Теорії мотивації

У науці виділяють ряд мотиваційних теорій, що дозволяють пояснити поведінку людей у процесі життєдіяльності (рис. 14.3).

Первісні та змістовні являють собою інтерес, виходячи з того, що вони стали основою для сучасних мотиваційних теорій.

Рис. 14.3. Теорії мотивації

Теорія “Х” Тейлора Ф. У.постулює про те, що людина народжується з домінантними мотивами до відпочинку, не любить брати на себе відповідальності, приймати рішення, брати участь в управлінні. До такої людини, потреби якої полягають у дозвільному проведенні часу, Тейлор Ф. У. радить застосовувати принцип “батога й пряника”, що в контексті мотивації сублімується в примус і невелику матеріальну винагороду.

Теорія “У” Д. Макгрегора діаметрально протилежна теорії “Х” і припускає, що людина однаково схильна до виконання трудової діяльності й до відпочинку, вона любить брати участь в управлінні, прагне до делегування повноважень, із задоволенням бере на себе відповідальність за виконання ускладнених завдань. При цьому акцентується індивідуалізм, властивій людині, для мотивації якої Д. МакГрегор пропонує використовувати різноманітні моральні стимули й самомотивування.

Теорія “Z” У. Оучі розглядає людину через призму групи, тому що лише серед людей вона максимально самовиражається, а його діяльність є результативною. Мотивування полягає в збалансованому забезпеченні такому працівнику моральних і матеріальних стимулів, що відповідає японській філософії підприємства.

Більш складними по змісту й визначенню потреб є змістовні теорії мотивації. До цих теорій відносять піраміду потреб, запропоновану А.Маслоу у середині ХХ ст.

У рамках піраміди розглядається п’ять рівнів, які ввійшли до складу первинних (фізіологічні потреби й потреби в безпеці) і вторинних (потреба в соціумі, повазі, визнанні досягнень і самовираженні) потреб. На думку А. Маслоу, без задоволення первинних потреб людина не прагне задовольняти вторинні потреби, що здійснює рух від базису до вершини піраміди при здійсненні процесу мотивації. Вторинні потреби пов’язані із прагненням індивіда до певного соціального стану, до поваги колег і самовираження.

Незважаючи на гадану очевидність ієрархії, окремі її положення викликають сумніви. В умовах реального життя іноді порушується встановлений порядок переходу від одного рівня до іншого. Людина, внаслідок складності й багатогранності натури, іноді жертвує первинними потребами для досягнення вторинних. Основний довід опонентів полягає у тому, що автор не враховує індивідуальності працівників і накопиченого досвіду.

Теорія А. Маслоу є важливим внеском у вивчення мотиваторів людей при здійсненні ними діяльності, але на практиці вона не одержала повного підтвердження, тому що в ній не були враховані індивідуальні особливості людей.

К.Альдерфер запропонував піраміду потреб, що складається із трьох рівнів: існування, зв’язку й зростання (ERG), що представлена на рис. 14.4.

При цьому, на відміну від бачення А. Маслоу про задоволення потреб, К. Альдерфер допускає здійснення процесу мотивації як від базису піраміди до вершини, так і навпаки, чим обумовлює відносність у розмежуванні первинних і вторинних потреб залежно від індивідуальних особливостей особистості. Потреба в існуванні в контексті цієї теорії аналогічна фізіологічним потребам і в безпеці за А. Маслоу, зв’язку – потреби в соціумі, зростання – визнанні досягнень і самореалізації. Ця теорія корисна для практики управління, тому що з її допомогою можливо пояснити еволюційні й деградаційні процеси, кар’єрні й особистісні підйоми й падіння персоналу.

Рис. 14.4. Піраміда потреб існування, зв’язку й зростання

Відповідно до думки Ф. Герцберга, мотивація праці складається під впливом двох груп факторів – “мотиваторів” і “гігієнічних” факторів, які були виділені автором при аналізі змісту трудової діяльності вищої й середньої ланки менеджменту на лакофарбовому підприємстві в США (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Дата добавления: 2017-01-13