Львів – 2006

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Основи менеджменту” на тему:

“Фактори та передумови формування
стилю керівництва”

(за матеріалами ТзОВ ”Захід – Бош - сервіс”)

Виконав: студент ІII курсу

спеціальності 6.050201

“Менеджмент організацій”

Говда Сергій Васильович

Консультант: к.е.н., доц.

Курак Олександра Ярославівна

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Поняття про стиль керівництва. Зміст і структура різних стилів керівництва. 5

Розділ 2. Аналіз стилю керівництва ТзОВ “Захід Бош Сервіс”. 29

Розділ 3 Шляхи вдосконалення стилю керівництва, виявлення факторів, які негативно впливають на формування даного стилю керівництва. 40

Висновки і пропозиції 46

Вступ

Серед сукупності проблем управління організаціями важливе місце займають питання керівництва, оскільки саме існування організації як єдиного, продуктивного цілого неможливе без координуючих, організуючих впливів керівника. Значну роль в цьому процесі відіграють способи, методи, прийоми управлінської взаємодії з метою досягнення ефективного виконання управлінських функцій, тобто стиль керівництва, який тісно взаємозв'язанийіз особливостями особистості керівника.

Вперше поняття про стиль керівництва було введено в психологічну науку видатним американським психологом К. Левіним, який ще в 1939 році разом зі своїми співробітниками Р. Ліппітом та Р. Уайтом провів перші дослідження з впливу характеристик діяльності керівника на результативність групової діяльності та задоволеність членів групи характером та змістом праці.

Відносно розуміння суті феномену стилю керівництва та його звязку з особистістю керівника найбільшу розповсюдженість отримали два основні підходи — особистісний та поведінковий.

Представники першої точки зору розглядають стиль керівництва як різновид індивідуального стилю діяльності, що обумовлений типологічними особливостями прояву властивостей нервової системи та особистісними властивостями.

Представниками другої точки зору, стиль керівництва розглядається як загальна, інтегративна характеристика взаємодії керівника з колективом. Прихильники цього підходу не заперечують взаємозв'язку між індивідуально-психологічними особливостями керівника та стилем керівництва, але вважають, що стиль керівництва обумовлений не лише ними, а й системою чинників, до яких, зокрема, відносяться: характер задач, що виконуються, характеристики керованого колективу, особистість керівника та ситуативні чинники. В сукупності вони й визначають поведінковий патерн взаємодії керівника з підлеглими. Такий підхід, як відзначає А.А. Русалінова, дозволяє більш гнучко підійти до цілеспрямованого формування оптимальних щодо ситуації стилів керівництва шляхом активного навчання (соціально-психологічного тренінгу).

Теза відносно гнучкої зміни стилю керівництва стосовно ситуації викликає критику з боку Є.П. Ільїна, який вважає, що існує жорстка обумовленість стилю особливостями особистості, темпераменту та нервової системи [4]. Оперативна зміна способів керівництва у відповідності до ситуації, на думку Є.П. Ільїнабуде характеризувати вже не стиль, а тактику.

Інтерес до вивчення стилів керівництва обумовлений перш за все запитами управлінської практики. Дослідники намагаються виявити типи стилів та їх зв'язок із ефективністю управліньської діяльності, а також обумовленість того чи іншого стилю індивіуально-психологічними особливостями керівника. Такі дані необхідні, в першу чергу, для оптимального добору керівного персоналу.

Метою написання даної курсової роботи є вивчення факторів та передумов формування стилю керівництва.

Відповідно до мети нами були поставлені наступні завдання:

· Дослідити теоретичні джерела з теми: “Стиль керівництва”;

· Визначити, які фактори впливають на формування того чи іншого стилю керівництва;

· Виявити взаємозв'язок між типами стилів керівництва та їх ефективністю;

· Ознайомитись з методами визначення стилю керівництва;

· Провести анкетне опитування працівників і керівника досліджуванного підприємства, з метою визначення єфєктивності виявленого стилю керівництва;

· Проаналізувати результати анкетного опитування;

· Виділити фактори, що сформували стиль керівництва на даному підприємстві.

Об¢єктом нашого дослідження виступає ТзОВ “Захід – Бош - сервіс”.

Даною проблемою займались такі автори:

Кузьмін O. Є., Мельник О.Г., Мельник Л. П., Козаков В. А.,
Орбан – Лембрик Л. Е., Олефір В. О., Малес В. Наумов Віханський

Розділ 1. Поняття про стиль керівництва. Зміст і структура різних стилів керівництва.

Психологічні особливості стилів керівництва

У кожного керівника складаються певні стереотипи управлінської діяльності, які в управлінні називають стилем керівництва.

Стиль керівництва — система принципів, норм, методів і прийо­мів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управ­лінської діяльності та досягнення поставлених цілей.

Успіх застосування того чи іншого стилю залежить від багатьох обставин: змісту задачі і термінів її рішення; особистості керівника; особливостей колективу і виконавця; специфіки “поточного моменту” і ін. факторів.

Згідно з однією із класифікацій виокремлюють такі стилі керівництва:

· авторитарний. Його характеризують жорсткі методи управління, визначення стратегії діяльності групи, обмеження ініціативи й можливості обговорення прийнятих рішень, одноосібне прийняття рішення та ін.;

· демократичний. Основні його ознаки — колегіальність, заохочення ініціативи тощо;

· ліберальний. В основі його — відмова від прямого керування.

Окремі дослідники, описуючи стилі керівництва, використовують інші назви:

· директивний (командно-адміністративний, авторитарний): керівник є прихильником єдиноначальності, підпорядкування людей своїй волі;

· колегіальний (демократичний): керівник визнає самостійність підлеглих, довіряє їм;

· ліберальний (потуральний): керівник не керує колективом, не виявляє організаторських здібностей, не розподіляє обов'язків тощо.

Існують дві основні “стильові шкали”: 1. “шкала влади”, діапазон якої простирається від повної демократії до абсолютної автократії. Тут розглядається відношення керівника до своїх підлеглих як до суб'єктів управління; 2. “шкала переваг”, на якій відбивається відношення керівника до підлеглих як до об'єктів управління. По “шкалі влади” стилі підрозділяються на кілька видів, наприклад, на авторитарний, демократичний і ліберальний. Їхні особливості відбиті в табл. (за Э.Е.Старобинським).

Таблиця 1

Дата добавления: 2015-08-31