Специфіка агресії у підлітковому віці

Розділ ІV. Психологічна допомога батькам діти яких схильні до агресії

Проблема агресії є однією з найбільш гострих та актуальних. За «Психологічним словником», Агресія - це вмотивована деструктивна поведінка, яка суперечить нормам та правилам існування людей у суспільстві, що наносить шкоду об’єктам нападу, завдає фізичної та моральної шкоди людям або викликає у них психологічний дискомфорт (негативні переживання, стан напруги, страху, пригніченості).

Однак, існує точка зору стосовно тлумачення агресії і з позитивного боку: деякі науковці під агресією розуміють активність, потяг до самоствердження, внутрішню силу, яка дає людині можливість протидіяти зовнішнім умовам.

Слід розмежовувати поняття «агресія» та «агресивність». Більшість психологів поділяють думку, що агресивність - вроджена властивість кожної живої істоти як здатність до активності, спрямованої на задоволення своїх потреб.

Таким чином, агресивність як прояв активності властива всім людям. Тому в широкому розумінні її можна тлумачити як негативне явище. Позитивний бік агресивності як здатності до активності—це ініціатива до подолання труднощів, боротьба за виживання, самовдосконалення. Негативного значення агресивність набуває тоді, коли через недоліки соціальної адаптації людина конфліктує з оточенням, неадекватно засвоює і порушує моральні норми, завдаючи шкоди іншим.

Підлітковий вік дуже суперечливий, і деякі батьки не розуміють поведінку підлітків у цьому віці, не розуміють, чому їхня дитина раптом стала впертою, егоцентричною, свавільною.

Ю.Можгинський виокремлює такі характерні риси особистості підлітка в цьому періоді:

1) емоційна нестійкість;

2) сором’язливість;

3) агресивність;

4) висока конфліктність як в родині, так і в школі;

5) максималізм;

6) підвищена тривожність;

7) прагнення до самостійності;

8) небажання примирюватися з надмірною батьківською опікою.

Агресивні діти, як правило, виростають у родинах, де існує відстань між батьками та дітьми, де мало цікавляться розвитком дитини, де їй не вистачає тепла і ласки. В таких родинах ставлення до підліткової агресії байдуже та поблажливе. Також агресія виникає в тих сім’ях, де використовуються силові методи виховання. Виховуючись у таких родинах, підлітки копіюють ті різновиди взаємостосунків, що практикують їхні батьки у стосунках між собою, копіюють неконструктивну тактику вирішення конфліктів, яку потім переносять у власну родину. Достовірно встановлено, що жорстоке ставлення до дитини в родині не тільки підвищує агресивність її поведінки у стосунках з однолітками, але й сприяє розвитку схильності до насилля в більш зрілому віці, перетворюючи фізичну агресію у стиль життя.

Засоби масової інформації також мають значний вплив на виникнення агресії у підлітків. Дослідження психологів показали, що на кожну годину телеефіру припадає 9 актів фізичної та 8 актів вербальної агресії.

Відсутність упевненості в тому, що їх (підлітків) люблять, так як вони інстинктивно відчувають, що їм потрібна любов.

Разом з тим на розвиток агресивності підлітка можуть впливати й природні особливості його темпераменту, наприклад, збудженість та сила емоцій, які сприяють формуванню таких рис характеру, як схильність до роздратувань, запальність, невміння стримувати себе.

Проаналізувавши дослідження багатьох науковців, серед яких І.Кон, І.Фурманов, А.Реан, Ю.Можгинський, можна виокремити ряд особливостей сімейних стосунків і виховання, які сприяють появі агресивних якостей особистості підлітка:

- незацікавленість дітьми, байдужість до них;

- явне відторгнення підлітка, яке виявляється в неуважності, жорстокості;

- уникнення контактів батьків з дитиною;

- відсутність або недостатній контроль за дитиною у сполученні з поблажливим ставленням до проявів нею агресивної поведінки;

- гіперпротекція або гіпоопіка;

- непослідовність та розбіжність у висуванні вимог;

- покарання переважають над заохоченнями, домінування заборон;

- культ насилля та фізичних покарань у родині.

Агресивна поведінка підлітків, на думку С.Шабанової, постає як спосіб задоволення потреби у спілкуванні; самовираження та самоствердження; реакція на неблагополучну ситуацію, що склалася у сім’ї, та на жорстоке ставлення з боку батьків; досягнення значущої мети. Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка являє собою своєрідний захисний механізм.

Агресія підлітків має певні особливості:

1. Жертвами агресії стають близькі люди - рідні, друзі. Це, свого роду, феномен «самознищення», оскільки такі дії спрямовані на руйнування споріднених зв’язків - життєвої основи існування людини.

2. Далеко не всі агресивні підлітки виховуються в неблагополучних родинах, багато хто з них, навпаки, мають заможних і турботливих батьків.

3. Агресія часто виникає без реального приводу (Ю.Можгинський).

Підлітковий вік як у хлопчиків, так і у дівчаток, як стверджує А.Реан, має певні вікові періоди з більш низьким та більш високим рівнем агресивної поведінки.

Отже, становлення агресивної поведінки у підлітків - складний процес, в якому взаємодіє багато факторів. Агресивна поведінка визначається впливом сім’ї, однолітків, засобів масової інформації. На становлення агресивної поведінки підлітка впливає ступінь згуртованості родини, характер взаємостосунків між її членами, близькість між батьками та дітьми, стиль сімейного керівництва. Визначення шляхів попередження чи корекції проявів агресії пов’язане з чинниками, що впливають на особистість підлітка.

Дата добавления: 2015-08-31