Методика проведення вогневих тренувань. У вступній частині тренування керівник повідомляє особовому складу підрозділу тему та ціль тренування

У вступній частині тренування керівник повідомляє особовому складу підрозділу тему та ціль тренування, які навчальні місця на ньому передбачені, порядок зміни навчальних місць і нагадує заходи безпеки. На це повинно витрачатися не більше 5 хв.

Основна частина тренування проводиться на навчальних місцях та повинна займати 90-95% часу тренування.

У заключній частині тренування керівник робить розбір, у ході якого аналізує дії тих, хто навчається, з виконання вправ і нормативів, вказує помилки, їх причини і способи усунення, повідомляє оцінки, дає завдання на самостійне відпрацювання.

Керівник заняття на навчальному місці у вступній частині коротко ставить завдання, нагадує тему, ціль, навчальні питання, порядок проведення заняття, оціночні показники і приступає до тренування. Якщо ті, хто навчається, знають порядок виконання вправи, заняття починається без пояснення.

Якщо вправа (норматив) відпрацьовується вперше, то заняття починається зразковим показом виконання дії чи прийому (нормативу). Показ виконує особисто керівник або спеціально підготовлений екіпаж (той, хто навчається,) спочатку по елементах, а потім у цілому на час. Від тих, хто навчається, на тренуванні спочатку варто домагатися правильного виконання прийому чи дії по елементах, а потім вже в комплексі. Кожну помилку того, хто навчається, у виконанні прийому чи вправи в цілому керівник зобов'язаний помічати і домагатися її усунення. Тільки після твердого і правильного засвоєння тими, хто навчається, прийому можна домагатися швидкості й автоматизму його виконання.

Швидкість і автоматизм виконання прийому або вправи досягаються багаторазовим повторенням. Якщо той, хто навчається, слабко засвоїв прийом або вправу, виконує його повільно і з помилками, допускати його до відпрацювання наступних прийомів (вправ) не рекомендується. На тренуваннях до тих, хто навчається, необхідно пред'являти високі вимоги, підтримувати суворий порядок і організованість.

Для вироблення у особового складу самостійності та психологічного загартування в ході тренування необхідно створити різні зовнішні перешкоди, частіше змінювати характер цілей, місце і час їх показу, імітувати вогонь і інші демаскуючі ознаки цілей. Необхідно проводити тренування в різний час доби, у вечірні та ранкові сутінки, використовувати для тренування умови поганої погоди і слабкої видимості, а також безупинно нарощувати фізичне навантаження тих, хто навчається, під час тренувань. Важливу роль у досягненні ефективності тренування грає короткий, але докладний і чіткий розбір, для чого необхідна вичерпна інформація про рівень підготовки і конкретні результати виконання вправ тими, хто навчається,

Залежно від призначення вправи, яку виконують, мети, яка стоїть на дане тренування, командир танка повинен контролювати дії кожного члена екіпажу при підготовці танка до бою, веденні вогню, виявленні цілей і визначенні дальностей до них, при призначенні вихідних установок, коректуванні вогню і т. ін. Конкретні дані, які повинен врахувати командир танка на кожному навчальному місці, вказуються командиром (керівником) під час інструктажу або у вступній частині заняття.

Для зручності ведення записів командиром танка розробляються спеціальні форми бланків.

Під час розробки вправ підготовчих стрільб, стрільби з зенітного кулемета, з упраління вогнем командир підрозділу повинен враховувати місцеві умови, рівень методичної майстерності керівників та можливості навчально-матеріальної бази.

Керівник вогневого тренування може змінювати умови вправи: кількість цілей, час їх показу і т. ін.

Методика виконання вправ підготовчих стрільб щодо навчання стрільбі з танка

До виконання вправ підготовчих стрільб (ВПС) допускаються військовослужбовці, що мають необхідні навички в діях при озброєнні танка і знають правила стрільби.

У результаті тренувань ті, хто навчається, повинні придбати і закріпити наступні практичні навички.

Командир танка — у спостереженні за полем бою, розвідці цілей і визначенні дальностей, оцінці важливості цілей, виборі зброї, типу боєприпасів, способу ведення вогню, у спостереженні за результатами стрільби і коректуванні вогню, у поданні команд на відкриття вогню і цілевказання, діях при озброєнні танка, а також у влучній стрільбі з танка всіма способами.

Навідник — у спостереженні за полем бою, розвідці цілей і визначенні дальностей, оцінці важливості цілі, діях при озброєнні танка, визначенні вихідних установок, веденні влучного вогню з танка всіма способами самостійно і за командами командира танка, у спостереженні за результатами стрільби і коректуванні вогню, поданні цілевказань командиру танка.

Механік-водій — у спостереженні за полем бою і цілевказанні, у спостереженні і доповідях про результати стрільби, здійсненні зупинок під час ведення вогню з місця і коротких зупинок, у продовженні руху після зупинок, веденні вогню з танка.

Екіпаж — у швидкому (самостійноі за командами) рішенні будь-яких вогневих задачусімаспособами, у використанні комплексу озброєння танка з найвищою ефективністю.

Вправи підготовчих стрільб виконуються з танків і тренажерів, встановлених на рамах коливання, з витратою боєприпасів або без стрільби. ВПС, як правило, виконуються бойовими або малокаліберними набоями, при цьому стрільба ведеться зі спареного з гарматою кулемета чи встановленої замість нього малокаліберної зброї одиночними пострілами.

При виконанні ВПС необхідно застосовувати пристрої програмного показу цілей і інформації про їх ураження.

Вогонь цілей під час показу імітується;

вдень вогонь цілей автоматичної стрілецької зброї — звуковими імітаторами стрільби (ЗІС), встановленими біля кожної цілі, або одним імітатором на групу цілей;

вночі вогонь цілей — спалахами пострілів (вмиканням електричної лампочки, встановленої на мішені), кожна «черга» зі стрілецької автоматичної зброї імітується мерехтінням лампочки протягом 3-5 сек., а кожен постріл з гармати (зброї) і протитанкового гранатомета — вмиканням лампочки на 2-3 сек.; проміжки між «чергами» («пострілами») повинні бути 4-6 сек., тривалість імітації визначається часом показу (руху) цілі. Цілі, на яких імітатори «спалахів пострілів» не встановлюються, освітлюються розсіяним електричним світлом.

Під час навчання стрільбі з використанням нічних прицілів цілі опромінюються імітаторами інфрачервоного прожектора (освітлювача), що включаються на час показу (руху) цілі.

Під час виконання ВПС з танка керівник вказує екіпажам орієнтири, сектори спостереження, ставить бойове завдання стосовно дій у наступі або в обороні залежно від умов вправи, що виконується, і дає команду на отримання боєприпасів, після чого екіпажі шикуються позаду танків (тренажерів). За командою “Завантажити боєприпаси” (сигналом «Слухайте всі!»), ті, хто навчається, укладають боєприпаси у бойові машини для одного того, хто буде виконувати вправу стрільб, займають свої місця, оглядають озброєння прилади прицілювання і спостереження, підганяють сидіння, шоломофони та налобники, перевіряють роботу засобів зв’язку; командири танків ставлять бойове завдання членам екіпажіу. Після чого екіпажі надають зброї найбільший кут підвищення, висаджуються з машин, прикривають люки та шикуються позаду танків (тренажерів). За командою «До бою» (сигналом «Вогонь!») екіпажі займають місця в танках (тренажерах), закривають люки і готуються до ведення вогню:

надають гарматам необхідний для спостереження за місцевістю кут підвищення;

включають стабілізатор озброєння (при необхідності), дальномір;

доповідають керівнику по радіо про готовність до стрільби “Такий-то, до бою готовий. Нагнітач включений”;

ведуть спостереження у своїх секторах.

Після доповіді про готовність, але не раніше 2 хв. з моменту подання команди “До бою” керівник подає команду “Вперед (Вогонь)!”, за якою командири танків чи механіки-водії можуть включати приводи рам коливання, і починається показ цілей відповідно до умов ВПС.

Під час навчання стрільби з танків керованим снарядом для виходу апаратури управління в режим готовності до роботи, показ цілей починати не раніше 5 хв. після команди “До бою”.

Цілі показуються в різній послідовності, яка невідома тим, хто навчається, При цьому на кожний стріляючий танк (тренажер) повинна бути своя ціль (група цілей).

Командир танка під час виконання ВПС веде спостереження за полем бою, подає команди на відкриття вогню, заряджає кулемет бойовими набоями й усуває затримки, спостерігає за результатами стрільби, стежить за діями екіпажу і вказує на їх помилки, доповідає керівнику про розряджання зброї. При відсутності інформації про ураження цілей вихідні установки командир танка записує в спеціальну картку. Після виконання вправи картка здається керівнику заняття для оцінки і проведення розбору.

Навідник веде спостереження за полем бою, доповідає про виявлені цілі командиру танка, за його командами веде вогонь, коректує стрільбу, подає механіку-водію команди для коротких зупинок, доповідає про результати стрільби. Перед пострілом попереджує екіпаж словом “Постріл”.

При виконанні ВПС командиром танка його функції виконує навідник.

Механік-водій (якщо він залучається на тренування) веде спостереження за полем бою, доповідає результати спостереження, за командами навідника робить короткі зупинки і самостійно після пострілу (черги) включає раму коливання (рушає з місця). Якщо механіки-водії на тренування не залучаються, управління рамами коливання здійснює командир танка або керівник заняття.

По закінченні часу показу цілей керівник подає команду “ Припинити вогонь, розряджай!”. За цією командою ті, хто навчається вимикають рами коливання, стабілізатори, розряджають зброю і придають їй максимальні кути підвищення. Командири танків доповідають про те, що зброя розряджена: “Такий-то, зброю розряджено.”

Прийнявши доповіді від усіх командирів танків, керівник подає команду “До машин!”, а після того, як усі екіпажі вишикуються позаду машин – подає сигнал “Відбій”. За цим сигналом екіпажі прибувають у визначене місце, керівник заняття збирає картки і проводить розбір стрільби (заїзду).

Виконання всіх ВПС повинно супроводжуватись заряджанням зброї навчальними боєприпасами з різних місць укладки, а також розряджанням, для чого в кожному танку (тренажері) повинно бути не менше шести навчальних артпострілов, а коли стрільба з кулемета не ведеться – не менше двох стрічок, які заряджені навчальними набоями.

При виконанні ВПС з танка ті, хто навчається, можуть допускати такі помилки:

невірне призначення вихідних установок прицілу внаслідок великих помилок під час вимірювання дальностей до цілей і відсутності твердих навичок у визначенні поправок;

неточне наведення прицілу;

неточне суміщення прицільної марки з точкою прицілювання в момент пострілу, через невірне положення ока відносно вісі окуляру, або запізнювання у здійсненні пострілу;

невміння діяти приводами (механізмами) наведення;

невірні прийоми наведення зброї і здійснення пострілу;

введення невірної коректури для наступного пострілу.

Завданням керівника тренування є своєчасне виявлення помилок, які допускають ті, хто навчається, та визначення прийомів і способів їх усунення. Зробити це можливо тільки при ретельному контролі і об'єктивній оцінці дій тих, хто навчається. Тому ефективний контроль під час виконання ВПС з танка є одним з рішучих факторів в досягненні високих результатів навчання.

Контролювати дії навідника на вогневих тренуваннях може командир танка (інструктор) або сам керівник заняття, якщо він знаходиться на місці командира танка, за допомогою контрольно-тренувальних приладів (окулярна насадка, КОПР, КПК та ін.).

Під час навчання стрільбі з танків ефективно повинен використовуватись пантограф – уколювач і екран з контрольними точками (мішенями).

Під час стрільби з місця екран-щит з контрольними точками (мішенями) може закріплюватися на корпусі танка, а з ходу і з коротких зупинок – перед корпусом танка.

Перед тренуванням вивіряється положення контрольних точок (мішеней) на екрані відносно цілей, розташованих на місцевості.

При вірному визначенні вихідних установок для стрільби по цілі, яка виявлена (приціл, прицільна марка, точка прицілювання), точному наведенню зброї в мішень і здійсненні пострілу, відбувається замикання контактів у ланцюзі уколювача, в контрольній точці (мішені) і засвітиться лампочка. Якщо була допущена помилка — лампочка не засвітиться.

В результаті цього крім контролю командиром забезпечується оперативний самоконтроль шляхом засвітлення лампочки в полі зору прицілу в момент торкання уколювачем контрольної точки на мішені. Під час тренування керівник або командир танка знаходиться біля екрана і, спостерігаючи за результатами стрільби (положенням уколювача щодо контрольних мішеней чи контурів цілей на екрані), повідомляє навіднику відхилення розривів снарядів або фіксує їх в обліковій картці для проведення розбору.

Контроль полягає в перевірці вірності ходу рішення вогневої задачі: виявленні цілі і визначення дальності до неї; призначенні вихідних установок; установки прицілу; наведенні і здійсненні пострілу; спостереженні за результатами пострілу і введенні правильної коректури у випадку промаху при першому пострілі; одержанні влучення в ціль.

Вогнева задача вважається вирішеною правильно:

якщо тим, хто навчається, були правильно визначені вихідні установки, точно встановлений приціл, вірно виконано наведення і вчасно зроблений постріл (контроль за допомогою окулярної насадки);

якщо світловий спалах отриманий у контурі цілі (контроль з використанням приладів КОПР і КПК);

якщо уколювач потрапив в контрольну мішень (засвітилась контрольна лампочка).

Якщо контроль здійснюється за допомогою приладів КОПР і КПК, то керівник, визначивши задачу, по її умовах вводить рішення у прилад, а потім, ставить завдання навіднику і стежить за його діями. При правильному визначенні вихідних установок, точному наведенні та своєчасному натиску на кнопку електроспуску світлова точка, що імітує розрив снаряда (місце падіння куль), виявиться в контурі цілі. Якщо ж тим, хто навчається, була допущена помилка, то світлова точка дасть відповідне відхилення. Той, хто навчається, спостерігає крізь приціл результати своєї стрільби і самостійно коректує вогонь до одержання влучень.

Незалежно від того, яким способом здійснюється контроль, командир танка (керівник, інструктор) повинен вести запис результатів тренування, в якому враховувати кількість зроблених пострілів, на якому пострілі і скільки отримано влучень, які основні помилки допущені тим, хто навчається.

Постійне і правильне використання засобів об'єктивного контролю значно поліпшує підготовку тих, хто навчається, до самостійного рішення вогневих задач. Щоб ефективно їх використовувати, всі офіцери і командири танків повинні відмінно знати їх устрій, принцип роботи, порядок установки на танк (тренажер) і підключення, правила настройки і роботи з ними. В частинах повинно забезпечуватися їхнє зберігання і постійна готовність до роботи. Для цього доцільно систематично проводити інструктажі та інструкторсько-методичні заняття.

Варіанти вправ підготовчих стрільб щодо навчання стрільбі з танка

Дата добавления: 2017-01-14