Фокусування прожектора Л-4А 1 страница

ТПН 1-49-23

А вправа

А вправа

А вправа

Я вправа

А вправа

А вправа

Я вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

Навчання метанню ручних гранат із танка з місця

Ціль і дальність до неї: зростова фігура (мішень № 8) на віддаленні 15 м від танка (навчальної башти). Навколо мішені позначаються кола радіусом 3, 4 і 5 м.

Кількість гранат: 3 навчальні (учбово-імітаційні).

Час на виконання вправи: від команди «Гранатою - вогонь» до кидка останньої гранати - 45 с.

Оцінка:

«відмінно» - потрапити трьома гранатами в коло радіусом 3 м;

«добре» - потрапити трьома гранатами в коло радіусом 4 м;

«задовільно» - потрапити трьома гранатами в коло радіусом 5 м.

Особливості виконання вправи. Командир танка (керівник) і той, хто навчається, знаходяться у башті. Люки закриті. Метання гранат проводиться через люк командира танка. Під час тренування механіка-водія метання гранати проводиться через люк механіка-водія. За командою «Підготувати гранати» той, хто навчається, замінює холосту пробку гранати на навчальний (учбово-імітаційний) запал. За командою «По піхоті справа (зліва, позаду, перед), гранатою - вогонь» той, хто навчається, відчиняє засувку люка башти, виймає захисну чеку запалу, відчиняє люк, кидає гранату і закриває люк. У такій ж послідовності виконується метання інших двох гранат.

Навчання метанню ручних гранат із танків із ходу

Ціль і дальність до неї: поясна фігура (мішень № 76) у центрі траншеї або окопу довжиною 10 - 12 м на відстані 15 - 20 м від ближнього сліду гусениці танка (краю башти, що рухається).

Кількість гранат: 3 навчальні (учбово-імітаційні).

Час на виконання вправи обмежується часом проходження танка біля цілі.

Оцінка:

«відмінно» - потрапити в окоп трьома гранатами;

«добре» - потрапити в окоп двома гранатами;

«задовільно» - потрапити в окоп однією гранатою.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується в тому ж порядку, що і попередня, але з танка, що рухається, (навчальної башти). Швидкість руху танка (навчальної башти) 10 - 15 км/год (зростає від тренування до тренування). Команда «Підготувати гранати» подається, коли танк підійшов до цілі на 40 - 50 м. Після кидка кожної гранати люк закривається.

Методика навчання діям з зенітним кулеметом і виконання вправ стрільб

У результаті тренувань ті, хто навчається, повинні набути тверді навички в переведенні зенітної установки в бойове і похідне положення, наведенні кулемета по зависаючих повітряних і нерухомих наземних цілях, у супроводженні наземних і повітряних цілей.

Тренування проводяться на спеціальній ділянці танкового вогневого містечка, яка має спеціальну установку для навчання стрільбі по повітряних цілях.

Перед виконанням вправ зі стрільбою бойовими набоями ті, хто навчається, повинні бути навчені і натреновані в здійсненні наведення та здійсненні пострілу по наземних нерухомих і рухомих цілях, зависаючих вертольотах та літаках, що рухаються на тросовому підвісі. Для тренування в наведенні по літаках, що рухаються під різними курсовими кутами, при різних кутах підвищення зенітного кулемета місця навчальних башт із зенітними установками (танків) щодо тросового підвісу слід періодично змінювати.

Коли ті, хто навчається, оволодіють навичками в здійсненні наведення зброї, можна приступати до виконання вправ стрільб.

Наведення при стрільбі як по повітряних, так і по наземних цілях ведеться тільки через приціл зенітної установки танка.

Варіанти вправ стрільб по навчанню стрільбі з зенітного кулемета

Навчання стрільбі по наземних цілях

Цілі і дальності до них:

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), що з'являється на 1 хв., дальність 300 - 500 м;

бронетранспортер (мішень № 13а), рух фланговий на ділянці 300 - 400 м (два проходи) зі швидкістю 15 - 20 км/год, дальність 700 - 900 м.

Кількість патронів: 6.

Час на виконання вправи обмежується часом показу і руху цілей.

Оцінка:

«відмінно» - уразити обидві цілі, маючи при цьому не менше трьох влучень;

«добре» - уразити обидві цілі;

«задовільно» - уразити одну ціль.

Особливості виконання вправи. Після команди «До бою», переконавшись у готовності стріляючих до відкриття вогню, керівник починає показ (рух) цілей. Ті, хто навчається, самостійно уражають їх і доповідають керівнику про закінчення стрільби і розряджання зброї. Після доповіді всіх навчаємих про розряджання зброї керівник подає команду «До машин» і проводить розбір. Вправа може виконуватися умовними пострілами.

Навчання стрільбі по вертольоту, що зависає

Ціль і дальність до неї: вертоліт (мішень № 25), що з'являється на 1 хв. на висоті 5 - 10 м, дальність 600 - 700 м.

Кількість патронів: 10.

Час на виконання вправи обмежується часом показу цілі.

Оцінка:

«відмінно» - уразити ціль не менше ніж трьома кулями;

«добре» - уразити ціль не менше ніж двома кулями;

«задовільно» - уразити ціль.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується в тому ж порядку, що і попередня.

Навчання стрільбі по повітряній цілі, що низько летить

Ціль і дальність до неї: літак (макет), що проходить по фронту горизонтально; попереду і позаду нього щити розміром 50х150 см із контрольними точками. Усе на рамковій установці.

Біля контрольних точок описуються контрольні кола радіусом 0-05 найменшої дальності стрільби (на курсовому параметрі). Висота польоту 10 -15 м, курсовий параметр 10 - 15 м. Швидкість руху цілі 2 - 3 м/с (10 - 12 км/год).

Кількість патронів: 10.

Час на виконання вправи обмежується часом проходу цілі в одному напрямку.

Оцінка:

«відмінно» - одержати не менше трьох влучень у контрольне коло;

«добре» - не менше двох влучень;

«задовільно» - не менше одного влучення.

Особливості виконання вправи. Перед заняттям кулемет пристрілюється так, щоб при візуванні по головній частині літака точкою, розташованою на першій каблучці (200 км/год) прицілу, середня точка влучення збігалася з контрольною точкою на щиті перед літаком.

Танк (навчальна башта) на рубежі відкриття вогню. Після посадки екіпажу (стріляючого) і приготування його до стрільби керівник наказує почати рух цілі і подає команду «По літаку, над другим, 200, вогонь». Той, хто навчається, обстрілює ціль супровідним вогнем, обираючи точку візування на каблучці, що відповідає ракурсній швидкості 200 км/год. При досягненні ціллю кінця горизонтальної ділянки рамкової установки керівник командує: «Припинити вогонь». Стріляючий припиняє вогонь, розряджає зброю і доповідає про це керівнику.

При прямуванні цілі в зворотному напрямку стрільбу веде наступний той, хто навчається. Макет літака при цьому повертається навколо вертикальної вісі і знову рухається головною частиною вперед, пробоїни відзначаються в щиті, розташованому попереду літака.

Методика тренування з управління вогнем взводу і роти

У результаті тренувань повинні бути вироблені навички:

у швидкій оцінці важливості цілей і в правильному виборі черговості їх ураження, зброї і типу боєприпасів, а також способу рішення вогневої задачі;

у чіткій постановці вогневих задач підлеглим;

у вмілій підготовці вихідних даних для стрільби;

в умілому застосуванні маневру вогнем для найкращого використання вогневих можливостей штатних і приданих підрозділів і вогневих засобів, а також для досягнення вогневої переваги над противником;

у безперервному спостереженні за результатами стрільби, швидкому і правильному коректуванні вогню.

Вправи з управління вогнем виконуються на вогневому містечку або на танковій директрисі, як правило, по цілях, розташованих на дійсних дальностях. У випадку, якщо цілі виставляються на скорочених дальностях, лінійні розміри мішеней відповідно зменшуються. У тактичному. відношенні мішенева обстановка, як правило, представляє опорний пункт підрозділів противника, що обороняються, у тих випадках, коли відпрацьовуються завдання по наступальних темах, або бойовий порядок противника, який веде наступ, при відпрацюванні оборонної тематики. Однак за кількістю і складом цілей мішенева обстановка може відображати не повний бойовий порядок, а тільки його частину, при цьому групові цілі можуть позначатися одиночними мішенями.

Вправи виконуються з танків і тренажерів вогневої підготовки танкістів, встановлених на рамах коливання, а також зі станків з прицілами. Важливо, щоб кожен екіпаж мав прилади прицілювання і спостереження, засоби зв'язку.

У кожній вправі повинно бути передбачено рішення однієї -двох задач на зосередження вогню по цілі, однієї - двох задач на перенесення вогню, трьох-чотирьох на розподіл вогню, однієї - двох на ведення вогню взводом, ротою на великі дальності.

Контроль за результатами стрільби здійснюється так само, як і при тренуванні в стрільбі з танка.

Починаючи заняття, керівник вводить тих, хто навчається, у тактичну обстановку, вказує орієнтири і ставить бойове завдання (віддає наказ). На тренуванні з управління вогнем танка керівник віддає наказ у ролі командира взводу, на тренуванні з управління вогнем взводу — у ролі командира роти, а на тренуванні з управління вогнем роти — у ролі командира батальйону.

При постановці завдання кількість і характер цілей, дальності до них, передбачені умовами вправи, а також способи рішення вогневих задач тим, хто навчається, не повідомляються.

Віддавши наказ, керівник може заслухати постановку бойового завдання роті (взводу, танку) тим, хто навчається, командиром (декількома командирами). При цьому командир роти ставить бойові завдання взводам, як правило, голосом поза танками, а командири взводів і командири танків — у танках по радіо.

Деякі тренування можуть починатися без віддання бойових наказів безпосередньо в динаміці бою. У цьому випадку, перевіривши засвоєння командирами підрозділів завдання, знання орієнтирів і встановлених сигналів, керівник подає команду “До бою!”. Доцільно управління вогнем взводу проводити в останні 10-15 хв занять на навчальному місці по виконанню вправ підготовчих стрільб без висадки екіпажів з танків (тренажерів).

Ті, хто навчається, займають місця в танках, встановлюють зв'язок, доповідають про готовність і ведуть спостереження.

Прийнявши доповіді про готовність, керівник починає показ першої групи цілей відповідно до умов вправи. При цьому оператором піднімаються цілі, що з'являються і рухаються, а нерухомі цілі керівник вказує тим, хто навчається, по радіо.

Цілі для ураження обираються залежно від їх важливості (небезпечності), характеру дій і уразливості.

Тому всі цілі показуються групами, при цьому групи складаються так, щоб у кожній з них одна з цілей була більш важлива (небезпечна).

Наприклад, перша група: танк — 1300 м, ручний протитанковий гранатомет — 300 м і група піхоти — 200 м; друга група: ручний протитанковий гранатомет — 300 м, група піхоти — 200 м і кулеметний розрахунок — 500 м. Як видно, ручний протитанковий гранатомет у першій групі є менш важливою ціллю в порівнянні з танком, у другій групі цей же гранатомет стає важливою ціллю. Так само і кулеметний розрахунок, якщо його показати одночасно з двома групами піхоти.

Виявивши цілі, екіпажі доповідають командирам підрозділів, які приймають рішення на їх знищення, ставлять завдання по радіо на ведення вогню. Згідно з цими завданнями командири танків подають команди на відкриття вогню екіпажам, що ведуть вогонь з танків. Час на стрільбу обмежується часом показу цілі. Командири танків ведуть запис команд і цілей, по яких вівся вогонь, з оцінкою результатів стрільби. Керівник заслуховує команди, які надаються командирами взводів чи роти по радіо (при цьому може вестися магнітофонний запис), і вибірково наказує тому чи іншому командиру танка доповісти по радіо завдання, поставлене екіпажу.

Після закінчення часу показу цілей керівник наказує опустити першу і показати наступну групу цілей.

Після закінчення виконання вправи подається команда “Відбій”, за якою екіпажі припиняють бойову роботу; якщо велася стрільба бойовими набоями, розряджають зброю і звільняють гільзоуловлювачи (гільзоланкозбірники), командири доповідають про це керівнику. Прийнявши доповіді про розряджання зброї, керівник подає команду “До машин”, збирає записи у командирів танків, переглядає їх і на підставі своїх особистих спостережень, результатів стрільби і записів командирів танків проводить розбір.

У розборі тренування варто вказати по кожному завданню:

наскільки швидко і повно були розвідані цілі, правильно оцінена їхня важливість і визначені вид зброї, тип боєприпасів, способи і черговість їх ураження;

яка точність підготовки вихідних даних;

чи правильно і досить чітко давалися цілевказання і ставилися бойові завдання;

час рішення вогневих задач і результати стрільби.

Під час розбору доцільно використовувати магнітофонний запис, який вівся в процесі тренування. Після завершення розбору керівник оголошує оцінки екіпажам (взводам) і дає завдання на наступне заняття. Розбір, як правило, поділяється на дві частини. Перша частина проводиться для всієї роти, а потім окремо розбираються дії командирів взводів і порядок управління вогнем.

Варіанти вправ з навчання управлінню вогнем танкових підрозділів

Управління вогнем танка в наступі вдень і вночі

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), дальність 1800 м;

танк (мішень № 12), дальність 1300 м;

танк в окопі (мішень № 126), дальність 900 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень №9 ), дальність 300 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень №9 ), дальність 600 м;

група піхоти в траншеї (дві-три мішені № 7), дальність 200 м;

група піхотив траншеї (дві-три мішені № 7), дальність 400 м;

ручний кулемет (мішень № 10), дальність 500 м;

ПТРК на бронетранспортері (мішень № 18), рух фронтальний зі швидкістю 12 - 15 км/год, дальність 900 - 1200 м;

безвідкатна гармата (ПТРК) на автомобілі (мішень № 17а), рух фланговий зі швидкістю 15 - 18 км/год, дальність 700 м.

Вночі частина цілей освітлюється розсіяним світлом, частина виявляє себе спалахами пострілів. Деякі цілі можуть бути обладнані імітаторами інфрачервоного прожектора.

Кількість патронів: 6 для ураження двох-трьох цілей, розташованих на дальностях до 700 м.

Час на виконання вправи визначається керівником підсумком часу показу намічених груп цілей.

Оцінка:

«відмінно» - виявити всі цілі й уразити найважливіші з них;

«добре» - виявити не менше двох третин цілей і уразити найважливіші з виявлених;

«задовільно» - виявити не менше половини цілей і уразити найважливіші з виявлених.

Особливості виконання вправи. На початку заняття керівник заслуховує постановку бойового завдання екіпажу двома-трьома командирами танків.

Екіпажі виявляють цілі і доповідають про неї командиру танка. Командир танка, оцінивши важливість цілей і обравши зброю, тип боєприпасів і засіб ведення вогню, подає команду. Керівник заслуховує постановку завдань одним або декількома командирами танків і спостерігає за результатами стрільби. Якщо стрільба ведеться бойовими (малокаліберними) патронами, керівник заслуховує одну-дві доповіді про результати пострілів. Після закінчення часу на рішення даного завдання мішені опускаються, а потім показуються цілі наступного завдання і тренування продовжується.

Управління вогнем танка в обороні вдень і вночі

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), рух фронтальний, дальність 1200 - 1800 м;

танк (мішень № 12а), рух фланговий, дальність – 900 - 1400 м;

бойова машина піхоти (мішень № 14), рух фронтальний, дальність 800 - 1600 м;

група піхоти (п'ять мішеней № 8 на фронті 15 - 20 м), рух фронтальний, дальність 300 - 800 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), що з'являється на 50 с, дальність 400 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), що з'являється на 50 с, дальність 300 м;

ручний кулемет (мішень № 10), що з'являється на 40 с, дальність 200 м;

ручний кулемет (мішень № 10 а), щоз'являється на 30 с, дальність 500 м.

Цілі, що рухаються фронтально, можуть бути позначені декількома мішенями (групами мішеней), що з'являються послідовно з наближенням до танка.

Вночі частина цілей освітлюється розсіяним світлом, частина виявляє себе спалахами пострілів. Деякі цілі можуть бути обладнані імітаторами інфрачервоного прожектора.

Кількість патронів: 6 для ураження двох-трьох цілей на дальностях до 700 м.

Час на виконання вправи визначається керівником.

Оцінка:

«відмінно» - виявити всі цілі й уразити всі важливі з них;

«добре» - виявити не менше двох третин цілей і уразити всі важливі з них;

«задовільно» - виявити не менше половини цілей і уразити всі важливі з них.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується в тому ж порядку, що і попередня.

Управління вогнем танкового взводу в наступі

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), дальність 1800 м;

танк (мішень № 12), дальність 1300 м;

танк в окопі (мішень № 126), дальність 900 м;

самохідна ракетна установка (мішень № 20), дальність 3200 м (реально встановлюється на дальності 800 - 1000 м, але розміри мішені зменшуються);

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), дальність 300 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), дальність 600 м;

група піхоти в траншеї (дві-три мішені № 7), дальність 200 м;

група піхоти в траншеї (дві-три мішені), дальність 400 м;

ручний кулемет (мішень № 10), дальність 500 м;

ПТРК на бронетранспортері (мішень № 18), рух фронтальний зі швидкістю 12 - 15 км/год, дальність 900 - 1200 м;

безвідкатна гармата (ПТРК) на автомобілі (мішень № 17а), рух фланговий зі швидкістю 15 - 18 км/год, дальність 700 м.

Вночі частина цілей освітлюється розсіяним світлом, частина виявляє себе спалахами пострілів. Деякі цілі можуть бути обладнані імітаторами інфрачервоного прожектора.

Кількість патронів: по 3 на кожний танк.

Час на виконання вправи визначається керівником.

Оцінка (взводу):

«відмінно» - виявити й уразити всі цілі;

«добре» - виявити й уразити не менше двох третин цілей, у тому числі обов'язково самохідну ракетну установку;

«задовільно» - виявити й уразити не менше половини цілей.

Особливості виконання вправи. При одночасному тренуванні всіх трьох взводів кожний взвод працює по радіо на своїй частоті. Керівник послідовно включається в мережі кожного з взводів і контролює порядок подання команд і їхнє виконання в кожному взводі.

Управління вогнем танкового взводу в обороні

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), рух фронтальний, дальність 1200 - 1800 м;

танк (мішень № 12а), рух фланговий, дальність 900 - 1400 м;

бойова машина піхоти (мішень № 14), рух фронтальний, дальність 800 - 1600 м;

група піхоти (п'ять мішеней № 8 на фронті 15 - 20 м), рух фронтальний, дальність 300 - 800 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), що з'являється на 50 с, дальність 400 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), що з'являється на 50 с, дальність 300 м;

ручний кулемет (мішень № 10), що з'являється на 40 с, дальність 200 м;

ручний кулемет (мішень №10 а), що з'являється на 30 с, дальність 500 м.

Цілі, що рухаються фронтально, можуть бути позначені декількома мішенями (групами мішеней), що з'являються послідовно з наближенням до танка.

Вночі частина цілей освітлюється розсіяним світлом, частина виявляє себе спалахами пострілів. Деякі цілі можуть бути обладнані імітаторами інфрачервоного прожектора.

Кількість патронів: по 2 на кожний танк.

Час на виконання вправи визначається керівником.

Оцінка (взводу);

«відмінно» - виявити й уразити всі цілі;

«добре» - виявити й уразити не менше двох третин цілей;

«задовільно» - виявити й уразити не. менше половини цілей.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується в тому ж порядку, що і 3-я.

Управління вогнем танкової роти в наступі

Цілі і дальності до них:

танк в окопі (мішень № 126), що з'являється на 3 хв., дальність 1000 - 1300 м;

танк в окопі (мішень № 126), що з'являється на 3 хв., дальність 1000 - 1300 м;

танк в окопі (мішень № 126), що з'являється на 3 хв., дальність 1000 - 1300 м;

протитанкова (безвідкатна) гармата (мішень № 11), що з'являється на 2 хв. 30 с, дальність 900 - 1300 м;

протитанкова (безвідкатна) гармата, що з'являється на 2 хв. 30 с, дальність 900 - 1300 м;

ПТРК на бронетранспортері в окопі (мішень № 18а), що з'являється на 2 хв., дальність 900 - 1100 м;

артилерійська батарея (чотири мішені № 19 на фронті 100 м), що з'являється на 3 хв. 30 с, дальність 1500 - 1800 м;

ПТРК на бронетранспортері (мішень № 18), що з'являється на 2 хв. 30 с, дальність 1800 - 2200 м; -

контратака танків (три мішені № 12 на фронті 150 м), рух фронтальний на ділянці 200 м зі швидкістю 12 - 15 км/год, дальність 900 - 1200 м;

колона танків і БТР глибиною 500 м (позначається двома мішенями № 12 і однією мішенню № 13), що з'являється на 3 хв. 30 с, дальність 2000 - 2500 м;

взвод ПТРК на бронетранспортері (три мішені № 18 на фронті 200 м), дальність 4500 м (реально встановлюються на дальності 900 - 1000 м, але розміри мішені зменшуються).

Вночі частина цілей освітлюється, частина виявляє себе спалахами пострілів, а частина обладнується імітаторами інфрачервоних прожекторів.

Порядок і послідовність показу цілей визначається керівником.

Кількість патронів: по 3 на кожний танк.

Час виконання вправи визначаться керівником.

Оцінка (роті): «відмінно» - виявити й уразити всі цілі;

«добре» - виявити й уразити не менше двох третин цілей;

«задовільно» - виявити й уразити не менше половини цілей.

Особливості виконання вправи. Цілі показуються по одній і групами відповідно до тактичних прийомів противника, що обороняється. Екіпажі виявляють цілі, подають цілевказання і самостійно вирішують вогневі задачі. Командир роти за необхідності перерозподіляє вогонь, зосереджує його по найбільш небезпечних цілях, переносить з менш важливих на більш важливі, коректує стрільбу.

К

ерівник слухає команди командира роти і командирів взводів, спостерігає за виконанням команд і результатами стрільби.

У ході рішення вогневих задач керівник опускає одні і піднімає інші групи цілей.

Управління вогнем танкової роти в обороні

Цілі і дальності до них:

розвідка противника (три бойові машини піхоти, мішень № 14), рух фронтальний або косий на ділянці 150 - 200 м із швидкістю 12 - 15 км/год, дальність 700 - 900 м;

група противника, що підходить (три танки, мішень № 12, два бронетранспортери, мішень № 13, на фронті 200 - 300 м), рух фронтальний на ділянці 250 - 300 м зі швидкістю 12 - 15 км/год, дальність 900 - 1200 м;

артилерійська батарея (шість мішеней № 19 на фронті 150 - 200 м), що з'являється на 3 хв., дальність 1100 - 1400 м;

група танків і піхоти, що атакують, (п'ять мішеней № 12 на фронті 300 - 500 м, три мішені № 9 і тридцять мішеней № 8), рух фронтальний, дальність 1200 - 1600 м

група противника, що відходить, (дві-три мішені № 12 на фронті 150 - 200 м і десять-двадцять мішеней № 8), рух фронтальний в зворотному напрямку, дальність 1200 - 1600 м.

Цілі, що рухаються фронтально, можуть бути позначені декількома мішенями (групами мішеней), що з'являютьсяпослідовно з наближенням (віддаленням) до танків.

Вночі частина цілей освітлюється розсіяним світлом, частина виявляє себе спалахами пострілів. Деякі цілі можуть бути обладнані імітаторами інфрачервоного прожектора.

Кількість патронів: по 2 на кожний танк.

Час на виконання вправи визначаєтьсякерівником.

Оцінка (роті): «відмінно» - виявити й уразити всі цілі;

«добре» - виявити й уразити не менше двох третин цілей;

«задовільно» - виявити й уразити не менше половини цілей.

Особливості виконання вправи. Цілі показуються послідовності в угрупованнях, що відповідають тактичним прийомам наступаючих підрозділів противника. Екіпажі виявляють цілі, подають цілевказання і самостійно вирішують вогневі задачі. Командир роти і командири взводів управляють вогнем, перерозподіляючи за необхідності вогонь танків, зосереджуючи його по найбільш небезпечних цілях, переносячи вогонь з менш важливих цілей на більш важливі і коректуючи стрільбу.

Керівник слухає команди, що подаються командиром роти і командирами взводів, і при необхідності втручається в хід заняття, подаючи додаткові вводні і показуючи нові цілі.

Методика тренування у вивірці прицілів і в приведенні зброї

до нормального бою

У результаті тренувань екіпаж повинен вміти:

готувати зброю (гармату і кулемети) до візування через канал ствола, встановлювати і користуватися трубкою вивірки і трубками холодної пристрілки;

встановлювати контрольно-вивірочну мішень (КВМ), або обирати віддалену точку відповідно до вимог інструкцій;

готувати до вивірки нічні приціли та їхні освітлювачі;

здійснювати вивірку лазерного дальноміру;

сполучати положення вісі каналу ствола спареного кулемета, нульові лінії прицілювання та вісей світлових пучків освітлювачів (оптичних вісей рефлекторів) з відповідними точками на КВМ;

встановлювати КЮ-309 (коліматор юстировочний) і здійснювати вивірку електричного нуля системи управління вогнем танка;

складати КВМ.

Заняття проводиться на танках навчально-бойової групи, що мають справне озброєння, системи управління вогнем, приціли, освітлювачі та укомплектовані ЗІП. Перед заняттям керівник спеціально порушує вивірки положень нульових ліній прицілювання, приймально-передавальних каналів дальномірів, освітлювачів, регулювальних потенціометрів вивірки електричного нуля системи управління вогнем, кріплення спарених кулеметів.

Навчальні питання для відпрацювання на вогневому тренуванні варто обирати з таким розрахунком, щоб за час тренування ті, хто навчається, набули твердих навичок у виконанні тих чи інших робіт.

Заняття починається з постановки завдання екіпажам. Контрольно-вивірочні мішені знаходяться в танках, необхідні інструменти і приладдя закріплені на штатних місцях. Для вивірки прицілів віддалена точка обирається тим, хто навчається, після її вибору і доповіді перевіряється керівником заняття. Приладдя, які будуть використовуватись на занятті, викладаються на спеціальний стіл.

Екіпаж приступає до роботи, керуючись положеннями настанов та інструкцій. Керівник заняття перевіряє дії тих, хто навчається, стежить за дотриманням вимог заходів безпеки, виправляє помилки, за необхідності надає допомогу. При приведенні кулеметів до нормального бою вогонь відкривається після доповіді керівнику про готовність і з його дозволу.

Після закінчення роботи керівник перевіряє положення зброї, приведеної до нормального бою, вивірених прицілів і проводить розбір, у якому відзначає недоліки і позитивні сторони в роботі кожного того, хто навчається. Оцінка виставляється кожному тому, хто навчається, і екіпажу в цілому.

Методика розробки вправ підготовчих стрільб щодо навчання стрільбі з танків

Вправи підготовчих стрільб (ВПС) призначаються для набуття тими, хто навчається, первинних навичок у стрільбі усіма способами по різних цілях із застосуванням правил стрільби та у діях при озброєнні, а також для підтримки та удосконалення цих навичок при наступному навчанні.

Дата добавления: 2017-01-14