Тема 1. Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

ВСТУП

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Мікроекономіка”

№ розрахунково-аналітичного завдання 30

Студентки Чубук Н.С.

Група БС-41

№ залікової книжки 142-130

Науковий керівник Синюченко М.І.

Суми УАБС НБУ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

Тема 1. Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців. 4

1.1.Розрахункова частина. 4

1.2.Відповіді на контрольні питання. 13

Тема 2. Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету. 18

2.1.Вирішення завдання. 18

2.2.Відповіді на контрольні питання. 28

Тема 3. Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах на них і технології. Формування витрат на виробництво блага. 31

3.1.Розрахункова частина. 31

3.2.Відповіді на контрольні питання. 32

ВИСНОВКИ.. 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 41

Мікроекономіка — це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб'єктів. Ними можуть бути окремі споживачі, робітники, вкладники капіталу, фірми тощо. З одного боку, вона пояснює, як і чому приймають рішення окремі господарюючі суб'єкти, а з іншого — вивчає взаємодію суб'єктів у процесі утворення більших структур — галузевих ринків.

Мікроекономіка вивчає взаємодію окремих економічних суб'єктів та досліджує механізм функціонування конкретних ринків.

Сучасна економічна теорія, головним змістом якої є розвинена ринкова економіка як загальнолюдська цінність, розкриває її сутність через різні рівні аналізу: передусім, макро- і мікро-, а також глобально економічний. Це закономірно, адже економічні процеси на цих рівнях у своїй єдності та взаємодії обумовлюють органічну цілісність економічної системи - ринкової економіки. Через названі рівні розкриваються сукупність економічних відносин і закономірності їхнього розвитку, тобто предмет вивчення економічних наук.

У відносинах ринкового господарства як системи виділяють економічні виробничі відносини, особливо відносини власності, які обумовлюють у процесі дослідження політекономічний підхід до цієї складної системи.

Методологічні основи курсу базуються на діалектичному підході до явищ, системному аналізі, методах дедукції, індукції, абстракції, моделюванні, економіко-математичних, графоаналітичних та інших методах.

Категоріями граничного аналізу є граничні витрати, гранична виручка, граничний продукт, вартість граничного продукту та ін.

Курсова робота направлена на те, щоб проаналізувати взаємодію попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців, побудувати модель поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету та розглянути формування витрат на виробництво блага.

1.1.Розрахункова частина

Розглянемо таку ситуацію, за якою на ринку міститься шість учасників:

три продавця і три покупця. Відомі функції пропозиції по ціні продавців і функції попиту по ціні покупців.

Функції пропозиції по ціні продавців:

Q₁^S=2P-10;

Q₂^S=P-16;

Q₃^S=w*P-h

Функції попиту по ціні покупців:

Q₁^D=g-z*P;

Q₂^D=8-0,5P;

Q₃^D=15-3P

Значення коефіцієнтів вибираємо згідно номеру варіанта з таблиць.

H=40; g=45; w=3,0; z=1,3

Спочатку знаходимо мінімальну ціну для кожного продавця на ринку(ціну,нижче якої він товар не продаватиме)

2P-10=0ðP=5 P-16=0ðP=16 3P-40=0ðP=13,3

Отримуємо 3 інтервали [5; 13,3), [13,3; 16), [16,∞). Визначимо функцію пропозиції для кожного інтервалу:

[5; 13,3) Q^S = 2P – 10

[13,3; 16) Q^S = 2P – 10 + 3P-40 = 5P- 50

[16,∞) Q^S = 2P – 10 + 3P-40 + P – 16 = 6P-66

Пропозиція:

Для побудови графіка визначимо відповідну цінам кількість продукції:

P = 5 Q = 2*5 – 10 = 0

P = 13,3 Q = 5*13,3 – 50 = 16,5

P = 16 Q = 6*16 – 66 = 30

Визначимо точку для продовження графіка, наприклад при P = 20:

Q = 6*20 – 66 = 54

Тепер знаходимо максимальну ціну для кожного покупця(ціну,вище якої він товар не купуватиме)

45-1,3*P=0ðР=34,6 8-0,5P=0ðР=16 15-3P=0ðР=5

Отримуємо 3 інтервали: (0;5], (5;16], (16; 34,6]. Визначимо функцію попиту для кожного інтервалу:

(16;34,6] Q^D = 45 – 1,3P

(5;16] Q^D = 45 – 1,3P + 8 – 0,5P = 53 – 1,8P

(0,5] Q^D = 45 – 1,3P + 8 – 0,5P + 15 – 3P = 68 – 4,8 P

Попит:

Для побудови графіка визначимо відповідну кількість продукції для даних цін:

P = 16: Q = 53 – 1,8*16 = 24,2

P = 5: Q = 68 – 4,8*5 = 44

P = 0: Q = 68 – 4,8*0 =68

Для того, щоб знайти рівноважну ціну (P_E), прирівняємо функції попиту і пропозиції на інтервалах, на котрих знаходиться точка перетину їх графіків:

53 – 1,8P =5P – 50

-6,8P = -103

P ≈ 15,15 Î [13,3; 16)

Î (5, 16] P_E = 15,15

Знайдемо обсяг угоди кожного учасника торгівлі:

Q_E = 5*15,15 – 50 = 75,75 – 50 = 25,75

Отже, за даної ситуації на ринку P_E = 15,15, Q_E = 25,75.

Складаємо галузеві функції пропозиції (попиту) для кожного проміжку.

Пропозиція:

5<P<=13,3 -1продавець(інші продавати товар за таку ціну не погодяться): Q^S=2P-10

13,3<P<=16 (за таку ціну продаватимуть свій товар вже 2 продавці): Q^S=2P-10+3P-40=5Р-50

P>16 (за цю ціну погодяться пропонувати свій товар всі 3 продавці):

Q^S=5Р-50+ P-16=6Р-66

Попит:

16<P<=34,6(за таку високу ціну дозволити собі купувати товар може лише 1 покупець): Q^D=45-1,3P

5<P<=16 (за ціну в межах від 5 до 16 купувати продукцію зможуть 2 покупці): Q^D =45-1,3P+8-0,5P=53-1,8Р

0<P<=5 (за такої ціни активну участь на ринку беруть 3 покупці):

Q^D =53-1,8Р+15-3P=68-4,8P

Випишемо ціни: 0; 5; 13,3; 16; 34,6

Потрібно визначити інтервал,в якому буде знаходитися рівноважна ціна,для цього: підставляємо у функцію попиту та пропозиції значення цін(в ту,що включає в проміжок)

1)Р=5 Q^S (5) =2 5-10=0 Q^D(5)= 68-4,8 5=44

Q^S<Q^D – на ринку дефіцит при ціні P=5

2)Р=13,3 Q^S (13,3)= 2 13,3-10=16,6 Q^D(13,3)= 53-1,8 13,3=29,06 Q^S<Q^D – ми бачимо,що виникає дефіцит товару при ціні Р=13,3

3)Р=16 Q^S (16)= 5 -50=30 Q^D (16)= 53-1,8 16=24,2

Q^S>Q^D при ціні Р=16 виникає надлишок товару.

Отже,можна зробити висновок,що рівноважна ціна буде знаходитись у проміжку (13,3;16).

Умова рівноваги на ринку: Q^D=Q^S. В умовах такої рівноваги на ринку встановиться ціна рівноваги, при якій P_E = P^S = P^D (тобто визначаємо інтервал, в якому буде знаходитися рівноважна ціна,для цього підставимо у функцію попиту та пропозиції значення цін в ту, що включає в проміжок)

5Р-50=53-1,8Р ð 6,8Р=103 ðР_Е = 15,15 – число входить у проміжок,отже воно буде рівноважною ціною. Така ціна буде одночасно задовольняти як покупців, так і продавців.

Щоб знайти рівноважний обсяг Q_E треба підставити рівноважну ціну у будь-яку з двох функцій.

Q_E=5 15,15-50=25,75

Тепер шукаємо рівноважний обсяг угоди для кожного учасника торгівлі,підставляючи Р_Е в початкові функції.

Q^S: 1) Q₁^S=2 -10=20,3

2)Q₂^S= -16= - 0,85

3)Q₃^S=3 -40=5,45

Q^D: 1) Q₁^D=45-1,3*15,15=25,305

2)Q₂^D=8-0,5

3)Q₃^D=15-3 = - 30,45

Знаходження ціни рівноваги і обсягу угоди кожного учасника торгівлі можна представити графічно. Для цього потрібно побудувати графіки сукупного попиту і пропозиції, а точка їх перетину і вказуватиме на рівноважну ціну і обсяг угоди попиту і пропозиції учасників торгівлі.

Щоб побудувати графік,що відображатиме рішення задачі треба:

Позначити Q_E і Р_Е (це буде точка перетину кривих попиту та пропозиції D та S)

Щоб побудувати криву попиту:

Криву будуємо по проміжках (зазначимо,що для побудови відрізків нашої ламаної треба мати дві точки з координатами (Q_1:P₁) та(Q_2:P₂))

1) 0<P<=5 68-4,8P

Якщо Р=0,то Q=68;якщо Р=5,то Q=44

2) 5<P<=16 53-1,8Р

Якщо Р=5,то Q=44;якщо Р=16,то Q=24,2

3) 16<P<=34,6 45-1,3P

Якщо Р=16,то Q=24,2;якщо Р=34,6,то Q=0,02

P				34,6
Q			24,2	0,02

З значень ціни і отриманих обсягів попиту можна побудувати графік сукупного попиту:

Рис.1.1. Графік попиту

Щоб побудувати криву пропозиції:

Криву будуємо по проміжках (зазначимо,що для побудови відрізків нашої ламаної треба мати дві точки з координатами (Q_1:P₁) та(Q_2:P₂))

1) 5<P<=13,3 2P-10

Якщо Р=5,то Q=0;якщо Р=13,3,то Q=16,6

2) 13,3<P<=16 5Р-50

Якщо Р=13,3,то Q=16,5;якщо Р=16,то Q=30

3) P>16 6Р-66

Якщо Р=16,то Q=30;якщо Р=20,то Q=54

P		13,3
Q		16,6

Побудуємо графік сукупної пропозиції з отриманих обсягів пропозиції і значень ціни:

Рис.1.2. Графік пропозиції

Отже, щоб побудувати графіки кривих попиту та пропозиції треба позначити точки по їх знайдених координатах та з’єднати ці точки.

Рис.1.3. Ринкова рівновага

Нехай Р = 5, за такої ціни Q^S = 2*5 – 10 = 0, Q^D = 53 – 2,5*5 = 40,5, тобто Q^S<Q^D – на ринку дефіцит.

Нехай Р = 16, за такої ціни Q^S = 4,5*16 = 22, Q^D = 45 – 2*16 =13, тобто Q^S>Q^D – на ринку надлишок.

Нехай P = 34,6, за такої ціни Q^S = 5,5 * 22,5 , Q^D тобто Q^S>Q^D – на ринку надлишок

З метою визначити результати добровільного обміну вживаються терміни «надлишок виробника» і «надлишок споживача», сума яких показує суспільний виграш від існування ринку. Надлишок виробника – це виграш виробника від можливості реалізувати рівноважні обсяги виробництва за вищою ціною, а надлишок споживача – це виграш споживача, обумовлений його можливістю придбати необхідний йому товар за нижчою ціною. [5, с. 71]

Покажемо графічно надлишок споживача і надлишок виробника за даної ситуації на ринку

Рис.1.4. Надлишок споживача і надлишок виробника

Після побудови графіка розрахуємо коефіцієнт цінової еластичності на кожній ділянці кривої попиту і кривої пропозиції за такою формулою

Спочатку знайдемо коефіцієнт еластичності на кожній ділянці кривої попиту: 1) = =0,353 <1 – попит нееластичний на проміжку 0<P<=5 що задається функцією 68-4,8P

2) = =0,204 <1 – попит нееластичний на проміжку 5<P<=16 що задається функцією 53-1,8Р

3) = =0,859 <1- попит нееластичний на проміжку 16<P<=34,6 що задається функцією 45-1,3P

Знаходимо коефіцієнт цінової еластичності на кожній ділянці кривої пропозиції за такою формулою як і попит:

1) =1,602 >1 – пропозиція еластична на проміжку 5<P<=13,3

2) =3,975 >1 - пропозиція еластична на проміжку 13,3<P<=16

3) = 3,2 >1 - пропозиція еластична на проміжку P>16

Дата добавления: 2015-08-31