Шляхи підвищення рівня управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Ефективне державне управління зовнішньоекономічною діяльністю передбачає розвиток відповідних його функцій. Серед них провідне місце належить стимулюючій функції державного управління експортно-імпортною діяльністю та залученням прямих іноземних інвестицій. Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів.

В умовах фінансово-економічної кризи на зовнішньоекономічних ринках спостерігається негативний вплив у формі виникнення додаткових фінансових ризиків, які пов’язані, по-перше, зі значним коливанням валютних курсів, а по-друге, з можливим погіршенням фінансового стану зарубіжних партнерів. Така ситуація ставить перед менеджерами ЗЕД вітчизняних підприємств задачі ефективного реагування на ці виклики зовнішнього середовища. Найбільш дієвим заходом реагування в даній ситуації може стати оптимізація організаційних структур управління ЗЕД, в яких мають бути виділені окремі сектори: валютно-фінансового забезпечення та ризик-менеджменту ЗЕД.

При цьому завданнями сектору валютно-фінансового забезпечення ЗЕД має стати розробка заходів з використання сучасних форм та методів фінансування ЗЕД підприємства. Слід зауважити, що в умовах дефіциту вільних обігових коштів для вітчизняних підприємств все більшого значення надобуває кредитування зовнішньоекономічної діяльності. Тому особливо важливим завданням сектору валютно-фінансового забезпечення має стати розробка мехінізмів кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємства сучасними методами.

Так, для фінансування своїх зовнішньоторгівельних операцій експортери та імпортери можуть, у першу чергу, скористатися звичайними кредитними послугами обслуговуючого їх банку, а саме, контокорентними кредитами. Але специфічні умови зовнішньої торгівлі спричинили виникнення особливих кредитних форм або особливих форм забезпечення. Основними методами фінансово-кредитного забезпечення ЗЕД за умови використання комерційних кредитів є використання вексельного кредиту і кредиту за відкритим рахунком. Основними методами фінансово-кредитного забезпечення ЗЕД за умови використання банківського кредитування є факторинг та форфейтинг.

Разом з тим, навіть за умови застосування сучасних методів фінансування ЗЕД, підприємства зустрічаються зі значними ризиками, зумовленими як загальними особливостями зовнішньоекономічної діяльності, так і додатковим негативним впливом фінансово-економічної кризи. Тому актуальним завданням протидії цим ризикам є впровадження в організаційні структури управління ЗЕД сектору ризик-менеджменту, який би вирішував завдання оцінки ризиків та їх нейтралізації. Значною мірою цей сектор повинен співпрацювати з сектором валютно-фінансового забезпечення, оскільки сучасні методи фінансування часто направлені на уникнення валютного ризику (від зміни курсів валют) та ризику погіршення фінансового стану контрагента.

В результаті можна зробити висновок, що кризові стани в міжнародній економіці призводять до зростання ризиків ЗЕД, особливо валютного ризику та ризику погіршення фінансового стану контрагента. Дієвими заходами протидії цій ситуації на організаційному рівні має стати створення окремих секторів у структурі відділів ЗЕД: сектору валютно-фінансового забезпечення та сектору ризик-менеджменту.

У сучасних умовах економічного розвитку в Україні проведенню маркетингових досліджень заважає ряд проблем, обумовлених специфікою розвитку ринкових відносин та динамікою зовнішнього оточення. В даний час підприємства можуть самостійно виходити на зовнішній ринок і здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України. Організація маркетингових досліджень необхідна в першу чергу для підприємств, які ведуть або передбачають вести ділові операції з зарубіжними фірмами і орієнтуються на вихід своєї продукції на зовнішній ринок.

Більшість менеджерів усвідомлює необхідність маркетингових досліджень для виходу на зовнішній ринок. Так, аналіз причини невдач на іноземних ринках часто показує, що підприємство не має уявлення про смаки і преференції споживачів, відмінності зовнішнього середовища, а також недостатньо знайоме з внутрішніми і зовнішніми джерелами інформації і їх використанням. Усе це є наслідком проведення маркетинго­вих досліджень у недостатньому обсязі, тому що керівники підприємств вважають, що витрати на проведення досліджень зовнішнього ринку надмірно високі порівняно з передбачуваними вигодами, отже, не варті інвестицій.

Завдання менеджерів підприємства показати, що вихід на зовнішній ринок без маркетингового дослідження піддає ризику його основний капітал і його ЗЕД у цілому. Необхідно знати особливості проведення таких досліджень, уміти обрати оптимальний варіант із доступними витратами.

Дослідження ринку – це систематичний збір, запис, аналіз та інтерпретація даних про продаж товарів чи послуг, а також організацію маркетингу. Деякі менеджери вважать, що методи і техніка проведення міжнародних маркетингових досліджень такі самі, як і дослідження внутрішнього ринку, а розбіжності тільки в зовнішньому середовищі. Однак саме зовнішнє середовище і визначає, які методи, техніку і види досліджень застосовувати на іноземному ринку. Хоча цілі маркетингових досліджень можуть бути схожими, проведення дослідження для зовнішнього ринку істотно відрізняється від того, що проводиться для внутрішнього. Виділяють чотири основні причини, що викликають ці розбіжності:

– нові умови зовнішнього середовища;

– ширше поле дослідження;

– збільшення кількості залучених чинників;

– високий рівень конкуренції.

Перешкоди можуть виникнути з найнесподіваніших причин, пов’язаних із будь-якою складовою зовнішнього середовища. Тому для підприємства важливо вивчити всі чинники, а отже, потрібне активне збирання і аналіз інформації про зовнішнє середовище. Необхідно вивчати економічне середовище, рівень технічного і технологічного розвитку, політичну систему, правові основи, культуру іншої країни. Вихід на міжнародний ринок часто означає вихід більше ніж на один ринок. У ре­зультаті кількість змінних чинників зовнішнього середовища зростає в геометричній прогресії. Крім того, варто враховувати і розуміти взаємодію між ними.

На зовнішньому ринку підприємство зіткнеться з більшим числом конкурентів, ніж на внутрішньому ринку, не тільки в розрізі товарів (послуг) – конкурентів, але і підприємств (місцевих, іноземних). Підприємство має усвідомити гостроту конкурентної боротьби на цьому ринку, свою конкурентну стратегію.

Сьогодні не можна не враховувати, що на світовому ринку поступальні процеси пошуку нових машин і технологій, досконаліших товарів не зупиняються ні на мить. Об’єктивно українські заводи відстали від цього стрімкого руху, і вихід з існуючого становища єдиний – підвищувати рівень своїх конкурентних можливостей. За умов сучасної конкурентної боротьби за ринки збуту при всій її масштабності, динамізмі і гостроті потрібні і більш жорсткі критерії оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.

Для формування сучасного потенціалу підприємства потрібно по-перше, отримати згоду від провідних міжнародних фірм не лише придбавати у підприємства продукцію, а й активно співробітничати з ними на взаємовигідних партнерських умовах. Наявність таких можливостей, їх розвиток “по горизонталі” та якісні характеристики “по вертикалі” створюють новий рівень конкурентоспроможності конкурентоспроможності підприємства, який у стратегічному плані і забезпечує необхідні, реальні та важливі передумови для стабільної роботи на рівні світових стандартів.

На зовнішньому ринку підприємство зіткнеться з більшим числом конкурентів, ніж на внутрішньому ринку, не тільки в розрізі товарів (послуг) – конкурентів, але і підприємств (місцевих, іноземних). Підприємство має усвідомити гостроту конкурентної боротьби на цьому ринку, свою конкурентну стратегію.

В якості основних джерел інформації про кон’юнктуру зарубіжного ринку, тенденціях і проблемах його розвитку, ПАТ “ПБК “Радомишль” повинно використовувати статистичні видання міжнародних організацій, галузеві журнали в розрізі окремих країн; фірмові довідники, які містять інформацію про різні фірми, які працюють в даній галузі. Для даного підприємства, яке експортує продукцію, важливими повинні бути всі направлення дослідження маркетингу.

Дослідження міжнародних ринків може проводитись підприємством власними силами, або силами спеціалізованої маркетингової компанії. Є сенс проводити дослідження власними силами, коли:

– дослідження охоплює продукцію виробничого призначення і потребує обмеженої кількості інтерв’ю;

– підприємство має достатній досвід на цьому ринку чи вважає за доцільне набути такого досвіду;

– можуть виникнути комунікаційні труднощі між підприємством та маркетинговою компанією, якщо мова йде, наприклад, про високотехнологічні товари;

– підприємство має свій кваліфікований апарат дослідників, які досконало знають мову і мають досвід роботи за кордоном;

– в закордонній країні немає відповідної маркетингової компанії.

Скористатись послугами маркетингової компанії є сенс, коли:

– дослідження охоплює велику кількість споживачів;

– дослідження має специфічний характер, наприклад вивчення споживацьких мотивів;

– підприємство не має досвіду в дослідженні місцевого ринку;

– є труднощі в обміні інформацією, проблема мовного бар’єра, незнання культури, традицій;

– підприємство має дефіцит ресурсів для вивчення ринку;

– потреба в незалежній та об’єктивній оцінці ринку.

На рисунку 2.4 ми узагальнили основні підходи, які на нашу думку має проводити ПАТ “ПБК “Радомишль” для ефективної виходу підприємства на зовнішній ринок.

Рис. 4. Шляхи удосконалення зовнішньоекономічної діяльності

ПАТ “ПБК “Радомишль”

Здійснення ефективного впровадження запропонованих заходів повинно сприяти розвитку зовнішньоекономічної діяльності, в той же час слід враховувати певні недоліки організації ЗЕД на підприємстві. Як показав аналіз в діяльності підприємства є явні недоліки (п.2.2. даної роботи). Задля підвищення ефективності механізму зовнішньоекономічної діяльності, пропонується наступне:

1. Запровадити системне здійснення маркетингових досліджень зовнішнього ринка.

Зовнішньоекономічна діяльність є стратегічним напрямком розвитку підприємства, тому в такій ситуації важливе значення має діяльність маркетингової служби на підприємстві, яка має сприяти розширенню ринків збуту продукції. На наш погляд, на сьогодні основним напрямком роботи відділу маркетингу має бути прямий вихід на нові ринки країн СНД та інші, які виступають для підприємства одними з перспективних споживачів, оскільки в них на фоні зростаючої потреби у с/г продукції ресурси значно менші. Слід також розробити тактику й стратегію розвитку експорту до Європейських держав й Малої Азії.

Відділ маркетингу повинен активно вести пошук потенційних покупців, а не зосереджувати свою діяльність на отриманні та виконанні замовлень від постійних партнерів. На нашу думку, головні менеджери підприємства повинні зробити стратегічною метою – збільшення обсягів збуту за рахунок нових партнерів й розширення асортименту продукції, що має експортуватися. Даний крок дозволить збільшить обсяги виробництва, зменшити збитки підприємства за допомогою ефекту масштабу.

2. Налагодження більш ефективної системи збуту. Коли підприємство, як юридична особа, здійснює самостійну економічну діяльність, проблема пошуку нових ринків збуту набуває неабиякої актуальності. Адже вже той факт, що підприємство працює лише на половину своїх потужностей за умови достатньої ефективності експортних операцій, свідчить про необхідність збільшення обсягів виробництва тієї продукції яка користується попитом на зовнішньому ринку.

Здійснення ж останнього передбачає вже зазначений пошук ринків збуту та формування стратегії виходу на них.

3. Одним з напрямків вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності підприємства має бути процес ціноутворення. Ціна – тонкий ринковий інструмент, і з ним слід поводитися обережно. Не виважені рішення можуть істотно порушити фінансові результати підприємства і позначитись на довгострокових стратегіях обережно. Враховуючи цінову стратегію підприємства, для ефективізації процесу ціноутворення ми пропонуємо застосовувати метод орієнтації на ціни конкурентів.

Нами пропонується створити на підприємстві в рамках функціонування єдиної інформаційної системи маркетингову інформаційну систему (ІСМ) – систему постійного відслідковування, зберігання і обробки маркетингових даних, необхідних для управління процесом збуту готової продукції. Створення ІСМ на підприємстві дозволить кардинально змінити ситуацію за рахунок таких чинників:

- необхідність реагувати на зміни зовнішнього середовища;

- забезпечення можливості скорочення часу на пошук партнерів, клієнтів, здійснення угод, розробку нових видів продукції тощо;

- зниження трансформаційних витрат за рахунок оптимального вибору структури асортименту продукції та послуг, зниження кількості посередників та витрат на збут;

- раціоналізація структури управління, скорочення і об’єднання низки функцій, солідаризація відповідальності;

- використання сучасних інформаційних технологій та світової мережі Internet, завдяки якій є доступною оперативна, статистична та аналітична інформація різних підприємств, в тому числі і конкурентів.

Обравши соціально-економічну спрямованість маркетингової діяльності в умовах розвитку ЗЕД ПАТ “ПБК “Радомишль” визначило головним своїм завданням встановлення потреб ринку і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними, ніж у конкурентів, засобами, з одночасною підтримкою благополуччя споживачів і суспільства в цілому.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідивши в роботі механізм управління зовнішньо-економічної діяльності в умовах ПАТ “ПБК “Радомишль” можна зробити наступні висновки:

Зовнішньоекономічну діяльність підприємств ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій. Це і зрозуміло, адже на такі операції припадає майже 80% усіх здійснюваних у зовнішньоекономічній діяльності операцій.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності є невід’ємною частиною, структурним елементом системи загального менеджменту підприємства. Він включає сукупність принципів, методів та форм управління виробництвом, реалізацією продукції, послуг, зорієнтованих на максимізацію прибутку, здійснення довгострокових економічних інтересів підприємства. Експортні операції – це діяльність, яка пов’язана з продажем і вивезенням за кордон товарів для передачі їх у власність іноземного контрагента. Імпортні операції – це діяльність, що пов’язана із закупівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни.

Розрахунок економічної ефективності проводиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. використання збалансованої системи показників оцінки у сфері управління ЗЕД підприємства дозволяє удосконалити систему прийняття стратегічних та тактичних рішень, оптимізувати використання обмежених внутрішніх резервів розвитку підприємства щодо подальшого розвитку конкурентних переваг як у короткострокових так і у довгостроковій перспективі;

ПАТ ПБК “Радомишль” – це сучасне підприємство з виготовлення і реалізацієї пива, екстракту хмелю та солоду пивоварного. Підприємство здійснює ефективно свою господарську діяльність, є прибутковим, продукція рентабельна та конкурентноздатна, оснащене сучасним обладнанням. Вищим органом управління підприємства є загальні збори власників, які, однак, не здійснюють повсякденного управління товариством. Головою правління ПАТ ”ПБК “Радомишль” є Кімлик Володимир Володимирович. Під його керівництвом Радомишльський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім – ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування робочого колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання.

З оцінки фінансово-господарської діяльності ПАТ “ПБК “Радомишль” встановлено, що підприємство останні три роки втратило свою фінансову стійкість і не може вчасно повертати свої борги, що означає, що воно втратило свою платоспроможність і ліквідність.

Організацію зовнішньоекономічної діяльності у ПАТ “ПБК “Радомишль” здійснює відділ зовнішньоекономічних зв’язків, який очолює начальник відділу. Так відділ складається із секторів і спеціалістів. Головним завданням відділу є участь в розробці стратегії ЗЕД підприємства, сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його соціально-економічного розвитку, забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними партнерами, організація експортно-імпортних операцій, забезпечення їх ефективності тощо.

Стратегічна ціль ПАТ «ПБК «Радомишль» - займати провідні позиції пивного і сокового сегменту українського ринку, а також скласти гідну конкуренцію провідним виробникам європейських і світових брендів. Експорт продукції ПАТ “Пивобезалкогольний комбінат “Радомишль” значно збільшився, як взагалі, так і за асортиментними групами зокрема. двi золотi медалi обох найпрестижнiших конкурсiв пива – Зoлоту Медаль Всесвiтнього Кубка Пива 2004 (World Beer Cup) у м. Сан-Дiєго, Калiфорнiя, США, в категорiї Баварське нефiльтроване пшеничне пиво та Золоту Медаль у класi пшеничного пива на Brewing Industiy International Awards – 2004, “Оскар пивної індустрії” у Лондонi, Велика Британiя). Це дало поштовх до збільшенню експортного потенціалу як даного пива так і інших сортів пива, таких як “Крістл” та “Данкел”. Пиво «Пшеничне Еталон» та «Пшеничне Еталон Kristall» адаптовані для реалізації на західних ринках та продаються у мережах супермаркетів Німеччини, Великої Британії, а також Російської Федерації.

Підприємство збільшило обсяги експортної реалізації продукції серед посередників. Обсяги експорту і обсяги імпорту на ПАТ ПБК “Радомишль” мали тенденцію до зростання. В 2012 році виручка від експорту товарів ПАТ ПБК “Радомишль” становила 19755,6 тис. грн., що на 8821,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році. В 2012 році виручка від імпорту товарів ПАТ ПБК “Радомишль” становила 2600,0 тис. грн.. що на 1409,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році.

Для удосконалення маркетингової діяльності орієнтованої на зовнішній ринок ПАТ “ПБК “Радомишль” необхідно:

– розробляти бізнес-план щодо розширення географії ринку збуту продукції по Україні і за кордоном;

– модифікувати та розробляти нові види продукції, враховуючи потреби споживачів даного сегменту ринку;

– стимулювати своїх посередників, оптових покупців, дилерів, використовуючи методи стимулювання збуту виробів;

– надсилати торгівельним та посередницьким фірмам країн зарубіжжя прайс-листи з пропозиціями про співпрацю;

– проводити бартерні операції з іноземними постачальниками сировини, тощо. Тим самим розшириться коло потенційних покупців готової продукції підприємства;

– розробляти та проводити акції у підтримку нових видів продукції з метою заохочення споживачів віддати перевагу саме продукції ПАТ “ПБК “Радомишль”.

Дата добавления: 2015-08-31