Кількісні аналітичні прийоми, що використовуються у факторному аналізі, використовуються для дослідження причинно-наслідкових залежностей між окремими явищами та процесами.

Фактор – це рушійна сила будь-якого процесу або явища, яка визначає їхній характер і результат. Фактор – це причина, яка впливає на зміну певного показника В економічних дослідженнях під фактором розуміють причину, рушійну силу розвитку процесів і явищ.

Резерв – це невикористана або втрачена можливість чогось, наприклад, збільшення обсягу виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення прибутковості діяльності. Резерв – це запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб, що забезпечує надійність і безперебійність роботи будь-якої системи

Показник - цекількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів у суспільстві. Якісна його сторона відображає сутність явищ або процесів у конкретних умовах місця та часу, а кількісна – його розмір, абсолютну або відносну величину

Ресурси –це матеріальні, інтелектуальні та інші засоби і запаси, які можна використовувати для задоволення різних потреб, в тому числі виробничих

Якісні (абстрактно-логічні) прийоми – не дають числової характеристики явищ, що вивчаються, а тільки визначають порядок дослідження та способи підходу до вивчення закономірностей. До них відносяться: аналіз та синтез; індукція та дедукція, порівняння, PEST-аналіз, SWOT-аналіз, SPACE-аналіз, SNW-аналіз, PIMS –аналіз, ABC-аналіз, моделювання, евристичні прийоми.

Аналіз економічних явищ – це абстрактне розумове розчленування явищ на складові частини за допомогою логічних висновків та моделювання.

Синтез економічних явищ – об’єднання однорідних явищ у визначені групи, узагальнення впливу різних величин, підбивання підсумків діяльності досліджуваних об’єктів.

Індукція – спосіб вивчення явищ від часткового до загального, від окремих факторів до узагальнень, від причин до наслідків.

Дедукція – спосіб пізнання явищ від загального до часткового, від наслідків до причин.

Порівняння – це спосіб дослідження дійсності через зіставлення одного показника з іншим з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.

Евристичні прийоми – базуються на інтуїції та досвіді дослідників, здатності дослідника генерувати ідеї та нестандартні способи розв’язання поставлених завдань. В аналітичних дослідженнях використовуються такі евристичні прийоми: мозкового штурму, експертних оцінок, метод колективного блокнота, метод асоціації та аналогії, метод контрольних запитань, сценарний аналіз морфологічний метод та інш.

PEST-аналіз використовується для аналізу макросередовища та визначення впливу політичних (P), економічних (E), соціальних (S), технологічних (T) факторів на діяльність суб’єкта господарювання

SPАCE-аналіз – слугує цілям аналітичного дослідження зовнішнього середовища з акцентом на оцінювання стратегічної позиції організації та напряму стратегічних дій

SNW-аналіз - використовується для дослідження життєвого циклу продукції підприємства та в процесі розробки його продуктово-маркетингової стратегії. З його допомогою обґрунтовуються сильні, нейтральні, слабкі сторони продукції підприємства

PIMS-аналіз - використовується для дослідження напрямів та сфер (полів) бізнесу підприємства – мінімальних об‘єктів стратегічного планування, які характеризуються низкою продуктових, ринкових та організаційних структурних ознак. PIMS-аналіз передбачає оцінку впливу окремих стратегій як на прибуток підприємства загалом, так і за окремими напрямами його бізнесу

Бенчмаркінг - використовується для порівняння діяльності підприємства з практикою інших підприємств з метою усунення вузьких місць та недоліків в діяльності на основі врахування досвіду. Дає змогу покращити діяльність підприємства та збільшити його конкурентоспроможність.

CVP-аналіз (або визначення “точки беззбитковості”) передбачає визначення мінімального обсягу реалізації, необхідного для покриття всіх витрат підприємства, як постійних так і змінних. Визначається за окремими продуктами, їх групами та загалом по підприємству.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічним явищах та процесам. Кількісні прийоми можуть бути розподілені залежно від виконуваних функцій аналізу на прийоми ретроспективного дослідження (описові та аналітичні) та перспективного дослідження (прийоми оптимізації та прогнозування).

Описові прийоми аналітичного дослідження включають: середні та відносні величини, ряди динаміки, графічні прийоми, структурні групування, матриці, АСФ-технології.

Середні величини використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників і характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань. Вони поділяються на: середні арифметичні (прості та зважені);середні хронологічні; середні гармонічні, середні квадратичні (прості та зважені). Відносні величини

Відносними величинами називають величини, що виражають кількісні співставлення між соціально-економічними явищами. Вони отримуються шляхом ділення однієї величини на іншу. В більшості випадків відносні величини є відношенням двох абсолютних величин. За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти, проценти, індекси. Коефіцієнти використовують для співставлення двох взаємопов’язаних показників, один з яких береться за одиницю, а другий за відповідне відношення до одиниці. Проценти необхідні для характеристики співвідношення величин, одна з яких береться за 100. Проценти можуть бути використані при розрахунку структури випуску продукції, структури активів, пасивів, характеристики виконання плану тощо. Індекси використовуються для вивчення показників в динаміці. Розрізняють базисні та ланцюгові індекси. За економічною сутністю відносні показники поділяються на такі види: виконання плану, динаміки, структури, координації, інтенсивності, ефективності.

Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. Виділяють хронологічні (моментні) та часові (інтервальні) ряди значень показників. Інтервальні динамічні ряди характеризують розміри аналізуемих явищ за відповідні проміжки часу. Моментні динамічні ряди відрізняються від інтервальних тим, що вони характеризують розміри аналізуємих явищ на відповідну дату.

Графіки – це масштабне зображення певних показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно-художніх фігур. За призначенням графіки, які використовуються в економічному аналізі, можна розділити на дві групи: ілюстративні; розрахункові (аналітичні). За формою виділяють такі види графіків: діаграми (структурні стовпчикові, смугові), графіки зв’язку та контролю, аналіз в системі координат, гістограми, АСФ-технології.

Групуванням називається розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи по певним суттєвим для них ознакам. Групування дозволяє вивчити ті чи інші економічні явища в їх взаємозв’язку та взаємозалежності, визначити вплив найбільш суттєвих факторів, знайти ті чи інші закономірності та тенденції, які властиві цим явищам та процесам.

Матриці – візуальний спосіб співставлення показників, коли кожен показник позиціонується на полях дво- або тривимірної аналітичної матриці. Найпоширеніші види матриць: матриця BCG (Бостонської консалтингової групи), матриця GE/McKinsey, матриця «МАРКОН».

Вони поділяються на прийоми для дослідження детермінованих залежностей: прийоми елімінування (ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць), пропорційного ділення, часткової участі, інтегральний прийом, індексний спосіб, балансовий прийом; та стохастичних залежностей: аналітичні групування, кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз.

Вибір технічних прийомів аналізу залежить від характеру зв’язків між явищами. Якщо взаємозв’язок між результативним показником та факторами, що його визначають, носить функціональний характер, в аналітичній практиці використовують прийоми елімінування. При функціональній залежності відповідному значенню фактора відповідає суворо визначене значення результативного показника. При стохастичній залежності зміна факторної ознаки дає декілька значень функції.

Елімінування - означає усунення, виключення впливу всіх факторів на величину результативного показника крім одного. Цей прийом виходить з того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. при незмінних інших. Це дозволяє визначити вплив кожного фактору на величину досліджуваного показника окремо.

Дата добавления: 2017-02-01