Правила стрільби з гармати по повітряним цілям

РОЗДІЛ V

Контрольні питання

Стрільба в проміжки, із-за флангів та поверх своїх підрозділів

Стрільба в проміжки, з-за флангів та поверх своїх підрозділів ведеться тільки з місця та із зупинок. Ця стрільба можлива при умовах забезпечення повної безпеки своїх підрозділів. Гармата, механізм наведення, стабілізатор мають бути технічно справні, гармата приведена до нормального бою, приціли вивірені.

У напрямку стрільби не має бути місцевих предметів, що могуть змінити напрямок польоту снарядів та викликати передчасні розриві.

Підготовка та корегування стрільби здійснююється за тими же правилами, що й в звичайних умовах, після визначення можливості безпечної стрільби.

Стрільба ведеться тільки одиночним вогнем або короткими чергами з малим темпом стрільби.

При стрільбі в проміжки та з-за флангів найменший кут між напрямком стрільби та флангами своїх підрозділів (кут безпеки) має бути:

- при віддалені своїх підрозділів до 100 м від машини – не менш 0-50;

- при більшому віддалені – не менш 0-35.

Ціль має бути віддалена від своїх підрозділів не менш ніж на 500-600 м.

При стрільбі поверх своїх підрозділів найменший кут між лінією перевищення та напрямком на свої підрозділи (кут безпеки) складає 0-35, що відповідає найменшому прицілу 30 за шкалою ОФЗ.

Для визначення можливості стрільби, коли ціль знаходиться вище своїх підрозділів, необхідно:

- установити на шкалі ОФЗ або БР приціл, відповідний дальності до цілі:

- навести гармату центральною маркою в ціль;

- установити на шкалі ОФЗ приціл 30, не збиваючи наводки гармати; якщо при цьому вершина центральної марки розташована на своїх підрозділах та вище їх, стрільба можлива, якщо нижче своїх підрозділів – стрільба неможлива.

1. За якими параметрами ведеться корегування вогню?
2. При яких умовах закінчується пристрілка?
3. Порядок проведення пристрілки.

Стрільба по повітряних цілях ведеться командиром бойової машини за допомогою прицілу 1ПЗ-3, а по бойових вертольотах, що діють на малих висотах, й навідником-оператором.

Стрільба по літаках та вертольотах ефективна при ракурсної швидкості до 300 м/с, на висотах до 2000 м та нахильній дальності до 2500м. По бойових вертольотах у положенні зависання стрільба ефективна на дальностях до 3000 м.

Вогонь ведеться осколково-фугасно-трасуючими або осколково-трасуючими снарядами довгими чергами з великим темпом стрільби та з дотриманням припустимого режиму вогню.

Дальності до низьколітних (завислих) цілей визначається окомірно за допомогою наземних орієнтирів, порівнянням їх взаємного положення.

Входження у зону ефективного вогню високолітних повітряних цілей визначається окомірно за допомогою шкали бокових поправок прицілу 1ПЗ-3 Якщо контур цілі рівний або більш одного ділення шкали бокових поправок, то ціль (штурмовик, винищувач-бомбардувальник) знаходиться у зоні ефективного вогню.

Стрільба по бойових вертольотах, що діють на малих висотах, при куті місця цілі до 30^о ведеться за тими же правилами, що й при стрільбі за нерухомих або рухомих наземних цілях.

Корегування стрільби здійснюється за трасами.

Величину відхилення траси від цілі необхідно оцінювати у тисячних або у фігурах цілі у момент проходження трасою площини стрільби.

Коректура для наступної черги береться рівною величині відхилення, взятою у протилежну сторону.

Для стрільби по літаках вихідними даними є:

швидкість польоту цілі;

ракурс цілі – відношення видимого розміру довжини цілі до її фактичної довжини.

Швидкість цілі визначається окомірно за типом цілі. Штурмовики та винищувачі-бомбардувальники при нанесенні ударів по наземних цілях діють, як правило, на дозвукових швидкостях порядку 200-300 м/с. Транспортні літаки та вертольоти мають швидкість порядку 50-200 м/с.

Ракурс цілі визначається окомірно за таблицею силуетів літаків при різноманітних значеннях ракурсів.

Вихідними установками для стрільби є:

постійний приціл 13 шкали ОФЗ прицілу 1ПЗ-3, що установлюється при співпаданні рухомої горизонтальної ниті прицілу з центральним штрихом прицілу;

ракурсне (попереджувальне) коло сітки прицілу (дійсне або уявне), відповідне ракурсної швидкості цілі.

Рис. 32. Вид поля зору прицілу 1ПЗ-3 для збільшення 4^х

Ракурсна швидкість цілі визначається як добуток фактичної (шляхової) швидкості цілі та ракурсу цілі з округленням у більшу сторону.

Для стрільби по літаках установлюється 1,2^х (рис.33) збільшення прицілу 1ПЗ-3.

Рис.33. Вид поля зору прицілу 1ПЗ-3 для збільшення 1,2^х

Наведення гармати здійснюється так, щоб напрямок руху повітряної цілі постійно проходив через центр ракурсних колів, а обране ракурсне коло утримувалось на головної частині цілі (рис.32).

Приклади наведення при різних напрямках польоту повітряної цілі відображені (рис.34).

Рис. 34. Порядок наведення при ракурсі 4/4

Корегування стрільби здійснюється за оцінкою положення траси відносно цілі відповідним виносом точки прицілювання за напрямком та висотою (рис.35).

Рис. 35. Корегування стрільби по повітряних цілях виносом точки прицілювання

Рис.36. Порядок наведення при зміні ракурсу цілі

Таблиця 8

Дата добавления: 2017-01-14