Віршові розміри

План аналізу прозового твору

План аналізу ліричного твору

1. Життєві обставини, за яких був написаний твір.

2. Вид лірики та специфіка втілення авторського задуму.

3. Художні засоби та віршовий розмір твору, його ліричний герой.

4. Роздуми й почуття, викликані поезією.

1. Життєва основа.

2. Тема, проблематика твору.

3. Конфлікт.

4. Ідея твору.

5. Сюжет (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).

6. Образи твору – головні герої, другорядні персонажі.

7. Позасюжетні елементи:

ü назва твору, її роль у розумінні теми та ідеї;

ü присвята, епіграф;

ü описи (пейзаж, портрет, інтер’єр);

ü відступи (ліричні, публіцистичні, філософські, історичні).

8. Мова твору (особливості авторського письма, художні прийоми).

Схема аналізу епічного і драматичного творів

1. Стислі відомості про автора (такі, що сприяють розумінню специфіки твору).

2. Історія написання і видання твору.

3. Жанр твору (роман, повість, оповідання, трагедія, комедія, драма).

4. Життєва основа (реальні факти, які спричинили появу твору і покладені в його основу).

5. Тема, ідея, проблематика твору.

6. Композиція твору, особливості сюжету, їх роль у розкритті проблем.

7. Роль поза сюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору).

8. Система образів, їх роль у розкритті проблем твору.

9. Мова твору.

10. Художня цінність твору, його місце у творчості автора та літературі.

Схема аналізу ліричного твору

1. Короткі відомості про автора.

2. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна лірика).

3. Провідний мотив твору.

4. Композиція твору.

5. Образ ліричного героя.

6. Вжиті автором художні засоби (лексика, тропи, віршований розмір).

7. Особисте сприйняття поезії.

Віршовий розмір	Приклади
Ямб — двоскладовий розмір із наголосом на другому складі. È —	На\ шлях\ я \ви\йшла\ ран\ньою\ вес\ноюІ\ ти\хий \спів\ не\смі\лий за\спі\ва\ла...(Леся Українка)
Хорей— двоскладовий розмір із наголосом на першому складі. — È	Хaй \важ\кa \до\ро\га, Хaй \по\хмy\рі\ дни\ни,— Всe\ зро\би,\ що \змо\га, На \ко\ристь \кра\їни (П. Грабовський).
Дактиль— трискладовий розмір із наголосом на першому складі. — È È	Ру\чень\ки \тeр\пнуть, \зли\пa\ють\ся вi\чень\ки... Бо\же,\ чи\ дов\го, \тяг\ти? З рaн\ньо\го\ рaн\ку \до \пiз\ньо\ї \ні\чень\ки Гіл\ко\ю\ ден\но \вер\ти\ (П. Грабовський).
Амфібрахій— трискладовий розмір із наголосом на другому складі. È — È	Не\ раз\ ми хо\ди\ли\ в до\ро\гу, Не\ рaз \ми\ вер\тa\лись\ до\ ха\ти І \зно\ву \бре\ли \від\ по\ро\гу\ — Прав\ди\во\ї \цi\лі\ шу\кa\ти (П. Грабовський).
Анапест— трискладовий розмір із наголосом на третьому складі. È È —	Об\ри\вa\ють\ся \звi\льна \всі\ пyта,\ Що \в’я\зa\ли\ нас \здав\нім\ жит\тєм\; З\ давніх \бру\дів\ і\ дум\ка\ роз\кy\та,— О\жи\ємо, \бра\ти,\ ожиєм! (І. Франко).
Фонетичні засоби Фонетичні засоби Приклади
Персоніфікація. Надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення. Персоніфікація (лат. persona—особа + facere—робити), уособлення, або прозопопея, — різновид метафори, в якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини), тому персоніфікацію ще називають одухотворенням, уособленням. Особливу художню силу мають персоніфіковані звертання. Алітера́ція- (від лат. ad — до і littera — буква) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку.	Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним, спитай синє море. Воно знає, де мій милий, Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! Нащо стали на папері сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв в степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, як свою дитину?.. (Т. Шевченко).   Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так наші молоти гpиміли pаз у pаз. I. Франко. На восьме літо у неділю, Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло... Т. Шевченко.
Асона́нс- (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність.	1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє…» (Т. Шевченко). 2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін. Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти (М.Вінграновський).

Література

1. Бандура О. Диктатичні матеріали з теорії літератури. – К.: Рад. Школа, 1991.

2. Баси І., Каспрук А. Василь Стус: життєвий і творчий шлях, - К., 1983.

3. Бернадська Н., Задорожна С. Українська література – К.: Феміна, 1995.

4. Борщевський В. Вивчення творчості Василя Стуса в школі. – К., 1975.

5. Власенко В. Художня майстерність Шевчука, - К.: Рад. Школа, 1965.

6. Волинський П., Кобилянський Ю., Хропко П. Історія української літератури. Літератури ІІ половини ХІХ ст. – К., 1966.

7. Гнідан О. Василь Стус. Життя і творчість. – К., Рад школа, 1991.

8. Гніда О., Дем’янівська Л. Валерій Шевчук: життя, діяльність, творчість. – К., 1996.

9. Гузар З. Вивчення творчості Оксани Забужко. – К., 1978.

10. Демчук О. Нестандартні уроки з української літератури в 9-11 класах. – Тернопіль, 2000.

11. Духовні криниці. Українська література (70-90 роки ХІХ ст..): Хрестоматія для 10 класу. Частина І, ІІ. – К., Освіта, 2000.

12. Задорожна С., Бернадська Н. Українська література. Запитання і відповіді. – Київ: Решта, 1996.

13. Кіліченко Л. Франкова криниця. Вивчення творчості В.Стуса в школі: Посібник для вчителя. – К.: Рад школа, 1991.

14. Кузнєцов Ю., Орлик П. Слідами Стуса. Вивчення творчості Стуса в школі: Посібник для вчителя. – К.: Рад. Школа, 1990

15. Ломонос Є. Вивчення творчості Пагутяк: Посібник для вчителів. – К.: Рад. Школа, 1987.

16. Противенська О., Мещерякова М. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: Академія, 1999.

17. Полинець О., Лесин В. Короткий словник літературознавчих термінів. – К., Рад. Школа, 1961.

18. Слоньовська О., Су шевський Б. Конспекти з уроків української літератури, 11 клас. – К.: Рад. Школа, 1997.

19. Софійчук Г. …// Дивослово – 2007. - №9.

20. Мелехова О. Вивчення теорії літератури в школі: Посібник для вчителів. – Харків, Гриф, 1999.

21. Черкаський В. Вивчення творчості Пагутяк: Посібник для вчителів. – К.: Рад. Школа, 1982.

22. Хізова Ю., Гоголева В. Усі українські письменники. – Харків: Торсінг Плюс, 2007.

23. Хропко П. Українська література: Підручник для 11 класу. – К.: Освіта, 1998.

Зміст

Передмова……………………………………………………………………………………………………………..2
Творчість Василя Семеновича Стуса………………………………………………………………………………..3
Творчість Павла Архиповича Загребельного……………………………………………………………………….4
Сучасна українська література………………………………………………………………………………………6
Творчість Валерія Шевчука………………………………………………………………………………………….8
Творчість Галини Василівни Пагутяк……………………………………………………………………………….9
Товрчість Оксани Стефанівни Забужко…………………………………………………………………………….10
Узагальнення вивченого (тести)…………………………………………………………………………………….11
План аналізу ліричного твору……………………………………………………………………………………….18
План аналізу прозового твору……………………………………………………………………………………….18

Схема аналізу епічного і драматичного творів…………………………………………………………….............19
Схема аналізу ліричного твору……………………………………………………………………………………...19
Віршові розміри ……………………………………………………………………………………………………..19
Фонетичні засоби…………………………………………………………………………………………………….20

Література…………………………………………………………………………………………………………….20

Дата добавления: 2017-01-14