Фокусування прожектора Л-4А 3 страница

Навчальне місце для вивчення матеріальної частини озброєння.

Навчальні питання: вивірка нульових ліній прицілювання по мішені і віддаленій точці; перевірка і вивірка електричних нулів СУВ; приведення зброї до нормального бою.

Матеріальне забезпечення: танки; контрольно-вивірочні та пристрілочні мішені; трубки холодної пристрілки, контрольно-перевірочна машина.

Навчальне місце для навчання киданню навчально-імітаційних гранат з танка та виконання нормативів.

Навчальні питання: приведення гранати в бойове положення, кидання гранати з танка з місця; кидання гранати з танка з ходу; виконання нормативів; вивчення вимог безпеки.

Матеріальне забезпечення: танки; ручні навчальні й навчально-імітаційні гранати; цілі (мішені) – згідно з умовами вправи; матеріальна частина; секундомір; аркуші обліку.

Навчальне місце для навчання та тренування у виконанні вправ з управлінні вогнем підрозділів.

Навчальні питання: віддання бойового наказу, робота на засобах зв'язку, спостереження за полем бою, виявлення цілей, оцінка важливості цілей і вибір черговості їх ураження, зброї і типу боєприпасів, способу рішення вогневої задачі, підготовка вихідних даних для стрільби і постановка вогневих задач підлеглим; вміле застосування маневру вогнем; спостереження за результатами стрільби, коректування вогню.

Матеріальне забезпечення: танки; ТВПТ; верстати з навчальними прицілами; засоби зв'язку, пульт управління; мішенева обстановка.

Навчальне місце для підготовки боєприпасів до стрільби.

Навчальні питання: маркування боєприпасів; порядок відкривання укупорки снарядів і розкриття коробок з набоями; огляд боєприпасів і підготовка їх до стрільби; спорядження стрічок набоями.

Матеріальне забезпечення: боєприпаси; машинки для спорядження стрічок набоями; плакати з правилами огляду і підготовки боєприпасів до стрільби; столи або стелажі під штатні артилерійські постріли; правила поводження з боєприпасами.

Навчальне місце для тренування в діях при озброєнні танка і виконанні нормативів.

Навчальні питання: завантаження бойового комплекту в танк; переведення озброєння танка з похідного положення в бойове і навпаки; заряджання гармати і кулеметів з різних місць боєукладки та різноманітними типами боєприпасів в ручному й у автоматичному режимах; вмикання стабілізатора та інших приладів прицілювання і спостереження; виконання нормативів; усунення несправностей під час стрільби.

Матеріальне забезпечення: танки; навчальні боєприпаси; ЗІП; секундоміри; аркуші обліку виконання нормативів.

Навчальне місце для навчання стрільбі на тренажерах (пусках ПТКР).

Навчальні питання: підготовка до застосування КУО; тренування в пусках ПТКР.

Матеріальне забезпечення: тренажери; навчальні плакати.

Навчальне місце для приведення зброї до нормального бою.

Навчальні питання: вивірка нульових ліній прицілювання; приведення вкладного стволу та кулеметів до нормального бою.

Матеріальне забезпечення: танки; контрольно-вивірочні та пристрілочні мішені; трубки холодної пристрілки.

Навчальне місце для кидання ручних гранат з танка і в пішому порядку.

Навчальні питання: приведення гранати в бойове положення, кидання гранати з танка; кидання гранати в пішому порядку; вивчення вимог безпеки.

Матеріальне забезпечення: танки; ручні гранати; цілі (мішені) – згідно з умовами вправи; аркуші обліку.

Навчальне місце для виконання вправ стрільб по повітряних цілях.

Навчальні питання: приведення зенітної установки в бойове положення; розвідка цілей; визначення дальностей і цілевказання; виконання вправ стрільб.

Матеріальне забезпечення: танки; плакати з правилами стрільби; силуети повітряних цілей.

Навчальне місце для навчання та тренування у стрільбі зі стрілецької зброї.

Навчальні питання: заряджання автомата; підготовка до стрільби з різних положень; розвідка цілей, визначення дальностей; початок і припинення стрільби; виконання вправ стрільб.

Матеріальне забезпечення: стрілецька зброя; мішеневе поле; засоби зв'язку; аркуші обліку; навчальні плакати

Заняття на навчальному місці з виконання вправ стрільб з танків організує і проводить керівник стрільби. Він перевіряє екіпажі за списком, вказує, хто з якого танка буде виконувати вправу, заслуховує постановку бойового завдання командирами взводів, потім наказує взводу отримати боєприпаси.

На пункті боєпостачання ті, хто навчається, одержують боєприпаси, ретельно їх оглядають, споряджають набоями стрічки, протирають, укладають їх в коробки і прибувають до дільничного пункту управління, де старший зміни доповідає керівнику про отримання боєприпасів.

Після уточнення командирами взводів порядку виконання вправи, за командою керівника "До машин!", ті, хто навчається, переходять у вихідне положення, укладають боєприпаси на спеціальні стелажі (столи) і шикуються по стройовому розрахунку за 4 м позаду танків в одну шеренгу обличчям до машин.

Переконавшись в готовності зміни і ділянки до стрільби, керівник стрільби на ділянці наказує підняти на пункті управління червоний прапор (відкрити червоні напівкола ВСП) та доповідає старшому керівнику стрільби про готовність до стрільби, наприклад: "Перша ділянка до завантаження боєприпасів готова". З готовністю всіх ділянок до стрільби старший керівник стрільби наказує підняти на командному пункті червоний прапор (відкрити червоні напівкола ВСП) та подати сигнал “Слухайте всі”. За цим сигналом, який може дублюватися командою керівника стрільби на ділянці “Завантажити боєприпаси”, ті, хто навчається, укладають (завантажують) боєприпаси у танки для одного того, хто буде виконувати вправу стрільб, займають свої місця, оглядають озброєння, прилади стрільби та спостереження (у машинах із СУВ та КУВ вводять поправки на умови стрільби у балістичний обчислювач (ТБО)), підганяють сидіння, шоломофони та налобники, перевіряють роботу засобів зв'язку (входять у зв'язок з керівником стрільби та між членами екіпажу); командири танків ставлять бойове завдання членам екіпажу. Після чого зміна, що стріляє, надає зброї найбільший кут підвищення, висаджується з танків, прикриває люки та шикується на відстані 4 м позаду танків, обличчям до машин. Шикування зміни означає її готовність до стрільби.

Після доповідей усіх керівників стрільби на ділянках про готовність тих, хто стріляє, старший керівник наказує подати сигнал “Вогонь”, що дублюється командою керівника стрільби на ділянці - “До бою!”.

За цим сигналом ті, хто навчається, займають місця в танках, запускають двигуни, переводять озброєння у бойове положення, при цьому стрічка з набоями укладається у приймач кулемета, але затворна рама у заднє положення не відводиться, постріли у канал ствола не досилаються, повертають башту в сторону основного орієнтира, перевіряють роботу стабілізаторів озброєння, після чого командири танків входять у зв'язок з керівником стрільби на ділянці та доповідають йому: “Такий-то до бою готовий. Нагнітач включений”.

Прийнявши доповіді від командирів танків про готовність до стрільби, керівник стрільби на ділянці подає по радіо команду “Вперед!” (під час виконання вправ стрільб з місця подається команда “Вогонь!”), наказує оператору почати показ цілей і включити секундоміри. Варіанти показу цілей та вогневі позиції (під час виконання вправ стрільб з місця) для кожної зміни тих, хто стріляє, визначаються керівником стрільби на ділянці або перевіряючим.

Після проходження танками рубежу відкриття вогню (після зайняття зазначеної вогневої позиції) ті, хто стріляє, заряджають зброю, виявляють цілі та, діючи відповідно до отриманого завдання та умов вправи, ведуть по них вогонь.

Під час виконання вправ стрільб керівник стрільби не втручається в дії екіпажів, якщо вони не порушують заходи безпеки, а тільки стежить за їх діями і заповнює відомість результатів стрільб, при цьому особливу увагу звертає на:

своєчасність початку руху танків по команді “Вперед” і виходу їх на рубіж відкриття вогню;

своєчасність першого пострілу з танкової гармати по гарматній цілі;

швидкість руху танків і тривалість коротких зупинок;

уміння тих, хто стріляє, застосовувати правила стрільби і швидко усувати затримки, які виникли під час стрільби;

своєчасність виходу танків на рубіж припинення вогню і дотримання екіпажами вимог безпеки;

підтримання зв’язку з керівником стрільби і виконання його команд.

Під час виконання вправ стрільб з короткої зупинки її тривалість не повинна перевищувати 10 сек. вдень і 12 сек. вночі. Час першого пострілу з гармати по гарматній цілі обчислюється від моменту повного підйому усіх мішеней до моменту пострілу по них кожним екіпажем.

Після проходження танками рубежу припинення вогню екіпажі стрільбу припиняють, танки зупиняються, зброя розряджається, проводяться контрольні спуски, виключаються вимикачі електроспусків, зброї надається кут найбільшого підвищення, після чого командири танків доповідають по радіо керівнику стрільби по радіо: “Такий-то, зброю розряджено”.

Отримавши доповіді про розряджання зброї від усіх командирів танків, керівник стрільби на ділянці подає команду по радіо “У вихідне положення, руш!”. За цією командою танки розвертаються і повертаються у вихідне положення. Зброя при розворотах та поверненні машин у вихідне положення повинна бути спрямована у бік основного напрямку стрільби (у бік мішеневого поля).

Після повернення всіх танків у вихідне положення ті, хто навчається, за командою керівника “До машин” повертають башти танків в положення 35-00 або 37-00, вимикають прилади й апаратуру системи управління вогнем танка, зупиняють двигуни, звільняють від гільз гільзоуловлювачі кулеметів, беруть набої, що залишилися, виходять з машин, залишаючи люки прикритими та шикуються позаду танків.

Після того, як всі екіпажі вишикуються позаду танків, керівник стрільби на ділянці наказує підняти на пункті управління білий прапор (відкрити білі напівкола ВСП) та доповідає старшому керівнику стрільби про закінчення стрільби.

За сигналом “Відбій”, який подано старшим керівником стрільби, зміна під командою старшого прибуває до дільничного пункту управління, де командири танків доповідають керівнику стрільби про дії під час виконання вправи, спостереження за результатами стрільби, витрату боєприпасів, затримки та несправності озброєння, показання приладів. Наприклад: «Товаришу капітан, екіпаж виконував бойове завдання із знищення противника у зазначеному напрямку наступу (секторі стрільби). У ході бою спостерігав: танк: 1-й постріл – недоліт (переліт, ціль, відхилення праворуч, ліворуч) та інше; 2-й постріл – недоліт (переліт, ціль, відхилення праворуч, ліворуч) та інше; ручний протитанковий гранатомет – уражений (неуражений); безвідкатна гармата (ПТКР) на автомобілі – уражена (неуражена). Боєприпаси витрачені повністю (неповністю, залишилось стільки-то пострілів (набоїв), відкат такий-то; показання приладів такі-то, затримок під час стрільби не було (були такі-то). Командир танка сержант Петренко».

При необхідності керівник стрільби може заслухати доповіді інших осіб, що навчаються, про їх дії під час стрільби та перевірити наявність гільз і боєприпасів, що залишилися.

Після доповідей командирів танків керівник проводить короткий розбір дій екіпажів та тих, хто стріляв, наказує здати гільзи та боєприпаси, що залишилися, і убути на чергове навчальне місце, якщо необхідно, отримати боєприпаси і вишикуватися біля дільничного пункту управління.

Під час проведення короткого розбору керівник стрільби звертає увагу на:

дії екіпажів при підготовці танків та озброєння до стрільби, роботу на засобах зв'язку, дії при озброєнні;

правильність виконання прийомів та способів ведення вогню, тривалість коротких зупинок;

точність підготовки вихідних даних для стрільби, уміння вносити поправки у вихідні установки та коректувати ведення вогню, ведення спостереження та злагодженість дій екіпажу в ході виконання вправи;виконання вимог безпеки та умов вправи;

повідомляє екіпажам про уражені ними цілі (за даними засобів інформації про ураження цілей) і повідомляє оцінку за стрільбу.

Ураження цілей визначається за результатами інформації про ураження цілей, інформаційних пристроїв, установлених на пунктах управління, або безпосередньо за результатами огляду мішеней.

Якщо ураження цілей перевіряється їх оглядом, то заслуховування екіпажів і розбір їх дій проводяться після огляду мішеней. Оцінка за виконання вправи стрільб кожному з тих, хто стріляв, виставляється за результатами ураження цілей і оціночних показників, визначених в умовах вправи, що виконувалась.

Під час виконання вправ із стрільб з місця у визначений порядок можуть бути внесені такі зміни:

керівник заздалегідь помічає поза рубежем відкриття вогню на глибину до 200м (у горах до 100м) дві-три вогневі позиції для кожного танка, що стріляє;

висування танків на вогневі позиції та їх зміна проводиться за командою керівника стрільби на ділянці “Зайняти вогневу позицію таку-то (там-то), вперед”, яка подається після сигналу “Вогонь”;

показ (рух) цілей починається через 10 – 20 сек. після виходу на вогневу позицію останнього танка;

вогонь припиняється та зброя розряджається за командою керівника “Припинити вогонь, розряджай”, що подається після закінчення часу показу (руху) останньої цілі;

повернення танків після виконання вправи у вихідне положення за рішенням керівника, може здійснюватися заднім ходом, при цьому дозволяється командиру танка спостерігати за рухом машини через відчинений люк;

допускається виконання вправ стрільб з виключеним двигуном і стабілізатором озброєння.танка;

на одному з навчальних місць відпрацьовуються питання підготовки до стрільби за допомогою азимутального покажчика та бокового рівня.

Під час проведення стрільб вночі в їх організацію вносяться такі зміни та доповнення:

позаду на башті кожного танка, що стріляє, встановлюється сигнальна познака (ліхтар), що чітко видна керівнику стрільби і яка включається разом з габаритними вогнями танка, якщо екіпаж знаходиться в танку, і виключається, якщо екіпаж знаходиться поза танком;

прапори на командному, дільничних пунктах управління і бліндажах заміняються ліхтарями (на період стрільби — червоного, а в перервах стрільби — білого світла);

у глибині району цілей в основному напрямку стрільби на кожній ділянці виставляється ліхтар зеленого світла (основний напрямок стрільби), а на флангах ділянки для позначення небезпечних напрямків стрільби — ліхтарі червоного світла;

вихідне положення танків для стрільби позначається ліхтарями білого світла; рубіж відкриття вогню червоного світла; рубіж припинення вогню — синього світла, при цьому після проходження танками рубежу відкриття вогню ліхтарі на вихідному рубежі і на рубежі відкриття вогню виключаються до закінчення стрільби зміною;

стрільба з вкладного ствола на дальності понад 800 м ведеться по освітлених цілях за допомогою денного прицілу, а по цілях, розташованих ближче 800 м, і з кулемета за допомогою нічного прицілу, при цьому одна з цілей повинна опромінюватися імітатором інфрачервоного прожектора, а інші можуть виявляти себе спалахами пострілів;

якщо видимість цілі в приціл на вказану у вправі дальність не забезпечується, керівнику стрільби дозволяється скорочувати дальність до цілі при стрільбі з танкової гармати на 100-200 м;

під час виконання вправи з контрольних стрільб стосовно до умов ведення оборонного бою стрільба ведеться з однієї вогневої позиції.

Під час виконання вправ стрільб в горах відстань, яку проходять танки від рубежу відкриття до рубежу припинення вогню, при крутості підйому (спуску) до 10° скорочується до 600 м, а при крутості більше 10° - до 400 м, крім того, збільшується час короткої зупинки до 12 сек. вдень і до 15 сек. вночі. Стрільба в протигазах виконується без зміни умов вправ. Протигази одягаються екіпажами, що стріляють, за командою “Гази”, яка подається керівником стрільби на ділянці перед сигналом “Слухайте всі”, і знімаються після повернення танків у вихідне положення і виходу екіпажів з танка за командою керівника стрільби.

Після закінчення стрільби керівник проводить загальний розбір заняття, на якому відзначає дії особового складу на занятті, характерні недоліки і позитивні сторони заняття, оголошує індивідуальні оцінки особовому складу і загальну оцінку підрозділу за стрільбу, визначає кращий взвод за підсумками стрільби. Результати стрільби, оцінки і всі зауваження заносить у відомість результатів виконання вправи стрільб, що зберігається в підрозділі на протязі року (періоду навчання).

Вправи із контрольних стрільб можуть виконуватися артилерійськими пострілами з вкладних стволів замінниками штатних пострілів.

При виконанні вправ контрольних стрільб штатним пострілом в організацію і методику проведення занять вносяться такі зміни і доповнення:

вогонь з гармат ведеться практичними снарядами в інертному спорядженні чи іншими снарядами. На директрисах, де через обмежені розміри стрільба вищевказаними типами снарядів не допускається, вона може вестися осколково-фугасними снарядами, обладнаними підривачами-самоліквідаторами;

отримані на пункті боєпостачання артилерійські постріли підносяться до танків на носилках або підвозяться на автомобілі;

до початку стрільби на директрисі за необхідності може розгортатися метеорологічний пост, начальник якого підпорядковується керівнику заняття і за його вказівкою у визначений час перед стрільбою і через визначені проміжки часу в ході стрільби доповідає керівнику атмосферний тиск, температуру повітря, зарядів, напрямок вітру і його швидкість, ці дані керівник заняття доводить до тих, хто стріляє;

при постановці завдання на стрільбу керівник заняття вказує на місцевості орієнтири (цілі) для розряджання танкових гармат пострілом;

при завантаженні боєприпасів в танки, які мають СУВ (1А33; 1А42) екіпажі поряд із всіма операціями, передбаченими під час виконання вправ стрільб, додатково вводять у балістичні обчислювачі метеорологічні і балістичні дані, при цьому час, що відводиться на завантаження боєприпасів в танк, огляд озброєння і постановку завдань, командиром танка збільшується до 4 хв вдень і до 5 хв вночі,

час, що відводиться на перший постріл з гармати, не повинен перевищувати 20сек.;

стрільба з гармат вночі на всі дальності ведеться за допомогою денного прицілу, при цьому, якщо видимість цілі в приціл на зазначену у вправі дальність не забезпечується, керівнику заняття дозволяється скорочувати дальності до цілей на 100-200 м;

при вивантаженні боєприпасів і гільз з танків після стрільби і повернення їх у вихідне положення дозволяються невитрачені постріли залишати в танку для стрільби чергової зміни;

під час виконання вправ стрільб з танків штатними пострілами керівнику стрільби дозволяється після першого пострілу вказувати тим, хто стріляє, положення розриву (траси) снаряда щодо цілі (“Вправо”, “Вліво”, “Переліт”, “Недоліт”, “Ціль”) без вказання величини відхилення;

під час виконання вправ контрольних стрільб та під час перевірок коректувати вогонь дозволяється тільки командиру взводу з танка;

якщо під час виконання вправ стрільб боєприпаси не були витрачені повністю і танк вийшов на рубіж припинення вогню із зарядженою гарматою (снаряд у каналі ствола), розряджання гармати проводиться пострілом за командою керівника стрільби на ділянці по радіо: "Такому-то, наводити туди-то, розрядити пострілом, вогонь!", виштовхувати (вибивати) снаряд, що залишився у каналі ствола, з дульної частини категорично забороняється.

Методика проведення стрільб прямим і напівпрямим наведенням на великі дальності

Для досягнення вогневої переваги над противником і скорочення часу на рішення вогневої задачі вогонь з танків може вестися в складі підрозділу. Стрільба на великі дальності ведеться:

взводом - до 3500 м, ротою - до граничної дальності, обмеженою нарізкою шкали прицілу, або до дальності, яка забезпечує видимість цілі в приціли, і за допомогою бокового рівня та таблиці стрільб з даної гармати.

Для стрільби на великі дальності підрозділ танків займає позицію. На вогневій позиції танки розміщуються так, щоб фронт підрозділу був перпендикулярний напрямку стрільби і з усіх танків забезпечувалась видимість цілей. Танк командира знаходиться в центрі бойового порядку, при цьому уступи між танками повинні бути не більше 50 м, а інтервали — не менше 10 м.

Рішення вогневої задачі під час стрільби на великі дальності, як правило, виробляється в три етапи: підготовка стрільби, пристрілювання, стрільба на ураження.

При підготовці стрільби готуються дані, необхідні для призначення вихідних установок. Пристрілювання має на меті виявлення помилок підготовки і призначення установок для стрільби на ураження. Пристрілювання дальності виконується двома методами: захопленням цілі в вилку або взводною шкалою. Стрільба на ураження ведеться швидким вогнем або залпами з обов'язковим коректуванням її командиром підрозділу,

Вправи стрільб з танків на великі дальності можуть відпрацьовуватися на танкових директрисах або на тактичних навчальних полях, де дозволене проведення бойових стрільб.

Стрільби на великі дальності проводяться як окремо, так і в ході ротних (батальйонних) тактичних навчань з бойовою стрільбою.

Стрільба з танків на великі дальності ведеться в складі взводу і роти. Підготовка особового складу підрозділу до стрільби проводиться на окремих заняттях і вогневих тренуваннях, у ході яких з командирами підрозділів вивчаються правила стрільби підрозділом, виробляються й удосконалюються навички в їхньому застосуванні та управлінні вогнем; з екіпажами удосконалюються навички в прийомі і подачі цілевказань різними способами, веденні вогню по зазначеній цілі, виконанні команд при проведенні пристрілювання, веденні методичного і біглого вогню, коректуванні вогню, обліку поправок на уступ і різнобій гармат щодо гармати танка командира підрозділу.

Для забезпечення наочності на тренуваннях по застосуванню правил стрільби, а також для навчання екіпажів і підрозділів варто використовувати замінники штатних пострілів і різні імітаційні засоби.

Перед стрільбою керівник вводить тих, хто навчається, у тактичну обстановку і ставить командиру стріляючого підрозділу бойове завдання: вказує орієнтири, подає відомості про противника, про дії стріляючого підрозділу і сусідів, основні і небезпечні напрямки стрільби, вказує на місцевості рубежі вогневих позицій і час готовності до відкриття вогню. Для укриття танків від наземного спостереження противника рубіж вогневих позицій обирається на місцевості, що забезпечує їх маскування. Фронт взводу повинен бути до 300 м, роти — 500-600 м.

Після одержання завдання командир підрозділу по радіо вказує командирам танків рубіж вогневих позицій, що займають танки за його командою. Після зайняття машинами вогневих позицій командир підрозділу доповідає про готовність до стрільби. Під час виходу машин дозволяється вести спостереження через відкриті люки. При проведенні стрільб на великі дальності в ході тактичних навчань екіпажі завантажують боєприпаси у вихідному районі за вказівкою керівника навчання. Район завантаження, як правило, обирають у безпосередній близькості від рубежу відкриття вогню, для чого оголошується тактична пауза.

Вогнева задача ставиться підрозділу по радіо. Дальність до цілі (цілей) при постановці вогневої задачі не повідомляється. Усвідомивши вогневу задачу і положення цілі (цілей) на місцевості, командир підрозділу приступає до рішення вогневої задачі.

Після закінчення стрільби командир підрозділу доповідає: “Стрільбу закінчив” і відводить бойові машини з вогневих позицій.

Час на стрільбу обчислюється від моменту доповіді командира стріляючого підрозділу “Ціль бачу” до доповіді “Стрільбу закінчив”.

Поправки на різнобій гармат щодо гармати танка командира підрозділу повідомляються командирам танків завчасно при підготовці озброєння танків до стрільби.

Методика проведення стрільб з зенітного кулемета

Вправи навчальних стрільб з зенітного кулемета відпрацьовуються на танковій директрисі.

Під час виконання вправ керівник заздалегідь намічає за рубежем відкриття вогню на глибині до 200 м 2 - 3 вогневі позиції для кожного стріляючого танка.

Висування танків на вогневі позиції починається після сигналу “Вогонь” за командою керівника стрільби на ділянці “Зайняти вогневу позицію таку-то (там-то), вперед”.

Задачу на стрільбу з зенітного кулемета керівник ставить по радіо. Показ (рух) цілей починається через 10-20сек. після висування на вогневу позицію останнього танка. Ті, хто стріляє, самостійно заряджають зенітні кулемети, відшукують у зазначених секторах цілі і відкривають вогонь.

Вогонь припиняється і зброя розряджається за командою керівника ”Припинити вогонь, розряджай”, яка подається після закінчення часу показу останньої цілі. Після доповідей про розряджання зброї, танки за командою керівника повертаються у вихідне положення. Повернення танків у вихідне положення за рішенням керівника може здійснюватися заднім ходом, при цьому дозволяється командиру танка спостерігати за рухом машини через відчинений люк. В іншому дотримується такий же порядок, як і під час виконання вправ стрільб з танків.

Методика відпрацювання вправ з кидання ручних гранат з танка

Вправи з кидання ручних гранат призначаються для навчання особового складу киданню ручних гранат з танка.

Вправи з кидання гранат виконуються бойовими та навчально-імітаційними гранатами вдень і вночі (бойові гранати кидаються тільки вдень).

Перед виконанням вправ вивчаються устрій гранати, правила поводження з нею, заходи безпеки, прийоми і правила кидання.

До кидання бойових гранат допускаються тільки ті, хто засвоїв правила поводження з бойовими гранатами і виконав підготовчі вправи. Той, хто навчається, і керівник при киданні бойових гранат з танка повинні бути в шоломофонах.

Місце для кидання бойових гранат визначається так, щоб у радіусі ближче 300 м від танка не було людей, тварин або об'єктів, що можуть бути уражені осколками гранат.

Ділянка місцевості, де проводиться кидання гранат, повинна бути позначена по периметру червоними прапорами і вказівками з відповідними попереджувальними підписами. Крім того, у необхідних випадках може виставлятися оточення. Якщо ділянка до кидання бойових гранат готова, то на танку, з якого кидають гранати, виставляється білий прапор.

При киданні бойових оборонних гранат керівник і один з тих, хто кидає гранату, знаходяться в танку, кожний на своєму місці. Інші ті, хто навчається, даної зміни знаходяться на безпечній відстані. Між танком, з якого кидають гранати, і вихідним положенням повинен бути встановлений радіо- або телефонний зв'язок.

Під час виконання вправ з кидання бойових гранат дотримується наступний порядок.

Керівник перевіряє знання тими, хто навчається, заходів безпеки, правил поводження з бойовою гранатою і умов вправи, ставить тим, хто навчається, бойове завдання, повідомляє черговість виконання вправи і призначає старших змін, наказує тим, хто навчається, чергової зміни отримати на пункті боєпостачання гранатні сумки, гранати і запали до них, а іншим тим, хто навчається, відбути на інші навчальні місця.

Ті, хто навчається, отримавши гранати і запали, оглядають їх, укладають у сумки і вирушають у вихідне положення для кидання гранат.

З прибуттям зміни у вихідне положення керівник оглядає гранати і запали до них. Переконавшись в готовності тих, хто навчається, керівник вказує тому, хто навчається, танк і порядок кидання гранати, змінює білий прапор на червоний.

Під час виконання вправ з танків ручні гранати можуть кидатись через всі люки (крім люка механіка-водія) при положенні гармати вперед або назад. Бойові гранати з танка кидаються через люк командира танка чи навідника.

Для кидання ручних гранат танк встановлюється бортом до мішені, з нього знімають навісне обладнання, що може бути уражено сколками, а також ЗІП, розташований зовні.

Той, хто навчається, чергової зміни за командою керівника “Такий-то до машини, таким-то в укриття” вирушає до машини і стає позаду в 4 м від правої (лівої) гусениці, а інші ті, хто навчається, даної зміни, займають місця в укритті.

Дата добавления: 2017-01-14