Визначення вихідного індексу поковки

Перед розрахунком маси поковки потрібно дізнатись масу деталі.Масу деталі визначимо як алгебраїчну суму об’ємів геометричних фігур, що її складають помножених на густину матеріалу. Для даної деталі об’єм можна розбити на циліндри.

Де h – висота циліндра, мм.

d – діаметр основ циліндра, мм.

Формула для визначення об’єму поковки має вигляд:

V_д= V₁+ V₂- V₃=56520+125600-36585=118535 мм³;

Маса деталі визначається за формулою:

Де ρ – 7850 кг/м³=0,00000785 кг/мм³ – густина сталі.

М_д=118535·0,00000785=0,93 кг.

Визначення маси поковки:

Розрахування маси поковки: М_n(кг), визначається за формулою

Де М_д=0,93 кг – маса поковки;

К_р=1,25 – розрахунковий коефіцієнт (1,1…1,5).

М_n=0,93·1,25=1,16 кг.

Визначення групи сталі.

Група сталі визначається згідно ГОСТ7505, в залежності від хімічного складу сталі. Так, як сталь 40Х має у своєму складі до 44% вуглецю і до 2% легуючих елементів, то вона відноситься до групи М2.

Визначення ступеня складності деталі

Визначення ступеня складності деталі проводимо по співвідношенню об’ємів (мас) поковки до описаної навколо неї простої геометричної фігури.

Поковку описує циліндр і його розміри:

Діаметр 187 мм; висота 50 мм.

Об’єм фігури визначаємо за формулою:

Маса фігури, що описує деталь:

де V_ф – об’єм фігури, мм³.

Тоді ступінь складності поковки буде:

Так, як С= 0,21, в відповідністю з ГОСТом 7505-89 ступінь складності С1.

Вибір класу точності поковки.

Точність виготовлення визначається згідно способу штампування. При штамповці на КГШП точність виготовлення - Т4.

Використовуючи отримані дані визначаємо вихідний індекс поковки l=12.

Призначения припусків на.механічну обробку та допусків на поковку

Припуски на механічну обробку призначаються згідно ГОСТ7505 в залежності від вихідного індексу, розміру і шорсткості поверхні, на яку призначається припуск. На поверхні, шорсткість яких не вказана або її значення відповідає шорсткості кованих виробів (більше 11*20) припуски не призначають.

Припуски і розміри для поковки шестерні представлені в табл. 3.4.

Розмір деталі, мм	Шорсткість поверхні, мкм	Основний припуск, мм	Додатковий припуск,мм	Розмір поковки, мм
Ø187	3,2	2,3	0,3	Ø192
6,3	2,3
Ø63	1,6	1,8	0,3	Ø65
Ø36	0,8	1,9	0,3	Ø34
	3,2	2,0	0,5
1,6	2,0
	3,2	1,8	0,5
6,3	1,8

Призначення допусків на поковку

Величину допусків на розміри поковки вибираємо згідно вимог ГОСТ7505. Допуски на розміри поковки шестерні представлені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 – Допуски на розміри поковки.

Розмір поковки, мм	Заокруглені розміри і допуски, мм
Ø192
Ø65
Ø34

Крім допусків на розміри поковок стандарт передбачає допуски:

- на зміщення поковок по роз’єму штампів;

- на величину заусенця після обрізки облою (для поковок, штампованих у відкритих штампах);

- на не співвісність прошитих отворів в поковках з зовнішніми контурами поковок;

- на зігнутість, не площинність та не прямолінійність (для плоских поверхонь), а також по радіальному биттю (для циліндричних поверхонь);

- на величину торцевого заусенця (для поковок, штампованих в закритих штампах);

- на міжцентрові відстані;

- на кутові відхилення, у випадку кутового розміщення окремих елементів поковок;

- на радіуси Заокруглень та штампувальні уклони.

Призначення ковальських напусків

Ковальськими (технологічними) напусками згідно ГОСТ7505 є штампувальні уклони, внутрішні радіуси заокруглень та плівки від намітки отворів.

При штампуванні на КГШП штампувальні уклони приймаються: внутрішні 7° зовнішні - 5°. Зовнішні радіуси заокруглень приймаються - 2,5 мм, внутрішні - 4 мм.

Розрахунок плівки від намітки

Виконання наскрізних отворів чи порожнин (заглиблень) в поковках, шо штампуються на молотах чи пресах, е обов’язковим в тих випадках, коли вісі створів чи порожнин співпадають з рухом баби молота чи повзуна пресу, а розміри чи діаметри отворів, більші чи рівні висоті поковки, але не є меншими за ЗО мм. Порожнини (заглиблення) виконуються глибиною не більше 0,8 їх діаметру.

При виготовленні поковок на ГКМ виконання наскрізних отворів чи заглиблень є обов'язковим, коли вісі отворів і заглиблень в поковках співпадають з напрямком руху головного повзуна, а їх діаметр чи розміри не менші 30 мм при довжині не більше трьох діаметрів.

Застосовують п’ять наміток отворів: плоску намітку, намітку з

розкосом, намітку з мага намітку з карманом та глуху намітку. Форма найбільш розповсюдженої намітки-плоска.

Після визначення вище перелічених параметрів виконується креслення «холодної» поковки.

На кресленні проставляють фактичні розміри з допусками. Також, тонкими лініями, вказують контур готової деталі, що наглядно показує наявність припусків.

На кресленні спроектованої поковки необхідно вказати основні технічні умови:

- клас точності поковки;

- ступінь складності;

- допуск на не вказані розміри поковки, що встановлюють з розрахунку ±0,7 поля допуску по ширині чи довжині поковки:

допустимі значення зміщення штампу в роз’ємі та допустимий, заусенець згідно ГОСТ7505;

- допуск по площині прошитих отворів;

- допуск по зігнутості, не площинності та непаралельності поверхонь;

- допуск на кутові відхилення окремих елементів;

- допуск на радіуси заокруглень та штампувальні уклон.

В кінці визначають точну масу поковки М_п.

3.2.3. Визначення розмірів початкової заготовки

Вихідною заготовкою для поковки шестерні є гарячекатаний прокат круглого січення. При визначенні необхідних розмірів заготовки необхідно врахувати втрати металу.

Об’єм заготовки визначається за форму даю:

де – V_n об'єм поковки, мм³;

V_o - об’єм облою, мм³;

δ - відсоток угару при нагріві, %.

Маса поковки визначаэться за формулою:

де V_n – об'єм поковки, мм³.

Тоді,

М_п=118535·0,00000785=0,93 кг.

Дата добавления: 2015-08-31