Основи інноваційного менеджменту

Тема 15. Сфери і моделі менеджменту

Самостійна робота 44

І Питання до опрацювання:

1. Сутність та зміст інноваційного менеджменту.
2. Функції і принципи інноваційного менеджменту.
3. Менеджери в інноваційній сфері.
4. Інноваційні стратегії.

ІІ Основні аспекти опрацювання матеріалу:

1. Сутність та зміст інноваційного менеджменту.

Інноваційний менеджмент — це сукупність економічних, мотиваційних, організаційних і правових засобів, методів і форм управління інноваційною діяльністю конкретного об’єкта управління з метою одержання най­оптимальнішим шляхом економічних результатів цієї діяльності.

Інноваційний менеджмент необхідно розглядати як систему управління, що активно впливає на підприємницьку діяльність, на розвиток інноваційної, інвестиційної, соціально-економічної, політичної діяльності як окремої організації, так і країни загалом.

Інноваційний менеджмент у загальному вигляді — це складний механізм дії керуючої системи, яка створює для інноваційного процесу та інноваційної діяльності сприятливі умови й можливості для розвитку і досягнення ефективного результату.

Основними цілями інноваційного менеджменту є:

1) забезпечення довгострокового функціонування інноваційного процесу на основі ефек­тивної організації всіх його складових елементів і систем;

2) створення конкурентоспроможної інноваційної продукції, технологій найбільш ефективним і оптимальним шляхом.

Ключ до успіху підприємця лежить у девізі: «Знайти потреби і задовольнити їх». Одержання доходів і прибутку в сьогоднішніх умовах досягається у результаті задоволення потреб через виробництво нових, високоякісних, ефективних з точки зору покупця товарів та послуг.

Відповідно до цілей формуються завдання інноваційного менеджменту, основними з яких є:

1. Вироблення стратегічної інноваційної політики і механізмів її здійснення.

2. Формування стратегічних, довго- і короткострокових цілей інноваційної діяльності.

3. Розроблення планів, програм, проектів та їх виконання.

4. Створення організаційно-виробничої структури і структури управління інноваційною діяльністю.

5. Планування організації процесів розроблення інновацій (інноваційного процесу).

6. Контроль за виконанням інноваційного процесу в часі та синхронізацією всіх видів діяльності.

7. Підбір і розміщення кадрів, створення творчої атмосфери та мотивації інтелектуальної праці.

8. Календарне планування роботи і контроль її виконання.

9. Комплексне формування та використання інноваційного потенціалу підприємства.

10. Організація і кооперація інноваційних програм, прискорення їх розроблення;

11. Створення тимчасових цільових груп для комплексного вирішення інноваційних проблем — від ідеї до серійного виробництва продукції.

12. Спостереження й оцінка світових тенденцій науково-технічного розвитку.

Управління інноваційною діяльністю підприємства перед­бачає:

§ розроблення інноваційних цілей розвитку;

§ створення системи інноваційних стратегій;

§ аналіз зовнішнього середовища з урахуванням невизначеності та ризику;

§ аналіз інноваційного потенціалу підприємства;

§ оцінку та прогноз ситуації на ринку;

§ пошук інноваційних ідей, ліцензій, ноу-хау;

§ формування інноваційного та інвестиційного портфеля, розроблення проектів;

§ планування та організацію наукових розробок, їх упровадження у виробництво;

§ удосконалення організаційних структур управління;

§ управління персоналом;

§ оцінку ефективності інноваційної діяльності;

§ процедуру прийняття управлінських рішень;

§ вивчення ринкової кон’юнктури, інноваційної діяльності конкурентів;

§ дослідження ринку для нових продуктів і технологій;

§ прогнозування діяльності, характеру та стадій життєвого циклу нової продукції (на цій підставі приймаються рішення про розміри виробничих потужностей, обсяги капіталовкладень);

§ дослідження ресурсів, необхідних для проведення інноваційних процесів;

§ аналіз ризиків інновацій, визначення методів їх мінімізації;

§ розробку варіантів кооперації в науково-дослідній сфері з конкурентом;

§ вибір організаційної форми створення, освоєння й розміщення на ринку нових товарів (моніторинг інноваційного проекту, внутрішній або зовнішній венчур);

§ оцінку ефективності інвестиційного проекту;

§ дослідження доцільності та планування найадекватнішої форми передавання технології в процесі створення, освоєння, розміщення на ринку (ліцензії, трансфери, науково-технічне спів­робітництво).

Загальна схема інноваційного менеджменту

У структуризації інноваційного процесу можна дотримуватися загальноприйнятої схеми: "фундаментальні дослідження — прикладні дослідження — конструкторські та експериментальні розробки — дослідження ринку — конструювання — ринкове планування — дослідне виробництво — ринкове випробування — комерційне виробництво". Інноваційний процес доходить кінця, коли нововведення перестає бути корисним, старіє і знімається з виробництва. Тут важливо своєчасно зрозуміти, що продукт став безперспективним, і не запізнитися з його заміною.

Етапи формування інноваційної моделі на підприємстві:

№	Етапи процесу	Зміст процесу
	Визначення потреб у нововведенні	Вивчення проблеми, усвідомлення потреби в нововведенні, переконання членів організації в необхідності нововведення
	Збирання інформації про нововведення	Початкові відомості про нововведення. Пошук нововведення
	Попередній вибір нововведення	Розробка нововведення, оцінка інформації, вибір нововведення
	Прийняття рішення про впровадження нововведення	Рішення про впровадження нововведення; ухвалення рішення
	Впровадження нововведення	Пробне впровадження, повне впровадження, використання
	Інституціоналізація нововведення	Рутинізація, модифікація, дифузія

Наведена модель дає змогу встановити послідовність дій менеджменту фірми щодо ліквідації проблем, які виникають перед нею у процесі функціонування. Ці проблеми зумовлюються безперервним розвитком науки й техніки, появою нових знань, які формують нові потреби і пропонують кращий спосіб їх задоволення. Усвідомлення того, що відсутність належної уваги до інноваційної діяльності гальмуватиме розвиток фірми, призведе її до технологічного відставання, ослабить її ринкові позиції, є дійовим стимулом для вищого керівництва. Тільки за рахунок систематичного новаторства, цілеспрямованого і організованого пошуку змін і аналізу можливостей, які надає середовище господарювання, своєчасного і обгрунтованого залучення нововведень можна постійно поліпшувати діяльність організації, підвищувати її престиж і конкурентоспроможність.

1. Функції і принципи інноваційного менеджменту.

До основних принципів, які притаманні інноваційному менеджменту, відносять:

- дослідницький стиль прийняття рішень реалізується у поєднанні власних досліджень і залучення з цією метою наукових організацій, вищих навчальних закладів. Цей принцип націлений на подолання на підприємствах стилю «ми все можемо самі»;

- творчий підхід до аналізу непередбачених ситуацій реалізується у використанні системного аналізу проблем, економіко-математичного моделювання процесів прийняття рішень у кожній з функцій управління інноваціями;

- підвищення оперативності управління інноваційним розвитком реалізується в реакції інноваційного управління на зміни в зовнішньому середовищі;

- принципи «центральної ситуації» у відстежуванні проявів тих чи інших чинників і впливу на них з метою переведення ситуації в новий бажаний стан.

Виділення функцій в інноваційному менеджменті зумовлене різноманітністю управлінської діяльності в ланцюзі: ідея — наукові дослідження — розробки — проектування — виробництво — реалізація інновацій.

До функцій, які відображають зміст інноваційної діяльності, належать: прогнозування (передбачення); формування інноваційних цілей; планування; координація; організація; стимулювання (активізація); контроль.

Дата добавления: 2017-01-14