регістрації зміни кольору або фізичних якостей індикаторів Найбільш важливим методом контролю якості стерилізації є біологічний метод. Центри по контролю та профілактики захворювань (CDC) рекомендують проводити контроль роботи парових стерилізаторів 1 раз на тиждень. В якості біологічних індикаторів в повітряних стерилізаторах використовують спори Bacillus stearothermophilus, в газових стерилізаторах – спори Bacillus subtilus.
Для дезінфекції можна використовувати рідкі хімічні засоби або вологу пастеризацію. Всі медичні інструменти та предмети догляду за хворим в залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта можна розподілити на три категорії: 1) «критичні» інструменти та предмети догляду; 2) «напівкритичні» інструменти та предмети догляду; 3) «некритичні» інструменти та предмети догляду;
«Критичні» предмети – це інструменти, що потрапляють у кровоток та стерильні в нормі тканини організму. До них, наприклад, відносять хірургічні інструменти, серцеві катетери, імплантанти. У випадку контамінації їх мікроорганізмами виникає значний ризик інфікування пацієнтів. Отже, інструменти та предмети що відносять до даної категорії повіинні бути стерильними. «Напівкритичні» це предмети, що контактують зі слизовими оболонками або пошкодженою шкірою (інгалятори, бронхоскопи, ендоскопи). Напівкритичні інструменти повинні бути ретельно очищеними з проведенням наступної дезінфекції, що знищує усі мікрорганізми та спори більшості бактерій. «Некритичні» предмети контактують лише з інтактною шкірою (наприклад манжети для вимірювання артеріального тиску, стетоскопи, підкладні судна). Ці предмети не повинні бути стерильними і можуть вміщувати на своєї поверхні спори бактерій. В залежності від виду предмету медичного призначення та мети його використання, проводять дезінфекцію високого (ДВР), проміжного рівня (ДПР) та низького рівня (ДНР) При проведенні ДВР гинуть усі мікроорганізми, окрім спор бактерій. Цей метод дезінфекції повинен використовуватись для всіх «напівкритичних» предметів. Для ДВР використовують глутаровий альдегід, диоксид хлору, 6% розчин перекисю водню та засоби на основі надуксусної кіслоти. Ці хімічні засоби можна використовувати і для стерилізації проте час експозиції при цьому значно збільшується.
При проведенні ДПР гинуть вегетативні форми бактерій, в тому числі мікобактерії, більшість вірусів та грибів (окрім спор бактерій). Дрібні неліпідні віруси (наприклад ентеровіруси, ріновіруси) більш стійкі до дії бактеріцидних засобів, в той час як крупні ліпідні віруси (аденовіруси, вірус гепатиту В та ВІЛ) гинуть при проведенні ДПР. ДПР повинна використовуватись для «некритичних» предметів. Цей метод також може використовуватись для дезінфекції деяких «напівкритичних» предметів, таких як ванни для гідротерапії пацієнтів з ушкодженою шкірою. До засобів ДПР належать сполуки на основі 70% та 90% етілового або ізопропілового спирту, хлормістячі препарати, деякі фенолмістячі засоби та йодофори.
При проведенні ДНР гинуть вегетативні форми більшості видів бактерій та гриби. Не гинуть спори бактерій, мікобактерій та дрібні неліпідні віруси. ДНР можна використовувати тільки для «некритичних» інструментів. До дезінфектів низького рівня відносять препарати на основі четвертичних аммонійних з’єднань, деякі йодофори та фенолмістячі засоби.
На якість дезінфекції впливають наступні фактори: - Матеріал, з якого виготовлені предмети, що підлягають стерилізації. Важко проводити очищення обладнання, що має щілини, відтвори. Бактерицидні засоби можуть не потрапляти повністю у всі частини обладнання, що знижує ефективність стерилізації Рівень та тип мікробної контамінації. Обладнання з високим рівнем контамінації потребує більш тривалої обробки бактерицидними засобами ніж обладнання з низьким рівнем контамінації. - Наявність органічних забруднень. Бактерицидні засоби можуть вступати у взаємодію з кров’ю, плазмою, гнієм або іншими органічними речовинами на поверхні дезінфікуючого обладнання та внаслідок чого втрачати свою активність. - Концентарція бактерицидних засобів та термін експозиції. Як правило, чим вище концентарція бактерицидного засоба, тим менше потрібно часу для адекватної дезінфекції. Виключенням є йодофори, спирти та спиртомістячі засоби, що втрачають активність при використанні їх в концентраціях більших, ніж ті, що рекомендують виробник. - Інші фізичні та хімічні фактори. Температура, рН, жорсткість води та наявність інших хімічних сполук (мило) можуть впливати на ефективність дезінфектантів.
В деяких випадках,в стаціонарі можуть виникати необхідність повторного використання одноразових предметів медичного призначення. До таких ситуацій відносять проблеми із забезпеченням стаціонару, використання «некритичних» предметів замість «критичних», або при необхідності економії коштів. Але при багаторазовом використанні одноразовом обладнанні виникають невирішені питання, що стосуються токсичності отриманих відходів, утворення пірогенів, функціональної надійності обладнання та його структурної цілісності, правових та етичних питань, а також ступеня ризику інфікування пацієнта. Слід уникати багаторазового використання обладнання та обмежуватися лише випадками, що передбачені виробником, дотримуючись при цьому спеціальних інструкцій стосовно повторного використання.
Матеріали для самоконтролю: 1. Заповність таблицю
2. Питання для самоконтролю: 1) Назвіть основні елементи протиепідемічного режиму. 2) В чому полягає особиста гігієна персоналу дитячого закладу? 3)Який інвентар необхідно мати для проведення вологого прибирання приміщення? 4) Назвіть основні санітарно-епідеміологічні накази які регламентують роботу лікувально-профілактичних закладів. 5) Які дезінфікуючі розчини найбільш частіше використовують в дитячих закладах? 6) Як проводиться поточна та заключна дезінфекція? 7) Які існують основні засоби дезінфекції? 8) Назвіть основні методи стерилізації, дайте характеристику їх перевагам та недолікам. 9) Назвіть основні методи контролю якості стерилізації. 10) Дайте класифікацію медичних інструментів та предметів догляду за хворим в залежності від ступеня ризику інфікування пацієнта 11) Дайте класифікацію дезінфекції в залежності від виду предмету медичного призначення та мети його використання. 12) Назвіть фактори, що впливають на якість проведення дезінфекції. 13) Перерахуйте основні правила стерилізації предметів догляду за дітьми.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 2163; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |