Методика навчання киданню ручних гранат

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

А вправа

Навчання цілевказанню різноманітними способами вдень і вночі

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), рух фронтальний зі швидкістю 12 - 15 км/год, дальності 900 - 1200 м;

танк в окопі (мішень № 126), дальність 1200 - 1600 м;

танк (мішень № 12а), рух фланговийзі швидкістю 15 - 18 км/год, дальність 700 - 900 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), дальність 400 - 800 м;

група піхоти - три зростові фігури (мішень № 8) на площі по фронту 6 м і в глибину 8 м, дальність 300 - 600 м;

ручний кулемет (мішень № 10), дальність 400 - 700 м;

ПТРК на бронетранспортері (мішень № 18), дальність 2000 - 2500 м;

самохідна ракетна установка (мішень № 20), дальність 2000 - 3000 м.

Сектор розташування цілей від 4-00 до 6-00.

Час і порядок показу цілей визначаються керівником. Вночі частина цілей освітлюється, частина виявляє себе спалахами пострілів, а цілі, розташовані на дальностях до 700 м, можуть бути позначені імітаторами інфрачервоного прожектора.

Час на виконання вправи обмежується часом показу (руху) цілей,

Оцінка:

«відмінно» - допустити помилки в цілевказанні не більш ніж по одній цілі;

«добре» - не більш ніж по двох цілям;

«задовільно» - не більш ніж по трьох цілях.

Особливості виконання вправи. Вправа може виконуватися з танків, навчальних башт, тренажерів (ТОПТ), із верстатів із прицілами або з наземного спостережного пункту з біноклями або неозброєним оком. Керівник послідовно показує цілі і вимагає від одного з тих, хто навчається, дати цілевказання. При показі наступної цілі доповідає інший той, хто навчається. Усі цілі показуються стільки разів, щоб кожний із тих, хто навчається, зробив не менше десяти доповідей. Цілевказівка подається від орієнтирів, а при тренуванні в танках (тренажерах) або з верстатів із прицілами - від напрямку руху (по азимутальному покажчику або баштовому кутомірі) При спостереженні із наземного спостережного пункту без біноклів кут між напрямком на ціль і на орієнтир вимірюється за допомогою підручних засобів.

Цілевказівка рахується поданою правильно, якщо напрямок на ціль дано з помилкою не більше 0-10 (від напрямків руху не більше 1-00), правильно названі ціль та її ознаки, визначені ознаки місцевості поблизу цілі і зазначена дальність до цілі.

Навчання окомірному визначенню дальностей вдень і вночі

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), дальність 1800 - 2200 м;

танк (мішень № 12а), дальність 1700 - 2000 м;

бронетранспортер (мішень № 13), дальність 1500 - 1800 м;

танк в окопі (мішень № 126), дальність 1200 - 1500 м;

ПТРК на бронетранспортері (мішень № 18), дальність 1600 - 1900 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), дальність 500 - 700 м;

ручний кулемет (мішень № 10), дальність 300 - 700 м;

артилерійська гармата (мішень № 19), дальність 800 - 1100м;

група піхоти (три мішені № 8 на фронті 12 м), дальність 200 - 500 м;

самохідна ракетна установка (мішень № 20), дальність 2000 - 2600 м.

Сектор розташування цілей від 1-50 до 3-00.

Час і порядок показу цілей визначаються керівником

Час на виконання вправи: 3 хв. від команди «Приступити до спостереження» до закінчення показу останньої цілі.

Оцінка:

«відмінно» - виявити і правильно визначити дальності до всіх цілей, при цьому не менше ніж до п'яти цілей з оцінкою «відмінно»;

«добре» - виявити і правильно визначити дальності до шести цілей, при цьому не менше ніж до чотирьох цілей з оцінкою не нижче «добре»;

«задовільно» - виявити і правильно визначити дальності не менше ніж до п'яти цілей.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується з танків, навчальних башт, тренажерів (ТОПТ) або з верстатів із прицілами. Керівник послідовно показує цілі і дає тим,хто навчається, цілевказання, не повідомляючи при цьому дальність. Той, хто навчається, відшукує цілі, визначає і записує дальності до них. Після закінчення вправи керівник збирає записи і звіряє результати тих, хто навчається, із заздалегідь обмірюваними дальностями. У якості цілей бажано виставляти замість мішеней реальну бойову техніку.

Навчання визначенню дальностей по кутовому розміру цілі

з танка з місця

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), дальність 1500 - 2100 м;

танк (мішень № 12а), дальність 2000 - 2300 м;

танк в окопі (мішень № 126), дальність 1000 - 1400 м;

бронетранспортер (мішень № 13), дальність 1200 - 1600 м;

бойова машина піхоти (мішень № 14), дальність 1100 - 1500 м;

артилерійська гармата (мішень № 19), дальність 800 - 1300 м;

безвідкатна гармата (ПТРК)на автомобілі (мішень № 17а), дальність 700 - 1100 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), дальність 400 - 800 м;

ручний кулемет (мішень № 10), дальність 300 - 700 м;

зростова фігура (мішень № 8 або 8а), дальність 200 - 500 м.

Сектор розташування цілей від 2-00 до 3-00.

Вночі цілі, що не спостерігаються через прилади нічного бачення, освітлюються.

Час на виконання вправи: 5 хв.від команди «Приступити до спостереження» до закінчення показу останньої цілі.

Оцінка:

«відмінно» - виявити і визначити дальності до всіх цілей, при цьому не менше ніж до п'яти цілей з оцінкою «відмінно»;

«добре» - виявити і визначити дальності до семи цілей, при цьому не менше ніж до чотирьох цілей з оцінкою не нижче «добре»;

«задовільно» - виявити і визначити дальності до п'яти цілей.

Особливості виконання вправи. Напередодні заняття (танкострілецького тренування) у часи самопідготовки ті, хто навчаються, повинні вивчити лінійні розміри (висоту і ширину різноманітних цілей) мішеней і повторити кутові розміри, що відповідають розподілам шкал прицілів, біноклів і інших приладів спостереження.

Вправа виконується з танків, навчальних башт, тренажерів (ТОПТ) через прилади стрільби і спостереження, що мають шкали, а також із верстатів із прицілами або за допомогою біноклів.

Вправа виконується в тій ж послідовності, що і 2-а вправа. Час показу кожної цілі в порівнянні з часом показу їх для окомірного виміру дальності збільшується приблизно в півтора рази.

Навчання визначенню дальностей засічкою азимутальними покажчиками

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12в) або реальний танк, дальність 1500 - 2000 м;

бронетранспортер або бойова машина піхоти, реальна техніка або об'ємні макети, дальність 1000 - 1500 м;

амбразура в споруді (мішень № 16) або реальний бліндаж, дальність 700 — 1200м.

Крім цілей можуть бути дані два-три чітких орієнтири (окреме дерево, водонапірна башта, перехрестя доріг і т.п.) для визначення дальності до них. Сектор розташування цілей (орієнтирів) до 4-00. Вночі цілі (орієнтири) освітлюються або можуть бути виставлені світлові орієнтири.

Час на виконання вправи визначається керівником.

Оцінка:

«відмінно» - визначити дальності до трьох цілей з оцінкою «відмінно»;

«добре» - визначити дальності до двох цілей з оцінкою не нижче «добре», а до третьої - з оцінкою «задовільно»;

«задовільно» - правильно визначити дальності до всіх цілей.

Особливості виконання вправи. У часи самопідготовки перед заняттям із тими, хто навчається, повторюється порядок визначення дальності засічкою азимутальними покажчиками і вирішується декілька завдань на класній дошці.

Вправа виконується з танків або з верстатів із прицілами. Для перших занять обирається база, яка дорівнює 100 м або кратна кількості сот метрів, у подальшому цієї вимоги не дотримуються.

У центрі бойового порядку (для засічки і по правому і по лівому танках) розташовується екіпаж командира взводу. Всі екіпажі, сповістивши один одному величину кута у свого танка, наступну роботу з визначення дальності ведуть самостійно і записують результати. Після визначення дальностей всіма екіпажами по всіх цілях керівник збирає записи з результатами, порівнює їх і оцінює, враховуючи не тільки точність визначення дальності, але й час, витрачений кожним екіпажем (тим, хто навчається).

Навчання визначенню дальностей по куту місця цілі

(по надводних цілях)

Цілі і дальності до них:

на поверхні моря (водоймища) встановлюється декілька різноманітних буїв і мішеней № 21 на якорях. Всього дві-три цілі на дальностях від 1000 до 5000 м. Сектор розташування цілей (буїв) до 3-00.

Час на виконання вправи визначається керівником.

Оцінка:

«відмінно» - визначити дальності до всіх цілей з оцінкою «відмінно»;

«добре» - правильно визначити дальності до всіх цілей, при цьому до половини з них з оцінкою не нижче «добре»;

«задовільно» - правильно визначити дальності до всіх цілей.

Особливості виконання вправи. У часи самопідготовки перед заняттям із тими, хто навчається, повторюється порядок визначення дальності по куту місця цілі і вирішується декілька завдань на класній дошці.

Вправа виконується з танків або з верстатів із прицілами, що мають бокові рівні. Бокові рівні перед заняттям повинні бити вивірені. Перевищення танків над рівнем моря (водоймища) тим, хто навчається, повідомляється перед тренуванням. За командою «Приступити до вимірів» екіпажі (ті, хто навчаються) послідовно відзначаються по всіх цілях (буях) і, використовуючи таблицю з Правил стрільби з танків (ПСТ-90), визначають дальність. Після закінчення роботи всіх екіпажів керівник збирає записи з результатами, порівнює їх і оцінює, враховуючи не тільки точність визначення дальності, але й час, витрачений кожним екіпажем (тим, хто навчається).

Навчання окомірному визначенню дальностей із танка

з ходу вдень і вночі

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), дальність 1800 - 2200м;

танк (мішень № 12), що рухається зі швидкістю 12 - 15 км/год, рух фронтальний або косий, дальність 900 - 1200 м;

танк (мішень № 12а), що рухається зі швидкістю 15 - 18 км/год, рух фланговий, дальність 900 - 1200 м;

бронетранспортер або бойова машина піхоти (мішень № 13 або 14), дальність 1500 - 1800 м;

танк в окопі (мішень № 126), дальність 1200 - 1500 м;

ПТРК на бронетранспортері (мішень № 18), дальність 1600 - 1900 м;

безвідкатна гармата (ПТРК) на автомобілі (мішень № 17а), дальність 800 - 1100 м;

артилерійське гармата (мішень № 19), дальність 900 - 1200 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень №9), дальність 500 - 800 м;

ручний протитанковий гранатомет в окопі (мішень № 9а), дальність 300 - 700 м.

Сектор розташування цілі до 5-00. Вночі цілі освітлюються або обладнуються імітаторами інфрачервоного прожектора.

Час на виконання вправи: 3 хв. — 3 хв. 30 с від команди «Вперед, приступити до спостереження» до закінчення показу останньої цілі.

Оцінка:

«відмінно» - виявити і правильно визначити дальності до всіх цілей, при цьому не менше ніж до п'яти цілей з оцінкою «відмінно»;

«добре» - виявити і правильно визначити дальності до семи цілей, при цьому не менше ніж до чотирьох цілей з оцінкою не нижче «добре»;

«задовільно» - виявити і правильно визначити дальності не менше ніж до п'яти цілей.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується з танків, встановлених на рамах коливання, тренажерів або з танків, що реально рухаються по місцевості.

Керівник, подавши команду «Приступити до спостереження, вперед», починає показ цілей. Екіпажі після початку коливань (руху) танків (тренажерів) ведуть спостереження, виявляють цілі, вимірюють до них дальності і записують результати. Після закінчення показу останньої цілі подається команда «Стій». Закінчивши тренування, керівник стрільби збирає в екіпажів записи, перевіряє результати виміру й виставляє оцінки.

Визначення дальності за допомогою далекоміра

Цілі і дальності до них: як у 2-ій або 6-ій вправі.

Час на виконання вправи: залежно від типу далекоміра.

Оцінка:

«відмінно» - виявити і правильно визначити дальності до всіх цілей, при цьому не менше ніж до п'яти цілей з оцінкою «відмінно»;

«добре» - виявити і правильно визначити дальності до семи цілей, при цьому не менше ніж до чотирьох цілей з оцінкою не нижче «добре»;

«задовільно» - виявити і правильно визначити дальності не менше ніж до п'яти цілей.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується з танків, тренажерів і з використанням далекомірів, встановленихна верстатах, у порядку, зазначеному для 2-ої вправи.

Навчання визначенню напрямку і швидкості руху цілей

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), рух фронтальнийзі швидкістю 10 - 15 км/год, дальність 1700 -2000 м;

танк (мішень № 12), рух фронтальний зі швидкістю 20 - 25 км/год, дальність 1700 -2000 м;

бронетранспортер або бойова машина піхоти (мішень № 13 або 14), рух косий зі швидкістю 10 - 15 км/год, дальність 1400 -1700 м;

бронетранспортер або бойова машина піхоти (мішень № 13 або 14), рух фланговий зі швидкістю 20 - 25 км/год, дальність 1400 - 1700 м;

танк (мішень № 12), рух косий зі швидкістю 10 - 15 км/год, дальність 1300 - 1700 м.

Сектор розташування цілей визначається керівником. Вночі цілі обладнуються фарами зі світломаскувальним пристроєм.

Час на виконання вправи: 5 - 10 хв.залежно від організації показу цілей.

Оцінка:

«відмінно» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості прямування всіх цілей, при цьому не менше ніж п'ять показників (дальність і швидкість руху цілі) повинні бути визначені з оцінкою «відмінно»;

«добре» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху чотирьох цілей, при цьому не менше ніж чотири показники повинні бути визначені з оцінкою не нижче «добре»;

«задовільно» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху не менше ніж трьох цілей.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується з танків, навчальних башт, тренажерів або з використанням верстатів із прицілами. По можливості одне-два заняття повинні бути організовані і проведені зі спостереженням за реальними зразками бойової техніки, що рухаються. При позначенні цілей плоскими мішенями напрямок руху цілей не визначається.

Вправа може виконуватися на танкодромі або автодромі зі спостереженням за машинами, що рухаються на трасі, під час водіння. У цьому випадку для відпрацьовування вправи разом із керівником заняття з водіння обирається сектор спостереження, у якому траса руху мала б декілька ділянок довжиною 50- 100 м, що спостерігаються, та позначених орієнтирами, де цілі рухаються під різноманітними курсовими кутами і з різноманітними швидкостями, і складається схема показу цілей.

Перед виконанням вправи керівник призначає тим, хто навчається, орієнтири і сектор спостереження, а потім подає команду «Приступити до спостереження». З підходом рухомих цілей до кожної з намічених ділянок (до орієнтира) ті, хто навчаються, визначають дальність до цілі, її швидкість і напрямок руху. Після проходження цілі (цілей) через усі намічені ділянки керівник подає команду «Припинити спостереження» і збирає в екіпажів (у тих, хто навчається) записи отриманих результатів.

Навчання розвідці цілей спостереженням, визначенню дальностей і цілевказанню з танка з місця вдень і вночі

Цілі і дальності до них: шість-сім цілей, що з'являються (нерухомих цілей) і три-чотири цілей, що рухаються на дальностях від 300 до 2500 м у секторі від 2-00 до 3-00. Час і порядок їх показу визначає керівник.

Час на виконання вправи визначається керівником.

Оцінка:

«відмінно» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху всіх цілей, при цьому не менше половини показників (дальність і швидкість руху) визначити з оцінкою «відмінно»;

«добре» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху семи цілей, при цьому не менше половини показників (дальність і швидкість руху) визначити з оцінкою не нижче «добре»;

«задовільно» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху не менше ніж п'яти цілей.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується з танків, навчальних башт, тренажерів або з використанням верстатів із прицілами. Через 1 хв. після подання команди «До бою» керівник по радіо або голосом ставить завдання екіпажам на розвідку цілей спостереженням і подає команду «Приступити до спостереження». За цією ж командою починається показ цілей. Всі члени екіпажу ведуть спостереження в зазначеному секторі, виявляють цілі, визначають дальності, швидкості і напрямок руху та доповідають командиру танка. Командир танка записує ці дані або доповідає їх керівнику заняття.

Після закінчення часу на виконання вправи керівник подає команду «Припинити спостереження, до машин», проводить розбір і повідомляє екіпажу оцінку.

Під час виконання вправи з використанням верстатів із прицілами кожний той, хто навчається, веде спостереження самостійно і результати записує у свій бланк. Оцінка за виконання вправи в цьому випадку виставляється не екіпажу в цілому, а кожному тому, хто навчається.

Навчання розвідці цілей спостереженням, визначенню дальностей і цілевказанню з танка з ходу вдень і вночі

Цілі і дальності до них:

танк (мішень № 12), дальність 1500 - 2000 м;

танк (мішень № 12а), дальність 1700 - 2100 м;

ПТРК на бронетранспортері (мішень № 18), рух фронтальний зі швидкістю 10 - 15 км/год, дальність 900 - 1200 м;

танк в окопі (мішень № 126), дальність 1200 - 1400 м;

безвідкатна гармата (ПТРК) на автомобілі (мишень№ 17а), рух фланговий зі швидкістю 15 - 20 км/год, дальність 900 - 1200м;

артилерійська гармата (мішень № 19), дальність 1000 - 1300 м;

ручний протитанковий гранатомет (мішень № 9), дальність 400 - 700 м;

ручний протитанковий гранатомет в окопі (мішень № 9а), дальність 300 - 600 м;

ручний кулемет (мішень № 10), дальність 300 - 600 м;

зростова фігура (мішень № 8), дальність 200 - 400 м.

Сектор розташування цілей до 4-00.

Час на виконання вправи обмежується рухом танка або сумою часу показу всіх цілей.

Оцінка:

«відмінно» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху всіх цілей, при цьому не менше половини показників визначити з оцінкою «відмінно» і не припустити жодної помилки в цілевказівці;

«добре» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху не менше семи цілей, при цьому не менше половини всіх показників визначити з оцінкою не нижче «добре» і зробити не більше однієї помилки в цілевказівці;

«задовільно» - виявити і правильно визначити дальності, напрямок і швидкості руху не менше ніж п'яти цілей і зробити не більше двох помилок у цілевказівці.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується з танків, встановлених на рамах коливання, тренажерів або танків, що реально рухаються. У цьому випадку відстань, яку проходить танк, становить 500 -700 м. Швидкість руху танка на перших тренуваннях 12 – 14 км/год. У подальшому швидкість руху і відстань, яку проходить танк, повинно збільшуватися.

За командою керівника «До бою» екіпажі займають місця в танках, вмикають стабілізатори і готуються до виконання вправи. За командою «Приступити до спостереження, вперед» танки починають рух (вмикаються рами коливання танків) і починається показ цілей. Екіпажі самостійно відшукують цілі і доповідають про них командиру танка. Командир танка записує виявлені цілі і за розпорядженням керівника по деяких із них дає цілевказання по радіо. Після закінчення показу всіх цілей керівник подає команду «Стій, припинити спостереження», висаджує екіпажі з танків (тренажерів), збирає бланки записів командирів танків і, перевіривши їх, повідомляє оцінки.

Вправа може виконуватися також на заняттях з водіння танків або на тактико-стройових заняттях із матеріальною частиною по темі «Танк у наступі». У цьому випадку вздовж траси (напрямку наступу) танка виставляються мішені (реальні цілі), що може виявити екіпаж танка. Маршрут руху танка і виставлених мішеней позначаються на схемі. Під час виконання вправи з водіння (у процесі тактико-стройового заняття) екіпаж веде спостереження і про все помічене доповідає командиру танка. Командир танка по радіо доповідає керівнику цілевказівку. Керівник, спостерігаючи за положенням машини в момент доповіді, визначає місце, із якого була виявлена ціль, за схемою встановлює дальність від танка до цілі і, порівнявши її з повідомленою, виставляє екіпажу оцінку за визначення дальності, а по закінченні руху танка на основі кількості цілей, що виявлені - оцінку за всю вправу. Для того, щоб результати спостереження першого екіпажа не полегшували роботу наступих, для кожного чергового танка призначається інша траса (напрямок) руху, при якому виставлені цілі будуть виявлятися в іншій послідовності і на інших дальностях.

Навчання виявленню і розпізнаванню повітряних цілей і цілевказанню

Цілі і дальності до них: зменшені макети літаків і вертольотів різноманітних марок над мініатюр-полігоном (макетом місцевості).

Час на виконання вправи визначається керівником.

Оцінка визначається керівником залежно від кількості показаних тим, хто навчається, цілей.

Особливості виконання вправи. Вправа виконується на обладнаному мініатюр-полігоні (макеті місцевості). Керівник вказує групі місце спостерігача (встановлює макет танка) і призначає орієнтири навколо цього макета, повідомляючи дальність до кожного з них. Потім керівник показує над яким-небудь орієнтиром мініатюр-полігону макет повітряної цілі і вимагає від одного з тих, хто навчається, доповіді з вказівкою напрямку на ціль, типу літака, його ракурсної швидкості і дальності.

Методика тренування в застосуванні правил стрільби

У результаті тренувань у застосуванні правил стрільби екіпажі повинні придбати тверді навички: у визначенні найбільш доцільного способу рішення вогневих задач; швидкому призначенні вихідних установок (приціл, прицільна марка і точка прицілювання) відповідно до конкретних умов даної вогневої задачі та з урахуванням необхідних поправок, що забезпечують високу імовірність влучення в ціль з першого пострілу; правильному визначенні і швидкому введенні установки коректури по відхиленню першого розриву (траси, падіння куль) і в застосуванні найбільш вигідного в даних умовах способу коректування вогню для швидкого ураження цілі.

Міцні знання і навички в застосуванні правил стрільби — одне з головних умов підготовки навідників танків, здатних самостійно вирішувати різноманітні вогневі задачі. Тому на початковому періоді навчання (у навчальних підрозділах) доцільно кожну групу тренувань присвячувати відпрацюванню одного зі способів ведення вогню, наприклад стрільбі з місця, потім стрільбі з коротких зупинок і в останню чергу найбільш важливому і складному способу — стрільбі з ходу. Після вироблення твердих навичок у застосуванні правил стрільби по кожному із способів ведення вогню окремо варто переходити до комплексного відпрацювання на заняттях усіх способів ведення вогню.

Тренування в застосуванні правил стрільби проводяться, як правило, з використанням станків з прицілами по цілях, розташованих на місцевості (мішеневому полі танкового вогневого містечка) на дійсних дальностях, чи по цілях, розташованих на мініатюр-полігоні (макеті місцевості), а також в класі вогневої підготовки танкістів (КВПТ), при цьому повинні бути цілі такі, що з'являються, і рухаються. Можлива і така організація заняття, коли частина особового складу проводить тренування по цілях, що показуються для виконання підготовчих вправ по навчанню стрільбі, а інша частина проводить тренування з використанням мініатюр-полігона.

Коли використовуються цілі, розташовані на дійсних дальностях, або коли застосовується КОПР, тренування в застосуванні правил стрільби доцільно сполучати з тренуванням з розвідки цілей і визначення дальностей. В окремих випадках тренування в застосуванні правил стрільби може проводитися в класі з використанням макетів поля зору прицілів, мініатюр-полігона, класної дошки, класу програмованого навчання.

Заняття керівник починає з короткого повторення тих правил стрільби, що він намітив відпрацювати на даному тренуванні. Потім ті, хто навчається, поекіпажно займають місця біля станків з прицілами і ведуть спостереження в секторах, призначених керівником заняття. За командою керівника починається показ цілей (кожному екіпажу своя ціль). Діями екіпажу керує командир танка. Командир взводу займається зі своїм екіпажем, а також, якщо необхідно, то перевіряє роботу інших екіпажів.

Знайшовши ціль, один з тих, хто навчається, доповідає цілевказання командиру танка. Якщо воно вірне, командир танка подає команду на знищення цілі, не вказуючи дальності до неї. Навідник визначає вихідні установки і доповідає про здійснення пострілу. Командир танка за допомогою окулярної насадки контролює вихідні установки і правильність наведення; якщо були допущені помилки в діях навідника, вказує на них. Навідник усуває помилки і робить по цій цілі наступний постріл. Командир танка продовжує контролювати його дії, при необхідності вказує на допущені помилки і дає вводні про результати стрільби.

Якщо ж у цей час інший взвод виконує підготовчі вправи по навчанню стрільбі по тих же цілях, і при цьому ведеться стрільба бойовими набоями, командир танка в ході тренування в застосуванні правил стрільби очікує від екіпажа доповідей про результати стрільби й установки для наступного пострілу з урахуванням спостереження результату попереднього пострілу. Якщо результати стрільби не спостерігалися чи навідник допустив грубі помилки у вихідних установках, то командир танка дає вводну з метою виправлення допущеної помилки.

Для відпрацювання питань взаємозамінності командир танка під час рішення тієї чи іншої задачі може наказати навіднику подати команду на відкриття вогню, доповісти вихідні установки, результати спостереження стрільби і установки для наступного пострілу. Якщо для всіх екіпажів, що тренуються в застосуванні правил стрільби, показується одна ціль (як правило, коли ціль розташована на дальності більше 1000 м) або при тренуванні на мініатюр-полігоні, командир взводу наказує одному-двом тим, хто навчається, доповісти цілевказання, потім призначає одного з командирів танків (навідників) для подання команди на відкриття вогню, а навіднику доповісти вихідні установки. Після того як один з тих, хто навчається, доповів: “Постріл”, командир взводу показує на мініатюр-полігоні місце падіння снаряду і очікує від одного-двох тих, хто навчається, доповіді про результати спостереження і установку прицілу для наступного пострілу.

При правильному коректуванні вогню керівник повідомляє, що ціль знищена, показує нову ціль і продовжує заняття, при цьому він уважно стежить за правильністю подання цілевказання, команд, призначення вихідних установок, доповідей про результати пострілу і коректур, що вводяться. Якщо в доповіді чи діях того, хто навчається, допущена помилка, заслуховує іншого того, хто навчається, чи наказує йому повторити дію. У випадку, коли помилки допускаються багатьма тими, хто навчається, керівник повинен сам показати зразок доповіді або дій. Якщо помилка допущена в призначенні вихідних установок чи у коректуванні стрільби, то доцільно відразу показати місце розриву відносно цілі там, де він повинен бути, виходячи з допущеної помилки, і дочекатися виправлення помилки.

Якщо заняття з правил стрільби проводиться з танків із системами управління вогнем, керівник особливу увагу звертає на правильність введення тими, хто навчається, вихідних даних у балістичні обчислювачі, контролює, щоб вони вимірювали дальність перед кожним пострілом, а коректували стрільбу тільки в тому випадку, якщо отримане таке ж саме відхилення не менше ніж після двох пострілів при незмінних установках прицілу. Так, по черзі заслуховуючи цілевказання, команди, вихідні дані, коректури що вводяться після пострілу, і показуючи положення розривів, керівник домагається від тих, хто навчається, правильного застосування правил стрільби, вміння уражати цілі з найменшою витратою часу і боєприпасів. Керівник повинний вести облік результатів тренування тих, хто навчається, і наприкінці заняття оголосити оцінку кожному з них.

Методика тренування в діях при озброєнні танка та у виконанні нормативів при роботі з матеріальною частиною зброї

У результаті занять екіпажі повинні набути доведені до автоматизму навички:

у завантаженні бойового комплекту в танк, усього чи тільки в конвеєр;

у перевантаженні пострілів з немеханізованої укладки в конвеєр;

у переведенні бойового відділення і комплексу озброєння танка з похідного положення в бойове (без вмикання стабілізатора);

у переведенні бойового відділення і комплексу озброєння танка з похідного положення в бойове (з вмиканням системи управління вогнем, а також з вмиканням приладів нічного бачення);

у переведенні бойового відділення і комплексу озброєння танка з бойового положення в похідне;

в усуненні найпростіших несправностей, що виникають під час стрільби;

у користуванні механізмами наведення (пультом управління) і приладами прицілювання і спостереження;

у заряджанні гармати пострілами за допомогою механізму заряджання і вручну з різних місць бойової укладки;

у вимірі дальності за допомогою прицілу-дальноміру до цілей, що здійснюють фронтальний і фланговий рух;

у розбиранні і збиранні усіх зразків зброї, включаючи стрілецьку, і усуненні найпростіших несправностей;

у спорядженні кулеметних стрічок вручну і за допомогою машинки Ракова.

Усі прийоми і дії при озброєнні відпрацьовуються тільки за нормативами. Завантаження боєприпасів і укладання бойового комплекту в танк, заряджання гармати і кулеметів, вмикання системи управління вогнем, дії з механізмом заряджання, відпрацьовуються спершу на стендах, а потім, з набуттям навичок, удосконалюються на танках.

Тренування в діях механізмами наведення (пультом управління) здійснюється на танках (тренажерах) із встановленими на пушках пантографами–уколювачами і на електронних тренажерах. Велику користь в набутті і підтриманні навичок у швидкому і точному наведенні зброї дає регулярне креслення конвертів (конвертів – спіралей) перед кожним тренуванням у стрільбі. (мал.2).

Тренування у розбиранні і збиранні кулеметів, клину затвора, та інших механізмів зброї, а також спорядженні кулеметних стрічок повинні регулярно повторюватись, доки ті, хто навчається, не оволодіють твердими навичками і не будуть систематично виконувати ці нормативи на оцінку “відмінно”. В підрозділі повинен вестись облік виконання нормативів кожним військовослужбовцем.

Заняття з відпрацювання нормативів починаються зі стислого повторення нормативів, які відпрацьовуються. Потім особовий склад приступає до тренування. Командири танків контролюють правильність дій і по секундоміру ведуть облік часу виконання нормативів. При відпрацюванні нормативів командиром танка облік його часу веде один з членів екіпажу. Кожен той, хто навчається, повинен знати свої результати і вміти їх порівнювати з результатами своїх товаришів. Змагання на занятті в значній мірі активізується, коли один й той же норматив в однакових умовах виконують декілька тих, хто навчається. Особливу увагу слід приділяти вихованню навичок в підготовці до стрільби системи управління вогнем і механізму заряджання.

Відпрацювання навичок у визначенні вихідних установок прицілу для стрільби, введенні даних у балістичний обчислювач, визначенні поправок по номограмах і введенні їх у приціл, в оцінці працездатності систем і механізмів, перевірці працездатності комплексу озброєння повинне проводитись на всіх вогневих тренуваннях.

Одним з найважливіших і обов’язкових питань є виявлення несправностей, а також порядок використання комплексу озброєння в аварійних режимах. На кожному занятті відпрацьовується такий об'єм навчальних питань, щоб ті, хто навчається, встигали отримати стійкі знання і навички по них.

Завершуючи заняття керівник проводить стислий розбір, використовуючи особисті спостереження за діями тих, хто навчається, і записи командирів танків. У ході розбору оголошує оцінки, відмічає те, що є позитивне, і недоліки в діях при озброєнні, вказує шляхи усунення недоліків і визначає індивідуальні завдання.

У результаті цих занять ті, хто навчається повинні, отримати тверді навички в приведенні гранат в бойове положення у бойовому відділенні танка, влучному киданні гранат із танка з місця і з ходу.

Навчання особового складу киданню гранат проводиться на тренажерах, на навчальних баштах зі справними люками і на танках. Один з тренажерів (башт) повинен бути таким, що рухається зі швидкістю 15-20 км/год. Для тренувань застосовувати навчальні і навчально-імітаційні гранати з вагою, як у бойових гранат.

Заняття може бути організовано на трьох навчальних точках: перша - приведення гранат у бойове положення; друга - тренування в киданні гранат з танка з місця і зходу; третя - вивчення устрою гранати і спорядження запалів для навчально - імітаційних гранат. На кожній навчальній точці займається екіпаж під керівництвом свого командира.

Вправи з кидання ручних гранат з танка виконуються навчальними й навчально-імітаційними, а також бойовими гранатами вдень і вночі.

Перед виконанням вправ вивчають устрій гранати, правила поводження з нею, заходи безпеки, прийоми і правила кидання. До кидання бойових гранат допускають тих, хто засвоїв правила поводження з бойовими гранатами і виконав підготовчі вправи з кидання ручних навчальних і навчально-імітаційних гранат.

Командир взводу, керуючи тренуванням свого екіпажу, крім того, надає допомогу командирам танків, перевіряє їхні дії і дії їх підлеглих, а також здійснює загальне керівництво заняттям, ставить завдання тим, хто навчається, проводить зміну на навчальних місцях і підведення підсумків заняття.

Варіанти вправ з навчання метанню ручних гранат із танка

Дата добавления: 2017-01-14