Поняття і сутність мотивації

Ще за тисячі років до того, як слово «мотивація» увійшло в активну лексику керівників було добре відомо, що можна навмисно впливати на людей для успішного виконання завдань організації.

З часів Адама Сміта традиційно вважалося, що якщо працівник отримує оплату за свою працю, значить, він повинен бути задоволений. Праця часто розглядалася лише як засіб заробітку. Між тим, результати досліджень свідчать про те, що оплата праці є необхідним, але недостатньою умовою мотивації трудової діяльності [6].

Розроблено безліч часто суперечливих теорій для пояснення того, чому індивід діє, чому він вибирає саме ті дії, які робить, чому деякі люди мають більш сильну мотивацію, ніж інші. Одні психологи віддають перевагу ролі внутрішніх механізмів, відповідальних за дії індивіда; інші бачать причину мотивації у зовнішніх стимулах, що надходять від навколишнього середовища, треті вивчають основні мотиви як такі, роблячи спробу з'ясувати, які з них є вродженими і які - набутими; четверті досліджують питання про те, чи служить мотивація для орієнтування діяльності індивіда з метою досягнення певної мети або ж просто є джерелом енергії для поведінкових актів, визначених іншими чинниками, такими, наприклад, як звичка [7].

Для того щоб всебічно розкрити поняття мотивації, необхідно розглянути три аспекти цього явища [8]:

1) що в діяльності людини знаходиться в залежності від мотиваційного впливу;

2) яке співвідношення внутрішніх і зовнішніх сил;

3) як мотивація співвідноситься з результатами діяльності людини.

До активних дій, в тому числі і до праці людину спонукає необхідність задоволення різноманітних потреб. Потреби – це те, що виникає і знаходиться всередині людини, що досить загальне для різних людей, але в той же час має певний індивідуальний прояв у кожної людини. Люди по-різному можуть намагатися усувати потреби, задовольняти їх, пригнічувати або не реагувати на них. Більшість потреб періодично поновлюються, хоча при цьому вони можуть змінювати форму свого конкретного прояву, а також ступінь наполегливості і впливу на людину. Виділяється три рівня задоволення потреб:

- мінімальний – забезпечує виживання;

- нормальний – підтримує у працівника здатність з належною віддачею трудитися (відбивається в раціональному споживчий бюджет);

- рівень розкоші, коли задоволення потреб стає самоціллю або засобом демонстрації високого суспільного становища [9].

Для того щоб потреба запрацювала, потрібні мотиви, тобто психологічні причини (усвідомлені або неусвідомлені пориви, прагнення), які спонукають людей до активних дій, спрямованих на її задоволення.

Мова може йти, наприклад, про бажання людини володіти чимось або, навпаки, уникнути такого володіння; отримувати задоволення від уже наявного у нього об'єкта, який він хоче зберегти, або позбавитися від нього.

Можна дати наступне визначення: мотивація праці - це сукупність рушійних сил, які спонукають людину до здійснення певних дій; система факторів, що викликають активність людини і визначають спрямованість його поведінки.

Мотив (від франц. Mоtif - спонукання) виступає як, причина, об'єктивна необхідність щось зробити, спонукання до якої-небудь дії. Мотиви до праці формуються до початку професійної трудової діяльності. Людина засвоює цінності і норми трудової моралі та етики, які закладають основи його ставлення до праці. Мотив знаходитися "всередині" людини, має "персональний" характер, залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх по відношенню до людини факторів, а також від дії інших, що виникають паралельно з ним мотивів. Створення, підтримка і формування умов для спонукання людей є досить складною справою. Так як мотиви трансформуються в залежності від особливостей працівників, поставлених завдань і часу. Проте мають місце загальні принципи формування і збереження мотивації, і менеджер покликаний, по можливості, шукати мотивацію персоналу та в привабливості праці, її творчий характер, у високій оплаті праці, та в службовому зростанні. Виділяють п’ять основних типів мотивів (рис.1.2).

Поведінка людини, як правило, визначається не одним мотивом, а їхньою сумою, в рамках якої вони знаходяться у конкретному відношенні один до одного за рівнем взаємодії на людину.

Співвідношення різних мотивів, що впливають на поведінку людей, утворює його мотиваційну структуру. У кожної людини вона індивідуальна і обумовлюється безліччю факторів: статтю, віком, освітою, вихованням, рівнем добробуту, соціальним статусом, посадою, особистими цінностями, ставленням до праці, працездатністю і т. д. Вивчити цю структуру - це завдання менеджера [8].

Рис. 1.2. Основні типи мотивів

Мотивування - це процес впливу на людину з метою спонукання його до певних дій шляхом пробудження в ньому певних мотивів. Мотивування складає серцевину і основу управління людиною. Ефективність управління у дуже великій мірі залежить від того, наскільки успішно здійснюється процес мотивування.

Дата добавления: 2015-08-31