Особливості здійснення маршу вночі (темний час доби)

Умови здійснення маршувночі (темний час доби) значно відрізняються від денних: змінюються умови спостереження, видимості, окоміру, а отже і розрахунок здійснення маршу.

Правильне користування освітлювальними приладами має вирішальне значення для здійснення маршу у темний час доби і при русі вдень в умовах обмеженої видимості.

На неосвітлених ділянках доріг у темний час доби рух дозволяється тільки з ближнім чи дальнім світлом фар, а не з ближнім світлом фар і (чи) габаритними вогнями. При роз'їздах із зустрічними транспортними засобами не менш ніж за 150м необхідно переключити дальнє світло фар на ближній.

Умови водіння машин, обладнаних світломаскувальними пристроями, складніше, ніж машин з відкритими фарами. Світломаскувальні пристрої значно зменшують світловий потік зовнішніх світлових приладів машини. У залежності від світломаскувальних насадок фар застосовуються різні режими світломаскування.

Світломаскувальні насадки типу АС101-100, що встановлюються перед розсіювачем, мають два режими затемнення: незатемнений (НЗ) і маскувальний (МЗ). При незатемненому режимі кришки світломаскувальних насадок фар повинні бути підняті і закріплені у верхнім положенні вушком за фіксатор, вставки (насадки) сигнальних ліхтарів при цьому не встановлюються. Швидкість руху в цьому режимі обмежується в основному дорожніми умовами. Світломаскувальна насадка зрізує частину світлового потоку фари, спрямованого у верхню півсферу, при цьому частково маскує світло фар від спостереження з повітря, і водії зустрічного транспортного засобу засліплюються менше.

При маскувальному режимі кришки світломаскувальних насадок фар опускаються і закриваються пружинними засувками.

Сила світла в режимі маскувального затемнення в 150-200 разів менше, ніж при незатемненому режимі. Правильно відрегульовані фари в режимі маскувального затемнення дають світлова пляма шириною 8-10м з далекою і ближньою границями відповідно 25м і 1м від машини. Унаслідок низької освітленості дороги й обмежених розмірів світлової плями орієнтування ускладнене. Визначити місце перебування машини на маршруті практично неможливо.

Підкузовний ліхтар і бортовий екран з електропідсвіткою (для гусеничних машин) застосовуються під час руху машин у колонах на всіх режимах світломаскування і при русі з виключеними фарами. З метою забезпечення безпеки руху при виключених фарах повинні бути обов'язково включені підфарники і задні ліхтарі зі світломаскувальними вставками.

Сигнальні ліхтарі зі світломаскувальними пристроями повинні встановлюватися на всіх спеціальних причепах, артилерійських гарматах, мінометах, зенітних установках і т.п.

Обмеження дальності і ширини освітленої ділянки дороги ускладнює орієнтування і вибір напрямку руху на складних розвилках і крутих поворотах.

Перед закритими поворотами, підйомами, на вузьких ділянках доріг необхідно рухатися строго по правій стороні проїзної частини, щоб не допустити зіткнень із зустрічними транспортними засобами.

Для проведення контрольного огляду машини на марші варто завчасно перевірити справність переносної лампи та наявність ліхтарів.

Підготовка машини до руху вночі в умовах світлового маскування полягає в обладнанні головних фар, світлосигнальних ліхтарів і плафонів світломаскувальними пристроями, установці на автомобілі підкузовного ліхтаря, а на гусеничній техніці - бортового екрана з електропідсвіткою.

Безпечна швидкість руху машини зі світломаскувальними пристроями в режимі маскувального затемнення по шосейних дорогах обмежується дальністю видимості перешкод і, як правило, не повинна перевищувати 35км/год. На ґрунтових дорогах швидкість обмежується станом доріг і видимістю узбіч.

Дорожні знаки видні не цілком і неоднаково: спочатку видна підставка дорожнього знака, потім сам знак, при цьому знаки, розташовані вище рівня фар, не видимі. Горизонтальні перешкоди розрізняються на відстані 20-35м, вертикальні — 25-35м.

При русі з виключеним світлом необхідно використовувати підкузовне підсвічування і бортові екрани. Безпечна швидкість руху з виключеним світлом у темну безмісячну ніч до 5км/год.

При включенні світла в задньому ліхтарі видні червоні прямокутники роздільно на відстані до 25м. На відстані від 25м до 50м крайні прямокутники зливаються по двох разом, і видно дві плями. При видаленні на відстань від 50м до 150м видно одну суцільну пляму. Орієнтуючись по індикаторах відстаней витримується задана дистанція між машинами при русі на різних режимах затемнення.

Водіння машини з приладом нічного бачення має свої особливості, вимагає спеціальних навичок, тому що зображення місцевості через бінокуляр однокольорове і мало контрастне.

Прилад нічного бачення (ПНБ) призначений для водіння машини вночі в умовах природної освітленості від небозводу, місяця і зірок. Дія ПНБ заснована на посиленні слабкого світіння нічного неба і не видимих оком променів, відбитих від дороги і місцевих предметів і перетворених у видиме оком зображення.

Для включення ПНБ в роботу необхідно з'єднати вилку низьковольтного кабелю блоку живлення з розеткою перехідного кабелю і приєднати вилку перехідного кабелю до розетки в кабіні машини. При цьому повинний бути чутний звук високого тону, що свідчить про роботу блоку живлення. Якщо блок живлення не працює, треба поміняти місцями штирі вилки в розетці. Вилку в розетці варто закріпити накладним стопором. Потім необхідно зняти з об'єктивів і окулярів захисні ковпачки, установити бінокуляр у робоче положення й обертанням окулярів домогтися чіткого бачення предметів чи дороги.

Для поліпшення видимості під час водіння машини необхідно утримувати в чистоті вітрове скло і скоротити до мінімуму освітленість у кабіні. Фари з насадками світломаскувальних пристроїв і встановленими в них вставками варто включати тільки в тих випадках, коли ускладнене водіння машини. Необхідно пам'ятати, що світло від фар демаскує машину.

При засвітлені приладу фарами зустрічних машин і інших джерел світла необхідно бінокуляр відвести убік настільки, щоб зображення джерела світла вийшло з поля зору бінокуляра.

8.3 Особливості підготовки та ведення наступу вночі (темний час доби).

Наступ уночі має як негативний, так і позитивний бік. Ніч обмежує видимість, ускладнює орієнтування, збільшує час на виявлення та ураження цілей, тому знижується ефективність вогню зі стрілецької зброї, БМД (БТР) та інших вогневих засобів, збільшується витрата боєприпасів і освітлювальних засобів. Уночі ускладнюється управління взводом, підтримка взаємодії; важко витримувати напрямки наступу, виявляти і долати перешкоди при водінні БМД (БТР, автомобілів), підвищується стомлюваність особового складу.

З іншого боку, нічні умови дозволяють непомітно для противника займати, обладнувати вихідне положення для наступу і маскування, здійснювати зміну підрозділів, що обороняються, несподівано атакувати противника, у тому числі у фланг і тил, сприяють досягненню перемоги над противником, що перевершує у силі. У цих умовах зменшуються втрати від наявності протитанкових засобів, авіації і зростає роль сміливих і ініціативних дій взводу, відділення, невеликих груп особового складу, БМД (БТР) і інших вогневих засобів. Крім цього, нічна атака чинить на противника сильний моральний вплив.

При наступі вночі взводу ставляться такі самі завдання, що і вдень. Уночі інтервали між солдатами в бойовій лінії між бойовими групами можуть скорочуватися.

Підготовка до наступу вночі проводиться у світлий час доби. Командир взводу під час організації наступу вночі, крім звичайних питань, визначає: видимі в темний час доби орієнтири; азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення; порядок позначення відділень (БМД, БТР), проходу в загородженнях, а також порядок освітлення місцевості, використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі; сигнали впізнавання і заходи щодо захисту від світлового випромінювання у разі застосування противником ядерної зброї. Він також організовує забезпечення відділень освітлювальними і сигнальними засобами, патронами з трасуючими кулями і снарядами.

Під час наступу вночі особлива увага приділяється веденню розвідки, дотриманню напрямку і своєчасному позначенню свого положення.

На борти і корму БМД (БТР) екіпаж наносить умовні знаки білого (взимку чорного) кольору для легкого розпізнавання стрільцями вночі.

У разі загрози застосування противником ядерної зброї для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості техніки, особовий склад веде бій у спеціальних захисних окулярах, а оптичні прилади, прилади нічного бачення і скло кабін готуються для ослаблення впливу світлового імпульсу.

Якщо десантування і захоплення об'єкту передбачається здійснювати вночі, то командири підрозділів окрім проведення загальних заходів зобов'язані визначити: район (пункт) збору підрозділів після десантування; видимі вночі орієнтири і порядок постановки світлових орієнтирів; азимут основного напрямку дій підрозділів і направляючий підрозділ; порядок використання приладів нічного бачення, освітлення місцевості і об'єкту захоплення, позначення проходів в загородженнях і рубежів, досягнутих підрозділами; сигнали взаємного упізнання, цілевказівки і взаємодії. У підрозділах організовується перевірка справності приладів нічного бачення і водіння машин, наносяться на машини розпізнавальні знаки, підрозділи забезпечуються освітлювальними і сигнальними засобами, патронами з трасуючими кулями, визначаються норми їх витрачання.

Для ефективного використання чинника несподіваності при десантуванні вночі командири підрозділів, повинні приділити особливу увагу швидкому збору і приведенню підрозділів в готовність до бою після приземлення. З цією метою більш повно використовуються можливості радіотехнічної апаратури збору десанту. Використання яскравих, далеко видимих світлових сигналів не допускається. Рух бойових машин здійснюється з використанням приладів нічного бачення. Маршрути висування підрозділів до об'єктів захоплення вибираються з такого розрахунку, щоб вони не перетиналися.

Освітлювальні засоби використовуються так, щоб освітлювався противник і не демаскувалися свої підрозділи, а також виключалися перешкоди використанню приладів нічного бачення.

Атака вночі, як правило, проводиться так, щоб не допускалося зустрічні рухи і взаємна поразка вогнем при здійсненні маневру. Інтервали між солдатами, підрозділами, а також між бойовими машинами скорочуються. В ході бою командири підрозділів повинні строго витримувати вказані напрямки і встановленим способом позначати своє положення.

У разі коли сили противника, що обороняє об'єкт, і розташування його позицій не встановлені, рота може наступати в дві лінії, маючи один взвод розгорнутим у бойову лінію (у ланцюг), інші в другій лінії в перед бойовому порядку в готовності до розгортання і дій по обстановці. В ході захоплення об'єкту підрозділи мають постійно бути готові до відбиття контратак танків і мотопіхоти противника.

Під час організації наступу вночі командир взводу, крім звичайних питань, визначає:

- розміщення об’єкта атаки і місцевих предметів, за допомогою яких можна відшукати об’єкт;

- напрямок атаки по природних орієнтирах, які чітко видно при штучному освітленні й у темноті; порядок постановки світлових орієнтирів освітлювальними ракетами (мінами, снарядами, бомбами тощо);

- місця проходів через протитанкові загородження перед переднім краєм противника та їх позначення;

- рубежі відкриття вогню і порядок його відкриття (самостійно, за сигналом), способи його ведення;

- сигнали цілевказання і взаємодії зі стрільцями, вогневими засобами прямої наводки, з саперами і командиром роти.

Взвод уночі наступає, як правило, у пішому порядку в бойовій лінії або бойовими групами. БМД (БТР) діють у бойовій лінії взводу, знищуючи кулемети, групи піхоти, що перешкоджають просуванню стрільців, а вони знищують протитанкові засоби, що перешкоджають просуванню танків і освітлювальні пости противника, розташовані на передньому краю.

Під час наступу в пішому порядку у взводі призначається напрямне відділення (напрямний), яке витримує по компасу напрямок дії взводу. Під час наступу на техніці напрямок витримується за допомогою гіронапівкомпаса.

Застосування засобів освітлення не повинно демаскувати свої бойові порядки і проводиться за командою (сигналом) командира взводу.

Якщо атака проводиться без вогневої підготовки, то вона здійснюється з дотриманням нічної тиші і суворих заходів маскування. Усі необхідні команди подаються голосом або сигналами, які противник не може спостерігати.

Якщо бойові машини ведуть наступ уночі лише з використанням нічних прицілів і приладівнічного бачення, необхідно враховувати розходження променів освітлювачів. Для цього, залежно від інтервалів між машинами і глибини бойового порядку, вказується сектор освітлення місцевості, його кордони (праворуч і ліворуч від 30-00 азимутального покажчика). Кордони секторів сусідніх бойових машин повинні перекриватися. Для виявлення цілей на відстанях до 400м і ближче використовується той самий метод тільки для освітлювачів на командирських приладах.

Під час наступу взвод повинен суворо витримувати вказаний йому напрямок, своєчасно і встановленим порядком позначати своє положення, дотримуватися заходів безпеки під час подолання загороджень і тяжкодоступних ділянок, уміло використовувати прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості.

Атака опорних пунктів у глибині оборони здійснюється з фронту, флангу і тилу. Для цього особовий склад, діючи сміливо і рішуче, проникає через проміжки, виходить у фланги, тил і стрімко атакує противника, сіє паніку в його бойових порядках, сприяючи підрозділам, які наступають з фронту.

Світлої ночі, а також при яскравому освітленні місцевості наступ ведеться як удень.

У ході наступу, особливо на світанку, взвод повинен бути готовим до відбиття можливих контратак противника. При переході від нічних дій до денних командир взводу уточнює бойові завдання, уживає заходів щодо поповнення боєприпасів, пального, евакуації поранених і хворих.

8.4 Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі (темний час доби).

Нічні умови суттєво впливають на ведення оборони та, особливо, на використання вогневих засобів і можливість здійснення маневру. Вночі ускладнюється спостереження й орієнтування на місцевості, внаслідок чого зменшується дальність спостереження цілей, погіршуються умови для точного прицілювання і корегування вогню, що веде до зниження ефективності вогню зі стрілецької зброї і інших вогневих засобів.

При переході до оборони вночі дуже важко вибрати зручні позиції для відділення та інших вогневих засобів, організувати систему вогню і загороджень. У темряві значно знижується продуктивність інженерних робіт, ускладнюються умови і збільшується час їх виконання. Противник отримує можливість приховано підійти до оборони і раптово атакувати, а також просочитися через проміжки в глибину оборони. Крім цього, ускладнюються управління взводом і підтримка безперервної взаємодії, а при веденні вогню збільшується витрата боєприпасів і освітлювальних ракет.

Оборона вночі, як правило, є продовженням денних дій з основним завданням – відбити раптову атаку противника. Для цього командир взводу повинен: підсилити спостереження за противником і своїми загородженнями перед переднім краєм, на флангах і організувати підслуховування; велику частину особового складу взводу і вогневих засобів тримати в постійній готовності до відбиття атак противника; підсилити охорону місць відпочинку особового складу, бойових машин на позиціях.

Взвод уночі продовжує виконувати поставлене завдання в заздалегідь створеному бойовому порядку, при цьому бойові машини і вогневі засоби можуть бути висунуті ближче до переднього краю (зайняти тимчасові вогневі позиції).

Система вогню взводу в обороні вночі організовується таким чином, щоб була можливість максимально використовувати вогневі можливості всіх видів зброї взводу і доданих вогневих засобів із використанням нічних прицілів, їх тісна взаємодія у поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами для відбиття атаки противника, знищення його в разі вклинення в опорний пункт або коли він намагається його обійти, прикриття флангів і проміжків між опорними пунктами взводів, а також загороджень і перешкод.

Під час організації системи вогню необхідно ретельно визначити місця розміщення вогневих засобів, смуг вогню і секторів їх обстрілу, особливо тим, що мають нічні приціли.

Зони протитанкового вогню і вогню зі стрілецької зброї призначаються з огляду на характеристики приладів нічного бачення і умови видимості, глибини їх можуть зменшуватися.

Кордони секторів і смуг вогню, ділянок зосередженого і загороджувального вогню вказуються відносно предметів, які виразно спостерігаються в темряві.

З кожної вогневої позиції ще у світлий час необхідно перевірити можливість і зручність спостереження і ведення вогню, а для стрілецької зброї без приладів – підготувати прості пристосування, які забезпечують ведення вогню вночі в певному секторі або по заздалегідь пристріляних рубежах (обмежувальні кілки по горизонталі й висоті).

Командир взводу управляє підлеглими підрозділами і вогневими засобами з командно-спостережного пункту або позиції одного з відділень.

Для ведення оборони вночі командир взводу до темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам: добре видимі вночі орієнтири; завдання щодо підготовки озброєння, техніки і вихідних даних для ведення вогню вночі, організувати спостереження і підслуховування; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо знищення засобів освітлення противника та засліплення його особового складу і вогневих засобів; додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; від кого і коли виділити додаткові чергові вогневі засоби, їх тимчасові вогневі позиції і завдання; які вогневі засоби і коли висунути на тимчасові позиції або ближче до переднього краю; склад і місце поста освітлення, порядок освітлення місцевості противника під час бою; який запас освітлювальних засобів, трасуючих снарядів і патронів з трасуючою кулею мати, як використовувати освітлення місцевості, що здійснюється артилерією і авіацією; розпізнавальні знаки своїх військ; сигнали управління і цілевказання; порядок відпочинку особового складу, сигнали бойової тривоги і порядок дій за ними.

До настання темряви всі командири зобов’язані перевірити дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення, наявність трасуючих снарядів, патронів із трасуючими кулями і засобів освітлення місцевості.

Для засліплення вогневих засобів противника, оснащених приладами нічного бачення, можуть застосовуватися фари, а також осередки пожеж, що заздалегідь підготовлені перед фронтом оборони.

Для освітлення місцевості вночі у взводі зі спеціально підготовленого особового складу за рішенням старшого командира може призначатися пост освітлювання. Він складається, як правило, з двох солдатів, один з яких призначається старшим. На посту мають бути прилади спостереження і засоби освітлення місцевості.

Завдання поста освітлення командир взводу ставить на тому місці, звідки вестиметься освітлення. При цьому особовому складу вказується: склад поста, хто старший; відомості про противника (де знаходиться, що робить і звідки очікується його поява); розташування передових підрозділів своїх військ; основні і запасні місця для поста освітлення та як їх обладнати, а також сектор освітлення; де і скільки отримати засобів освітлення, порядок освітлення місцевості й противника; початок і кінець освітлення та порядок дій після виконання завдання.

Пост освітлення для найбільш ефективного використання доцільно розташовувати в центрі бойового порядку взводу в першій траншеї або в проміжках між позиціями відділень. Для нього необхідно призначити основне і два-три запасні місця розміщення на відстані 40 – 60 м один від одного, на яких обладнуються прості укриття і пристосування для запускання освітлювальних патронів.

В обороні вночі взвод повинен бути в постійній готовності до відбиття раптових атак противника, знищення його розвідки і груп, які намагаються проробляти проходи в загородженнях або просочитися в глибину оборони.

Уночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу БМД, БТР в кількості, яка дозволяє вести вогонь з озброєння бойової машини) повинні бути на позиції (у БМД, БТР) у готовності до ведення вогню.

Особовий склад і вогневі засоби, у тому числі й чергові, спостерігачі та командири, які розміщуються на позиції, на ніч змінюють свої місця. Кількість спостерігачів збільшується. Фланги відділень (траншея) перекриваються рогатками, їжаками та перебувають під безперервним спостереженням і прикриваються вогнем. Охорона командно-спостережного пункту підсилюється.

Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира роти. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) і в траншеях поблизу вогневих засобів у готовності зайняти свої місця за тривогою. У місцях відпочинку особового складу і бойових машин виставляються спостерігачі (чатові), які охороняють їх, в постійній бойовій готовності до відбиття нападу противника та встановленим сигналом оповіщають тих, хто відпочиває, і викликають їх на позиції.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути в глибину оборони методом просочування, знищуються черговими вогневими засобами.

Атака противника відбивається з відстані, яка забезпечує ефективне ведення вогню БМД (БТР), гранатометами, протитанковими ракетними комплексами й іншими вогневими засобами.

Перехід від нічних до денних дій може проводитися в ході наполегливого оборонного нічного бою, після відбиття атак противника або коли його наступ очікується на світанку.

У всіх випадках командир взводу повинен: перемістити особовий склад і вогневі засоби на основні позиції, а пост освітлення у свій підрозділ; відновити систему вогню після відбиття атак противника; вжити заходів щодо відновлення маскування; уточнити завдання підрозділам і підсилити спостереження; провести поповнення боєприпасів і евакуювати в тил поранених і військову техніку, що вийшла з ладу; нагодувати особовий склад.

Дата добавления: 2015-08-31