Визначення розмірів заготовки

Визначення об'єму облою та видри

Для визначення об’єму облою необхідно вибрати розміри облойної канавки згідно таблиці.

Вибираємо 1-й тип облойної канавки з наступними розмірами у відповідності

Об’єм облою визначається за формулою:

де b - ширина містка облойної канавки, мм;

h₁ - висота містка облойної канавки, мм;

В - ширина облою, мм.

³

Маса облою визначається за формулою:

Об'єм видри визначається по діаметру отвору, що прошивається і товщині перемички:

де D - діаметр отвору, що прошивається, мм;

Маса видри визначається за формулою:

При індукційному нагріві угар не більше 1,5 тоді об’єм заготовки розраховуємо за формулою:

V_заг=(118535+21506,8+1806,25)·(100+1,5/100)=141848,05·1,015=143975,7 кг.

Тоді маса заготовки рівна:

Для поковок, що штампуються вздовж осі заготовки, діаметр визначається за формулою:

де V_з - об’єм заготовки, мм³;

т = 2 - відношення між довжиною і діаметром заготовки.

Приймаємо d_заг = 48 мм.

Довжина заготовки визначається за формулою:

де V_заг - об’єм заготовки, мм³;

d_заг - прийнятий діаметр заготовки, мм.

Так в результаті розрахунків приймаємо заготовку з розмірами Ø48 х 79 мм.

3.2.4. Визначення норми витрат матеріалу

Приймається розрахункова довжина прутка L_пр=5000 мм.

Довжина некратності визначається за формулою:

де L_заг - довжина заготовки, мм;

Кількість заготовок, що можна отримати з прутка визначається за формулою:

Довжина некратності на одну заготовку визначається за формулою:

_

Маса некратності на одну заготовку визначається за формулою:

де V_н1- об'єм металу не кратності на одну заготовку, мм³.

Об’єм металу некратное і і визначається за формулюю:

Морма витрат матеріалу визначається за формулою:

Коефіцієнт використання металу на норму витрати металу визначається за формулою:

Заготівельний коефіцієнт використання на норму витрати металу визначається за формулою:

3.2.5. Визначення зусилля різання та вибір обладнання

Різання виконується на кривошипних прес-ножицях з попереднім підігріванням прутка до температури 500...600 °С. Необхідне зусилля визначається за формулою:

де 1,7 - коефіцієнт запасу, який враховує затуплення країв ножів;

σ_в - межа міцності металу, МПа; площа зрізу, м²:

F_зр- площа зрізу, м²;

Площу зрізу визначаємо за формулою:

Модель	Номінальне зусилля,кН.	Найбільший діаметр заготовки, мм.	Довжина заготовки що відрізається мм.	Потужність привода, кВт.	Габарити станка, мм	Маса т.
Н1542					4800х 4000х

Виходячи з зусилля різання вибираються кривошипні ножиці найближчого зусилля.

3.2.6. Призначення режиму нагріву і вибір нагрівального пристрою.

Для нагрівання заготовок під штампування на КГШП застосовується індукційний нагрів в індукційному нагрівачі.

Тип індукційного нагрівача визначаємо згідно за розмірами заготовки. Для нагрівання заготовок 48x79,6 мм КИШ 9-500/1Н з продуктивністю 1330 кг/год. Максимальна температура нагріву сталі 40Х - 1250^°С мінімальна температура закінчення процесу штампування - 780°С.

Тривалість нагріву визначаємо виходячи із продуктивності індуктора і маси заготовки, що нагрівається.

Кількість заготовок, ідо нагріваються за 1 годину визначаємо за формулою:

де П - 1330 кг/год - продуктивність індуктора за 1 годину;

М_заг =1,13 кг - маса заготовки.

Тоді,

N_заг=1330÷1,13=1179,6 заготовки/год.

Тривалість нагріву визначаємо за формулою:

Кількість заготовок, що нагріваються в індукторі одночасно:

де L _інд = 3500 мм - довжина індуктора;

L_заг = 79,6 мм - довжина заготовки.

Тоді,

Отже, для нагріву заготовок обираємо індукційний нагрівам КИН19-500/1Н, з наступними технічними характеристиками:

1. Потужність індуктора - 500 кВт.

2. Частота струму - 1 кГц,

3. Витрата води - 7,6 м³/год.

4. Витрата стиснутого повітря 8 м³/год.

5. Довжина індуктора 3500 мм.

6. Розміри заготовки, що нагріваються: — діаметр - 60... 130 мм, довжина – 100…400 мм.

7. Продуктивність – 1330 кг/год.

Дата добавления: 2015-08-31