Правила роботи з агресивними дітьми

Додаток 3

Правила покарання від Володимира Леві

Додаток 2

Покарання не повинне шкодити здоров'ю - ні фізичному, ні психічному. Окрім цього воно має бути корисним.

Якщо сумніваєтеся - карати або не карати, краще не карати, навіть якщо розумієте, що надмірно м'які і нерішучі.

За один раз - одне. Навіть якщо провинностей багато, покарання може бути суворим, але тільки одне за усе разом, а не по одному за кожну провинність. Салат з покарань - салат не для дитячої душі! Не можна карати за рахунок любові. Щоб там не сталося, не обмежуйте дитину в похвалі і заохоченні, на які він заслуговує.

Термін давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Покарання із запізненням вселяють дитині спогаду про минуле, не дають можливості стати іншим.

Покарали - пробачили. Інцидент вичерпаний. Сторінку перевернуто. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати нове життя спочатку.

Без принижень. Щоб не сталося, якою б не була провина дитини, покарання не повинне їм сприйматися як перемога нашої сили над його слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми не справедливі, покарання подіє тільки в зворотному порядку.

Дитина повинна бояться не покарання і нашого гніву, а нашої прикрості. Слід зрозуміти, що, не будучи досконалим, він не може засмучувати тих, кого любить.

Пам'ятайте! Кращий спосіб понизити агресивну поведінку дитини - проявляти любов до нього. Лише одне ласкаве слово може зняти озлобленість і дратівливість дитини. Дуже важливо, щоб дитина почувала себе улюбленою, потрібною і його приймали таким, яким він є. Постарайтеся знайти і зрозуміти причину протесту і агресії, по можливості усунете її.

1. Бути уважним до потреб дитини.

2. Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3. Бути послідовним у покараннях дитини, карати за конкретні вчинки.

4. Покарання не мають принижувати дитину.

5. Навчати прийнятних способів вираження гніву.

6. Давати дитині можливість виражати гнів безпосередньо після фрустраційної події.

7. Навчати розпізнавання власного емоційного стану і стану навколишніх людей.

8. Розвивати здатність до симпатії.

9. Розширювати поведінковий репертуар дитини.

10. Відпрацьовувати навички реагування в конфліктних ситуаціях.

11. Учити брати відповідальність на себе.

Правила спілкування з агресивною дитиною:

- Приймайте дитину такою, якою вона є.

- Висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості.

- Розширюйте кругозір дитини.

- Включайте дитину в спільну діяльність, підкреслюючи її значущість у виконуваній справі

- Ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Головне — боротися з агресивністю терпінням.

Дата добавления: 2015-08-31