Обробка та інтерпретація результатів тесту

Примітка

Стимульний матеріал - стандартні 9 зображень кисті руки і одна без зображення (подібно порожній картці в Тематичному Тесті апперцепції), при показі якої просять уявити кисть руки і описати її уявні дії.

Зображення пред'являються в певній послідовності і положенні.

При нечіткій і недвозначній відповіді просять пояснити, питають: «Добре, а що ще?», Але не нав'язують ніяких специфічних відповідей. Якщо експериментатор відчуває, що його дії зустрічають опір, рекомендується перейти до іншої картці.

Тримати малюнок-картку можна в будь-якому положенні.

Число варіантів відповідей по картці не обмежується і не стимулюється так, щоб викликати опір випробуваного. Бажано отримати чотири варіанти відповідей. Якщо число відповідей менше, уточнюєте, чи немає бажання ще що-небудь сказати з даного зображенню руки, а в протоколі, наприклад, при єдиному варіанті відповіді проставляється його позначення зі знаком * 4, тобто цей єдиний безальтернативний відповідь оцінюється в чотири бали замість одного.

Важливо у всіх можливих випадках (якщо випробуваний не виражає протесту) максимально знижувати невизначеність відповіді, наповнювати сенсом висловлювання типу «хтось, щось, комусь» і т.п.

Всі відповіді фіксуються в протоколі. Крім запису відповідей реєструється становище, в якому обстежуваний тримає картку, а також час з моменту пред'явлення стимулу до початку відповіді.

Тестовий матеріал: (додатки рука)

При обробці отриманих результатів кожну відповідь випробуваного відносять до однієї з 11 категорій.

Агресія (а). Рука сприймається як домінуюча, та що наносить ушкодження, активно захоплююча який-небудь предмет, що здійснює агресивну дію (рука, що дає ляпас, давлюча комаху, готова нанести удар і т.п.).

Вказівка (у). Рука бере участь у дії імперативного характеру: веде, направляє, перешкоджає, панує над іншими людьми (диригує оркестром, дає вказівку, читає лекцію, учитель каже до учня: «вийди геть», міліціонер зупиняє машину і т.п.).

Страх (с). Рука виступає у відповідях як жертва агресивних проявів іншої особи або прагне відгородити кого-небудь від фізичних впливів; може сприйматися в якості завдає пошкодження самої себе. У цю категорію також включаються відповіді, які містять тенденції до заперечення агресії (не зла рука; кулак стиснутий, але не для удару; піднята в страху рука; рука, відвертати удар і т.п.).

Емоційність (е). Рука висловлює любов, позитивні емоційні установки до інших людей; бере участь у дії, виражає прихильність, позитивне ставлення, доброзичливість (дружнє рукостискання; поплескування по плечу; рука, яка гладить тварину, що дарує квіти; і т.п.).

Комунікація (к). Рука бере участь в комунікативному дії: звертається до кого-небудь, контактує або прагне встановити контакти. Спілкуються партнери знаходяться в положенні рівності (жестикуляція в розмові, мова жестів, показує дорогу тощо).

Залежність (з). Рука висловлює підпорядкування іншим особам: бере участь в комунікативному дії в позиції "знизу", успіх якого залежить від доброзичливого ставлення іншої сторони (прохання; солдат віддає честь офіцерові; учень підняв руку для питання; рука, простягнута за милостинею; людина зупиняє попутну машину і т.п.).

Демонстративність (д). Рука різними способами виставляє себе на показ, бере участь в явно демонстративному дії (показує кільце, милується манікюром, показує тіні на стіні, танцює, грає на музичному інструменті тощо).

Інвалідність (ув). Рука пошкоджена, деформована, хвора, нездатна до якихось дій (поранена рука, рука хворого або вмираючого, зламаний палець і т.п.).

Активна безособовість (аб). Рука бере участь у дії, не пов'язаному з комунікацією; проте рука повинна змінити своє фізичне місце розташування, прикласти зусилля (втягає нитку в голку, пише, шиє, веде машину, пливе і т.п.).

Пасивна безлічіость (пб). Рука в спокої, або спостерігається поява тенденції до дії, завершення якого не вимагає присутності іншої людини, але при цьому рука все ж не змінює свого фізичного стану (лежить, відпочиваючи; спокійно витягнута; людина сперлася на стіл; звісилась під час сну; і т.п.).

Опис (о). У цю категорію входять описи руки без вказівки на чинені нею дії (пухка рука, красива рука, рука дитини, рука хворої людини тощо).

При категоризації можлива певна однозначність, проте передбачається, що вона не дуже суттєво впливає на остаточну інтерпретацію. У першій колонці вказують номер картки. У другій - дається час першої реакцій на картку в секундах. У третій - наводяться всі відповіді випробуваного. У четвертій - результати категоризації відповідей. Якщо експериментатору доводиться звертатися до випробуваному з уточненнями - це позначається (об).

Максимальне число балів, яку може набрати випробуваний, враховуючи, що він дає по чотири відповіді на кожну картку - 40. Однак випробуваний може давати більше відповідей по одним категоріям і менше за іншими.

Відповіді, які стосуються категоріям «Агресія» і «Вказівка», розглядаються: як пов'язані з готовністю обстежуваного до вищого прояву агресивності, небажанням пристосуватися до оточення.

Категорії відповідей: «Страх», «Емоційність», «Комунікація» і «Залежність» відображають тенденцію до дії, спрямовану на пристосування до соціального середовища; при цьому вірогідність агресивної поведінки незначна.

Відповіді, які стосуються категоріям «Демонстративність» і «Інвалідність», при оцінці ймовірності агресивних проявів не враховуються, т.к. їх роль в даній області поведінки непостійна. Ці відповіді можуть лише уточнювати мотиви агресивної поведінки.

Категорії «Активна безособовість» і «Пасивна безособовість» в аналізі також не беруть участь, так як їх вплив на агресивність поведінки неоднозначно.

Сумарний бал агресивності обчислюється, за формулою:

А = (Агресія + Вказівка) - (Страх + Емоційність + Комунікація + Залежність),

Тобто кількісний показник відкритого агресивної поведінки розраховується шляхом вирахування суми «адаптивних» відповідей із суми відповідей за першими двома категоріями.

Перший член формули характеризує агресивні тенденції, другий - тенденції, що стримують агресивну поведінку.

Скорочена інтерпретація результатів тесту ґрунтується на порівнянні сумарного бала з тестовими нормами та прийнятті рішення про рівень агресивності та актуальному стані випробуваного. Однак більш змістовну інформацію можна отримати при аналізі питомої ваги та місця агресивних тенденцій в загальній системі диспозицій. Інформаційної в плані прогнозу агресивної поведінки є частка відповідей в категорії «Агресія» по відношенню до сумарної кількості відповідей в категоріях, що враховуються при підрахунку сумарного бала.

Таким чином, 2-3 агресивних відповіді при повній відсутності відповідей типу соціальної кооперації кажуть про великий ступінь ворожості, ніж безліч таких відповідей на тлі ще більшої кількості установок на доброзичливе міжособистісне взаємодія. У розглянутому прикладі

А = (6 + 9) - (3 + 2 + 11 + 2) = -3.

Тобто установки на соціальне співробітництво і залежність переважають над агресивними, домінантними тенденціями.

Важливо, що значення має не тільки співвідношення установок на соціальну кооперацію і агресію, а й те, які саме тенденції протиставляються конфронтації, що спонукає людину до співпраці: страх перед відповідною агресією, почуття власної неповноцінності, залежності або потреба в теплих, дружніх контактах з оточуючими, Зовні схожа поведінка в цих випадках має принципово різні внутрішні детермінанти. Дані про їх природі можна отримати при аналізі питомої ваги установок, які протистоять агресії (категорії «Страх», «Комунікація», «Емоційність», «Залежність»). Крім даних про рівень агресивності, за допомогою тесту руки можна отримати багато додаткової інформації, що характеризує поточне психічний стан обстежуваного. Для цього проводиться аналіз по всіх категоріях тесту і визначається процентне співвідношення відповідей за окремими категоріями.

Цікава інформація може бути отримана при аналізі відповідей по тих категоріях, які не входять в підрахунок сумарного бала агресивності.

Високий відсоток відповідей по категорії «Демонстративність» свідчить про прояви истероидности, демонстративності (особливо у випробовуваних чоловічої статі).

Підвищений питома вага відповідей за категоріями «Залежність», «калік» і «Пасивність» характерний для хворих з органічною патологією мозку.

Збільшення відсотка відповідей по категорії «калік» (якщо для цього немає об'єктивних передумов) свідчить про наявність у випробуваного ипохондрических переживань.

Зниження числа відповідей за категоріями «Активна безособовість» і «Пасивна безособовість» інтерпретується як прояв Гиперсензитивность випробуваного, тобто лише деякі зовнішні стимули є для нього нейтральними і безособовими.

В тому випадку коли більшу частину займають відповіді по категоріям «Опис», «Пасивна безособовість», можна зробити висновок про значне зниження загального рівня активності випробуваного. Такий стан може бути наслідком астенії, або проявом більш глибоких змін енергетики.

Зниження числа відповідей за категоріями «Емоційність» і «Комунікація», пов'язаних з процесом навчання, говорить про необхідність звернути увагу психолога на сферу соціальних контактів випробуваного, дозволяє припустити наявність складнощів в цій області, відгородженості від оточуючих, або аутизации.

Аналіз даних по виділених параметрах має якісний характер і повинен проводиться з великою обережністю при достатньому досвіді роботи з методикою.

Висновки

Дослідники агресії вважають, що мовчки стримувати її так само неефективно, як і зривати злість на інших. Повністю позбутися агресії неможливо, тому завдання психолога полягає в тому, щоб досягти позитивних поведінкових змін, і навчити неповнолітніх вивільняти свій гнів, агресію, істинні переживання (біль, образи) у суспільно прийнятому вигляді. Також необхідно пам'ятати, що агресія молоді набувається через приклади дорослих, які їх оточують.

Таким чином, демонструючи позитивні приклади виходів із будь-яких конфліктних ситуацій можна забезпечити краще майбутнє не лише собі, але й підростаючому поколінню, обрати найкращий варіант і почати його реалізовувати.

Словник психологічних термінів

Абстрагування - мисленнєва операція, яка виокремлює певні ознаки, елементи й відокремлює їх від інших і від самих об´єктів.

Агресивність - ворожість, войовничість, войовничий запал.

Ажіотаж, ажитація - збуджений стан, сильне хвилювання.

Азарт, азартність - захоплення, запальність, надмірна гарячковість.

Активація, активність - стан, що характеризує рівень збудженості та реактивності.

Алармістський настрій - тривожний стан, схильність до паніки, до поширення неперевірених чуток.

Амбівалентність почуттів -внутрішньо суперечливий емоційний стан, пов´язаний із двоїстим ставленням до людини, предмета або явища.

Апатія, апатичність - байдужність до себе, до навколишніх подій.

Астенія, астенічність - стан підвищеної стомлюваності, з частою зміною настрою, дратівливістю, розладами сну.

Афект - сильний і відносно короткотривалий емоційний стан. Приступ сильного збудження, який супроводжується соматовегетативними виявами.

Афектація - штучна піднесеність і збудженість, перебільшений і підкреслений вияв якого-небудь почуття, настрою.

Афект неадекватності - негативний емоційний стан, який виникає у зв´язку з неуспіхом у діяльності і для якого характерне ігнорування самого факту неуспіху або небажання визнати себе його винуватцем. Виявляється в імпульсивних діях.

Афект патологічний - вид афекту, який супроводжується глибоким затьмаренням свідомості, низкою мимовільних, часто безглуздих імпульсивних актів, дій з подальшою амнезією, а іноді глибоким сном. Види афекту:

афективна розрядка - відчуття полегшення, іноді спустошеності, що настає в результаті спричинених афектом дій;

афективна дисоціація - невідповідність змісту мислення афективному фону;

афективна тупість - слабкість емоційних реакцій і контактів, збідніння почуттів, емоційна холодність, що переходить у повну байдужість;

афективне заціпеніння - втрата афективної модуляції, стійкий напружений афект.

Бадьорість - бадьорий (активний) психічний стан.

Байдужість (індиферентність) -стан людини, за якого в неї зовнішні й внутрішні впливи не зумовлюють будь-яких емоцій.

Бар´єр психологічний - стан, який виявляється в неадекватній пасивності, посиленні негативних установок і переживань.

Безсоння - відсутність сну, зазвичай хворобливе.

Безтурботність - незворушний спокійний стан; відсутність потрібної уваги, обережності; відсутність думок про можливі наслідки своїх дій.

Біль - стан, що виникає в результаті надпотужних або руйнівних впливів на організм у разі загрози його існування або цілісності.

Боротьба мотивів - мотиваційний стан, пов´язаний з ухваленням рішення.

Боязкість - непевність у собі.

Бридливість - відраза до неохайності.

Вдумливість - стан, пов´язаний із зосередженим мисленням, глибоким проникненням у суть питання, серйозність.

Веселість - безтурботно-радісний настрій, веселе проводження часу, розвага, забава, радісне пожвавлення.

Відповідальність - зовнішній та внутрішній (особистісний) контроль за діяльністю суб´єкта. Зовнішня (соціальна) відповідальність здійснюється завдяки підзвітності особи, заохоченню та санкціям за результати її діяльності. Особистісний самоконтроль полягає в почутті обов´язку, сумління.

Відраза - украй неприємне відчуття, бридливість.

Відчуженість - стан людини, цілком поглиненої чимось і тому віддаленої від оточення.

Відчуження - припинення або відсутність близькості між кимось, віддалення, озлобленість. Відсутність довіри, розуміння, холодність у взаєминах. Синонім: відстороненість.

Вичікування - сторожкість, чекання.

Виснаження, виснаженість - крайня слабість, крайня втома, виснаження, знемога, крайнє стомлення.

Витіснення - механізм психологічного захисту особистості як спосіб уникнення внутрішнього конфлікту завдяки активному вилученню із свідомості негативної інформації.

Витримка, витриманість -вольовий стан, який пов´язаний із самовладанням, умінням контролювати свої почуття, підкоряти дії поставленій меті тощо.

Внутрішній конфлікт - стан, пов´язаний з конфліктом суперечливих установок, потягів, мотивів, цінностей, амбівалентністю почуттів.

Воля - внутрішня активність особистості, пов´язана з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням досягти мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішніх сил, здатністю регулювати власні бажання, спроможністю приймати рішення і підпорядковувати поведінкові реакції поставленій меті.

Втома - відчуття слабкості, зменшення сил від посиленої діяльності, напруга. Синонім: стомленість.

Вчинок - свідома дія, яку оцінюють як акт морального самовизначення, у якій людина стверджує себе як особистість стосовно іншої людини, себе самої, групи, спільноти, природи загалом. Вчинок - головна одиниця соціальної поведінки, завдяки якій формується особистість людини у свідомій дії, бездіяльності; позиції, висловленій у слові; ставленні, що виявляється в інтонації, жесті, підтексті; діях, скерованих на подолання перепон; пошуку істини.

Ганьба - стан людини, яка переживає презирство, безчестя.

Гарячка - жагуче захоплення, збудження, азарт.

Гарячковість - стан збудження.

Гіперстезія - підвищена чутливість до звичайних зовнішніх подразників, нейтральних для людини в нормальному стані; легка психічна вразливість з підвищеною чутливістю.

Гіперболізація - прийом створення образів уяви, суть якого - у збільшенні чи зменшенні предмета або окремих його частин.

Гіпертимія - підвищений радісний настрій з посиленням потягів і невтомною діяльністю, пришвидшенням мислення і мови, веселістю, почуттям переваги у здоров´ї, витривалості, силі; коли все сприймається в рожевому світлі, над усім панує оптимізм. Протилежний стан - гіпотимія.

Гіпнотичний стан - стан неповного, часткового усвідомлення (сну), часто зумовлений навіюванням.

Гіпоксія - стан, пов´язаний з кисневим голодуванням.

Гіркота - важкий стан, спричинений лихом, нещастям, невдачею, образою.

Гнів, розгніваність - стан сильного обурення, роздратування й озлоблення.

Горе - душевне страждання, глибокий сум, скорбота.

Деморалізованість, деморалізація -занепад дисципліни, морального духу, втрата здатності до дії; занепад моральності, моральна деградація.

Деперсоналізація - стан, пов´язаний зі зміною свідомості, для якого характерні неприємні суб´єктивні відчуття втрати свого «Я» і болісне переживання відсутності емоційної залученості щодо близьких, роботи.

Депресія - афективний психічний стан з негативним емоційним фоном, змінами мотиваційної сфери, пізнавальних уявлень і з загальною пасивністю поведінки, душевне гноблення. Депресивний синдром (варіанти: маскована депресія, психоастенічна, іпохондрична, з маренням самозвинувачення тощо).

Дистимія - пригноблений настрій, який виникає без очевидної причини з перевагою негативних емоцій та зниженням мотивації.

Дисфорія - похмурий, буркотливо-дратівливий, злісний і похмурий настрій з підвищеною чутливістю до будь-якого зовнішнього подразника, запеклістю і вибуховістю.

Дисциплінованість - вольовий стан, пов´язаний з високим самоконтролем і звичкою до дисципліни.

Дитячість - стан дорослого, який властивий дитині.

Довіра - переконаність у щирості, чесності, сумлінності, яка основана на них відносно когось або чогось.

Допитливість - інтелектуальний стан, пов´язаний із прагненням до набуття знань.

«Душевна сліпота і глухота» - стан,пов´язаний з черствістю, відсутністю розуміння іншої людини.

Егоїзм - самозакоханість, перебільшена думка про свою особистість, свої чесноти.

Ейфорія - підвищений, радісний настрій, почуття достатку, благополуччя, який не відповідає об´єктивним обставинам. Підвищений настрій з безтурботним достатком, пасивною радістю, безтурботним блаженством у поєднані з уповільненням мислення (аж до персеверації).

Екзальтація, екзальтованість -вкрай збуджений або захоплений стан.

Експансія, експансивність -нестриманість, гарячність у почуттях, думках, поведінці.

Екстаз - вищий ступінь наснаги, захоплення, який іноді переходить у несамовитість.

Емоційне збідніння (афективна тупість) - недостатність або втрата афективного відгуку, бідність емоційних виявів, байдужність, душевна холодність.

Емпатія - стан, пов´язаний зі здатністю емоційно відгукуватися на переживання інших людей. Він допускає суб´єктивне сприйняття іншої людини, проникнення в її внутрішній світ, розуміння її переживань, думок і почуттів. До складу емпатії входить співчуття.

Енергія, енергійність -активність,діяльність, сила.

Ентузіазм - сильна наснага, душевний підйом, захопленість чимось.

Еретизм - підвищена нервово-психічна збудливість, дратівливість.

Жалість - жаль до кого-небудь, чого-небудь, співчуття.

Жалоба - сум, скорбота, спричинені втратою чогось, невідворотністю чогось; каяття, гіркота, зумовлені зробленою помилкою. Жалість, співчуття, жаль до когось.

Жах, жахливість -стан дуже сильного переляку, страху; трагічність, безвихідність, крайнє здивування, обурення, тривожність.

Життєрадісність - радість до життя, бадьоре і світле сприйняття дійсності. Переважання почуттів світлого, радісного сприйняття життя.

Жорстокість, запеклість -озлоблення, крайнє напруження, завзятість.

Завзятість - наполегливе прагнення до чогось, до здійснення чогось; неослабна напруга. Стан, коли людина переповнена непохитністю, рішучістю, наполегливістю.

Забуття - стан глибокої замисленості, відчуженості від всього навколишнього, дрімота, напівсон, безпам´ятство.

Заздрість - стан заздрості щодо успіхів іншого.

Задоволення - радість від приємних відчуттів, переживань.

Заклопотаність – охопленість турботою, занепокоєнням.

Закоханість - стан, пов´язаний з любовним потягом до когось, захоплення, зачарування кимсь.

Заміщення - механізм психологічного захисту особистості у формі перенесення дій, спрямованих до недосяжного об´єкта, на досяжний об´єкт.

Замисленість - стан міркування, заглибленості у свої думки.

Занепокоєння, неспокійність, стурбованість - тривожний стан; хвилювання, турбота, відсутність спокою; збудження; передчуття небезпеки, відчуття тривоги, занепокоєння в очікуванні якого-небудь лиха, неприємності тощо.

Запал - гарячковість, сильне внутрішнє збудження, жагучий порив.

Засмиканість - хворобливий, дратівливий стан.

Засмучення - душевний біль, розлад, сум.

Заспокоєння, заспокоєність – спокійний стан, зниження занепокоєння, тривоги, хвилювання.

Затьмареність - засмученість, зажуреність.

Захват - стан замилування, екстазу.

Захопленість - сильний підйом радісних почуттів.

Захоплення - наснага, запал, підвищений інтерес до чогось; заняття, що цілком поглинає кого-небудь, закоханість у когось, серцеве благоговіння перед кимось.

Зацікавленість, інтерес - стан, пов´язаний з інтересом до чогось, пов´язаний з виявом уваги.

Зачарованість, зачарування – стан захоплення чарівною дією чогось, когось; стан того, хто випробує на собі чарівну силу когось, чогось.

Збентеження - втрата впевненості в собі, непевність, розгубленість.

Збудженість - активація, підйом, схвильованість.

Здивованість - розгубленість, здивування.

Здивування - стан, зумовлений нерозумінням, неясністю чогось; труднощі, сумніви, які виникають через щось неясне, незрозуміле; крайній подив.

Зібраність - зосередженість своїх думок, волі, почуттів на чомусь, підтягнутість, акуратність.

Злість - злий, роздратовано-ворожий стан; злість.

Злобність, озлоблення, озлобленість - ворожість, бажання заподіяти зло; переживання злості, роздратування.

Зловтіха - злісна радість у разі нещастя, невдачі іншого.

Зневага - стан, пов´язаний з презирливо-зарозумілим, зневажливим ставленням до когось, відсутністю належної турботи й уваги.

Зневіра - похмурий, пригнічений стан духу; стан, який гнітить.

Знемога - стан крайнього стомлення, розслабливої млосності, виснаження; виснаженість, втома, стомленість, безсилля.

Зніяковілість - стан ніяковості, незручності. Синоніми: незручність, конфуз, розгубленість, незвичність.

Зосередженість - спрямованість або зібраність (думок, уваги), заглибленість у свої думки і почуття, у власний душевний світ; властивість уваги, яка означає не тільки відволікання від другорядного, а й гальмування побічних стимулів, які не стосуються провідної діяльності.

Ілюзія - неадекватне, помилкове відтворення в уяві об´єкта та його властивостей завдяки хибам сприймання, установкам, очікуванням тощо.

Інертність - млявість, пасивність, бездіяльність, відсутність активності, заповзятливості.

«Інсайт» - осяяння, «ага-реакція», зрозуміння, раптовий здогад. Поняття введено гештальтпсихологією, означає раптове розуміння (яке не випливає з попереднього досвіду) суттєвих відношень і структури ситуації загалом, завдяки чому досягають осмисленого розв´язання проблеми.

Інтерес - форма емоційного вияву пізнавальної потреби, що забезпечує скерованість особистості на глибше пізнання дійсності і нових явищ. Задоволення інтересу не зменшує його, а виявляє нові його форми, завдяки яким пізнання явищ досягає вищого рівня розуміння.

Інтуїція (лат. - уважний погляд) - знання, яке раптово виникає без усвідомлення шляхів та умов його отримання. Інтуїцію трактують як «цілісне охоплення» умов проблемної ситуації, як спосіб творчої діяльності. Згідно з А. Бергсоном, З. Фройдом, механізми інтуїтивного пізнання заховані у безсвідомих рівнях творчого акту. Інтуїція є необхідним моментом виходу за межі складених стереотипів мислення і поведінки у пошуках розв´язання завдань.

Іпохондрія – хвороблива помисливість, пригніченість, пригноблений стан, туга.

Істерія, істеричність - невротичний синдром, що виявляється в припадках, підвищеній дратівливості, судорожному сміху, сльозах тощо. Збудження, лихоманка, судорожна діяльність у якомусь напрямі.

Катарсис - емоційний сплеск, розв´язка внутрішнього конфлікту, стан внутрішнього очищення.

Каяття - усвідомлення своєї провини й осуд своїх вчинків, супроводжується докорами сумління.

«Кінцевий порив» - стан, для якого характерна термінова мобілізація додаткових резервів організму, не тотожна оптимальній працездатності.

Контузія - стан, пов´язаний зі струсом, загальною поразкою організму без ушкодження зовнішніх тканин тіла.

Конфлікт внутрішній - важкий психічний стан, спричинений амбівалентністю почуттів або тривалою боротьбою мотивів.

Конфуз - стан зніяковілості, незручності (сконфуженість).

Криза - важкий перехідний стан, критичний перелом, критичний стан.

Лабільність афективна -нестійкість настрою з вираженими виявами емоцій, які часто змінюються.

Лінь, лінощі - переживання задоволення від неробства; відсутність бажання робити щось, що вимагає вольового зусилля.

Лихоманка - збуджений стан, тривожне сильне хвилювання, азарт.

Лють - сильний гнів, надзвичайна сила, інтенсивність вияву чогось, реалізація дії, неприборканість, шаленство, крайня захопленість, наполегливість, наполегливість у роботі. Синонім: розлютованість.

Мажор, мажорність -бадьорий,веселий, радісний настрій.

Маніакальне збудження - надмірне прагнення до діяльності з незакінченістю і невмотивованими переходами від одного виду діяльності до іншого. Здійснюється з підвищеним афектом, пришвидшенням мислення і мови.

Манія, маніакальність - хворобливийпсихічний стан, який виявляється у збудженості, зосередженості свідомості й почуттів на якійсь одній ідеї; сильна пристрасть до чогось.

Маразм - стан повного зниження психічної та фізичної діяльності людини внаслідок старості або хронічної хвороби.

Марення - ідеї, судження, які не відповідають дійсності, обґрунтовані помилково, які свідомість цілком опанувала і які не змінюються під час переконання й роз´яснення (марення величі, особливого значення, впливу тощо).

Масовий стан - масова істерія, масова паніка, чутки, мода, суспільні настрої.

Меланхолійний рантус - рухове збудження, яке поєднується з безвихідним розпачем, болісною нестерпною тугою.

Меланхолія - похмура настроєність, зневіра, туга.

Ментизм - безперервний і некерований потік думок, спогадів, «вихор ідей», образів, уявлень, який виникає мимовільно.

Мінор, мінорність - похмурийнастрій.

Млявість - відсутність жвавості, бадьорості, рухливості; повільність; відсутність жвавого інтересу до навколишнього, байдужість, бездіяльність.

Монотонія - стан, який виявляється в сонливості, у зниженні волі й уваги, стан втоми, зниження позитивної робочої мотивації з появою негативних емоцій.

Нав´язливий стан -постійне виникнення нездоланних, далеких для особистості (зазвичай неприємних) уявлень, спогадів, сумнівів, страхів, прагнень, потягів, рухів і дій і при цьому збереження критичного ставлення і спроб боротьби з ними.

Надутість - сердитість, скривдженість, образа.

Настрій - душевний стан, напрям думок, поглядів, інтересів, почуттів тощо; налаштування, схильність, бажання робити щось.

Негативізм - безглуздий, невмотивований опір чужому впливові, захисна реакція.

Ненависть - почуття і переживання найсильнішої ворожості.

Несамовитість - крайній ступінь душевного збудження, що супроводжується втратою самовладання; шаленство.

Нервозність - стан, пов´язаний з підвищеною збудливістю, хвороблива дратівливість, нервовість.

Нервування - стан крайньої нервової напруги, зумовлений відповідними умовами й обставинами.

Неуважність - постійне переключення уваги з одного предмета на інший або зосередження на одній якій-небудь думці, недостатнє реагування на навколишніх, відсутність інтересу.

Ображеність - вираження образи; ущемлення.

Образа - стан, зумовлений несправедливістю, незаслуженою образою. Синонім: скривдженість.

Обурення - крайнє невдоволення.

Одержимість -стан, колиперебуваєш під владою чогось, охоплений чимось.

Одурманення - потьмарення свідомості.

Озлоблення, озлобленість -роздратованість, злість, запеклість відносно когось або чогось.

Оптимістичність, оптимізм -життєрадісність, наповненість бадьорим і життєрадісним світосприйняттям, вірою в майбутнє, схильність у всьому бачити гарне, світлі тони і грані. Оптимістичні думки, почуття, поведінка.

Осатанілість - стан крайньої злості, люті, сказу.

Оскаженіння - втрата відчуття міри, крайня розперезаність.

Осліплення - втрата здатності правильно сприймати дійсність, оцінювати, що відбувається.

Острах - стан чекання небезпеки і підготовка до неї. Боязкість, страх, побоювання.

Остовпіння - стан, пов´язаний із сильним потрясінням, подивом.

Осяяння - раптове прояснення свідомості, раптове зрозуміння чогось, раптовий здогад (інсайт).

Оторопілість - крайня розгубленість, збентеження.

Паніка - раптовий, нездоланний страх, сум´яття, яке охопило когось (зазвичай відразу багато людей), загальне хвилювання, переполох, спричинений цим страхом. Синонім: паніка масова.

Панічне (психогенне) збудження -безглузде рухове збудження, іноді у формі «рухової бурі», яке виникає під час раптових дуже сильних потрясінь, катастроф, у ситуаціях, які загрожують життю.

Пароксизм - сильний напад душевного збудження, почуття тощо.

Патетичність - жагуче хвилювання, наповнене пафосом.

Патологічні сумніви - неадекватно тяжкі, тривожні переживання морально-етичного, іпохондричного та іншого змісту, які не відповідають реальній і потенційній неприємності або біді.

Перевантаженість, перевантаження - надмірний ступінь зайнятості.

Перевтома - стан крайньої втоми, недовідновлення сил після навантажень.

Передстартова апатія - стан, пов´язаний зі зниженням інтересу до виконання діяльності, млявістю. Спричинений надмірною мотивацією на успіх у поєднанні з непевністю у своїх силах.

Передстартова лихоманка - різко виражений передстартовий стан як наслідок низької (або зниженої хоча б тимчасово) емоційної і вольової стійкості. Виявляється в зниженні дієздатності.

Передстартовий стан - емоційний стан особистості перед початком діяльності, у позитивному результаті якої в суб´єкта немає цілковитої впевненості (відповідальна діяльність).

Передчуття - неясне відчуття тривоги, очікування чогось, що може трапитися, відбутися.

Переконання - упорядкована система поглядів (філософських, естетичних, політичних тощо) і усвідомлених потреб особистості, що спонукає людину діяти згідно з власними ціннісними орієнтаціями.

Переляк - раптовий сильний страх.

Пересичення - роздратування або байдужість, втома від надмірного задоволення яких-небудь потреб, непомірного користування чимось; пересиченість суб´єктивно переживають як втому, втрату інтересу.

Підозра - стан людини, яка припускає можливість чогось проти себе, недовірливість, обережне ставлення до когось.

Пильність - сторожкість, постійна увага.

Пихатість - надмірна зарозумілість, прагнення підкреслити свою важливість і перевагу над іншими, гордовитість, чванство.

Потрясіння - сильне хвилювання, глибоке переживання.

Почуття провини - стан, пов´язаний з усвідомленням своєї провини.

Презирство - повна зневага, крайня неповага до кого-небудь, зневажливе ставлення до чого-небудь.

Приниженість - стан образи.

Приниження - приниження себе, своєї людської гідності, нудьга.

Психоастенія - хворобливий стан, який виражається в крайній нерішучості, непевності в собі, схильності до нав´язливих думок, вразливості.

Психоз - хворобливий психічний стан.

Психопатологічні синдроми -астенічний, афективний, депресивний, маніакальний, деперсоналізації, синестопатичний, іпохондричний, істеричний, синдром надцінних ідей - параноїдальних, онейроїдних: сновидне потьмарення свідомості, сутінковий синдром. Негативні синдроми (прогноз) – зміни особистості, амнезійні розлади, димнестичне божевілля, корсаковський синдром, паралітичний синдром, псевдопаралітичний синдром.

Раж - сильне збудження, шаленство, несамовитість.

Реактивні стани - особливі психічні стани, у клінічній картині яких відображено зміст психічного.

Регресія (лат. - повернення) - форма психологічного захисту, що полягає у поверненні до інфантильних щаблів психічного розвитку та примітивних форм мислення, поведінки, в актуалізації колись успішних способів реагування.

Ревнощі - болісний сумнів у вірності, любові, у повній відданості; підозра в прихильності, у більшій любові до когось, заздрість до успіху іншого, небажання поділяти щось.

Рекреація - відпочинок, відновлення сил людини, витрачених на трудову діяльність.

Релаксація - загальний стан спокою, розслабленості перед сном, після сильних переживань або фізичних зусиль, а також повне або часткове м´язове розслаблення, що є наслідком довільних зусиль.

Ремісія - тимчасове ослаблення вияву хронічної хвороби.

Референтність – відношення значущості, яке пов´язує особу з іншою людиною або групою.

Рефлексія - схильність до аналізу своїх переживань, звернення свідомості на самого себе (самосвідомість), осмислення свого стану.

Рішучість - сміливість, готовність прийняти і здійснити задумане, непохитність.

Розбитість - стан крайньої втоми, знемоги.

Розгвинченість - стан, для якого характерна відсутність душевної рівноваги, витримки; коли людина перейшла до стану нервового або фізичного розладу.

Розгойдування - спроба вийти зі стану апатії, бездіяльності.

Розгубленість - цілковита втрата самовладання; збентеження, зніяковілість від сильного хвилювання, потрясіння тощо; втрата здатності міркувати і діяти.

Роздвоєність - стан щиросердного розладу, коливання між двома почуттями, бажаннями.

Роздирання - фізичні та моральні страждання.

Роздратування, роздратованість -стан збудження, схвильованості, гостре невдоволення, досада, злість, гнів.

Роздум - стан міркування, заглибленості у свої думки, думи.

Розм´якшення, розм´якшеність -стан душевної м´якості, лагідності.

Розпач - стан безнадійності, безвихідності, занепад духу.

Розрядка - зникнення (спад) напруженості.

Розслаблення, розслабленість -відсутність розумового або фізичного напруження, внутрішнього збудження; занепад або відсутність сил, енергії.

Розбитість - сильне засмучення, сум.

Розчарування, розчарованість -почуття незадоволеності, спричинене нездійсненими чеканнями, надіями і мріями, втрата віри в когось, у щось.

Садизм - ненормальна пристрасть, прагнення до жорстокості, насолода від чужих страждань.

Самотність - стан самотньої людини.

Самоактуалізація - прагнення людини до найповнішого виявлення і розвитку особистісних можливостей. У межах гуманістичної теорії самоактуалізацію визнають головним мотивом особистості на противагу біологічному та ситуативному детермінізму фрейдизму та біхевіоризму.

Самовдоволення - упевненість у своїх чеснотах, успіх і самодостатність.

Самовідданість - готовність жертвувати собою заради інших, заради спільної справи і блага, забування себе, своїх негараздів.

Самовідчуженість - забуття про самого себе, зневага власних ідей, інтересів, потреб.

Самовладання, витримка - вольовий стан, пов´язаний з умінням володіти собою.

Самовпевненість - надмірна впевненість у собі, у своїх силах і прагненнях; висока оцінка своїх сил, іноді перебільшена.

Самогіпноз - самозумовлений стан.

Самозабуття - крайній ступінь наснаги, захоплення, збудження, що доходить до забуття себе і всього навколишнього.

Самозакоханість - переконання у винятковості своєї особистості, самозамилування, зарозумілість.

Самозахоплення - замилування власною особистістю, захоплена любов до самого себе.

Самоконтроль – здійснення усвідомлених вольових зусиль, спрямованих на підтримання належного психічного тонусу, збереження енергійності, працездатності і водночас на стримування власних емоцій.

Самопочуття - відчуття фізіологічної і психологічної комфортності або дискомфортності, яке залежить від здоров´я і настрою.

Свіжість - здоровий, квітучий вигляд, жвавість і безпосередність почуттів; сповненість здоров´ям, силами.

Святковість - урочисто-радісний, щасливий настрій.

Сердечність - доброта, чуйність, задушевність, доброзичливість; щирість, яка йде від серця.

Сердитість - гнів, роздратування, дратівливість.

Симпатія - потяг, тепле почуття, прихильність.

Скам´янілість, задерев´янілість, онімілість - стан, пов´язаний із втратою здатності відчувати, виявляти якісь почуття, дії. Синонім: заціпеніння.

Скептицизм (skepticos грец. - вивчаючий) - специфічна пізнавальна настанова, скерована на відмову від категоричних суджень, визнання відносності людських знань про себе та світ.

Дата добавления: 2015-08-31